Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/13397/20-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2023. Зареєстровано: 05.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2023.

Номер судового провадження: 2-2284/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/13397/20-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді:   Соколова О.М.,
		при секретарі судових засідань: Матвійчуку В.П.,
		справа № 757/13397/20-ц
		за участю:
		представника позивача: ОСОБА_4
		представника відповідача: Штронди А.М.
		розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінілон» про визнання дій незаконними, розірвання договорів та стягнення заборгованості,  - 
		                                                ВСТАНОВИВ:
		 
		У березні 2020 року до Печерського районного суду м. Києва звернувся адвокат Чунжин В.С. в інтересах ОСОБА_1 (далі-Позивач) з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Відповідач, АТ КБ «Приватбанк», Банк) про визнання дій незаконними, розірвання договорів та стягнення заборгованості, відповідно до якого, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 09.06.2020 року (т. І, а.с. 119-123), просив визнати незаконними дії ПАТ КБ «Приватбанк» в частині не наданні інформації виписок по рахунках ОСОБА_1  та посиланням на закриття своїх відділень в АР Крим, як підставою в відмові виконання зобов`язань за депозитними договорами та наданні інформації в контексті ст. 4, ч. 1 ст. 10, ст. 17, п. 12 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів». Розірвати Договір № SAMD 10000704478941 укладений 13.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2  на суму 4 000 доларів США під 10,5 % річних. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 суму депозитного вкладу № SAMD 10000704478941 у розмірі 4 000 доларів США, відсотки за депозитним договором у розмірі 4 711,8 доларів США, 3 % річних у сумі 38 117, 05 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 пеню за невиконання платіжного доручення № 5 та №6 від 17.02.2020 року у розмірі 7 500,6 грн. Розірвати Договір № SAMD 25000728049907 укладений 20.08.2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2  на суму 24 485 доларів США під 10,5 % річних. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 суму депозитного вкладу № SAMD 25000728049907 у розмірі 24 485 доларів США, відсотки за депозитним договором у розмірі 18 571,14 доларів США, 3 % річних у сумі 154 482, 11 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 пеню за невиконання платіжного доручення № 1 та №2 від 17.02.2020 року у розмірі 37 000,00 грн. Розірвати Договір № SAMD 25000725986606 укладений 24.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2  на суму 16 126 евро під 7,5 % річних. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 суму депозитного вкладу № SAMD 25000725986606 у розмірі 16 126 евро, відсотки за депозитним договором у розмірі 9 464,62 евро, 3 % річних у сумі 114 507,95 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 пеню за невиконання платіжного доручення № 3 та №4 від 17.02.2020 року у розмірі 23 995,59 грн. Розірвати Договір банківського обслуговування (картка) 5168742067513105 на суму 39 510, 44 доларів США укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 . Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за картковим рахунком №  НОМЕР_1  у розмірі 39 510, 44 доларів США, відсотки за депозитним вкладом у розмірі 22 610,60 доларів США, 3 % річних у сумі 196 916,00 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 пеню за кожен день за неповернення грошових коштів 39 510, 44 доларів США за картковим рахунком №  НОМЕР_1  у розмірі 3 274 253,24 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 інфляційні збитки за неповернення грошових коштів 39 510,44 доларів США за картковим рахунком №  НОМЕР_1  у розмірі 582 182,00 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 інфляційні збитки за неповернення грошових коштів 16 126 евро за депозитним вкладом SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року у розмірі 261 942,89 грн.
		За наведених обставин, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами позовного (загального) провадження (т. І, а.с. 73).
		01.06.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (т.І, а.с. 75-79).
		02.06.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача (т.І, а.с. 80-82).
