Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/993/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про визнання недійсними господарських договорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2023. Зареєстровано: 06.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2023.
Дата набрання законної сили: 03.07.2024
Результат оскарження 03.07.2024 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		04.07.2023 Справа №905/993/21 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі помічника Лабуня С.Є. (за дорученням), розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
		за позовом ОСОБА_1 м.Київ та ОСОБА_2 , с.Петропавлівське, Бориспільський район, Київська область 
		до відповідачів: Компанії "Barlenco LTD", Nicosia, Cuprus (Компанія "Барленко ЛТД")
		та Компанії "Metinvest B.V.", Amsterdam, Nederlandes (Компанія "Метінвест Б.В.")
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів  Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".
		та співвідповідача гр. ОСОБА_3 , м.Київ
		про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні 17 (сімнадцяти) грн. 085 коп. із розрахунку за 1 акцію, стягнення солідарно на відшкодування шкоди грошових коштів
		 
		Представники сторін:
		позивач: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
		позивач: ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)
		від позивачів: адвокат Погрібна С.О. (в режимі відеоконференції)
		від відповідачів: не з`явилися
		від третьої особи: адвокат Чайкіна К., адвокат Гінінгер А.А. (в режимі відеоконференції)
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, відповідача 2 Компанії Barlenco LTD, відповідача 3 Компанії Metinvest B.V., відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг, та відповідача 5 Компанії Metinvest International S.A., в якій просять:
		1) визнати недійсним правочин щодо застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процедури примусового викупу належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь від 19.03.2018;
		2) стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, Компанії Barlenco LTD, Компанії Metinvest B.V., Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг та Компанії Metinvest International S.A. на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 6 927265,16грн.;
		3) стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, Компанії Barlenco LTD, Компанії Metinvest B.V., Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Холдинг та Компанії Metinvest International S.A. на користь ОСОБА_2 суму збитків у розмірі 230908,88грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що примусовий викуп належних їм на праві власності акцій ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь від 19.03.2018 був здійснений з порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 1 Першого протоколу до Конвенції, статті 41 Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України Про акціонерні товариства, внаслідок чого було порушено їх право власності. Процедура примусового викупу акцій ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь проводилась з порушенням діючих норм законодавства. Запропонована ціна викупу акцій не була справедливою, тому критерій пропорційності втручання у права позивачів не був дотриманий. 
		Ухвалою від 03.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
		24.06.2021 на електронну адресу суду та 29.06.2021 до канцелярії суду від відповідача ПрАТ МК Азовсталь надійшло клопотання №01.02.04-10/32 від 23.06.2021 про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/8710/18 та набрання судовим рішенням законної сили.
		29.06.2021 від представника позивачів надійшла заява б/н від 29.06.2021 про надання доказів та витребування відомостей з доказами.
		30.06.2021 до канцелярії суду від відповідача ПрАТ МК Азовсталь надійшов відзив на позовну заяву.
		22.07.2021 до канцелярії суду від представника позивачів надійшли: відповідь на відзив на позовну заяву, заперечення на клопотання відповідача ПрАТ МК Азовсталь про зупинення провадження у справі, клопотання б/н від 21.07.2021 про врегулювання спору за участю судді.
		27.07.2021 через підсистему Електронний суд від відповідача ПрАТ МК Азовсталь надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, письмові заперечення проти врегулювання спору за участю судді. 
		Ухвалою від 27.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 11.08.2021.
		Після засідання суду 27.07.2021 до канцелярії суду надійшла заява представника позивачів б/н від 27.07.2021 про надання доказів та витребування відомостей з доказами.
		10.08.2021 на електронну адресу суду від представника позивачів надійшла заява б/н від 10.08.2021 про відкладення розгляду справи.
		Ухвалою від 11.08.2021 підготовче засідання відкладено на 18.08.2021.
		Ухвалою від 18.08.2021 зобов`язано позивачів у строк до 17.09.2021 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках) позовної заяви; ухвали про відкриття провадження у справі від 03.06.2021 та ухвали від 18.08.2021; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів в двох примірниках; підтвердження про вручення судових документів в двох примірниках. Провадження зупинено до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення, а також отримання відомостей про отримання або не отримання вручення копії ухвали у даній справі Компанії Metinvest B.V..
		14.12.2021 до канцелярії суду від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії рішення Господарського суду Донецької області від 08.11.2021 у справі №905/643/21 та докази його направлення на адреси учасників справи.
		Від представника позивачів 12.07.2022 на електронну адресу суду та 07.08.2022 через систему «Електронний суд» надійшла заява про відсутність грошових коштів на переклад процесуальних документів та заява про призначення справи до розгляду.
		Ухвалою від 08.08.2022 поновлено провадження у даній справі та підготовче засідання призначено на 07.09.2022.
		22.08.2022 на електронну адресу суду від представника позивачів надійшла заява б/н від 19.08.2022 про відмову від позову відносно відповідача 4 та відповідача 5.
		Ухвалою від 07.09.2022 задоволено заяву представника позивачів б/н від 19.08.2022 про відмову від позову відносно відповідача 4 ТОВ Метінвест Холдинг та відповідача 5 Компанії Metinvest International S.A.. Закрито провадження у справі №905/993/21 в частині позовних вимог відносно відповідачів ТОВ Метінвест Холдинг та Компанії Metinvest International S.A.. Підготовче засідання відкладено на 12.10.2022.
		06.10.2022 на електронну адресу суду від представника ПрАТ МК Азовсталь надійшли письмові пояснення щодо застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
		Ухвалою від 15.09.2022, у зв`язку з обставинами викладеними у вказаній ухвалі, проведення підготовчого засідання призначено на 10.10.2022.
		Ухвалою від 10.10.2022 підготовче засідання відкладено на 15.11.2022.
		До канцелярії суду та на електронну адресу від представника позивачів надійшли, зокрема:
		- позовна заява (уточнена) від 05.10.2022 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.ст.1212, 1214 ЦК України;
		- заява від 05.10.2022 про витребування доказів від податкового органу;
		- заява про порядок розгляду заяв та розгляд позовної заяви (уточненої) від 05.10.2022;
		- заява про зміну підстав позову від 05.10.2022;
		- заява про залучення співвідповідача від 05.10.2022;
		- заява від 15.11.2022 про витребування доказів від ПрАТ «Азовсталь» та Компанії Metinvest В.V.;
		- запит про надання інформації від 15.11.2022;
		- заперечення на письмові пояснення ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь щодо застосування висновків Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
		Від ПрАТ МК Азовсталь до суду надійшли заперечення щодо заяв про залучення співвідповідача, зміну предмету позову, уточненої позовної заяви, заяви про витребування доказів.
		Ухвалою від 15.11.2022 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 08.12.2022. Разом з цим, беручи до уваги наявність в матеріалах справи клопотань та заяви представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції, суд, з урахуванням приписів статті 197 ГПК України, зазначив про проведення судових засідань в режимі відеоконференції за участі представника позивачів адвоката Погрібної С.О. за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
		08.12.2022 на електронну адресу суду від представника ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 08.12.2022, на іншу дату, у зв`язку із неможливістю участі у даному судовому засіданні повноважного представника з причини зайнятості в іншому судовому процесі. 
		У підготовчому засідання 08.12.2022 оголошено перерву до 20.01.2023. 
		19.01.2023 на електронну адресу суду від представника позивачів надійшли, зокрема:
		- заява про порядок розгляду заяв;
		- заява про витребування доказів від податкового органу;
		- заперечення на клопотання ПрАТ "МК "Азовсталь" про зупинення провадження у справі №905/993/21;
		- заява про відмову від позову відносно відповідача ПрАТ "МК "Азовсталь" та залучення у справі в якості співвідповідача кінцевого бенефіціара.
		20.01.2023 через систему «Електронний суду» від ПрАТ "МК "Азовсталь" надійшло клопотання про передачу справи №905/993/21 до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи про банкрутство ПрАТ "МК "Азовсталь".
		Ухвалою від 20.01.2023 задоволено заяву представника позивачів б/н від 19.01.2023 в частині відмови від позову відносно відповідача ПрАТ "МК "Азовсталь"; закрито провадження у справі №905/993/21 в частині позовних вимог відносно відповідача ПрАТ "МК "Азовсталь" на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України. Задоволено заяви представника позивачів про витребування доказів від податкового органу. Підготовче засідання відкладено на 15.03.2023.
		15.03.2023 на електронну адресу суду від представника позивачів надійшла заява б/н від 15.03.2023 про витребування доказів від ПрАТ «МК «Азовсталь» та Компанії Metinvest В.V.
		Ухвалою від 15.03.2023 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів  ПрАТ МК Азовсталь, підготовче засідання відкладено на 11.04.2023.
		Ухвалою від 11.04.2023 задоволено клопотання представника позивачів - адвоката Погрібної С.О. від 05.10.2022 про залучення до участі у справі співвідповідача гр. ОСОБА_3 . Залучено гр. ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідача. Підготовче засідання відкладено на 16.05.2023.
		Від представника третьої особи ПрАТ "МК "Азовсталь" до суду надійшла заява від 09.05.2023 про стягнення з позивачів на користь ПрАТ «МК`Азовсталь» судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Від представника позивачів до суду надійшли:
		-заява (уточнена) від 10.04.2023 про витребування доказів від ПрАТ «МК «Азовсталь» та Компанії Metinvest В.V.;
		-позовна заява (уточнена) від 10.04.2023 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.ст.1212, 1214 ЦК України;
		-заява (уточнена) про зміну предмета позову від 10.04.2023.
		-заперечення на заяву ПрАТ «МК «Азовсталь» про розподіл судових витрат.
		Ухвалою від 16.05.2023 прийнято заяву представника позивачів про зміну предмета позову з урахуванням уточнень від 10.04.2023. Розгляд справи визначено здійснювати з урахуванням відповідних змін позовних вимог в редакції прохальної частини заяви про зміну предмета позову з урахуванням уточнень від 10.04.2023. Залишено без розгляду заяви представника позивачів про витребування доказів від 29.06.2021, від 27.07.2021, від 15.11.2022, від 15.03.2023. Відмовлено у задоволенні заяви представника позивачів про витребування доказів б/н від 10.04.2023. Підготовче засідання відкладено на 06.06.2023.
		05.06.2023 на електронну адресу суду від представника позивачів адвоката Погрібної С.О. надійшли письмові пояснення та клопотання про перехід до розгляду по суті.
		Від третьої особи ПрАТ «МК «Азовсталь» 05.06.2023 через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення щодо уточнених позовних вимог.
		Ухвалою від 06.06.2023 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 04.07.2023.
		30.06.2023 на адресу суду від представника ПрАТ "МК "Азовсталь" адвоката Гінінгера А.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.07.2023 у зв`язку з перебуванням на лікарняному.
		Станом на 04.07.2023 від відповідачів Компанії Barlenco LTD та Компанії Metinvest B.V., а також співвідповідача ОСОБА_3 будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду не надходило. Про час і дату судового засідання сторони повідомлялись належним чином, зокрема за допомогою електронних засобів зв`язку, а також засобами поштового зв`язку. Своїх представників відповідачі у засідання суду не направили. При цьому судом враховано, що явка у судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.
		Електронні примірники ухвал були доставлені на електронні скриньки відповідачів згідно із відповідними довідками, сформованими в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду». Копії ухвал, надіслані на поштову адресу співвідповідача повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Також, з метою повідомлення учасників про розгляд цієї справи, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення із зазначенням дати, часу та місця проведення судового засідання у цій справі.
		Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями.
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, відсутність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
		Представник позивачів у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, на їх задоволенні наполягала у повному обсязі.
		Представники третьої особи заперечували щодо задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивачі у справі) були акціонерами ПрАТ «МК Азовсталь». ОСОБА_1 належало 300 000 простих іменних акцій Товариства, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за 12.04.2018, ОСОБА_2 належало 10 000 простих іменних акцій Товариства, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 11.04.2018.
		Станом на 04.06.2017 року (дата набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII) у Товаристві був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій ПрАТ «МК Азовсталь».
		Компанії ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), яка є єдиним акціонером Відповідача-1, належало 74,6643% акцій Товариства. Водночас Компанія METINVEST B.V. є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", частка акцій якого в Товаристві становила 0,0000003%. Крім того, Компанія METINVEST B.V. є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А., якій належав пакет акцій Товариства в розмірі 21,55945%.
		 
