Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/3817/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 07.07.2023. Зареєстровано: 07.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2024.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Номер судового провадження: 1-кс/641/937/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023226180000306

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Комінтернівський районний суд м.Харкова 
		Номер провадження № 1-кс/641/937/2023 Справа № 641/3817/23 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 липня 2023 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: 
		головуючого  слідчого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226180000306 від 02.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До суду надійшло вказане клопотання в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що 01.07.2023 року до ЧЧ відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківський області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 01.07.2023 о 14:53 за адресою: м. Харків, пр-т. Гагарина буд.191, екіпаж поліції виявив громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з речовиною зовні схожу на наркотичну.
		02.07.2023 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226180000306 за попередньою правою кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України. 
		01.07.2023 в період часу з 15:30 по 15:40 дізнавачем СД ОСОБА_5 під безперервну відео фіксацію, в присутності двох понятих проведено огляд місця події на ділянці відкритої місцевості за адресою: м. Харків, пр-т. Гагаріна, поблизу буд. 191, в ході якого чоловік, який представився на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 надав для огляду та вилучення 2 зіп-пакети обмотані в різнокольорову стрічку з порошкоподібною речовиною блакитного кольору, які поміщено до сейф-пакету PSP1257930, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії та вилучено. 
		Власник майна: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		02.07.2023 постановою дізнавача сектору дізнання ВП №2 Харківського РУП №1 ГУ Національно поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , 2 зіп-пакети обмотані в різнокольорову стрічку з порошкоподібною речовиною блакитного кольору, які поміщено до сейф-пакету PSP1257930, опечатано  визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023226180000306 від 02.07.2023.
		Прокурор вважає, що вилучене під час проведення огляду місця події майно є предметом кримінального провадження та має доказове значення.
		Прокурор та володілець майна в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином. При цьому прокурором було подано заяву про розгляд клопотання без його участі. 
		Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного. 
		Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
		Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
		1) правову підставу для арешту майна;
		2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
		6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
		З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.
		Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину. 
		Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
		Відповідно допунктів 69,73рішення Європейськогосуду зправ людинивід 23вересня 1982року усправі "Спорронгта Льонротпроти Швеції"(SporrongandLonnrothv.Sweden)будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити "справедливийбаланс"між загальнимінтересом суспільствата вимогамизахисту основоположнихправ конкретноїособи.Необхідність досягненнятакого балансувідображена вцілому вструктурі статті1Першого протоколудоКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
		З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі, вказані у клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що вилучені 2 зіп-пакети обмотані в різнокольорову стрічку з порошкоподібною речовиною блакитного кольору, вказані прокурором у клопотанні, має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження. 
		Крім того, слід зазначити щодо вимог прокурора у клопотанні про визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, що це питання вирішується слідчим або прокурором відповідно до ч. 4 ст. 168 КПК України.
		Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно  задовольнити.
		Накласти арешт на 2 зіп-пакети обмотані в різнокольорову стрічку з порошкоподібною речовиною блакитного кольору, які поміщено до сейф-пакету PSP1257930.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 ..
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		   Слідчий суддя-             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...