Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/2626/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано судом: 05.07.2023. Зареєстровано: 06.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2023.
Дата набрання законної сили: 27.03.2024
Результат оскарження 13.06.2024 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 2/545/166/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 545/2626/22
		Провадження № 2/545/166/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26.06.2023 Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
		головуючого судді  Путрі О.Г., 
		при секретарі  Зінов`євій А.О., Багно Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6  про визнання договору недійсним, -
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку з господарськими будівлями, укладеного 29.12.2009.
		В обґрунтування позову зазначив, що 26 жовтня 2008 року ОСОБА_7 (батько позивача) передав у борг ОСОБА_2 , а останній прийняв 10000 доларів США. За умовами цього договору позичальник зобов`язався повернути грошові кошти до 1 грудня 2008 року, проте не повернув. У зв`язку з чим за заявою ОСОБА_7 06.08.2009 Полтавським районним судом був виданий судовий наказ, який був скасований судом 25.08.2009 року. Вказав, що рішенням Полтавського районного суду від 27.08.2010 (справа №2-498/2010 ) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 борг в розмірі 78900 грн.( сума, еквівалентна 10000 дол. США). В рамках цього провадження ухвалою суду від 14.05.2010 накладено арешт на все майно та кошти ОСОБА_2 . Крім того зазначив, що рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 27.06.2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 інфляційні витрат і три відсотки річних в розмірі 29469,15 грн. На виконання судових рішень було видано виконавчі листи, які неодноразово повертались без виконання ВДВС. 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2021 та ухвалою Лисичанського міського суду від 29.11.2021 замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ОСОБА_7 на його правонаступника ОСОБА_1 .
		У листопаді 2021 року позивач звернувся до Полтавського районного суду зі скаргою на бездіяльність ВДВС, оскільки відносно майна боржника не вчинялося жодних дій, яку ухвалою суду від 22.06.2022 задоволено. Дана ухвала була оскаржена ВДВС, і зі змісту апеляційної скарги від 06.07.2022 йому стало відомо про те, що 29.12.2009 земельна ділянка площею 0,2100 га кадастровий номер 5324082401:01:001:0560 та будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 , відчужена відповідачем ОСОБА_2 . 
		Позивач вважає, що під час відчуження нерухомого майна відповідач ОСОБА_2 діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами з метою уникнення виконання зобов`язань, що є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровимномером 5324082401:01:001:0560,площею 0,2100га тажитлового будинкуз господарськимибудівлями у АДРЕСА_1 , укладеного 29.12.2009.
		Ухвалою Полтавського районного суду від 05 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
		08 вересня 2022 року позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків.
		Ухвалою суду від 09 вересня 2022 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.
		27 вересня 2022 року від позивача та його представника до суду надійшло клопотання про залучення по справі співвідповідачів -інших сторін оспорюваного правочину, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просили визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 5324082401:01:001:0560, площею 0,2100 га та будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , ОСОБА_4 
		08 листопада 2022 року від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_10 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просили залишити без задоволення позовну заяву, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, зокрема на те, що у своєму позові позивач не послався на жодну із норм матеріального права, які були б підставою для визнання договору недійсним. На час укладення договору 29.12.2009 арешт на вищезазначене майно накладений не був, відтак не існувало підстав, які б унеможливлювали укладення договору і не надавали продавцю право його відчужувати. Окрім того, доказів зловживання правом ОСОБА_2 у позовній заяві не наведено, натяки на фіктивність правочину є безпідставними, відповідачі вже тривалий час постійно проживають у купленому ними будинку, зареєстровані там, що свідчить про реальність правочину.
		Згідно відповіді Полтавського відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за вих.№106/20.21-20 від 17.03.2023, на запит суду , ОСОБА_8 померла, відповідно до актового запису про смерть №19 від 11.08.2011.
		Ухвалою суду від 26.04.2023 року залучено до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , закрито підготовче підготовче засідання по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду .
		Позивач та його представник до суду ні в підготовче, ні в судове засідання жодного разу не з`являлися, направши на адресу суду заяви, про розгляд справи за їх відсутності( а.с. 84,98114,126,162).
		В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_10  адвокат Пархоменко А.О., просив відмовити в задоволенні позову , пославшись на підстави та обставини, вказані у відзиві на позов.
		Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання відповідно до вимог ст.128 ЦПК України , до суду не з`явилися, заяв та клопотань не подавали.
		Заслухавши поясненняпредставника відповідачів,дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо наступноговисновку. 
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		29.12.2009 згідно договору-купівлі продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Луговою Л.П., ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 передали, а ОСОБА_9 , ОСОБА_4 прийняли у власність наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями та приватизовану земельну ділянку, на якій розташовані зазначені об`єкти нерухомого майна, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,21 га, кадастровий номер 5324082401:01:001:0560, за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 73).