		02.06.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що АТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Так, остання вказує, що - Договір SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року сума вкладу  16 126,00 євро, було розірвано 20.08.2012 року, кошти виплачено.  - Договір SAMD 10000704478941 від 13.10.2008 року сума вкладу 4 000 доларів США,було розірвано 20.08.2012 року, кошти виплачено.  - Договір SAMD 25000728049907 від 20.08.2012 року - сума вкладу 24 485 доларів США, було розірвано 20.08.2012 року, кошти виплачено. - Договір банківського обслуговування (карта) № НОМЕР_1 - сума залишку 39 500,00 дол. США.
		17.11.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» було укладено договір про переведення боргу з подальшим укладенням 18.11.2014 року Додаткової угоди до цього договору. Відповідно до умов договору електронний Додаток № 1 містить перелік депозитних договорів банківського обслуговування, за якими було здійснено переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», в тому числі і по договору банківського обслуговування (картка) НОМЕР_1, яка є предметом спору в даній справі. Таким чином представник відповідача зазначає, що відповідач на цей час не несе жодних зобов`язань за такими договорами, а ТОВ «ФК «Фінілон» є новим боржником за договором, тому на думку останнього не вбачається правових підстав для задоволення позовних вимог до АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, вказує, що у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з Банку відсотків нарахованих позивачем за цим договором, та пені оскільки депозитні договори №№ SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року, SAMD 10000704478941 від 13.10.2008 року, SAMD 25000728049907 від 20.08.2012 року було розірвано та кошти було виплачено, а за договором банківського обслуговування (карта) НОМЕР_1, відповідач вказує, що з 17.11.2014 року не є боржником. Крім того, чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовим рішенням лише в національній валюті України - гривні. За вказаних обставин, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.І, а.с. 83-94).
		02.06.2020 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва задоволено клопотання представника відповідача та залучено ТОВ «ФК «Фінілон» до участі у справу № 757/13397/20-ц в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача (т.І, а.с. 96).
		12.06.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (т.І, а.с. 106-118).
		12.06.2020 року на адресу суду від представника позивача разом з відповіддю на відзив надійшла заява про збільшення та уточнення позовних вимог ( т.І, а.с. 119-142).
		17.08.2020 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва прийнято до спільного розгляду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог (т.І, а.с. 143).
		05.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення в порядку ст. 180 ЦПК України (т.І, а.с. 155-171).
		06.10.2020 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 757/13397/20-ц (т.І, а.с. 173).
		06.10.2020 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті (т.І, а.с. 174).
		12.11.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення Відповідача (т.І, а.с. 183-201).
		12.01.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення Позивача (т.І, а.с. 202-219).
		19.01.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення Відповідача (т.І, а.с. 220-227).
		07.12.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про доручення доказів (т.ІІ, а.с. 31-33).
		22.02.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (т.ІІ, а.с.40-54).
		04.10.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо укладення Договору про переведення боргу від 17.11.2014 р. (т.ІІ, а.с. 76-79).
		27.01.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів (т.ІІ, а.с.104-130).
		08.05.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (т.ІІ, а.с. 147-161).
		16.05.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (т.ІІ, а.с. 162-196).
		14.06.2023 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва залишено без розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (т.ІІ, а.с. 205).
		Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. 
		Представник відповідача вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказав, що позов є необґрунтованим та безпідставим.
		Третя особа в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася  належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
		Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність третьої особи на підставі наявних в ній доказів, оскільки у справі достатньо матеріалів про їх права та взаємовідносини.
		Суд вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
		Так, матеріалами справи встановлено і не заперечувалось сторонами, що 24.05.2012 року між позивачем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено депозитний договір № SAMD 25000725986606 від 19.03.2009 року, на виконання якого, на рахунок № НОМЕР_2 позивачем внесено 16 126,86 євро під 7,5 % річних (т.І, а.с. 27-28).
		13.10.2008 року  між позивачем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено депозитний договір № SAMD 10000704478941 на виконання якого, на рахунок позивачем внесено 4 000 доларів США під 10,5 % річних (т.І, а.с.24-25), що підтверджується квитанцією (т.І, а.с. 26).