		02.03.2018 Компанія «Barlenco LTD» направив Товариству повідомлення про намір скористатися правом на обов`язковий продаж акцій. У цей же день рішенням наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь» обрано суб`єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт", надано дозвіл Товариству на укладання із вказаною особою договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Товариства в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.
		03.03.2018 Товариство опублікувало отримане повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.
		05.03.2018 ТОВ "Оціночний стандарт" склало звіт, яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Товариства станом на 2 березня 2018 року в розмірі 0,564 грн у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (далі - Звіт).
		07.03.2018 Компанія «Barlenco LTD» уклала з ПАТ «ПУМБ» (Банк) договір рахунку умовного зберігання (ескроу).
		12.03.2018 депозитарна установа Банк відкрив рахунок умовного зберігання Компанії «Barlenco LTD».
		14.03.2018 Товариство отримало Звіт з рецензією. Рішенням наглядової ради Товариства від 14.03.2018 затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Товариства в розмірі 0,564грн. згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 2 березня 2018 року в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.
		15.03.2018 Товариство направило на адресу Компанії «Barlenco LTD» повідомлення про затвердження ринкової вартості акції Товариства.
		19.03.2018 Товариство отримало від Компанії «Barlenco LTD» публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій. У публічній безвідкличній вимозі вказано, що Компанія є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у Товаристві.
		20.03.2018 Товариство направило до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР) та Центрального депозитарію цінних паперів (надалі - ЦДЦП) копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу). Того ж дня на офіційному сайті Товариства розміщено публічну безвідкличну вимогу від 19.03.2018 Компанії «Barlenco LTD» про придбання акцій Товариства в усіх власників акцій за ціною 0,564грн.
		22.03.2018 ЦДЦП отримав копію публічної безвідкличної вимоги і розмістив її на своєму сайті, склав реєстр (перелік) акціонерів Товариства станом на 23.03.2018. Отримавши перелік акціонерів, Товариство організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.
		03.04.2018 завершено розсилку акціонерам Товариства копій публічної безвідкличної вимоги, про що повідомлено Компанію «Barlenco LTD» листом.
		10.04.2018 Компанія «Barlenco LTD» перерахував грошові кошти на рахунок ескроу та повідомив про це листом Товариство.
		11.04.2018 Товариство подало до ЦДЦП повідомлення про перерахування Компанією коштів на рахунок ескроу.
		12.04.2018 продані в обов`язковому порядку акції Товариства зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії «Barlenco LTD». Вказані цінні папери примусово списані на користь Компанії як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018. 
		Вказані обставини сторонами не заперечуються та не оспорюються. 
		Внаслідок проведення обов`язкового продажу акцій Товариства на підставі публічної безвідкличної вимоги Компанії «Barlenco LTD» про придбання акцій в усіх власників акцій від 19.03.2018, належні позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акції були відчужені на користь Компанії «Barlenco LTD».
		 
		В свою чергу позивачі не погодилися з ціною придбання акцій та звернулися до господарського суду з позовом з урахуванням уточнень від 10.04.2023, в якому позивачами заявлені наступні вимоги:
		Визнати право  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та встановити її розмір на рівні 17 (сімнадцяти) грн. 085 коп. із розрахунку за 1 акцію.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії «Barlenco LTD», Приватної компанії з обмеженою відповідальністюB.V. на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальну суму 7 746 168 (сім мільйонів сімсот сорок шість тисяч сто шістдесят вісім) грн. 15 коп.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії «Barlenco LTD», Приватної компанії з обмеженою відповідальністюB.V. на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальну суму 258 205 (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті п`ять) грн. 61 коп.
		Позивачі в обґрунтування позову зазначають, що процедура примусового викупу акцій порушує їх права як власників майна на вільне володіння та розпорядження акціями на свій розсуд, зокрема, щодо визначення ціни продажу акцій; продаж акції відбувся за ціною, що не відповідає справедливій вартості акцій Товариства з урахуванням показників його звітності, задекларованих як в Україні так і за її межами, тому ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ «МК Азовсталь» є заниженою.
		За твердженнями позивачів у відповідності до даних річної фінансової звітності ПрАТ «МК «Азовсталь» за 2017 рік (Баланс, форма №1), власний капітал (чисті активи) Товариства склав 26 250 667 000,00грн., що становить 6,2442грн. із розрахунку на 1 акцію (26 250 667,00грн. : 4 204 000 000 шт. акцій); нерозподілений прибуток  4 603 263 000,00грн., що складає 1,095грн. на 1 акцію (4 603 263 000,00грн. : 4 204 000 000,00 шт. акцій).
		Крім того, позивачі вказують про те, що на офіційному сайті Компанії METINVEST B.V. https://metinvestholding.com/ua/investor/ebonds2023 опублікована інформація, що стосується зареєстрованих 23.04.2018 Компанією Єврооблігацій у Нідерландах. За вказаною адресою є доступ до «Меморандуму про пропозицію» від 19.04.2018, який містить фінансові показники, складені на підставі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).
		У таблиці на стр.97 станом на 31.12.2017 вказана вартість чистих активів «Net Assets» «Гаранта» «Azovstal» (ПрАТ «МК «Азовсталь») в розмірі 1 364 000 000,0 дол.США.
		Офіційний валютний курс USD/UAN Національного банку України станом на 31.12.2017 складав: 28,0672грн. за 1 долар США.
		На стр.339 «Меморандуму про пропозицію» 31.12.2017 не відбулося суттєвих змін у фінансовому чи торговому становищі Емітента або Гаранта, а також 31.12.2017 не було істотних негативних змін у перспективах Емітента та Гаранта.
		На переконання позивачів, вартість чистих активів ПрАТ «МК «Азовсталь», порахована відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятих Європейським Союзом, і відображена у Меморандумі про випуск Єврооблігацій, складає у перерахунку на гривню 1 364 000 000,0 дол.США * 28,0672грн. : 4 204 000 000 шт. акцій = 9,1065 грн. за 1 акцію.
		Враховуюч зазначене, за змістом позовної заяви з урахуванням уточнень та заяви про зміну предмета позову, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на юридичних фактах - реалізації правочину щодо процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних позивачам на праві власності акцій ПрАТ "МК «Азовсталь» на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "МК «Азовсталь" від 19.03.2018.
		Разом з цим, в якості підстави позову позивачами визначено, що Наглядова рада ПрАТ «МК «Азовсталь» при визначенні ринкової ціни акції у розмірі 0,564грн діяла недобросовісно, всупереч інтересів міноритарних акціонерів свідомо занизила ринкову вартість акцій, хоча на дату засідання мала всі наявні дані щодо річної фінансової звітності товариства за 2017 рік, зокрема, про розмір власного капіталу (чистих активів) комбінату, що становить 6,2442грн. із розрахунку на одну акцію. Отже, позивачі вважають, що затверджена Наглядовою радою товариства ринкова вартість є вочевидь несправедливою, суттєво заниженою.
		Позивачі зазначають, що мають право на отримання справедливої компенсації вартості однієї акції за ціною у розмірі 9,1065грн., яка є найбільш справедливою ціною 1 акцієї ПрАТ «МК «Азовсталь» у відповідності до відомостей Компанії METINVEST B.V. Тоді як ПрАТ «МК «Азовсталь» вважає, що правомірною та справедливою є ринкова вартість акції у розмірі 0,564грн. (відповідно до Звіту про оцінку від 05.03.2018).
		За розрахунками позивачів недоплата із розрахунку за 1 акцію складає 8,5425грн. (9,1065грн.  0,564грн.). При цьому позивачами зазначено, що з огляду на доведення порушення відповідачами проведеної процедури примусового викупу акцій, згідно з директивою Європейського Партламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/ЄС, позивачі мають право на застосування до відповідача за аналогією закону (стаття 8 ЦК України, частина 10 статті 11 ГПК України) санкцій у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено частинами 6, 7 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», а тому сплаті підлягає подвійна найбільша (справедлива) ціна невиконаного зобов`язання з повної оплати вартості належних позивачам акцій, викуп яких проводився в порядку, визначеному статтяею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», в розмірі 17,085грн. за одну акцію із розрахунку 8,5425грн. * 2.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі також посилаються на висновки Верховного Суду в інших судових справах, зокрема, викладені у постановах від 24.11.2020 у справі №908/137/18, від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 15.06.2022 у справі №905/671/19, у справі №910/8714/18.
		Згідно наведеного у позовній заяві (уточнена) розрахунку компенсації для відшкодування шкоди, з урахуванням санкцій у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни в порядку частин 6, 7 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та статті 625 ЦК України, позивачі визначили:
		1) суму компенсації ОСОБА_1  300 000 шт.акцій * 17,085грн. (8,5425грн. *2) = 5125500,00грн.
		інфляційні втрати згідно статті 625 ЦК України в розмірі 2620668,15грн. за період з 12.04.2018 по 07.10.2022 на суму коштів у розмірі 5125500,00грн.
		Всього: 5125500,0грн. + 2620668,15грн. = 7746168,15грн. 
		2) суму компенсації ОСОБА_2  10 000 шт.акцій * 17,085грн. (8,5425грн. *2) = 170850,00грн.
		інфляційні втрати згідно статті 625 ЦК України в розмірі 87355,61грн. за період з 12.04.2018 по 07.10.2022 на суму коштів у розмірі 170850,00грн.
		Всього: 170850,0грн. + 87355,61грн. = 258205,61грн.
		 
