Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/221/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2023. Зареєстровано: 11.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2023.
Дата набрання законної сили: 10.07.2023
Номер судового провадження: 33/913.221.23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5,  м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		                                                      УХВАЛА
		                                       про відмову у видачі судового наказу          
		          
		10 липня 2023 року                                                                               Справа № 913/221/23
		                                                                                         Провадження №33/913.221.23
		 
		Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133
		до боржника фізичної особи-підприємця Мухіна Андрія Вікторовича , АДРЕСА_1 
		про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021 в загальному розмірі 92   645 грн 40 коп.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою про видачу судового наказу від 28.06.2023, поданою через систему «Електронний суд», з вимогою про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Мухіна Андрія Вікторовича заборгованості за договором №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021 в загальному розмірі 92   645 грн 40 коп., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 41   898 грн 20 коп., суми прострочених платежів по процентах - 50 747 грн 20 коп.
		Обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ «Бізнес Позика» зазначає, що 27.11.2021 між ним та фізичною особою-підприємцем Мухіним Андрієм Вікторовичем укладено договір про надання кредиту №405901-КС-02, шляхом обміну електронними повідомленнями, приймання (акцепту) умов, викладених в оферті (пропозиції) про укладення договору про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 45   000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування у порядку і на умовах визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів  у кредит фізичним особам-підприємцям.
		Сторонами погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, де першим днем є дата списання коштів з рахунку кредитодавця, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,08141878 % за кожен день користування кредитом.
		Заявник вказує, що свої зобов`язання за договором про надання кредиту виконав в повному обсязі та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 45   000 грн 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується документально.
		Натомість позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, лише частково сплатив кошти у загальній сумі 37   520 грн 00 коп., що також за твердженням заявника свідчить про дійсність та виконання сторонами укладеного договору. За вказаних обставин, у останнього обліковується заборгованість в загальному розмірі 92   645 грн 40 коп., враховуючи несплачені проценти.
		 
		Дослідивши матеріали поданої заяви з додатками, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на таке.
		Відповідно до пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
		1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
		8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
		Пунктами 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
		 
		Наразі заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення 41   898 грн 20 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 50 747 грн 20 коп. - заборгованості по процентах за договором №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021, який укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, приймання (акцепту) умов, викладених в оферті (пропозиції) про укладення договору про надання кредиту, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
		          Як вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження укладання вказаного кредитного договору, підписаного позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявником надані як електронні докази проте в письмовій формі (роздруківки на паперових носіях) : договір про надання кредиту №405901-КС-02 від 27.11.2021, пропозиція укласти договір (оферта) №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021, та анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 19.06.2023.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
		Частиною 2 ст. 96 ГПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до   Закону України    "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
		Суд зауважує про те, що роздруківка електронного доказу не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Така роздруківка  не може вважатися доказом, оскільки не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, або доказів підписання договору та інших долучених документів як електронних доказів шляхом використання сторонами одноразових ідентифікаторів.  В такому разі суду неможливо ідентифікувати відправника повідомлень, а зміст таких документів не захищений від внесення правок і викривлень, а тому й відсутні підстави вважати, що електронний договір  та інші електронні документи було підписано та укладено сторонами.
		 