		20.08.2012 року між позивачем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено депозитний договір № SAMD 2500728049907 на виконання якого, на рахунок позивачем внесено 4 000 доларів США під 10 % річних (т.І, а.с.29), що підтверджується квитанцією (т.І, а.с. 30).
		В судовому засіданні було встановлено, що не заперечувалось сторонами, що 13.03.2014 року грошові кошти за депозитним договором № SAMD 10000704478941 від 13.10.2008 року та грошові кошти за депозитним договором № SAMD 2500728049907 від 20.08.2012 року були переведені на депозитний картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 39 510, 44 доларів США під 10% річних (т.І, а.с. 31-32).
		Крім того, в судовому засіданні представник відповідача вказав, що на депозитний картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 були переведені кошти по депозитному договору № SAMD 10000704478941 та депозитному договору № SAMD 2500728049907 разом з нарахованими відсотками (т.ІІ, а.с. 32).
		Так, за умовами укладених договорів Банк сплачує Позивачу проценти по вкладу згідно договору № SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року у розмірі 7,5 річних, згідно договору № SAMD 10000704478941 від 13.10.2008 року 10,5 % річних, згідно договору № SAMD 2500728049907 від 20.08.2012 року 10 % річних (т. І, а.с. 24, 27 ,29).
		22.11.2019 року Позивач наручно подала до Херсонського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» Заяву № 1 від 20.11.2019 року з вимогою про надання виписки по своїм особовим банківським рахункам, що були відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк» (т.І, а.с. 33).
		Листом від 21.12.2019 року № 20.1.0.0.0/7-191122/3382 Відповідач повідомив, про неможливість виконання вимог Позивача ( т.І, а.с. 52).
		29.11.2019 року Позивач направила плоштовими засобами до ПАТ КБ «Приватбанк» Заяву № 2 про розірвання депозитних договорів № SAMD 25000725986606, № SAMD 10000704478941, № SAMD 2500728049907, з вимогою надання виписки по банківським рахункам та надати реквізити своїх рахунків для перерахування належних на праві особистої власності грошових коштів на відкриті на їмя у АТ «ОТП Банк» рахунки (т.І, а.с. 35).
		Листом від 09.12.2019 року № 20.1.0.0.0/7-191203/4032 Відповідач повідомив, про неможливість виконання вимог Позивача ( т.І, а.с. 51).
		22.01.2020 року Позивач направила плоштовими засобами до ПАТ КБ «Приватбанк» Заяву № 3 з повторною вимогою про розірвання депозитних договорів № SAMD 25000725986606, № SAMD 10000704478941, № SAMD 2500728049907 та депозитного карткового рахунку № НОМЕР_1 , з вимогою надання виписки по банківським рахункам та надати реквізити своїх рахунків для перерахування належних на праві особистої власності грошових коштів на відкриті на їмя у АТ «ОТП Банк» рахунки (т.І, а.с. 38).
		Листом від 10.02.2020 року № 20.1.0.0.0/7-200129/7281 Відповідач повідомив, про неможливість виконання вимог Позивача ( т.І, а.с. 53).
		17.02.2020 року Позивач направила плоштовими засобами до ПАТ КБ «Приватбанк» Заяву № 4 з повторною вимогою про розірвання депозитних договорів № SAMD 25000725986606, № SAMD 10000704478941, № SAMD 2500728049907 та депозитного карткового рахунку № НОМЕР_1 , з вимогою надання виписки по банківським рахункам та надати реквізити своїх рахунків для перерахування належних на праві особистої власності грошових коштів на відкриті на їмя у АТ «ОТП Банк» рахунки та надала платіжні доручення № 1 від 17.02.2020 року на суму 42520,95 доларів США, № 2 від 17.02.2020 року на суму 42520,95 доларів США, № 3 від 17.02.2020 року на суму 25327,1 євро, № 4 від 17.02.2020 року на суму 25327,1 євро, № 5 від 17.02.2020 року на суму 8711,8 доларів США № 6 від 17.02.2020 року на суму 8711,8 доларів США (т.І, а.с. 41-49).
