Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/1923/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2023
Номер судового провадження: 14-56цс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		04 липня 2023 року
		м. Київ
		 
		Справа № 299/1923/16-ц
		Провадження № 14-56цс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Чумаченко Т. А.
		перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду 
		цивільної справи за заявою Фермерського господарства «Колос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Колос», Виноградівської міської ради Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у складі колегії суддів Собослой Г. Г., Кожух О. А., Готра Т. Ю.,
		УСТАНОВИЛА:
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що він, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 . Вселилися в будинок, який перебував на балансі радгоспу «8 Березня», як особи, які працювали або були членами сімей осіб, які працювали в радгоспі «8 Березня», зокрема, ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку з 1969 року.
		17 січня 1994 року розпорядженням Представника Президента України у Виноградівському районі радгосп був перереєстрований, а 15 листопада 1996 року реорганізований у Колективне сільськогосподарське підприємство «8 Березня» (далі - КСП «8 Березня»). 
		18 листопада 1996 року товариство покупців радгоспу отримало у Фонді державного майна у Виноградівському районі свідоцтво про власність на цілісний майновий комплекс радгоспу, і цього ж дня указане майно було передано товариству покупців. Товариством покупців майно було придбане в процесі приватизації радгоспу шляхом перетворення його на КСП «8 Березня».
		26 червня 2000 року зареєстроване Фермерське господарство «Колос» (далі - ФГ «Колос»), яке є правонаступником КСП «8 Березня».
		На неодноразові звернення мешканців будинку щодо приватизації їхніх квартир ФГ «Колос» надавало відповідь, що будинок є його власністю, а приватизація квартир можлива лише шляхом викупу.
		Позивач вважав, що ФГ «Колос» і Виноградівська міська рада Закарпатської області ігнорують приписи законодавства щодо порядку передачі відомчого житлового фонду в процесі реорганізації агропромислового комплексу в комунальну власність, не вчиняють дій, необхідних для передачі будинку в комунальну власність.
		Зазначав, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав до відомчого житлового фонду, що підтверджується квитанціями про внесення квартплати у 80-х роках. Цей будинок належить до державного житлового фонду, оскільки до моменту реорганізації радгоспу перебував на його балансі та в повному господарському віданні.
		Згідно з пунктами 1-4 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891 (далі - Положення № 891), у разі зміни форми власності державних підприємств (яким був радгосп), відомчий житловий фонд, що перебував в повному господарському віданні радгоспу, підлягав безоплатній передачі в комунальну власність.
		Разом з тим ні радгосп, ні його правонаступники не передали будинок у комунальну власність територіальної громади м. Виноградова, а міська рада, у свою чергу, не вчиняє дій, спрямованих на прийняття в комунальну власність цього майна.
		При цьому ФГ «Колос» вважало будинок своєю власністю, хоча правовстановлюючих документів на будинок у господарства немає, а єдиним документом щодо майна КСП «8 Березня» є свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс від 18 листопада 1996 року.
		ФГ «Колос» не має наміру передавати будинок у комунальну власність, чим порушує законодавство, пропонуючи його мешканцям викупити квартири.
		Позивач зазначав, що ним та іншими мешканцями будинку оплачуються комунальні послуги, вони впорядковують прибудинкову територію, але через невиконання відповідачами вимог законодавства та фактичне вчинення ними перешкод мешканці позбавлені можливості реалізувати свої, передбачені законом, права на приватизацію житла та управління ним.
		Просив зобов`язати відповідно до вимог Положення № 891 ФГ «Колос» передати, а Виноградівську міську раду Закарпатської області - прийняти в комунальну власність територіальної громади м. Виноградова багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
		11 серпня 2016 року рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області позов задоволено. Зобов`язано відповідно до вимог Положення № 891 ФГ «Колос» передати, а Виноградівську міську раду Закарпатської області прийняти в комунальну власність територіальної громади м. Виноградова багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду (відомчий житловий фонд), оскільки перебував на балансі радгоспу «8 Березня» (який входив у систему Міністерства аграрної політики України) до моменту його реорганізації 15 листопада 1996 року, шляхом перетворення в КСП «8 Березня».
		Правонаступник радгоспу «8 Березня» - ФГ «Колос» та Виноградівська міська рада Закарпатської області в порушення вимог Положення № 891 не здійснили дій з приймання-передачі державного житлового фонду в комунальну власність і своїми діями створюють перешкоди його мешканцям у реалізації їх житлових прав, гарантованих статтею 47 Конституції України.