		Відносини, пов`язані з електронним документообігом і використанням електронних документів, регулюються, як зазначалося вище, нормами Законів України від 22.05.2003 №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг"  та від 05.10.17  №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги".   
		          Згідно з визначенням, наведеним у ст. 5 Закону України від 22.05.03 № 851-IV                       електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у формі електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною.
		          У відповідності до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного відповідно до Закону України від 05.10.2017 № 2155 "Про електронні довірчі послуги". 
		          Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 № 675-VIII, яка регулює визначення підпису у сфері електронної комерції, моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		 
		В реквізитах сторони позичальника в роздруківці договору зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-0027 27.11.2021  14:13:09. Зі сторони кредитодавця будь-які позначки про підписання договору в тексті взагалі відсутні. 
		Як вбачається з інших долучених документів про надання кредиту (пропозиція, прийняття/акцепт, та анкета) вони взагалі не містять даних ні про використання електронного підпису сторонами, ні їх підписання одноразовими ідентифікаторами. 
		Суд зауважує про те, що належні докази підписання договору №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021 сторонами у відповідності до вимог ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", зокрема боржником - фізичною особою-підприємцем Мухіним А.В. одноразовим ідентифікатором, а також підписання вказаних документів (долучених роздруківок пропозиції, прийняття/акцепту, та анкети) в матеріалах заяви відсутні.
		Долучена роздруківка анкети клієнта від 19.06.2023 (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи), як вбачається, підписана представником ТОВ "Бізнес Позика" Духота І.В., при цьому доказів підписання анкети позичальником суду не надано.
		Оскільки надана суду анкета не підписана ФОП Мухіним А.В. вона не може вважатись належним  та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, який підтверджує відомості зазначені в даній анкеті. 
		Також на підтвердження укладення договору заявником долучено Візуальну форму послідовності дій клієнта ФОП Мухіна А.В. щодо укладення електронного договору №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021, яка складена в односторонньому порядку та підписана представником ТОВ "Бізнес Позика" Духота І.В.
		          Разом із тим, заявником не надано належних доказів на підтвердження інформації, зазначеної в наданій довідці - Візуальній формі послідовності дій.
		Як вже зазначалося судом вище, надана заявником Візуальна форма послідовності дій клієнта ФОП Мухіна А.В. про укладення електронного договору №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021 за підписом представника ТОВ "Бізнес Позика" Духота І.В. не може вважатись належним та допустимим доказом в розумінні вимог ст.ст.74, 76-79 ГПК України що підтверджує укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі, по суті є лише викладенням певної інформації безпосередньо зацікавленою особою на власний розсуд.
		 
		Доводи заявника про те, що про укладення між сторонами кредитного договору та надання ТОВ "Бізнес Позика" відповідних кредитних коштів також свідчать здійснені позичальником конклюдентні дії  - здійснення часткових виплат платежів на загальну суму 37   520 грн 00 коп., якими за твердженням заявника, позичальник визнає вказаний кредитний договір  та правомірність вимог заявника, судом оцінюються критично.
		Як вбачається, на підтвердження вказаних обставин заявником надано лише розрахунок заборгованості за договором №405901-КС-02 від 27.11.2021 .
		Суд зауважує про те, що серед доданих до заяви документів відсутні належні та допустимі в розумінні вимог  ст.ст.76 - 77 ГПК України докази на підтвердження здійснених позичальником платежів та врахованих заявником  при визначенні розміру боргу, про які зазначає останній, зокрема, відповідна виписка по рахунку з банку, тощо.
		Суд зазначає, що наданий заявником складений в односторонньому порядку розрахунок заборгованості не може бути розцінений судом в якості допустимого доказу на підтвердження часткового виконання позичальником умов кредитного договору та здійснення відповідних платежів на загальну суму 37   520 грн 00 коп., оскільки на відміну від банківської виписки (платіжних доручень, меморіальних ордерів, інших розрахункових документів) не відображає факт здійснення господарської операції з перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший.
		 
		Крім того, заявник посилається на те, що на виконання умов договору грошові кошти в сумі 45   000 грн були перераховані заявником на вказаний позичальником картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням) про видачу коштів.
		Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		          Суд звертає увагу, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги у заявника, оскільки не надані належні та допустимі докази передачі боржнику грошових коштів,  заявлених до стягнення.
		Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який був чинним на час здійснення, як зазначає заявник, перерахунку позичальнику кредитних коштів 27.11.2021, передбачалося, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер. 
		З 01.08.2022 таким розрахунковим документом є платіжна інструкція у відповідності до положень Закону України «Про  платіжні послуги».
		          Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів. 
		          Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 передбачено аналогічний перелік розрахункових документів, а також інкасове доручення (розпорядження) (п. 1.13.).
		          Однак, заявником на підтвердження обставин перерахування боржнику коштів у кредит не надано передбаченого законодавством розрахункового документа або виписки з банківського рахунку. 
		Платіжні доручення як докази здійснення видачі кредиту позичальнику, на які посилається заявник у заяві, до матеріалів заяви також не долучено.
		          