		Після укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідач ОСОБА_4 10.03.2017 змінила прізвище на « ОСОБА_11 », згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , який 03.05.2018 було розірвано, та змінила прізвище на « ОСОБА_12 », згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.172-173).
		Відповідач ОСОБА_9 після укладення шлюбу 28.11.2019 змінила прізвище на « ОСОБА_13 », згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 171).
		Окрім того, після укладення зазначеного договору купівлі-продажу рішенням Полтавського районного суду від 27.08.2010 по цивільній справі №2-498/2010 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 борг в розмірі 78900 грн. Під час розгляду судом зазначеної цивільної справи ухвалою Полтавського районного суду від 14.05.2010 накладено арешт на майно та кошти, що належать ОСОБА_2 (а.с. 17-18, а.с.16- звор.сторона). 
		Також встановлено, що 25.08.2009 ухвалою судді Полтавського районного суду скасовано судовий наказ, виданий 06.08.2009 Полтавським районним судом за заявою ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики ( а.с.12).
		Згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 18.10.2021 замінено стягувача ОСОБА_7 на його правонаступника ОСОБА_1 у справі № 2-498/2010 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики (а.с. 20-25).
		Позивач в обгрунтування позову посилається на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 27.06.2012, яким позов задоволено та стягнуто на користь ОСОБА_7 суму інфляційних витрат і трьох відсотків річних в розмірі 29469,15 грн. та ухвалу Лисичанського міського суду від 29.11.2021 , якою замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ОСОБА_7 на його правонаступника ОСОБА_1 .
		Окрім того, позивач посилається на постанову ВДВС Полтавського РУЮ про відкриття виконавчого провадження №16599147 від 30.12.2009 по виконанню виконавчого листа №2-95 від 12.05.2009 року, виданого Полтавським районним судом у справі про стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 на користь іншої особи  ОСОБА_14 , що суд не приймає до уваги, оскільки спір відповідача з іншою особою не є предметом спору по цій справі та ніяким чином не стосується прав та інтересів позивача.
		Згідно зіст.655 ЦКУкраїни за договором купівлі-продажуодна сторона(продавець)передає абозобов`язуєтьсяпередати майно(товар)у власністьдругій стороні(покупцеві),а покупецьприймає абозобов`язуєтьсяприйняти майно(товар)і сплатитиза ньогопевну грошовусуму. 
		Відповідно дост. 202 ЦКУкраїни правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		За змістом ч.5ст.203ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно ізст.215 ЦКУкраїни підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6ст.203 цього кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до частини першої статті203, частини першої статті215 ЦК Українизміст правочину не може суперечитиЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину.
		Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятоїстатті 203 ЦК України, що за правилами є підставою для визнання його недійсним відповідно достатті 234 ЦК України. Згідно з ч.ч.1 та 2ст.234 ЦКфіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 під час відчуження нерухомого майна діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами з метою уникнення виконання зобов`язань, що є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
		Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6ст.3 ЦК), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Згідно із ч.ч.2 та 3ст.13 ЦКУкраїни при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6ст.3ЦК України ) та недопустимості зловживання правом (ч.3ст.13ЦК України).
		Суд, при цьому, враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третястатті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбаченастаттею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбаченастаттею 228 ЦК України.
		Така ж правова позиція викладена в постанові Великої палати ВС від 3.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, , постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі 127/13995/21.
		Відповідно до частини першої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		За змістомстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі правочини мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинення цими діяннями наслідків (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06 2018 у справі № 338/180/17). Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину стороною якого він не є , зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, в суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. (постанови Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15, від 04.12.2019 справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 27.01.2020 року у справі 761/26815/17, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-п).
		Таким чином,аналіз змістувищезазначених нормправа тавстановлених судомфактів свідчитьпро відсутність  підстав для задоволення позову, оскільки : нерухоме майно не було приватною власності відповідача ОСОБА_2 , а перебувало у спільній сумісній власності ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, заходів забезпечення позову по цивільній справі вжито не було та будь-яка заборона на відчуження нерухомого майна була відсутня , а пред`явлення позову про стягнення заборгованості однією особою до іншої саме по собі не свідчить про недобросовісність поведінки і зловживання правом при укладенні договору; відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 після придбання за договором нерухомого майна, користуються ним , проживають у купленому ними житловому будинку, на відміну від відчужувачів майна - інших відповідачів по цій справі , що свідчить про реальність правочину .
		Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позивачем під час розгляду справи в суді не надано доказів та не доведено, що відповідачами були порушені його прав та законні інтереси, тому позов не підлягає задоволенню.
		Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено , понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню.
		Керуючись ст.ст.10,11,12,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд, -
		 
		вирішив:
		 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6  про визнання договору недійсним - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
		Суддя:  О.  Г.  Путря

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...