Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6760/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано судом: 04.07.2023. Зареєстровано: 05.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		14 червня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/6760/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.
		учасника справи -  ОСОБА_1 
		представників учасників справи:
		ОСОБА_1 - Погрібна С.О.,
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" - Кравчук А.С.,
		ОСОБА_2 - не з`явився,
		ОСОБА_3 - не з`явився,
		ОСОБА_4 - не з`явився,
		ОСОБА_5 - не з`явився,
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" - не з`явився,
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет"
		на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 (суддя Ліпинський О.В.) 
		та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 (колегія суддів: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Вечірко І.О.)
		у справі за позовом  ОСОБА_1 
		до відповідачів:
		1)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" (далі - ТОВ "ХК "Інтермет"),
		2)           ОСОБА_2 ,
		3)           ОСОБА_3 ,
		4)           ОСОБА_4 ,
		5)           ОСОБА_5 ,
		6)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (далі - ТД "Метизи")
		про відшкодування збитків у розмірі 1 706 470,15 грн.
		СУТЬ СПОРУ
		1.          Верховний Суд у цій справі вирішував питання щодо наявності підстав для відшкодування збитків, завданих учаснику юридичної особи внаслідок відчуження її майна за ціною, що не відповідає ринковій, самою юридичною особою та її учасниками.
		Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (стислий виклад)
		2.          Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передає цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку щодо застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), що міститься  у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі №463/389/14-ц про те, що по своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду, в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно, може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання. За обставин, якщо договір про відшкодування шкоди не укладався, а рішення суду про стягнення майнової шкоди, яке не виконувалося, не ухвалювалося, то не відбулося конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди і, відповідно, немає підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат. 
		3.          Позивач у цій справі просить стягнути із відповідачів солідарно грошові кошти у розмірі 1 706 470,15 грн, які включають у себе 542 988,95 грн матеріальних збитків, 1 040 215,27 грн інфляційних втрат та 123 265,93 грн 3% річних, обґрунтовуючи завдання йому збитків рішенням загальних зборів про продаж належної товариству виробничої бази за умисно заниженою вартістю, яке було в подальшому реалізовано директором товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу. 
		4.          Вважаємо, що 3% річних від простроченої суми (або інший розмір процентів, який встановлений договором або законом) та індекс інфляції мають нараховуватися на грошові зобов`язання, які виникли внаслідок завдання шкоди, з дати її заподіяння (дати переходу майна, яке належало товариству, у власність покупця), а не з дати ухвалення відповідного судового рішення про стягнення відшкодування такої шкоди (матеріальних збитків).  
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		5.          У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "ХК "Інтермет", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТД "Метизи" про стягнення солідарно суми в розмірі 1 706 470,15 грн, яка складається із 542 988,95 грн матеріальних збитків, 1 040 215,27 грн інфляційних втрат, 123 265,93 грн 3% річних.
		6.                    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 
		-          в господарській справі №904/10956/16 Велика Палата Верховного Суду встановила факт порушення корпоративних прав позивача, зокрема, права на управління ТОВ "ХК "Інтермет" шляхом участі в загальних зборах учасників товариства від 28.01.2013, про скликання яких позивач не повідомлявся;
		-          позивач вважав, що в разі його належного повідомлення про скликання зборів від 28.01.2013, єдиним питанням порядку денного яких був продаж належної товариству виробничої бази, фактично за умисно заниженою вартістю, він, як учасник із часткою в розмірі 3,5% статутного капіталу, яка не має вирішального голосу, мав би можливість скористатися правом виходу з товариства та отримати вартість частки в майні товариства, яка б визначалася з урахуванням дійсної (ринкової) вартості зазначеної виробничої бази; 
		-          збитки, спричинені йому внаслідок неповідомлення про скликання загальних зборів та їх порядок денний, становлять вартість частини майна товариства, пропорційній його частці в статутному капіталі, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості виробничої бази; 
		-          неправомірними є дії ТОВ "ХК "Інтермет" та загальних зборів у складі учасників товариства - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТД "Метизи", які діяли недобросовісно, визначаючи ціну продажу майна товариства, що в 25 разів нижче від ринкової; 
		-          збитками є зменшення вартості частки позивача в статутному капіталі ТОВ "ХК "Інтермет", яка дорівнює проіндексованій різниці між вартістю проданого нерухомого майна за ринковою ціною та фактичною ціною проданого майна, помноженій на частку позивача в статутному капіталі.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		7.          Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.11.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022, позов задовольнив повністю.