		ПрАТ «МК «Азовсталь» заперечує проти позову з посиланням на те, що:
		05.03.2018 ТОВ «Оціночний стандарт» складено «Звіт про оцінку вартості однієї акції (у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій) ПрАТ «МК «Азовсталь» та направило Звіт для проведення незалежного рецензування до ВГО «Всеукраїнська спілка експертів-оцінювачів». Ринкова вартість відповідно до Звіту про оцінку складає 0,564грн. 
		12.03.2018 ВГО «Всеукраїнська спілка експертів-оцінювачів» видано рецензію на звіт, відповідно до якої звіт про оцінку кваліфікований як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
		14.03.2018 Наглядова рада ПрАТ «МК «Азовсталь» рішенням №314 затвердила ринкову вартість однієї акції у розмірі 0,564грн. на підставі звіту ТОВ «Оціночний стандарт». Отже ПрАТ «МК «Азовсталь» дотримано законодавчо встановленої процедури визначення ринкової вартості акцій.
		За результати проведеної оцінки ТОВ «Оціночний стандарт» було обрано порівняльний підхід методом ринкових мультиплікаторів та методом ринку капіталу (п.3.3.3. Звіту про оцінку). В рецензії ВГО «Всеукраїнська спілка експертів-оцінювачів» в цілому обрання такого підходу та методів схвалено.
		Аналізуючи положення Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.200 №1440, та Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою КМУ від 29.11.2006 №1655, ПрАТ «МК «Азовсталь» зазначає про те, що остаточне рішення про застосування того чи іншого підходу обирає саме оцінювач виходячи із власної професійної думки щодо доцільності їх застосування, з урахуванням наявності достовірних вихідних даних для кожного методичного підходу та мети оцінки. Жоден із методичних підходів (майновий, дохідний, порівняльний) не є обов`язковим, а тому незастосування конкретного методичного підходу не є порушенням у сфері оцінки майна.
		Метод накопичення активів як різновид майнового методичного підходу, запропонований позивачами, має свої особливості, які необхідно враховувати під час його застосування та на думку ПрАТ «МК «Азовсталь» запронована формула чистих активів не враховує вимоги Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» який є обов`язковим під час оцінки ринкової вартості ЦМК та фінансових інтересів.
		Разом з цим, такий спосіб визначення ринкової вартості акцій, на який посилаються позивачі, та який полягає в діленні прибутку на загальну кількість акцій, не передбачений Національними стандартами №1 та №3. Вказана позивачами формула нерозподіленого прибутку враховує доходи від володіння акціями акціонерного товариства та може бути формально віднесена до дохідного методичного підходу. 
		Формула «чистої вартості активів» дозволяє визначити вартість чистих активів на одну акцію підприємства згідно його балансу (балансову вартість акцій), тоді як поняття балансової та ринкової вартості майна (в тому числі акцій) не є тотожними, законодавство розмежовує ці два поняття.
		За допомогою формули «чистої вартості активів» не можливо визначити ринкову вартість акцій Товариства. Застосування позивачами для здійснення розрахунку справедливої вартості акцій Товариства показників Меморандуму Єврооблігацій є безпідставним, оскільки такий Меморандум не може важатися належним та допустимим доказом.
		Посилання позивачів на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 та у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/2968/19, ПрАТ «МК «Азовсталь» вважає недоречними, зауважуючи на тому, що такий підхід не застосується під час проведення суб`єктом оціночної діяльності оцінки ринкової вартості акцій для цілей сквіз-ауту.
		Щодо справедливої компенсації, ПрАТ «МК «Азовсталь» вважає, що обґрунтованість ринкової вартості позивачами не спростовано, наразі судами інша ринкова вартість акцій Товариства станом на 02.03.2018 не встановлена, та рішення Наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь» від 14.03.2018 №314 про затвердження ринкової вартості акцій є чинним, а отже позивачі отримали право на справедливу компенсацію із розрахунку 0,564грн. за одну акцію. При визначенні вартості акцій для сквіз-ауту Наглядова рада ПрАТ «МК «Азовсталь» керувалась виключно вимогами чинного законодавства. ПрАТ «МК «Азовсталь» є приватним акціонерним товариством та не здійснювало публічну пропозицію власних акцій. Акцї Товариства станом на дату проведення процедури сквіз-ауту не були включені до біржового реєстру (а лише до біржових списків), а тому застосування Наглядовою радою Товариства середнього біржового курсу було неможливим. Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 08.11.2021 у справі №905/643/21 підтверджено, що зобов`язання ТОВ «Оціночний стандарт» щодо визначення ринкової вартості акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» було виконано належним чином.
		Законність процедури сквіз-аут у ПрАТ «МК «Азовсталь», проведеної Компанією «Barlenco LTD» у 2018 році, була предметом перевірки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, результатами якої порушень не встановлено, що підтверджується листом від 06.09.2018 №26/04/26629.
		На переконання ПрАТ «МК «Азовсталь» позивачами не доведено наявність жодного з елементів цивільного правопорушення в діях ПрАТ «МК «Азовсталь» та інших учасників процедури обов`язкового продажу акцій, що виключає можливість стягнення із відповідачів збитків, шкоди. 
		Щодо відсутності підстав стягнення вартості акцій в подвійному розмірі ПрАТ «МК «Азовсталь» вказує про те, що Директива Європейського Союзу щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/Єс не є частиною національного законодавства відповідно до статті 9 Конституції України, оскільки Україна не є членом європейського Союзу, а тому оскільки Дирктива не є актом цивільного законодавства її полодження не можуть бути використані для застосування за аналогією відповідно до статті 8 ЦК України. Правовідносини між позивачами та відповідачами мають читке правове регулювання. Проведення процедури сквіз-аут, відповідальність за її порушення визначена Законом Ураїни «Про акціонерні товариства», чинним на час виникнення спірних правовідносин. Проте нормами Закону Ураїни «Про акціонерні товариства» не передбачена відповідальність у вигляді стягнення подвійної ціни вартості акцій за невиконання вимог статті 65-2 цього закону. Таким чином оскільки відповідальність за заниження ціни акцій у вигляді подвійної ціни продажу акцій не передбачена законом, вказані вимоги позивачів є неправомірними.
		Також ПрАТ «МК «Азовсталь» наголошує, що кінцевий бенефіціарний власник ПрАТ «МК «Азовсталь» гр. ОСОБА_3 є неналежним відповідачем, вказана особа не може задовольнити вимоги позивачів про доплату за продані акції, оскільки законодавством не передбачена та прямо забороняється солідарна відповідальність акціонерів за дії (поведінку) акціонерного товариства та акціонерів.
		Позивачі не погоджуються із доводами ПрАТ «МК «Азовсталь», в тому числі у письмових поясненях від 03.06.2023 важають заперечення Товариства щодо позовних вимог такими, що суперечать обставинам справи та не узгоджуються із висновками Верховного Суду, про які зазначають позивачі в обгрунтування своїх вимог.
		 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставиннам суд виходить з такого:
		Відповідно до частини 5 статті 41 Конституції України примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
		Аналогічне положення міститься у частині 3 статті 321 ЦК (примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частина 2 статті 353 цього Кодексу).
		Акція є об`єктом права власності (стаття 177 ЦК, частина 1 статті 4 Закону "Про акціонерні товариства", стаття 6 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що при примусовому вилученні майна надзвичайно важливим є отримання справедливої компенсації до моменту такого вилучення. У справі Bramelid and Malmstrom v. Swedwen (1982), де вперше постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст.1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу. Комісія вказала, що в окремих випадках обов`язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст.1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої. Питання примусового викупу акцій міноритаріїв було також предметом скарги у справі Offerhaus and Offerhaus v. the Netherlands, заява №35730/97). ЄСПЛ рішенням від 16.01.2001 відмовив у допуску, але вказав, що, встановлюючи порушення ст.1 Протоколу першого, необхідно визначити, чи забезпечують засоби досягнення мети справедливий баланс інтересів. Ключовими для цього є умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонеров.