		ФГ «Колос», ігноруючи приписи нормативно-правових актів, які регулюють порядок передачі відомчого житлового фонду в процесі реорганізації агропромислового комплексу в комунальну власність, не здійснив нормативно визначених дій з приймання-передачі відомчого жилого фонду в комунальну власність територіальної громади м. Виноградова, а Виноградівська районна державна адміністрація не проконтролювала цей процес на належному рівні в межах своїх повноважень, передбачених законом.
		23 січня 2017 року рішенням Апеляційного судуЗакарпатської області апеляційну скаргу ФГ «Колос» задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Суд апеляційної інстанції керувався тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, за встановлених у справі обставин зобов`язав законного титульного володільця майна та правонаступника попередніх власників будинку ФГ «Колос» передати його в комунальну власність. Суд протиправно позбавив цю юридичну особу відповідних майнових прав.
		18 вересня 2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 23 січня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не встановив, чим спростовується висновок суду про те, що у 80-х роках будинок, розташований на АДРЕСА_1 , був відомчим житловим фондом, а тому підлягав безоплатній передачі в комунальну власність. Наведене дає підстави для висновку про неповне встановлення апеляційним судом фактичних обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, а саме фактично залишився нез`ясованим правовий статус спірного будинку.
		28 січня 2020 року постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ФГ «Колос» залишено без задоволення, рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки під час приватизації радгоспу «8 Березня» спірний будинок не міг бути включений до складу цілісного майнового комплексу, який підлягав приватизації, враховуючи ліквідацію радгоспу «8 Березня» та створення КСП «8 Березня», зміну форм власності, спірний будинок одночасно мав бути переданим до комунальної власності місцевої ради. Спірна квартира належала до житлового фонду та не могла бути включена до цілісного майнового комплексу, а, відповідно, приватизована. Документів, які б свідчили про протилежне, матеріали справи не містять.
		Апеляційний суд також відхилив доводи апеляційної скарги щодо порушення строку позовної давності та вказав, що вони не спростовують висновків суду, а тому не заслуговують на увагу. Суд першої інстанції в рішенні мотивував відсутність пропуску строку позовної давності.
		04 листопада 2021 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ФГ «Колос» залишено без задоволення, а рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року - без змін.
		Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
		24 листопада 2021 року ФГ «Колос» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, в якій просило рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року скасувати, а у справі ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Заява обґрунтовується тим, що в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ФГ «Колос» не могло бути створене шляхом перетворення з КСП «8 Березня», а відтак не є правонаступником КСП «8 Березня».
		Таким чином, вважало, що на нього не можуть бути покладені обов`язки радгоспу «8 Березня» та КСП «8 Березня», тому ФГ «Колос» не може бути належним відповідачем у справі № 299/1923/16 та його не можна зобов`язати передати в комунальну власність житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 .
		ФГ «Колос» вважало зазначені обставини нововиявленими, які є істотними для вирішення справи, але не були встановлені судами всіх інстанцій та не були і не могли бути відомі ФГ «Колос» на час розгляду справи.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
		10 грудня 2021 року ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області відмовлено ФГ «Колос» у задоволенні заяви про перегляд рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.
		Суд першої інстанції керувався тим, що в заяві ФГ «Колос» не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про існування нововиявлених обставин, що свідчить про бажання заявника (відповідача) у цій справі переглянути остаточне судове рішення на підставі доказів та обставин, які могли бути відомі під час ухвалення рішень у цій справі, проте не були повідомлені судам та не надано відповідних доказів на їх підтвердження.
		Фактично всі доводи заяви про перегляд судового рішення зводяться до отримання ФГ «Колос» у 2021 році нового доказу (висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19), у якому жодним чином не вказано відомостей, які б стосувались спору між ФГ «Колос» та Виноградівською міською радою Закарпатської області, а також позивачем ОСОБА_1 
		27 квітня 2022 року постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ФГ «Колос» задоволено, ухвалу Виноградівського районного суду від 10 грудня 2021 року скасовано. Заяву ФГ «Колос» задоволено. Скасовано рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Апеляційний суд керувався тим, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19, є нововиявленими обставинами, які є істотними для справи обставинами, що були встановлені судами всіх інстанцій та не були і не могли бути відомі ФГ «Колос» на час розгляду справи, а тому вважав, що висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не ґрунтуються на вимогах закону.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 
		У червні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, в якій заявник просить оскаржувану постанову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на ту обставину, що представник ФГ «Колос» під час всього розгляду справи стверджував, що спірний багатоквартирний житловий будинок перебуває у його власності, натомість, звертаючись із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, став стверджувати, що вказаний будинок у його приватній власності не перебуває, адже реорганізація КСП «8 Березня» шляхом його перетворення у ФГ «Колос» не відбулась.