		8.          Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
		-          в поданій позовній заяві про стягнення збитків позивач заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності, оскільки Велика Палата Верховного Суду у справі №904/10956/16 дійшла висновку, що ОСОБА_1 неправильно обрав спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів: замість визнання неправомірним правочину він мав використати інші способи захисту, перелік яких був наведений у постанові від 03.12.2019; у справі №904/10956/16 позивач звернувся до суду в межах позовної давності;
		-          збори учасників ТОВ "ХК "Інтермет" у складі учасників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТД "Метизи" 28.01.2013 прийняли рішення про продаж належного товариству нерухомого майна (комплексу будівель та споруд) за ціною 650 000,00 грн;
		-          на підставі зазначеного рішення 29.01.2013 директор ТОВ "ХК "Інтермет" уклав відповідний договір купівлі-продажу, за яким об`єкт було відчужено на користь ТОВ "НВФ "Дніпропроект" за визначеною зборами учасників ціною - 650 000,00 грн;
		-          для цілей передачі новим власником зазначеного нерухомого майна в іпотеку на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", суб`єкт оціночної діяльності - Товарна біржа "Депорт" 04.03.2013 здійснила оцінку майна, якою визначила, що ринкова вартість вказаного об`єкта нерухомості становить 16 136 970,00 грн, тобто, за тридцять чотири дні після прийняття рішення про продаж майна за 650 000,00 грн, суб`єкт оціночної діяльності визначив, що ринкова вартість відповідного майна становить 16 136 970,00 грн;
		-          приймаючи рішення про продаж майна товариства за ціною, яка майже в 25 разів є нижчою від його ринкової вартості, учасники товариства, що голосували за таке рішення, хоча й діяли в межах своїх повноважень, але очевидно не на користь інтересам товариства, тобто, зловживаючи правом, адже фактично використали право голосу в загальних зборах (як складову корпоративного права) з метою, яка є протилежною тій, що переслідує позитивне право; відповідачі діяли недобросовісно, що призвело до суттєвого та необґрунтовано зменшення вартості як активів товариства в цілому, так і вартості частки позивача окремо;
		-          внаслідок зловживання відповідачами своїм корпоративним правом, що фактично є тотожним поняттю протиправної поведінки, вартість активів товариства, в тому числі вартість частки позивача в статутному капіталі, зменшилася на суму 15 513 970,00 грн, яка дорівнює різниці між дійсною (ринковою) вартістю майна у 16 163 970,00 грн та ціною, за яку було вирішено продати таке майно - 650 000,00 грн;
		-          правильним є розрахунок, за яким зменшення вартості майна позивача (вартості його частки в статутному капіталі ТОВ "ХК "Інтермет") склало 542 988,95 грн (15 513 970,00 грн х 3,5% = 542 988,95 грн);
		-          наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: спільними діями відповідачів, позивачу завдано збитків у вигляді зменшення вартості його майна; наявна протиправна поведінка відповідачів, яка полягає у прийнятті рішення всупереч інтересам товариства; між цими діями та збитками є причинно-наслідковий зв`язок; відповідачі відсутність своєї вини у спричиненні збитків не довели;
		-          розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 ЦК, є арифметично правильним.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		9.          Відповідно до пунктів 1.2 і 6.2 статуту ТОВ "ХК "Інтермет", зареєстрованого Виконкомом 10.06.2011 за номером 12271450000012538, та витягу з №1001193270 ОСОБА_1 є учасником Товариства, який володіє часткою у розмірі 700 грн, що становить 7 часток та відповідає 70 голосам при голосуванні та 3,5 % статутного капіталу Товариства.
		10.          16.03.2012 ТОВ "ХК "Інтермет" (як продавець) уклало з ТОВ "НВФ "Дніпропроект" (як покупець) попередній договір про укладення договору купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця за договором купівлі-продажу комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - "нерухоме майно").