		Процедура обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій («сквіз-аут») запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII.
		Законом України №1983-VIII доповнено статтю 65 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 65-2, яка встановлює порядок обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій.
		При цьому у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.
		Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов`язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		Товариство зобов`язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.
		Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов`язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.
		Для цілей цього пункту ціною обов`язкового продажу акцій є:
		щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;
		щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.
		Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов`язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Як зазначає 3 особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів станом на дату набрання чинності Законом України №1983-VIII Компанія «Barlenco LTD» через афільованих осіб володіла домінуючим контрольним пакетом акцій ПрАТ «МК «Азовсталь». 
		02.03.2018 Компанія «Barlenco LTD» реалізувала своє право та направила Товариству повідомлення про намір скористатися правом на обов`язковий продаж акцій. У цей же день рішенням наглядової ради Товариства обрано суб`єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт", надано дозвіл Товариству на укладання із вказаною особою договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Товариства в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.
		05.03.2018 ТОВ "Оціночний стандарт" склало звіт, яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Товариства станом на 2 березня 2018 року в розмірі 0,564 грн у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (далі - Звіт).
		14.03.2018 Товариство отримало Звіт з рецензією. Рішенням наглядової ради Товариства від 14.03.2018 затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Товариства в розмірі 0,564грн. згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 2 березня 2018 року в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.
		Сторона позивачів вказує на неправомірний порядок визначення ціни однієї простої акції ПрАТ «МК «Азовсталь»» та її несправедливий розмір, що призвело до порушення прав позивачів як власникі таких акцій, тому суд досліджує, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою.
		Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій) встановлений у ст.8 Закону «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, передбачених у ст.65-2 цього Закону.
		Відповідно до ст.8 Закону, ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства.
		При цьому, системний аналіз положень, закріплених у статті 8, в абзаці 2 частини третьої, пункті 3 частини п`ятої статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» свідчить про те, що ринкова вартість акцій товариства у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) для цілей визначення ціни обов`язкового продажу акцій (ціни придбання акцій), визначається саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Досліджуючи ціну продажу акцій, суд враховує, що у низці постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої: "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).
		У Постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 визначено, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. 
		Тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
		У Постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнено правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 наступним чином:
		- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;
		- у зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);
		- майновий метод оцінки має бути обов`язково застосований поряд з іншими методами оцінки;
		- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.
		Суд враховує те, що в Україні з 24.02.2022 оголошено воєнний стан, майновий комплекс ПрАТ «МК «Азовсталь» перебуває в м.Маріуполі та був зруйнований в результаті проведення бойових дій, що робить не можливим проведення експертизи із застосуванням майнового методу і переоцінку активів за ринковою вартістю.
		При цьму, суд виходить з того, що у цій справі суд визначає не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації, у значенні ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч.3 ст.321 ЦК, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивачі мали би отримати за одну акцію в результаті примусового викупу їх акцій відповідно до положень ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства".
		Слід зазначити, що у Постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства.
		У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов`язано з відсутністю об`єктивної інформації для використання інших методів.
		У позовній заяві в редакції від 10.04.2023 позивачі вказують про те, що на офіційному сайті Компанії METINVEST B.V. https://metinvestholding.com/ua/investor/ebonds2023 опублікована інформація, що стосується зареєстрованих 23.04.2018 Компанією Єврооблігацій у Нідерландах. За вказаною адресою є доступ до «Меморандуму про пропозицію» від 19.04.2018, який містить фінансові показники, складені на підставі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).
		Позивачі, під час визначення ринкової ціни акції застосовують показники вартості чистих активів ПрАТ «МК «Азовсталь», відповідно до показників вартості чистих активів відображених у Меморандумі про випуск Єврооблігацій станом на 31.12.2017.
		Згідно розрахунку позивачів, вартість акції складає: у перерахунку на гривню 1 364 000 000,0 дол.США * 28,0672грн. : 4 204 000 000 шт. акцій = 9,1065 грн. за 1 акцію.
		Проте, суд не погоджується з таким розрахунком позивачів та вважає його таким, що не підтверджується належними та допустимими доказами. 
		Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 06.07.1999 № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
		Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
		Розділом 1 вканого положення визначено, що норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов`язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
		Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення:
		баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал;
		власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства;
		Розділ 2 Національного положення встановлює, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
		Таким чином, належним та допустимим доказом який наявний в матеріалах справи та на підставі якого можно визначити вартість чистих активів товариства є баланс підприємства в якому відображено на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.
		Інших належних та допустимих доказів на підставі яких можливо визначити фінансовий стан ПрАТ «МК «Азовсталь» та на підставі яких можливо визначити вартість чистих активів товариства матеріали справи не містять. 
		З матеріалів справи вбачається, що остання фінансова звітність ПрАТ «МК «Азовсталь», що передує даті оцінці акцій, була складена станом на 31.12.2017. Доказів на спростування даного висновку, суду не надано.
		Згідно балансу ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на 31.12.2017 власний капітал (рядок 1495) складає 26 250 667 000 грн. Кількість акцій, випущених ПрАТ «МК «Азовсталь», складає 4 204 000 000 штук. Таким чином, балансова вартість чистих активів на одну акцію складає 6,2442 грн.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість визначити вартість однієї акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі 6,2442 грн. за одну акцію на підставі розрахунків, зроблених за формулою, викладеною у розділі 3.6. "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18.
		Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, що викладена у Постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
		З матеріалів справи вбачається, що ринкова вартість акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» розрахована суб`єктом оціночної діяльності порівняльним методом становить 0,564грн. Обов`язковий викуп акцій було здійснено за вказаною ціною - 0,564грн. за одну акцію.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802грн. (6,2442 грн. - 0,564грн.), що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «МК «Азовсталь» та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі «сквіз-ауту».
		Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. 
		 