		Апеляційний суд не звернув належної уваги на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах: від 06 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14; від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14; від 06 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а та від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
		Заявник також вважає, що представник ФГ «Колос» не довів, що обставина, яку він вважає нововиявленою, не могла бути відома йому на час розгляду справи судом, адже представник повинен був знати, що універсальне правонаступництво ФГ «Колос» після радгоспу «8 Березня» та КСП «8 Березня» безпідставне.
		28 липня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у справі. 
		02 березня 2023 рокуухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначено до судового розгляду.
		02 березня 2023 рокуухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зупинено касаційне провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 154/3029/14-ц.
		15 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду поновлено касаційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
		24 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину третю статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вбачаючи підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду керувався такими міркуваннями.
		Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами має здійснюватися з дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
		Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		За змістом статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. 
		Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
		Статтею 429 ЦПК України врегульовано порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повноваження суду за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а також порядок перегляду судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Згідно із частиною сьомою статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 619/3759/17 (провадження № 61-20833св19) та в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 462/3299/15-ц (провадження № 61-5938св20) вказав, що в ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції та постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти в її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається.
		Стаття 325 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) містить аналогічні положення про порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повноваження суду за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а також порядок перегляду судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Згідно із частиною сьомою статті 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18, переглядаючи в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржені судові рішення скасував. Ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2018 року. 
		Вважав, що обставини, наведені в заяві позивача про перегляд первісного судового рішення, не є нововиявленими в розумінні процесуального закону та, відповідно, не впливають на юридичну оцінку фактичних обставин справи, а тому не вбачав наявності підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у справі № 910/1415/18 і залишив у силі це рішення.
		У постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції. Зробив висновок про наявність підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2020 року. У задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року відмовив, постанову апеляційного господарського суду залишив у силі.
		Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вбачав підстави для розгляду заяв про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, поданих до судів як першої, так і апеляційної інстанції.
		Судова практика Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є різною щодо тлумачення положення процесуального закону стосовно повноважень суду касаційної інстанції (суду апеляційної інстанції), реалізованих за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами.
		З огляду на наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18 та від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16, в яких зазначено, що касаційний суд має повноваження розглядати заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, поданих до судів як першої, так і апеляційної інстанції.
		Колегія суддів вважає, що суд касаційної інстанції не має повноважень скасовувати рішення судів попередніх інстанцій і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти в її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки вважає, що це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається.
		Велика Палата Верховного Суду вважає такі висновки про наявність підстав для передачі справи на її розгляд помилковими.
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
		Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
		За пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95, пункт 70) зазначив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
		Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни в правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо. Таке розуміння необхідності відступу від сформованої правової позиції відповідає також існуючій практиці ЄСПЛ з питань правової визначеності та передбачуваності судових рішень.
		Отже, має існувати необхідність відступу і така необхідність має виникати з певних об`єктивних причин, що повинні бути чітко визначені та аргументовані; також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи.
		Вмотивованість переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду питань покладається на колегію суддів Верховного Суду, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах.
		Справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
		З урахуванням наведеного для цілей застосування відповідних приписів процесуальних законів важливо встановити, що розуміють під подібністю правовідносин.
		Велика Палата Верховного Суду зазначає, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
		Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, а саме взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України), таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
		З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
		Вказана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) та від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
		Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено у статті 429 ЦПК України (статті 325 ГПК України).
		Справа розглядається судом за правилами, встановленими для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд (частина друга зазначених статей). 
		Згідно із частинами другою - четвертою зазначених статей за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
		У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 ЦПК України (частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 ГПК України), та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
		Тобто, якщо суд не вбачає підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, він не втручається в зміст оскаржуваного рішення і постановляє ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, аналізуючи у мотивувальній частині лише і виключно обставини, які заявник вважав нововиявленими.