		11.          28.01.2013 ТОВ "ХК "Інтермет" провело загальні збори учасників, на яких були присутні такі учасники: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТД "Метизи". ОСОБА_1 був відсутній на цих загальних зборах Товариства.
		12.          28.01.2013 загальні збори ТОВ "ХК "Інтермет" прийняли рішення, оформлені протоколом №3, про продаж ТОВ "НВФ "Дніпропроект" за 650 000,00 грн з ПДВ технічної бази (комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ); право підпису договору купівлі-продажу та підписання всіх необхідних документів вирішили надати директору товариства ОСОБА_7 .
		13.          29.01.2013 ТОВ "ХК "Інтермет" (як продавець) уклало з ТОВ "НВФ "Дніпропроект" (як покупець) договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав у власність покупця цей комплекс вартістю 650 000 грн.
		14.          29.01.2013 нотаріус на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 162085 вніс запис №56059 до ЄДР про право власності ТОВ "НВФ "Дніпропроект" на комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 3711312110).
		15.          29.07.2013 ТОВ "НВФ "Дніпропроект" (як іпотекодавець) передало це майно в іпотеку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (як іпотекодержателю) в рахунок забезпечення зобов`язань за договором №279S13 від 11.07.2013. Заставна вартість комплексу будівель і споруд визначена у розмірі 16 163 970 грн відповідно до звіту про оцінку майна, здійсненого 04.03.2013 суб`єктом оціночної діяльності - Товарною біржею "Депорт" (пункти 1.3, 1.4 договору іпотеки). 
		16.          29.07.2013 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4496181 нотаріус вніс запис №1895242 про обтяження нерухомого майна (заборона на нерухоме майно), іпотекодержатель - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
		17.          26.12.2014 ТОВ "НВФ "Дніпропроект" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" внесли зміни до договору іпотеки, змінивши заставну вартість цього майна, визначивши її у розмірі 30 440 783 грн.
		18.          Зазначені обставини встановлено судами у господарській справі №904/10956/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ХК "Інтермет", які враховано судами попередніх інстанцій у цій справі в порядку, передбаченому ч.4 ст.75 ГПК.
		19.          Центральний апеляційний господарський суд постановою від 28.02.2019 у справі №904/10956/16, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019, рішення загальних зборів учасників ТОВ "ХК "Інтермет", оформлені протоколом від 28.01.2013 №3, визнав недійсними. 
		20.          Вказані рішення суду мотивовані, зокрема, тим, що неповідомлення ОСОБА_1 про дату проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 28.01.2013, є порушенням вимог ст.61 Закону "Про господарські товариства", а тому прийняті рішення порушують його права на участь в управлінні Товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
		21.          27.12.2022 ТОВ "ХК "Інтермет" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022, в якій Товариство просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
		22.          На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, зокрема, таке:
		(1)          суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - статті 96, 1166 ЦК, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній; висновки Верховного Суду за наслідком розгляду цієї касаційної скарги вплинуть на подальший розвиток права та суспільні правовідносини, сприятимуть єдності судової практики у тотожних правовідносинах;
		(2)          суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував ст.625 ЦК без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц: з урахуванням того, що суди не встановили момент виникнення у відповідачів грошового зобов`язання, відповідачі не допустили прострочення; суди попередніх інстанцій неправомірно застосували ст.625 ЦК до спірних правовідносин, що призвело до безпідставного стягнення інфляційних втрат та 3% річних за 7 років 6 місяців і 24 дні, що не узгоджується з вимогами ст.257 ЦК (посилається на висновки, викладені у постановах від 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі №463/389/14-ц, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц);
		(3)          суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - статті 256, 261, 267 ЦК та не врахували висновок щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №909/1165/19 (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №712/21651/12, від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 та від 18.05.2021 у справі №922/4571/14); суди попередніх інстанцій не проаналізували суть вимог позивача у справі №904/10956/16 та не співставили їх з вимогами та матеріально-правовими підстави в цьому спорі, що свідчить про безумовне порушення статей 256, 261, 267 ЦК; з огляду на те, що відповідачі у відзиві на позов заявили про застосування позовної давності у цій справі, суди мали відмовити в задоволенні позову (посилається на постанови Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №910/9752/16, від 18.08.2021 у справі №905/132/21 щодо поняття предмета позову, підстав позову, правових підстав позову та від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 13.11.2018 у справі №924/127/17, від 15.01.2019 у справі №910/2972/18, від 10.04.2019 у справі №6/8-09, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі №910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17, від 19.11.2019 у справі №910/16827/17 щодо застосування статті 267 ЦК та вирішення питання про наслідки спливу позовної давності);
		(4)          суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму матеріального права - п.6 ч.1 ст.3 ЦК та не врахували висновок щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.09.2021 у справі №180/1735/16, Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №180/1735/16; оскільки позивач на власний розсуд визначив коло відповідачів, які на його переконання мають відповідати за його позовом, без участі в цьому спорі ОСОБА_8 , який брав участь у зборах 28.01.2013, суди попередніх інстанцій мали б врахувати цю обставини і визначити ступінь вини кожного з присутніх учасників загальних зборів під час ухвалення ними рішення і, відповідно, принаймні пропорційно зменшити розмір належних до відшкодування збитків.