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів - Компанії «Barlenco LTD», Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Metinvest B.V. на користь позивачів грошових коштів на відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.
		У Постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 Верховний Суд зазначає, що колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. 
		Також у вказаній Постанові Верховний Суд зазначає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.
		З матеріалів справи вбачається, що Компанії «Barlenco LTD» здійснювала обов`язковий викуп акцій на підставі Договору від 27.02.2018 укладеного між Компанією Metinvest B.V. (сторона 1), Компанією Metinvest International S.A. (сторона 2), ТОВ «Метінвест Холдінг» (сторона 3) та Компанії «Barlenco LTD» (сторона 4).
		Відповідно до п. (А) договору сторони є афільованими особами в розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме сторона 2, сторона 3 та сторона 4 перебувають під контролем сторони 1.
		Вказаним договором визначено Компанію «Barlenco LTD» особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій Товариства шляхом надсилання до Товариства публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах».
		Таким чином, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 позивачі правомірно звернулись з позовом до Компанії «Barlenco LTD» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністюB.V. 
		ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (з урахуванням різниці у обставинах справ див. рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" (WALCHLI v. FRANCE), від 26.07.2007, п.29, заява №35787/03). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (PEREZ de RADA CAVANILLES v. SPAIN, від 28.10.1998, заява №28090/95).
		Відмова акціонеру у задоволенні вимог і вирішення спору по суті через обрання ним неправильного способу захисту була б надмірним формалізмом та штучним звуженням існуючих способів захисту порушеного права.
		При цьому, позивачами визначено заявлені до стягнення з відповідачів - Компанії «Barlenco LTD», Приватної компанії з обмеженою відповідальністюB.V. грошові кошти як відшкодування шкоди, а позовна заява містить посилання на ст.1212 ЦК України як на підставу позову.
		Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів суд вважає за доцільне застосувати принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019р. у справі №265/6582/16-ц, від 08.06.2021р. у справі №662/397/15-ц, від 15.06.2021р. у справі №904/5726/19, постановах Верховного Суду від 15.07.2021р. у справі №927/531/18, від 19.10.2021р. у справі №910/19021/20).
		Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
		За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
		Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		Судом встановлено, що Рішенням наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь» від 14.03.2018 затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Товариства в розмірі 0,564грн. згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 2 березня 2018 року в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду та 15.03.2018 Товариство направило на адресу Компанії «Barlenco LTD» повідомлення про затвердження ринкової вартості акції Товариства.
		19.03.2018 Товариство отримало від Компанії «Barlenco LTD» публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій. У публічній безвідкличній вимозі вказано, що Компанія є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у Товаристві.
		22.03.2018 ЦДЦП отримав копію публічної безвідкличної вимоги і розмістив її на своєму сайті, склав реєстр (перелік) акціонерів Товариства станом на 23.03.2018. Отримавши перелік акціонерів, Товариство організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.
		12.04.2018 завершилась процедура продажу акцій та продані в обов`язковому порядку акції ПрАТ «МК «Азовсталь» зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії «Barlenco LTD». Вказані цінні папери примусово списані на користь Компанії як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018.
		Таким чином, правочин з обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут було вчинено за ціною 0,564грн. за 1 (одну) просту іменну акцію ПрАТ «МК «Азовсталь». 
		За висновком суду, ціна в розмірі 0,564грн. за 1 (одну) акцію, затверджена Рішенням наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь» від 14.03.2018 за якою було здійснено обов`язковий продаж акцій не є справедливою у зв`язку з чим позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802грн., що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «МК «Азовсталь» та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі «сквіз-ауту».
		Суд зазначає, що у спірних правовідносинах боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений законом (ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Таким чином, суд виходить з того, що у даному випадку існує два окремих грошових зобов`язання: грошове зобов`язання, що існувало в процедурі сквіз-аут відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (обставини недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку, встановленому законом, не встановлені) та окреме грошове зобов`язання, як компенсація справедливої вартості акцій.
		Отже, предметом позову у цій частині позовних вимог є стягнення з покупця та його афільованої особи саме коштів як компенсації справедливої вартості примусово придбаних акцій.
		З огляду на викладене, відповідачі як набувачі акцій за ціною яка за висновком суду не є справедливою, фактично без достатньої правової підстави за рахунок власників акцій у яких вони були придбаніи примусово в процедурі «сквіз-аут» зберігають у себе кошти які на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язані повернути позивачам як компенсацію справедливої вартості акцій.
		Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
		Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18). 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).
		Судом встановлено, що в процедурі «сквіз-аут» у ОСОБА_1 було придбано 300 000 простих іменних акцій ПрАТ «МК Азовсталь», у ОСОБА_2 придбано 10 000 простих іменних акцій Товариства. 
		Також суд визначив, що позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802грн., що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «МК «Азовсталь» та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі «сквіз-ауту».
		Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 704 060,00 грн. (300 000 простих іменних акцій х 5,6802грн. справедлива вартості однієї акції); 
		на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 56 802,00 грн. (10 000 простих іменних акцій х 5,6802грн. справедлива вартості однієї акції).
		З наведених підстав, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині частково та стягує солідарно з Компанії «Barlenco LTD» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністюB.V. на користь:
		- ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 704 060,00 грн. 
		- ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 56 802,00 грн. 
		 
