Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/21896/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2023. Зареєстровано: 10.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2023.
Дата набрання законної сили: 18.07.2023
Номер судового провадження: 1-кс/947/8754/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023164690000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/21896/23
		Провадження № 1-кс/947/8754/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.07.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувапчення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164690000027 від 04.07.2023 року відносно:
		ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, неодруженого, з вищою освітою, працюючого державна служба охорони, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023164690000027 від 04.07.2023 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України. Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
		Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, незважаючи на обізнаність про те, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема про заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, діючи з єдиним умислом, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з корисливих мотивів за грошову винагороду, ймовірно сприяв незаконному переправленню чоловіків віком від 18 до 60 років, виїзд яким заборонено за межі України. Так, на виконання вказівки невстановленої посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо пошуку зацікавлених осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, ОСОБА_5 організовував зустрічі із вказаними особами, на яких роз`яснював спосіб подальшого перетину державного кордону України, а саме виготовлення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, які у подальшому стануть підставою для виїзду за кордон України, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та довідки військово-лікарської комісії із позначкою щодо непридатності особи до військової служби, за що особа повинна передати ОСОБА_5 в інтересах третіх осіб грошову винагороду у сумі 8000 доларів США. Після чого, через нетривалий час зацікавлена особа, відповідно до вказівки невстановлених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 повинна забрати зазначені документи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Так, 07.07.2023, приблизно о 19:00 годині, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 отримав від ОСОБА_8 обумовлену грошову винагороду у сумі у сумі 7 тисяч доларів США та 40 тисяч гривень за обіцянку виготовити та видати військово-облікові документи, згідно яких ОСОБА_8 є непридатним до військової служби, що надає право останньому законно перетнути державний кордон України, за що надав обіцянку передати останньому вищезазначені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби на ім`я ОСОБА_8 , однак не вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, 07.07.2023 року, на підставі ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 було затримано органом досудового розслідування. 
		08.07.2023року  ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3ст.332КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню, наданням засобів або усунення перешкод, за попередньою змовою группою осіб, з корисливих мотивів.
		Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		В судовому засіданні:
		-прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити;
		-захисникпідозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі, посилаючись на міцність соціальних зв`язків підозрюваного, на його утриманні знаходиться мати похилого віку, є постійне місце проживання. Крім того, він визнає свою вину та співпрацює з органом досудового розслідування, просив застосувати запобіжний захід домашній арешт, або визначити заставу у меншому розмірі. 
		-підозрюваний свою провину визнає у повному обсязі, щиро кається, надає покази, щодо запобіжного заходу  просив обрати домашній арешт або заставу у мінімальному розмірі. 
		Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
		08.07.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів.
		Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 05.07.2023; 08.07.2023; протоколом огляду місця події ділянки місцевості за адресою: м. Одеса, вул. Довженка, буд. 9-А від 07.07.2023; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій відносно яких наразі триває процедура зняття грифу «таємно»; протоколом огляду грошових коштів, що використовуються під час слідчих ( розшукових) дій від 07.07.2023; протоколом огляду заявника та вручення грошових коштів від 07.07.2023; протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст.208 КПК України віл 07.07.2023; протоколом освідування ОСОБА_5 , від 07.07.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 08.07.2023 та іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в їх сукупності.
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
		Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
		Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
		При розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
		Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
		Аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
		Крім того, з огляду на те, що підозрюваний ознайомлений з відповідним клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідними додатками, долученими до нього, в яких наявний протокол допиту свідка, й відповідно в яких зазначені анкетні дані вказаних осіб, з огляду на ту обставину, що у випадку подальшого направлення відносно підозрюваного ОСОБА_5 обвинувального акту до суду, свідок ймовірно буде допитуватися безпосередньо судом, слідчий суддя приходить до переконання про достатність підстав для прийняття висновку щодо наявності ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на вказану особу, з метою зміни ними своїх показів, в цілях подальшого уникнення підозрюваним передбаченої законом відповідальності.
		При вирішенні питання щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що наразі тривають заходи щодо встановлення кола можливих співучасників ймовірного вчинення  ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, які ймовірно будь-яким чином сприяли останньому вчинити кримінальне правопорушення. У зв`язку із чим, на думку слідчого судді, існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є доведеним стороною обвинувачення.
		Водночас, слідчий суддя критично оцінює посилання сторони обвинувачення на наявність в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки попри те, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності, проте відповідно до ст. 89 КК України, є раніше не судимою особою. З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання про незначний ступінь існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.
		З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце роботи, фінансово підтримує матір похилого віку, крім того, в судовому засіданні останній свою провину визнав та щиро каявся. 
		Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на особу підозрюваного, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що останній свою провину визнав у повному обсязі, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі 37 (тридцять сім) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 308 гривень.
		На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
		Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувапчення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164690000027 від 04.07.2023 року відносно  ОСОБА_5  задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання підвартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 03.09.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
		Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 37 (тридцять сім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 308 (дев`ясносто дев`ять тисяч триста вісім) гривень.
		Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача  ДКСУ м. Київ, МФО  820172, отримувач  Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
		У разів несення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 03.09.2023 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 
		1. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
		2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 
		3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   
		 
		       Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...