Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/8649/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2023. Зареєстровано: 10.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2023.
Дата набрання законної сили: 08.08.2023
Номер судового провадження: 2-о/185/308/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/8649/23
		Провадження № 2-о/185/308/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		 
		07 липня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
		з участю секретаря судового засідання Верещак В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа  ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		06 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою в порядку окремого провадження, про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 відповідно до положень статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Заявниця посилається на те, що вона проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно вчиняє стосовно неї домашнє насильство: психологічно її принижує, погрожує фізичною розправою, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, штовхає її, чіпляє, бере за горло, краде її речі, які згодом продає і витрачає гроші на спиртні напої.
		Заявниця регулярно звертається до поліції, на кривдника був складений терміновий заборонний припис від 23 травня 2023 року строком на 10 діб. Крім того судом було винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Однак син продовжує вчиняти стосовно неї домашнє насильство.
		 
		Заявниця просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців у вигляді таких заходів:
		-заборона перебування у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , 
		-заборона наближення на 500 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ,
		-заборона особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею,
		-заборона ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		 
		  Яквизначено статтею350-5ЦПК України,суд розглядаєсправу провидачу обмежувальногоприпису непізніше 72годин післянадходження заявипро видачуобмежувального приписудо суду. Справа провидачу обмежувальногоприпису розглядаєтьсясудом заучастю заявниката заінтересованихосіб.У разіякщо участьзаявника становитьзагрозу подальшоїдискримінації чинасильства длянього,справа можерозглядатися безйого участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
		 
		Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи про видачу обмеженого припису стосовно ОСОБА_2 без її участі.
		Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений згідно з положеннями частини 11 статті 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщене не пізніше 24 годин до судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик заінтересована особа у справі про видачу обмежувального припису вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
		 
		На підставі статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд оцінює ризики вчинення насильницьких дій відносно особи, яка постраждала від домашнього насильства, і може прийняти рішення про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.
		 
		Як визначено статтею 1 Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству», обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		 
		 Оцінка ризиків у розумінні зазначеного Закону - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		 
		Таким чином метою видачі обмежувального припису та вжиття заходів тимчасового обмеження прав кривдника є запобігання тяжким наслідкам, до яких може призвести повторне вчинення домашнього насильства. Тобто суд має оцінити вірогідність того, що невжиття заходів щодо тимчасового обмеження прав кривдника, про яке просить заявник, призведе до повторного вчинення домашнього насильства та тяжких наслідків його вчинення.
		 
		При цьому суд повинен врахувати пропорційність наявного ризику для постраждалої особи із ступенем обмеження конституційних прав та свобод кривдника та наслідків, до яких може призвести таке обмеження.
		 
		Заявниця вказує на те, що її повнолітній син ОСОБА_2 , з яким вона спільно проживає, психологічно її принижує, погрожує фізичною розправою, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, штовхає її, чіпляє, бере за горло, краде її речі, які згодом продає і витрачає гроші на спиртні напої.
		 
		Таким чином за змістом поданої заяви у поведінці ОСОБА_2 по відношенню до своєї матері є ознаки домашнього насильства у формі погроз, словесних образ, штовхання, що викликає у заявниці побоювання за свою безпеку.
		Вчинення крадіжки майна не є домашнім насильством у розумінні положень статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		 
		У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься декілька постанов за різні роки про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері ОСОБА_1 . За змістом цих постанов домашнє насильство полягало у вчиненні сварок, висловлювання на адресу матері погроз та нецензурної лайки.
		 
		Зокрема судом були винесені постанови зазначеного змісту:
		-Мар`їнським районним судом Донецької області: 27 серпня 2007 року у справі № 3-3586/07, 16 липня 2010 року у справі № 3-1303/10, 10 травня 2012 року у справі № 533/2290/12, 07 березня 2013 року у справі № 237/1217/13-п, 02 липня 2013 року у справі № 237/3268/13-п, 15 травня 2018 року у справі № 237/1547/18,
		-Красноармійським міськрайонним судом Донецької області: 04 вересня 2015 року у справі № 235/5825/15-п,
		-Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області: 22 червня 2023 року у справі № 185/7410/23.
		 
		Таким чином ОСОБА_2 протягом тривалого періоду  з 2007 року по теперішній час, проживаючи спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , періодично вчиняв з нею сварки, висловлюючи нецензурну лайку та погрози, за що неодноразово притягався до адміністративної відповідальності. Останню постанову суд ухвалив 22 червня 2023 року, за змістом цієї постанови ОСОБА_2 13 травня 2023 року знаходячись за місцем свого проживання висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_1 , чим спричинив психологічне насильство.
		 
		Тобто між матір`ю ОСОБА_1 та повнолітнім сином ОСОБА_2 , які проживають разом, періодично виникають сварки та скандали, це продовжується багато років і до теперішнього часу не призвело до тяжких наслідків. На теперішній час існує ризик, що поведінка ОСОБА_2 по відношенню до своєї матері не зміниться, сварки та скандали триватимуть і далі, ОСОБА_2 продовжуватиме застосовувати до матері психологічне насильство у формі словесних образ та погроз. 
		 
		Заявниця просить встановити заборону ОСОБА_2 перебувати в місці її проживання та наближатися до місця її проживання на 500 метрів.
		 
		При цьому встановлення такої заборони фактично призведе до позбавлення житла ОСОБА_2 , який є внутрішньо переміщеною особою, проживає спільно з матір`ю і власного житла не має. Ризик продовження сварок між сином та матір`ю не є пропорційним до порушення конституційного права ОСОБА_2 на житло, зважаючи на те, що ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа потребує соціального захисту.
		 
		  Томуз метоюзапобігання повторномувчиненню домашньогонасильства ОСОБА_2 по відношеннюдо заявницісуд вважаєза доцільневидати обмежувальнийприпис ізвстановленням ОСОБА_2 заборони убудь-якийспосіб спілкуватисяз ОСОБА_1 за місцемпроживання особисто ічерез третіхосіб тазаборони розшукувати ОСОБА_1 у разі,якщо вонаперебуває в іншомумісці. 
		 
		Згідно з частиною 2 статті 350-8 ЦПК України, про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
		 
		Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подання заяви про видачу обмежувального припису.
		Згідно з частиною 4 статті 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
		Керуючись статтями 315, 319 ЦПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 .
		 
		Видати обмежувальний припис у вигляді наступних заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 :
		 
		- заборонити ОСОБА_2 у будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_1 за місцем проживання чи в інших місцях особисто і через третіх осіб, строком на шість місяців, тобто до 07 січня 2024 року включно,
		- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у невідомому йому місці, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на шість місяців, тобто до 07 січня 2024 року включно.
		 
		В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
		 
		Рішення судупро видачуобмежувального приписупідлягає негайномувиконанню,а йогооскарження незупиняє йоговиконання. 
		 
		Копію рішення направити негайно до Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області для взяття на профілактичний облік особи, стосовно якої видано обмежувальний припис.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Учасники справи
		- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
		- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                           У. М. Болдирєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...