		Розглядаючи вимоги позивачів про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 
		За змістом положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
		Водночас, для сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних недостатньо лише факту виникнення грошового зобов`язання. Така норма застосовується лише у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		У спірних правовідносинах боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений законом (стаття 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Як вже зазначалося вище, суд виходить з того, що у даному випадку існує два окремих грошових зобов`язання: грошове зобов`язання, що існувало в процедурі сквіз-аут відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" і обставини недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку, встановленому законом судом не встановлено та окреме грошове зобов`язання, як справедлива компенсація вартості акцій.
		Недоведення позивачем наявності у відповідачів простроченого грошового зобов`язання унеможливлює нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за статтею 625 Цивільного кодексу України.
		Окрім того, не вбачається за можливе визначити строки виконання зобов`язання по сплаті справедливої компенсації, які не визначені законом, правочином або рішення суду, що набуло законної сили, що виключає факт порушення таких строків з боку відповідачів.
		Для визначення розміру 3 % річних та інфляційних втрат в будь-якому випадку необхідно встановити розмір грошового зобов`язання та строк його виконання, а в даному випадку неможливо визначити ціну продажу акцій, оскільки визначена судом справедлива компенсація за одну акцію не є новою ціною акцій, викуплених в процедурі «сквіз-ауту», але можуть розглядатися лише як визначена судом сума справедливої компенсації, яка відновлює на принципах справедливості майновий стан позивачів.
		Схожої правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 07.06.2022 по справі №910/10507/21.
		 