		У разі, якщо суд погоджується з наявністю нововиявлених обставин, він у судовому рішенні, яке може бути рішенням, постановою або ухвалою з процесуальних питань, надає оцінку не лише наявності нововиявлених обставин, але і втручається в оцінку змісту по суті оскаржуваного рішення та робить висновок по суті спору: або залишає судове рішення без змін, або скасовує його і ухвалює нове чи змінює, або закриває провадження у справі чи залишає позов без розгляду.
		Відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
		Порівнюючи обставини справи, що переглядається, з обставинами у справах № 910/1415/18 та № 910/4818/16, Велика Палата Верховного Суду вважає, що вони не є подібними.
		У справі, що переглядається, Виноградівський районний суд Закарпатської області, розглянувши заяву ФГ «Колос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року, постановив ухвалу від 10 грудня 2021 року про відмову в її задоволенні з тих підстав, що у заяві ФГ «Колос» не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про існування нововиявлених обставин, що свідчить про бажання заявника (відповідача) у цій справі переглянути остаточне судове рішення на підставі доказів та обставин, які могли бути відомі під час ухвалення рішень у цій справі, проте не були повідомлені судам та не надано відповідних доказів на їх підтвердження. 
		Тобто суд першої інстанції не переглянув рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами по суті, а, зробив висновок про відсутність підстав для такого перегляду, передбачених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України та відмовив у задоволенні заяви, постановивши ухвалу.
		27 квітня 2022 року Закарпатський апеляційний суд, незаважаючи на те, що рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому в пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, по суті не переглядалося, у своїй постанові визнав нововиявленою обставиною висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/39/19, про те, що ФГ «Колос» не є правонаступником КСП «8 Березня», виснував, що ФГ «Колос» не є належним відповідачем у справі та скасував рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року і відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
		У господарській справі № 910/1415/18 Господарський суд міста Києва рішенням від 28 травня 2019 року заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив, рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2018 року у справі скасував, ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову.
		Тобто суд першої інстанції визнав нововиявленою обставиною у справі встановлення в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року у справі № 760/1996/19 упередженості детектива НАБУ у здійсненні досудового розслідування та прокурора у кримінальному провадженні. На підставі зазначеної обставини суд переглянув своє рішення по суті, скасував його та ухвалив нове. Таке рішення було переглянуто в апеляційному порядку та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 серпня 2020 року залишено без змін.
		22 грудня 2020 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2018 у справі № 910/1415/18 залишено в силі.
		У господарській справі № 910/4818/16 за нововиявленими обставинами переглядалася постанова Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року. 
		Визнавши наведені заявником обставини нововиявленими за пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, Північний апеляційний господарський суд постановою від 08 вересня 2020 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року скасував. Рішення господарського суду міста Києва від 18 квітня 2017 року залишив без змін.
		Тобто апеляційний суд переглянув своє рішення по суті, скасував його та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
		24 грудня 2020 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2020 року скасовано. У задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року у справі №  910/4818/16 залишено в силі.
		Отже, обставини справ не є подібними, суди при розгляді заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами керувалися різними нормами процесуального закону, по суті перегляду постановили різні рішення: у цивільній справі - ухвалу про відмову у перегляді у зв`язку з відсутністю нововиявлених обставин, у господарських справах - суди вважали, що наведені у заяви обставини є нововиявленими і переглянули свої рішення по суті, а відтак обсяг перегляду є різним. 
		В цьому випадку Велика Палата Верховного Суду не може вирішувати питання відступу / невідступу від висновку щодо повноважень касаційного суду розглядати заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, подані до судів як першої, так і апеляційної інстанцій.
		Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.
		Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу за заявою Фермерського господарства «Колос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Колос», Виноградівської міської ради Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року - повернути на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.
		Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                 О. М. Ситнік
		Судді:                                    Ю. Л. Власов                                           С. Ю. Мартєв
		                                                М. І. Гриців                                              К. М. Пільков
		Д. А. Гудима                                             О. Б. Прокопенко
		Л. Й. Катеринчук                                      І. В. Ткач
		Л. Ю. Кишакевич                                      О. С. Ткачук
		С. І. Кравченко                                         В. Ю. Уркевич
		Г. Р. Крет                                                   Є. А. Усенко
		Л. М. Лобойко                                           Т. А. Чумаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...