		23.          22.03.2023 від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження з урахуванням заяви скаржника про усунення недоліків, у яких позивач навів, зокрема, такі доводи:
		-          заперечуючи проти підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК та визначеної скаржником, позивач зазначив, що насамперед Верховний Суд має вирішити спірні правовідносини, що виникли між сторонами справи, чим забезпечити позивачеві право на справедливий суд; позивач вказав на визначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 спосіб захисту, що спрямований на ефективне відновлення порушених прав позивача;
		-          посилаючись на постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі №6-49цс12, від 24.10.2011 у справі № 6-38цс11, 06.07.2016 у справі №6-1946цс15, та постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 16.05.2018 у справі №459/3560/15-ц, від 11.07.2018 у справі №753/23612/15-ц, від 05.09.2018 у справі №461/479/16-ц, від 22.11.2018 у справі №761/43507/16-ц, від 19.06.2019 у справі №703/2718/1 б-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 16.01.2019 № 464/3790/16-ц, від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц, від 20.03.2019 №761 26293/16-ц, від 23.10.2019 № 723/304/16-ц, позивач зазначив, що 3% річних та втрати від інфляції, передбачені ст.625 ЦК, входять до складу грошового зобов`язання та мають компенсаторний характер. Приписи зазначеної норми права поширюються на всі види грошових зобов`язань, зокрема на деліктні. Розуміючи правову природу зобов`язання (у даному випадку спричинення майнової шкоди), буде зрозумілим і момент виникнення такого зобов`язання, а саме момент спричинення постраждалій особі такої майнової шкоди;
		-           посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 256, 261, 267 ЦК, скаржник не врахував наявність підстав для визнання причин пропущення позовної давності поважними, а обставини, пов`язані з перериванням перебігу позовної давності, відсутні;
		-          суди у справі №904/10956/16 встановили факт відсутності ОСОБА_8 на загальних зборах учасників Товариства, що відбулися 28.01.2013. Крім того, відповідно до ч.1 ст.541 ЦК позивач має право пред`явити позов до будь-кого з учасників Товариства.