		Щодо вимог позивачів про стягнення з відповідачів подвійної ціни акції, суд вважає вимоги в цій частині юридично не спроможними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 
		Позивачі вважають, що згідно з Директивою Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/ЄС вони мають право на застосування до відповідачів за аналогією закону (ст.8 ЦК України, ч.10 ст.11 ГПК України) санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено в чч.6, 7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Відповідно до статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
		У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
		Суд зазначає, що Директива ЄС щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/ ЄС не є частиною національного законодавства відповідно до ст.9 Конституції України, оскільки Україна не є членом Європейського Союзу. Імплементація окремих принципів і положень вказаної Директиви відбулась шляхом прийняття в Україні Закону України від 23.03.2017 №1983-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». Директива не є «актом цивільного законодавства» України, а тому її положення не можуть бути використані для застосування за аналогією відповідно до статті 8 ЦК України. 
		Законом України «Про акціонерні товариства» не передбачена відповідальність у вигляді стягнення подвійної ціни вартості акцій за невиконання вимог статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» чи п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону 1983-VIII.
		Також, слід звернутися до загального принципу «nulla poena sine lege» - немає покарання без закону, який його передбачає. Відповідальність за заниження ціни акцій у вигляді подвійної ціни продажу акцій повинна бути прямо передбачена законом. 
		Проте, чинним законодавством не встановлено спеціальну відповідальність підприємства-емітента та мажоритарного акціонера за заниження ціни обов`язкового продажу акцій. 
		Таким чином, до відповідачів не може бути застосовано міру відповідальності, яка не передбачена законом. 
		 
