Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4756/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; Оскарження актів (рішень) cуб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2023.
Дата набрання законної сили: 05.07.2023
Номер судового провадження: 12-28гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		5 липня 2023 року
		м. Київ
		Справа № 910/4756/21
		Провадження № 12-28гс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Пількова К. М., 
		суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи 
		за касаційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 (суддя Ковтун С. А.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (головуючий суддя Поляков Б. М., судді Грек Б. М., Гарник Л. Л.) у справі
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс»
		до Державного концерну «Укроборонпром»,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник»,
		про визнання протиправним та скасування розпорядження від 24.01.2020 № 3/р
		та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» 
		до Державного концерну «Укроборонпром»,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник»,
		про визнання протиправним та скасування наказу від 14.02.2020 № 37,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		1.      У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» (далі - ТОВ «Купер Прайс») звернулося до Державного концерну «Укроборонпром» (далі - Відповідач, Концерн) з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Концерну від 24.01.2020 № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».
		2.      У травні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» (далі - Позивач, ТОВ «СІФ Інвест») звернулося до Концерну з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Концерну від 14.02.2020 № 37 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 17.10.2018 № 362» (далі - Наказ).
		Свої позовні вимоги ТОВ «СІФ Інвест» мотивувало тим, що цей Наказ унеможливлює виконання ним власних зобов`язань за договором № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу, укладеного між Державним підприємством «Київський державний завод «Буревісник» (далі - Завод) та Позивачем, а також додатковою угодою до вказаного договору.
		3.      На стадії відкриття провадження за вказаними позовами до участі у справі було залучено Завод як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
		4.      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 задоволено клопотання Позивача та зазначені позови об`єднані в одне провадження.
		5.      Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 відмовлено у позові ТОВ «Купер Прайс» до Концерну про визнання протиправним та скасування його розпорядження від 24.01.2020 № 3/р «Про результати контролю окремих питань діяльності Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».
		Задоволено позов ТОВ «СІФ Інвест» до Концерну; визнано незаконним та скасовано Наказ.
		6.      Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в рамках процедури банкрутства Заводу комітетом кредиторів проведено конкурс з відбору інвесторів для участі у відновленні платоспроможності Заводу, за результатами якого обрано ТОВ «СІФ Інвест», з яким Завод уклав договір про будівництво житлового комплексу на частині території Заводу з метою погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.
		Враховуючи, що ТОВ «СІФ Інвест» є стороною вказаного договору будівництва, зупинення процедури списання майна на підставі Наказу безпосередньо пов`язана з можливістю досягнення цим товариством результатів (благ), у тому числі матеріальних, що перебувають у сфері правового регулювання договору.
		Суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивував своє рішення тим, що списання об`єктів державної власності здійснюється у спосіб, передбачений Порядком списання об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 (далі - Порядок), відповідно до якого компетенція Концерну обмежується прийняттям одного з рішень: надання згоди на списання майна, або про відмову в наданні такої згоди. Спірним Наказом визнано таким, що втратив чинність наказ, яким надано згоду на списання майна з посиланням на закінчення строку проведення списання майна (майно підлягало списанню у строк до 01.10.2019). Визнаючи незаконним та скасовуючи цей Наказ, суд першої інстанції виснував, що недодержання строку списання, встановленого наказом Концерну для списання цього майна, не зумовлює зміну підстав для списання майна та не наділяє Концерн правом зміни попередньо прийнятого рішення.
		Відтак місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.
		7.      Північний апеляційний господарський суд переглянув це рішення за апеляційною скаргою Концерну в частині задоволення позовних вимог ТОВ «СІФ Інвест» та постановою від 07.02.2023 залишив рішення у цій частині без змін, погодившись з висновками місцевого господарського суду.
		8.      У березні 2023 року Концерн звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 в частині задоволення позовних вимог ТОВ «СІФ Інвест», ухвалити нове рішення в цій частині, яким у цьому позові відмовити повністю.
		9.      Як на підставу касаційного оскарження Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у правовідносинах із уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі та у взаємозв`язку з частиною першою статті 4 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», частиною першою статті 212 ЦК України, положеннями Порядку, що є підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		10.   Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» у правовідносинах банкрутства у процедурі розпорядження майном; на думку Скаржника, перебування Заводу у процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном унеможливлює списання його основних фондів (нерухомого майна).
		11.   Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій мали застосувати до спірних правовідносин частину першу статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), положення абзацу другого пункту 5 та абзацу другого пункту 7 Порядку, оскільки з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до частини першої статті 311 ГПК України.
