Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/13557/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2023. Зареєстровано: 08.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2023.
Дата набрання законної сили: 07.07.2023
Номер судового провадження: К/990/18928/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		07 липня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №380/13557/21
		адміністративне провадження №К/990/18928/23
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали адміністративної справи №  380/13557/21
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства культури та інформаційної політики України, 
		третя особа - Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації,
		про визнання протиправним та скасування припису
		за касаційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України
		на постанову  Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Верховного Суду від 5 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 380/13557/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам строк для подання до суду відзиву на касаційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України та заперечення щодо клопотання скаржника. 
		Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
		Міністерством культури та інформаційної політики України разом з касаційною скаргою подано клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
		Від учасників справи відзиву на вказане клопотання у встановлений судом строк (10 днів з моменту отримання ухвали про відкриття касаційного провадження) та на момент винесення цієї ухвали не надходило. Як вбачається з поштового повідомлення про вручення відправлення ухвалу Верховного Суду від 5 червня 2023 року про відкриття касаційного провадження у справі № 380/13557/21 ОСОБА_1 отримав 12 червня 2023 року.
		Вирішуючи вищенаведене клопотання скаржника, Суд виходить з наступного.
		Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 липня 2021 року № 868/6.11.6 щодо припинення проведення земельних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель».
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано припис Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 липня 2021 року № 868/6.11.6.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
		Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		У зв`язку з цим, суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
		Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
		Вирішуючи заявлене питання, суд також ураховує пункт «с» Рекомендацій (95)5 Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» (Concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases) від 7 лютого 1995 року, в якому передбачено, що коли судове рішення підлягає негайному виконанню, зупиняти виконання доцільно тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
		Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» (On the execution of administrative and judicial decisions in the field of administrative law) від 9 вересня 2003 роки зазначено наступне: якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на судове рішення автоматично зупиняє виконання цього рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судовий орган повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
		Також суд бере до уваги положення пункту 55 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (On the quality of judicial decisions), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
		Відповідно до пунктів 12, 13 та 24 Висновку № 13 (2010) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи «Про роль суддів у виконанні судових рішень» (Оn the role of judges in the enforcement of judicial decisions) призупинення виконання судового рішення можливе винятково на підставі іншого судового рішення; виконання судового рішення не повинно затримуватись, окрім випадків, підстави для яких передбачені законом; будь-яке відстрочення виконання може підлягати розгляду суддею; суддя може мати повноваження призупиняти чи відкладати виконання рішення за наявності у сторін певних обставин.
		В обґрунтування необхідності зупинення судового рішення, що оскаржується, скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес та виняткове суспільне значення, яке полягає у тому, що питання захисту культурної спадщини через невиконання вимог чинного законодавства набуло особливої уваги та актуальності, оскільки викликає вагомий суспільний резонанс. 
		Скаржник також наголошує на тому, що охорона культурної спадщини, яка є предметом розгляду у цій справі, є важливим напрямом політики держави, від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави та кожного індивіда; збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави. 
		Міністерство культури та інформаційної політики України зазначає, що у разі задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції, буде суттєво ускладнено виконання рішення суду касаційної інстанції, оскільки ведення будівельних робіт у межах історичного ареалу міста Львова без погодження будівництва з Міністерством культури та інформаційної політики України призведе до знищення пам`яток культурної спадщини. 
		Тобто метою зупинення виконання оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає необхідність уникнення можливості неправомірного знищення позивачами об`єктів культурної спадщини.
		Суд вважає такі мотиви скаржника на підтвердження необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень обґрунтованими та сумісними з вимогами статті 375 КАС України, з огляду на наступне.
		У цій справі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року скасовано припис Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 липня 2021 року № 868/6.11.6 щодо припинення проведення земельних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Гординських, 15-А у м. Львові зі знесенням існуючих будівель», що проводяться, за твердженням скаржника, в межах історичного ареалу м. Львова (рішення Львівської міської ради від 9 грудня 2005 року № 1311) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».
		Отже, внаслідок скасування спірного припису та отримання позивачем права на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Гординських, 15-А у м. Львові зі знесенням існуючих будівель», виникає загроза пошкодження або знищення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться у межах історичного ареалу м. Львова та у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».
		Крім того, Суд враховує, що поворот виконання рішення у цій справі з урахуванням положень статті 380 КАС України буде об`єктивно неможливим або ускладненим.
		Верховний Суд неодноразово висловлювався стосовного того, що спори, які виникають у сфері охорони культурної спадщини, стосуються захисту суспільного (публічного) інтересу, який протиставляється приватному праву, гарантованому статтею 42 Конституції України, на здійснення підприємницької діяльності, незабороненої законом, та виражається у збереженні та охоронні історико-культурної спадщини світового, загальнонаціонального або місцевого значення (постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21 та постанови Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 826/4485/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 826/12524/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 522/8120/16-а, від 20 травня 2022 року у справах № 160/9717/21 та № 640/16786/19, від 1 лютого 2023 року у справі № 260/2284/21 та від 28 березня 2023 року у справі № 160/17941/21 та від 27 червня 2023 року у справі № 640/27822/20).
		Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 6 серпня 2020 року у справі № 826/705/16, зупинення виконання судового рішення є спеціальним способом оперативного реагування суду касаційної інстанції; метою зупинення виконання рішення суду є запобігання настанню негативних наслідків, які можуть мати місце у зв`язку з виконанням судового рішення.
		Враховуючи викладене, а також те, що скаржником наведено належні та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України.
		Керуючись статтями 248, 256, 340, 355, 359, 375 КАС України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Клопотання Міністерства культури та інформаційної політики України про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року задовольнити.
		2. Зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року у справі №  380/13557/21 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                                              Я.О. Берназюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...