		24.          20.04.2023 та 21.04.2023 від ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких просили скаргу ТОВ "ХК "Інтермет" задовольнити, виходячи з таких мотивів:
		-          суди попередніх інстанцій неправомірно застосували цивільну відповідальність до учасників ТОВ "ХК "Інтермет", а не лише до Товариства, адже відповідно до ч.3 ст.96 ЦК учасники не відповідають за зобов`язаннями юридичної особи;
		-          згідно із статутом ТОВ "ХК "Інтермет" директор має право укладати договори самостійно, тобто без рішення загальних зборів, а тому висновок суду першої інстанції про спричинення позивачеві збитків саме рішенням загальних зборів Товариства від 28.01.2013 є помилковим;
		-          висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідачі, приймаючи рішення загальних зборів Товариства від 28.01.2013, діяли недобросовісно не підтверджено доказами; суди дійшли висновку щодо зменшення вартості активів Товариства без дослідження обставин, які спонукали Товариство в особі директора та в межах його повноважень укласти договір, майнового та фінансового стану Товариства, а лише на підставі тверджень позивача;
		-          судами попередніх інстанцій не встановлено суб`єктний склад відповідачів відповідно до складу учасників Товариства. ОСОБА_8 є учасником Товариства, але позовні вимоги до нього не пред`явлено;
		-          позивач не скористався своїм правом на вихід з Товариства, а тому відсутні підстави для обчислення вартості частки майна позивача у Товаристві;
		-          відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та можливим спричиненням збитків, адже укладення договорів є не прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним маи?ном. Визнання недіи?сними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ХК "Інтермет", оформлених протоколом від 28.01.2013 №3, з мотивів неповідомлення позивача про дату та час проведення цих загальних зборів, не є беззаперечною підставою для висновку про те, що договір купівлі-продажу укладено всупереч інтересам Товариства та інших и?ого учасників;
		-          підстави для застосування ст.625 ЦК відсутні, адже грошове зобов`язання перед позивачем виникло лише 07.09.2022, тобто з дня прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови. Суди попередніх інстанцій не встановили момент, з якого розпочинається перебіг прострочення грошового зобов`язання;
		-          Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 встановила правомірність укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна за ціною у розмірі 650 000 грн. Відповідно поведінка сторін при укладання договору була правомірною та не може мати наслідком стягнення збитків;
		-          суд першої інстанції не врахував, що вартість нерухомого майна, що дорівнює 16 163 970,00 грн, є заставною, а не ринковою. Судом не взято до уваги, що за період часу з моменту укладення попереднього договору щодо відчуження вказаного майна до укладення основного договору покупець мав право вносити зміни, робити поліпшення, здійснювати ремонті роботи, що пояснює різницю між вартістю, за яку Товариство відчужило майно, та вартістю, встановленою у звіті про оцінку майна, здійсненого 04.03.2013 суб`єктом оціночної діяльності - Товарною біржею "Депорт";
		-          судами попередніх інстанцій не у повній мірі врахували постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, адже не звернули увагу на те, що позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між прийняттям загальними зборами ТОВ "ХК "Інтермет" 
		-          рішення та своїм корпоративним правом на отримання прибутків від господарської діяльності такого підприємства та завданих, на його думку, матеріальних збитків, оскільки позивач не звертався із заявою про вихід зі складу учасників Товариства, не вимагав сплатити йому вартість його частки. Позов ґрунтується лише на припущенні можливості звернення позивача до ТОВ "ХК "Інтермет" із заявою про вихід із Товариства, за умов, якщо б позивач був обізнаний про прийняття загальними зборами учасників рішення про відчуження нерухомого майна.
		25.          26.04.2023 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, виходячи з таких мотивів:
		- обраний позивачем спосіб захисту відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, тому посилання скаржника на п.12 ч.1 ст.20 та ст.54 ГПК є безпідставними;
		- пояснюючи коло суб`єктів (учасники ТОВ "ХК "Інтермет" та Товариство безпосередньо), визначених позивачем у цій справі як осіб, які мають нести цивільну відповідальність на підставі ст.1166 ЦК, позивач навів, як приклад, випадок оскарження у судовому порядку дій / бездіяльності органів правління або наглядової ради, в якому їх члени набудуть статусу відповідачів;
		- систематична недобросовісна поведінка учасників та посадових осіб ТОВ "ХК "Інтермет", встановлена судовими рішеннями, призвела до спричинення позивачеві збитків.
		26.          У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 також зазначив про необхідність врахування його доводів, викладених у запереченні проти відкриття касаційного провадження.
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		27.          Верховний Суд ухвалою від 03.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ХК "Інтермет", розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 03.05.2023.
		28.          Верховний Суд ухвалою від 03.05.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 24.05.2023, а ухвалою від 24.05.2023 - до 14.06.2023.
		29.          У судовому засіданні 14.06.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч.3 ст.302 ГПК.
		ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		30.          У справі, що переглядається, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення солідарно з відповідачів суми в розмірі 1 706 470,15 грн, яка складається із 542 988,95 грн матеріальних збитків, завданих позивачеві рішенням учасників ТОВ "ХК "Інтермет" про відчуження нерухомого майна товариства за заниженою ціною, 1 040 215,27 грн інфляційних втрат та 123 265,93 грн 3% річних.