		Окрім цього, матеріалами справи встановлено, що депозитний договір № SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року було розірвано Позивачем - 20.08.2012 року. Кошти в розмірі 15 963,61 євро виплачено Позивачу 20.08.2012 року через касу Банку. Баланс по депозитному рахунку - 0,00 євро. Вказані обставини підтверджуються зокрема: заявою Позивача від 20.08.2012 року про розірвання депозитного договору (т.І, а.с.167); меморіальний ордер № С0820SF5DT від 20.08.2012 року, відповідно до якого було здійснено видачу вкладу по дговору в розмірі 15 963,61 євро ( т.І, а.с.224); інформаційним витягом з системи банку про рух коштів за депозитним договором № SAMD 25000725986606, рахунок № НОМЕР_3 (т. ІІ, а.с 156); випискою по рахунку НОМЕР_4 «Каса Приватбанку» за 20.08.2012 рік відповідно до якої вбачається видача ОСОБА_1 депозитних коштів через касу банку в розмірі 15 963,61 євро (т.ІІ, а.с. 155).
		Крім того, судом враховано пояснення Відповідача, що депозитний договір № SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року було укладено на суму в розмірі 16 126,86 євро з мінімальним строком 6 місяців (т.І, а.с.27). 
		Пунктом 1 Договору передбачено, що виплата відсотків здійснюється кожного місяця. Пунктом 7 Договору передбачено право сторін на дострокове розірвання депозитного договору. При цьому, якщо депозит розривається до закінчення мінімального строку Банк повертає депозит та відсотки по ставці "За вимогою". Сума надлишково виплачених відсотків Клієнт доручає Банку списати за рахунок депозитного вкладу (т.І, а.с.27). 
		Оскільки Позивачу за вказаним Договором було двічі виплачено відсотки в розмірах 102.44 евро та 99.14 евро, що вбачається з даних системи обліку та руху коштів (інформація 3 ОДБ) (т.ІІ, а.с.156), а Позивач подала заяву про дострокове розірвання Договору до закінчення мінімального 6-ти місячного терміну. Банком було здійснено відрахування сплачених сум відсотків з депозитного вкладу, а тому Позивачу було виплачено 15963,61 євро.
		В судовому засіданні представник позивача заперечував, щодо того, що депозитний договір № SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року вже розірвано, а грошові кошти були виплачені Позивачу. Зазначав, що сумнівається що підпис в заяві про розірвання вказаного договору належить Позивачу.
		Проте, суд не бере до уваги заперечення представника позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що Позивач оспорювала вказану заяву в судовому порядку, крім того клопотання про проведення почеркознавчої експертизи стороною позивача не ініціювалось.
		До того ж, варто зауважити, що меморіальний ордер має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 року № 578/5, згідно якого до первинних документів,які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бух обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
		Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вимога про розірвання договору № SAMD 25000725986606 від 24.05.2012 року укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 на суму 16 126 евро під 7,5 % річних та стягненя з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу № SAMD 25000725986606 у розмірі 16 126 евро, відсотки за депозитним договором у розмірі 9 464,62 евро, 3 % річних у сумі 114 507,95 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.
		Однак, що стосується депозитних договорів №№ SAMD 10000704478941, SAMD 2500728049907 на сьогоднішній день договори не розірвані та кошти, які знаходяться на рахунках, не повернуті.
		Судом встановлений факт звернення Позивача до Відповідача із заявою про розірвання договорів та видачу коштів та нарахованих відсотків та незадоволення відповідачем даної заяви.
		Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		За договором банківського вкладу, укладеного між сторонами, допускається одностороннє його розірвання за ініціативою вкладника.