		Стосовно позовних вимог заявлених до фізичної особі - гр. ОСОБА_3 суд зазначає наступне. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивачі визначили співвідповідачем у даній справі фізичну особу, яка не має статусу підприємця.
		Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
		Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
		В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).
		Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.
		Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		Частиною 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
		Справи, що виникають з корпоративних відносин - це, по-перше, спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), по-друге, спори між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства та ґрунтуються на корпоративних правах, тобто на правах і правомочностях особи, передбачених законом і статутними документами, у зв`язку з наявністю у цієї особи частини в статутному фонді (майні) господарського товариства.
		Таким чином, за змістом статті 167 ГК України ознаками корпоративних прав є те, що суб`єктом цих прав є особа, яка має частку в статутному фонді (майні) товариства та набула правомочностей, передбачених законом та статутом товариства (організаційних та майнових).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 757/39672/17-ц.
		Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у даній справі є вимога позивачів про стягнення коштів внаслідок заниження ціни обов`язкового продажу акцій, який проведено на підставі публічної безвідкличної вимоги.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обов`язковий продаж належних позивачу акцій за визначеною товариством ціною здійснено неправомірно, оскільки ціна обов`язкового продажу акцій товариства була суттєво заниженою, внаслідок чого позивачі недоотримали всю вартість акцій у вигляді різниці між ціною викупу акцій та справедливою вартістю акцій.
		У даному випадку позивачі не є учасниками юридичної особи та не мають на меті отримання акцій ПрАТ "МК «Азовсталь" з метою участі в управлінні та діяльності цієї юридичної особи, їх вимоги спрямовані до відповідачів та співвідповідача гр. ОСОБА_3 (кінцевий бенефіціарний власник) саме як до боржників у зобов`язальних відносинах. 
		Оскільки заявлений позов не направлений на захист корпоративних прав позивачів, суд вважає, що цей спір не містить ознак корпоративного. 
		Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розгляд спорів у справах, що виникають між фізичною особою та фізичною особою  кінцевим бенефіціарним власником товариства.
		З урахуванням наведеного, вирішення цього спору щодо вимог заявалених до гр. ОСОБА_3 має здійснюватися за нормами ЦПК України.
		Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до співвідповідача гр. ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів»).
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
		Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
		При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
		Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
		Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, доводам та запереченням сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Щодо заяви ПрАТ "МК "Азовсталь" про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Вказана заява обґрунтована тим, що ухвалою від 20.01.2023 суд прийняв відмову позивачів від позову до ПрАТ "МК "Азовсталь" та закрив провадження у частині вимог до ПрАТ "МК "Азовсталь".
		У заяві представник ПрАТ "МК "Азовсталь" зазначає, що за час участі у справі в статусі відповідача останнім були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 62 210,00грн.
		Розглядаючи заяву третьої особи ПрАТ "МК "Азовсталь" від 09.05.2023 про стягнення з позивачів на користь ПрАТ «МК`Азовсталь» судових витрат на професійну правничу допомогу які були понесени ПрАТ «МК`Азовсталь» за час участі у справі в статусі відповідача, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно положень статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		При цьому, частина 9, стаття 129 ГПК України визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь» Рішенням від 14.03.2018 затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Товариства в розмірі 0,564грн. яка є не справедливою у зв`язку з чим за висновком суду позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802грн., що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «МК «Азовсталь» та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі «сквіз-ауту».
		Таким чином, спір у даній справі виник саме внаслідок неправильних дій ПрАТ «МК «Азовсталь» щодо затвердження ціни акцій, за якою відбувався викуп в процедурі «сквіз-ауту».
		Враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62 210,00грн. були понесені ПрАТ «МК`Азовсталь» саме у той період часу, коли останній перебував саме у статусі відповідача у справі, а також враховуючи висновок суду, що спір виник внаслідок неправильних дій ПрАТ «МК «Азовсталь», суд відповідно до частини 9 стаття 129 ГПК України покладає вказані витрати в розмірі 62 210,00грн. на ПрАТ «МК «Азовсталь».
		Також, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України не доплачений при збільшенні майнових позовних вимог судовий збір в розмірі 409,44грн. 
		Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.
		 
		Визнати право  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та встановити її розмір на рівні 5,6802 грн. із розрахунку за 1 акцію.
		 
		Стягнути солідарно з Компанії «Barlenco LTD» (реєстраційний номер: НЕ 221823, адреса Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр) та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, адреса: Gustav Mahlerplein 74 B, 1032MA Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden (Густава Малера площа 74 Б, 1032 МА, Амстердам, Королівство Нідерланди) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 1 704 060,00 грн.
		 
		Стягнути солідарно з Компанії «Barlenco LTD» (реєстраційний номер: НЕ 221823, адреса Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр) та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, адреса: Gustav Mahlerplein 74 B, 1032MA Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden (Густава Малера площа 74 Б, 1032 МА, Амстердам, Королівство Нідерланди) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) грошові кошти в сумі 56 802,00 грн.
		 
		Стягнути з Компанії «Barlenco LTD» (реєстраційний номер: НЕ 221823, адреса Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 627,03грн.
		 
		Стягнути з Компанії «Barlenco LTD» (реєстраційний номер: НЕ 221823, адреса Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 803,36грн.
		 
		Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, адреса: Gustav Mahlerplein 74 B, 1032MA Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden (Густава Малера площа 74 Б, 1032 МА, Амстердам, Королівство Нідерланди) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 627,03грн.
		 
		Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, адреса: Gustav Mahlerplein 74 B, 1032MA Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden (Густава Малера площа 74 Б, 1032 МА, Амстердам, Королівство Нідерланди) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 803,36грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 409,44грн. 
		 
		Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до гр. ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Відмовити ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в задоволенні заяви від 09.05.2023 про стягнення з позивачів на користь ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» судових витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду. 
		У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2023.
		 
		 
		 
		Суддя М.О. Лейба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...