		31.          Скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, зокрема в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, посилається на висновки щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (які суд апеляційної інстанції врахував не у повній мірі), Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі №463/389/14-ц, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц.
		32.          Скаржник зазначає, що у справі №703/2718/16-ц, на яку послався суд апеляційної інстанції, момент початку прострочення боржником грошового зобов`язання пов`язується з набуттям чинності вироком суду. 
		33.          У той же час у справі, що переглядається, підстав для нарахування сум індексу інфляції та 3% річних за ст.625 ЦК взагалі не було, оскільки у відповідачів грошового зобов`язання перед позивачем не виникло, оскільки останній не заявляв вимог до товариства про виплату (компенсацію) йому будь-яких коштів. Відтак, відповідачі у цій справі не є боржниками позивача, що виключає застосування ст.625 ЦК до спірних правовідносин, оскільки будь-якого прострочення не відбулося.
		34.          Статтею 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		35.          Будь-яких вимог позивач ані до товариства, ані до його учасників не заявляв, як і не скористався своїм правом на вихід з товариства. У той же час, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, зазначив, що факт зменшення ринкової вартості частки позивача в статутному капіталі та спричинення йому цим збитків має місце незалежно від реалізації ОСОБА_1 права на вихід з товариства або розпорядження належною йому часткою в інший спосіб. При цьому, стягуючи з відповідачів 1 040 215,27 грн інфляційних втрат та 123 265,93 грн 3% річних за період з 01.01.2014 по 25.07.2021, погоджуючись з розрахунком позивача, ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не зазначили з яким моментом пов`язується прострочення відповідачами грошового зобов`язання.
		36.          Згідно з ч.1 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		37.          Порушенням зобов`язання, згідно зі ст.610 ЦК, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		38.          Статтею 625 ЦК встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		39.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 суд касаційної інстанції застосував до спірних правовідносин положення ст.625 ЦК і навів правовий висновок про те, що у наведеній нормі визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
		40.          Верховний Суд у постанові від 25.03.2021 у справі №925/446/20 дійшов висновків про те, що збитки, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила цивільне правопорушення, на користь особи, права або законні інтереси якої порушено, є грошовим зобов`язанням.
		41.          Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі №910/14341/18 зробив висновок, що по своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.
		42.          Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі №463/389/14-ц).
		43.          Такі правові висновки є універсальними, і не залежать від підстав через які було завдано шкоду. 
		44.          Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з цими висновками. Вважаємо, що грошове зобов`язання, яке виникає внаслідок завдання шкоди (збитків), існує не з моменту ухвалення відповідного судового рішення про стягнення збитків, а з моменту завдання таких збитків, який має визначатися судом з урахуванням встановлених обставин справи. 
		45.          Інше тлумачення завдає істотної шкоди особі, яка звертається до суду за компенсацією завданих збитків, розмір яких визначається судом на дату завдання таких збитків, але між цією датою та датою ухвалення судового рішення може минути тривалий період часу, а відтак визначена судом сума збитків не покриває реальних втрат особи. 
		46.          Більше того, таке тлумачення приписів ч.2 ст.625 ЦК не стимулює заподіювача шкоди якнайшвидше компенсувати заподіяні збитки (зокрема й укласти договір про відшкодування шкоди) не очікуючи рішення суду, адже тільки з моменту ухвалення відповідного судового рішення на суму збитків будуть нараховуватися 3% річних та індекс інфляції.
		47.          Суди попередніх інстанцій ухвалили рішення про стягнення 1 040 215,27 грн інфляційних втрат та 123 265,93 грн 3% річних за період з 01.01.2014 по 25.07.2021, однак не аргументували з якого моменту почалося прострочення боржника (особи, що завдала шкоди).
		48.          Вважаємо, що у справі, яка переглядається, таким моментом є не дата ухвалення рішення загальних зборів (адже рішення могло бути і не реалізованим), а  дата переходу майна, яке належало товариству, у власність покупця.
		49.          Відповідно до ч.3 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		50.          Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		51.          З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №904/6760/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі №463/389/14-ц.
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		У Х В А Л И В:
		Справу №904/6760/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О. Кібенко
		 
		Судді                                                                                          С. Бакуліна
		 
		                                                                                          О. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...