		Судом встановлено, що Позивачем 29.11.2019 року було подано заяву про розірвання договорів банківського вкладу № SAMD 10000704478941 від 13.10.2008 року, №SAMD 2500728049907 від 20.08.2012 року, укладених між Позивачем та Відповідачем, яка була одержана банком 09.12.2019 року, що передбачено умовами договору. 
		Отже, згідно з умовами вищевказаних Договорів, договори є розірваними через два банківських дні після одержання заяви.
		Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
		Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
		Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору
		Згідно із частиною першою статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно із статтею 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою ст. 1060 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		Відповідно до частини другої ст. 1060 Цивільного кодексу України, банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
		За ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Відповідно до статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
		Відповідно до частини першої статті 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.
		Частиною другою статті 1070 ЦК України передбачено, що проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
		 
		Ухвалюючи рішення суд виходить з того, що АТ КБ «Приватбанк» не виконав взяті на себе зобов`язання, від якого воно не звільняється через тимчасову окупацію території АР Крим.
		Доводи АТ КБ «ПриватБанк» про те, що у зв`язку з окупацією території Автономної Республіки Крим банк не може перевірити інформацію щодо наведених депозитних договорів, не є переконливими, оскільки договори банківських рахунків укладені безпосередньо з самостійною юридичною особою, ПАТ КБ «ПриватБанк», а не з його кримською філією, що не є суб`єктом цивільного права, не наділена правосуб`єктністю. Відтак банк зобов`язаний зберігати подібну інформацію, й за усіма обставинами у банку має бути наявна вся необхідна інформація за цими договорами, зокрема, у регістрах аналітичного обліку, як то передбачено Положенням НБУ № 254.
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відмовляючись повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст.5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.
		Так, у ст. 1 Протоколу № 1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цей же принцип закріплено і в ст. 41 Конституції України.
		Щодо посилання відповідача, що належним відповідачем у справі є ТОВ «ФК «Фінілон», оскільки відбулось переведення боргу за депозитним договором з первісного боржника - ПАТ КБ «ПриватБанк» на нового боржника - ТОВ «ФК «Фінілон» на підставі договору про переведення боргу №б/н від 17.11.2014 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Фінілон», та електронного додатку №1 (перелік депозитних договорів та договорів банківського обслуговування) до договору про переведення боргу від 17.11.2014 року (т.І, а.с. 89-91)м, суд не бере до уваги з огляду на відсутність згоди кредитора про таке переведення, як це передбачено ст. 520 ЦК України.
		Крім того таке переведення боргу позивач заперечив, зазначивши, що не надавав згоду на зміну боржника.
		Вказаною статтею не визначено в якій саме формі має бути виражена згода кредитора, важливим фактором є лише підтвердження її наявності.
		Отримання згоди від кредитора на заміну боржника пов`язано з тим, що для кредитора має вагоме значення, хто виконуватиме зобов`язання, адже різні боржники мають різну платоспроможність, сумлінність та інші індивідуальні характеристики, що прямо впливатиме не тільки на своєчасність, а й на ймовірність виконання зобов`язання.
		Отже, виходячи з наведеного та враховуючи заперечення позивачем факту переведення боргу, банк не тільки не отримав згоду кредитора на таке переведення боргу, а й навіть не повідомив його про це. 
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідачем не було надано належних доказів в розумінні ст. 77 ЦПК України, на підтвердження виплати грошових коштів.
		Наявність договірних зобов`язань та факт внесення грошових коштів Позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме договором та банківськими квитанція, оригінали яких оглянуті судом. Стороною відповідача не було надано жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, не було надано власних розрахунків щодо нарахування суми заборгованості та процентів за користування грошовими коштами.
		Твердження Відповідача про те, що договори № № SAMD 10000704478941, SAMD 25000728049907 є розірваними з 20.08.2012 року, суд відхиляє, як безпідставні.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов в цій частині стягнення з відповідача на користь позивача суму за депозитними вкладами, з врахуванням нарахованих процентів, є обґрунтованим та підлягає  задоволенню, а саме: з Відповідача підлягає стягненню суми депозмитних вкладів за договором банківського вкладу № SAMD 10000704478941 укладений 13.10.2008 року у розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США; за договором банківського вкладу № SAMD 25000728049907 укладений 20.08.2012 року у розмірі 24 485 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять) доларів США.