		Натомість на підтвердження видачі кредиту позичальнику заявником долучено довідки від 23.06.2023 видані Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «Елаєнс».
		Однак, як вбачається, а ні в умовах договору, ні в оферті (пропозиції) про укладання договору про надання кредиту, ні в прийнятті (акцепті пропозиції (оферти) щодо укладення договору про надання кредиту №405901-КС-02 від 27.11.2021 не містяться дані про рахунок позичальника, на який будуть перераховані грошові кошти, зокрема картковий рахунок   № НОМЕР_1 .
		Наразі будь-які докази того, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить боржнику фізичній особі-підприємцю Мухіну А.В. в матеріалах заяви також відсутні.
		З долученої роздруківки анкети клієнта від 19.06.2021 (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи), вбачається, що в якості номеру банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів зазначено дані рахунку    № НОМЕР_1 . Однак, як вже зазначалося вище,  витяг з анкети підписаний представником ТОВ "Бізнес Позика" Духота І.В., при цьому доказів підписання анкети позичальником суду не надано. Оскільки відсутні докази складання і  підписання анкети позичальником ФОП Мухіним А.В. , остання не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, який підтверджує відомості зазначені в ній. 
		 
		З наданих довідок від 23.06.2023, за підписом директора Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «Елаєнс» Вороніна В.А. вбачається, що грошові кошти були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 товариством в рамках договору 41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформацінонологічну взаємодію та отримання платежів укладеного між ТОВ ФК «Елаєнс» та ТОВ «БІЗПОЗИКА».
		Примірник зазначеного договору в матеріалах заяви відсутній.
		Проте, ненадання заявником суду вказаного договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформацінонологічну взаємодію та отримання платежів, а також відсутність в оферті на укладення кредитного договору чи в самому кредитному договорі будь-яких відомостей, які можуть підтвердити, що кредитні кошти будуть перераховуватися на користь позичальника іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором, має наслідком неможливість встановлення судом взаємозв`язку між вказаними заявником обставинами.
		Суд зауважує з урахуванням зазначеного вище про те, що вказані довідки від 23.06.2023 ТОВ ФК «Елаєнс» не є розрахунковими документами, передбаченими законодавством, та не підтверджують переказ коштів, операції по банківському рахунку заявника або картковому рахунку боржника. Також зазначені довідки не підтверджують проведення касових операцій з видачі боржнику грошових коштів в кредит. Відповідно не є належними та допустимими доказами перерахування коштів боржнику в розумінні вимог ст.ст.74, 76-79 ГПК України.
		 
		Виходячи із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
		Звичайно, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК України).    Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. 
		 
		З огляду на вищевикладене, суд на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "Бізнес Позика" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця Мухіна А.В. заборгованості за договором №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021 в загальному розмірі 92   645 грн 40 коп.
		У відповідності до положень ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
		Згідно з ч.2   ст.151 ГПК України      у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
		Суд наразі роз`яснює заявнику про те, що у відповідності до положень ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9      ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків або звернення до боржника із відповідним позовом у позовному провадженні.
		Керуючись ст.ст. 150, 152-154, 232, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у видачі судового наказу за заявою від 28.06.2023 про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Мухіна Андрія Вікторовича заборгованості за договором №405901-КС-02 про надання кредиту від 27.11.2021 в загальному розмірі 92   645 грн 40 коп., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 41   898 грн 20 коп., суми прострочених платежів по процентах - 50 747 грн 20 коп.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею 10.07.2023 та може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку, визначеному ст. 256-258 ГПК України.
		 
		 
		          Суддя                                                                                Олена ДРАГНЄВІЧ
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Вих.№
		Надруковано 2 примірника:
		1-до справи;
		2- ТОВ «Бізнес Позика» направлено рекоменд. з повід. на адресу - бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;
		3- представнику ТОВ «Бізнес Позика» адвокату Духоті І.В. - направлено до електрон. абінету;
		3 -фізичній особі-підприємцю Мухіну А.В. , АДРЕСА_2 - не направляється відповідно до інформації із сайту АТ «Укрпошта», направлено на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 + оголошення на сайті суду.
		   Внесено до ЄДРСР 10.07.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...