		При цьому, суд вважає за можливе при стягнення коштів за депозитними вкаладами, взяти за основу розрахунок нарахованих процентів, наданий представником позивача, відповідно до якого сума нарахованих процентів за Договором № SAMD 10000704478941 від 13.10.2008 року становить 4 711,8 доларів США, сума нарахованих процентів за Договором SAMD 25000728049907 від 20.08.2012 року становить 18 571, 14 доларів США.
		Щодо стягнення 3 % річних, нарахованих у зв`язку із не виплатою на вимогу позивача банківських вкладів за депозитним договорами №№ SAMD 10000704478941, SAMD 25000728049907, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
		Після розірвання договорів банківського вкладу банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов`язань згідно зі ст. 625 ЦК України, частиною другою якої встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Аналогічною є правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року по справі №320/5115/17.
		Оскільки, зобов`язання Відповідача стосовно Позивача стосується виплати грошових коштів, порушення строків його виконання є простроченням грошового зобов`язання, тобто має юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на які поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України,як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
		Таким чином, оскільки сума вкладів та відсотків на них Позивачу повернута не була, що є підставою для застосування частини другої статті 625 ЦК Українита стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, за депозитним договором № SAMD 10000704478941 у розмірі 38 117,05 грн. за період з 13.08.2018 року по 20.03.2020 року включно та за депозитним договором № SAMD 25000728049907 у розмірі 154 482,11 грн. за період з 20.08.2012 року по 20.03.2020 року включно.
		Щодо позовних вимог про розірвання Договору банківського обслуговування (картка) 5168742067513105 на суму 39 510, 44 доларів США укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 та стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за картковим рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 39 510, 44 доларів США, відсотки за депозитним вкладом у розмірі 22 610,60 доларів США, 3 % річних у сумі 196 916,00 грн., суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог, задля уникнення подвійного стягнення грошових коштів депозиту з Відповідача, оскільки грошові кошти за депозитними договорами №№ SAMD 10000704478941, SAMD 25000728049907 були переведені на карту НОМЕР_1 . Крім того, матріали справи не містять документів на підставі чого Банком було прийнято таке рішення про перерахування грошових коштів за депозитними договорами №№ SAMD 10000704478941, SAMD 25000728049907 на карту Позивача. 
		Щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення із Відповідача суми пені за невиконання платіжних доручень згідно з ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд виходить із наступного.
		Відповідно до ст..8 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
		Так, відповідно до матеріалів справи, 17.02.2020 року Позивач направила плоштовими засобами до ПАТ КБ «Приватбанк» Заяву № 4 з повторною вимогою про розірвання депозитних договорів № SAMD 25000725986606, № SAMD 10000704478941, № SAMD 2500728049907 та депозитного карткового рахунку № НОМЕР_1 , з вимогою надання виписки по банківським рахункам та надати реквізити своїх рахунків для перерахування належних на праві особистої власності грошових коштів на відкриті на їмя у АТ «ОТП Банк» рахунки та надала платіжні доручення № 1 від 17.02.2020 року на суму 42520,95 доларів США, № 2 від 17.02.2020 року на суму 42520,95 доларів США, № 3 від 17.02.2020 року на суму 25327,1 євро, № 4 від 17.02.2020 року на суму 25327,1 євро, № 5 від 17.02.2020 року на суму 8711,8 доларів США № 6 від 17.02.2020 року на суму 8711,8 доларів США (т.І, а.с. 41-49). 
		Проте, як встановлено в судоаому засіданні грошові кошти за депозитними договорами № SAMD 10000704478941, № SAMD 2500728049907, 13.03.2014 року бкли перераховані Банком на депозитний картковий рахунок у сумі 39 510, 44 доларів США.
		Крім того, судом встановлено, що 20.08.2012 року депозитний договір № SAMD 25000725986606 було розірвано, а кошти були виплачені Позивачу в касі банку.
		За наведених оставин, суд не вбачає підстав для звдоволення вказаної вимоги.
		Щодо нарахованої Позивачем пені у розмірі 3% відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за договором банківського обслуговування (картка) № НОМЕР_1 , суд відмовляє в задоволені вказаної вимоги, оскільки застосування ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у даних правовідносинах щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення коштів є неправомірне, оскільки існує спеціальний Закон - ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який регулює відповідальність Банку за невиконання ним розпорядження клієнта про переказ коштів у правовідносинах за договором банківського рахунку. 
		Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11.07.2018 р., справа № 470/493/17.
		Щодо нарахованих Позивачем інфляційних збитків за договором № SAMDN25000725986606 від 24.05.2012 року та договором банківського обслуговування (картка) №5168 74206751 3105, суд зазначає наступне.
		Матерілами справи встановлено, що договір №SAMDN25000725986606 від 24.05.2012р було розірвано, та кошти було виплачено, отже відсутні підстави для будь-яких нарахувань.
		Крім того, суд зверає увагу, що офіційний індекс інфляції це знецінення - зниження купівельної спроможності грошової одиниці України гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов`язанні індексації не підлягає. 
		Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.
		Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з зрахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. З наведених підстав позовні вимоги в частині відшкодування інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання, визначеного у доларах США, не можна визнати законними й обгрунтованими. (Постанова ВСУ від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15).
		За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог.
		Щодо визнання незаконними дії ПАТ КБ «Приватбанк» в частині не надання інформації виписок по рахунках Позивача та посиланням на закриття своїх відділень в АРК, як підставу в відмові виконання зобов`язань за депозитними договорами та надані інформації в контексті ст. 4, ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист справ споживачів», суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вказаної вимоги, оскільки Банк в даному випадку керувався Постановою Правління Національного банку України № 260 від 06.05.2014 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя». Крім того, дослідивши листи від АТ КБ «Приватбанк», які наявні в матеріалах справи, судом не встановлено, що дії Банку є незаконними, останній лише вживав дії щодо недопущення незаконного розголошення банківської таємниці. 
		Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.    
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		ідповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.        
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.  
		Відповідно до ч. 1 та 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).       
		Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
		За таких обставин,  суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.
		Згідно з пунктом 1 частини другої, шостої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
		Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 10 510, 00 грн. підлягають стягненню з Відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,ст.ст. 1-16, 526, 551, 1058, 1060, 1061, 1066, 1067, 1070 Цивільного кодексу України,ст.ст. 1, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,ст. ст. 2, 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»,ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		 
		                                        ВИРІШИВ:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінілон» про визнання дій незаконними, розірвання договорів та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
		Розірвати Договір № SAMD 10000704478941 укладений 13.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 на суму 4 000 доларів США під 10,5 % річних.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу № SAMD 10000704478941 у розмірі 4 000 доларів США, відсотки за депозитним договором у розмірі 4 711,8 доларів США, 3 % річних у сумі 38 117, 05 грн.
		Розірвати Договір № SAMD 25000728049907 укладений 20.08.2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 на суму 24 485 доларів США під 10,5 % річних.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу № SAMD 25000728049907 у розмірі 24 485 доларів США, відсотки за депозитним договором у розмірі 18 571,14 доларів США, 3 % річних у сумі 154 482, 11 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 10 510, 00 грн.
		В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Позивач - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
		Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», (код ЄДРПОУ 14360570, адреса реєстрації юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для кореспонденції: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50).
		Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», (код ЄДРПОУ 38920700, адреса реєстрації юридичної особи: 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська набережна, буд.29-А).
		Суддя                                                                                      О.М.Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...