		12.   Також Скаржник вважає, що суди не дослідили умови договору будівництва, тому дійшли передчасного висновку про порушення законного інтересу Позивача, отже суди всупереч частинам першій та п`ятій статті 236 ГПК України ухвалили рішення, які не є обґрунтованими.
		13.   Ухвалою від 07.04.2023 КГС ВС відкрив провадження за касаційною скаргою, а ухвалою від 06.06.2023 передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що справа містить виключну правову проблему, вирішення якої має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування частини другої статті 7 КУзПБ під час розгляду вимог, які не підлягають вартісній оцінці, до органу, уповноваженого управляти майном боржника, який є учасником справи про банкрутство щодо майна боржника.
		14.   Обґрунтовуючи підстави передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС вказує, що відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» Концерн є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до складу якого входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу.
		Концерн не є суб`єктом владних повноважень, не належить до органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту та інших органів, предметна підсудність щодо яких передбачена статтею 118 Кодексу адміністративного судочинства України.
		15.   Також колегія суддів КГС ВС звертає увагу на те, що Завод є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, що перебуває в управлінні Концерну.
		Майно Заводу є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Контроль за ефективністю використання, збереження та обліком закріпленого за Заводом майна здійснює Концерн. Списання з балансу Заводу не повністю амортизованих основних фондів здійснюється за згодою Концерну.
		16.   Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 порушено провадження у справі № 15/175-б про банкрутство Заводу. 
		17.   КГС ВС в своїй ухвалі вказує, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		18.   Колегія суддів КГС ВС зазначає, що вказана норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
		Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.
		19.   При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (пункт 9.11) акцентувала увагу на тому, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
		20.   Поряд із цим Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що стаття 7 КУзПБ пов`язує участь боржника у спорі саме як сторони такого спору. Інша участь боржника у спорі виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825).
		21.   Також колегія суддів КГС ВС звертає увагу на те, що КУзПБ передбачає особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Так, у разі якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства (частина сьома статті 96 КУзПБ).
		22.   В абзаці двадцять четвертому статті 1 КУзПБ визначено, що учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
		23.   На переконання колегії суддів КГС ВС, характер правовідносин між учасниками цієї справи свідчить про те, що у Позивача існує спір з Відповідачем як органом, уповноваженим управляти майном боржника - Заводу, з приводу майна боржника внаслідок, зокрема, майнових дій Відповідача, результатом яких є вплив на майновий стан боржника, у цьому випадку щодо скасування погодженої процедури списання майна боржника. Проте Завод не є стороною справи, оскільки в силу предмета спору визначений третьою особою без самостійних вимог.
		У той час як застосування підходу Верховного Суду стосовно диспозиції статті 7 КУзПБ (яка пов`язує участь боржника у спорі саме як сторони такого спору) у цьому разі може призвести до зловживання правами, до можливого порушення прав сторін, інших учасників справи про банкрутство.
		24.   Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирішення таких позовних вимог може вплинути на майновий стан боржника, а відтак є необхідність формування єдиної практики стосовно комплексного застосування положень частини другої статті 7 КУзПБ щодо майна боржника з метою забезпечення верховенства права, складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, неможливості його довільного трактування.
		Колегія суддів КГС ВС також зазначила, що подібні за своїм характером спори розглядаються судами як першої, так і апеляційної інстанцій, звернувши увагу на судові рішення у справі № 10/189-10, в якій в межах справи про банкрутство розглядалися питання обов`язків органів управління майном.
		25.   КГС ВС вважає, що ця справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження. При цьому на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справи, в тому числі з урахуванням спеціалізації суддів з розгляду справ про банкрутство. 
		26.   Вирішення цієї правової проблеми, на переконання колегії суддів КГС ВС, необхідне для забезпечення сталої судової практики, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому.
		27.   Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.
		28.   Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		29.   Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		30.   Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, ще вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
		31.   Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		32.   Отже, з наведеної норми права, а також частини п`ятої статті 302 ГПК України вбачається, що справа з указаної підстави може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.
		33.   Виходячи з наведених критеріїв, КГС ВС, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.
		34.   Втім, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС не виклала проблему, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами. КГС ВС констатував, що йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, відсутності усталеної практики, невизначеності поставлених правових питань, відсутності процесуальних механізмів вирішення таких питань, впливу на формування правозастосовчої практики. 
		КГС ВС послався на те, що подібні за своїм характером спори розглядаються як судами першої, так і апеляційної інстанцій та вказав на судові рішення у справі № 10/189-09, в якій в межах справи про банкрутство розглядалися питання обов`язків органів управління майном. 
		35.   Втім, ухвалою від 07.07.2022 Господарський суд Вінницької області закрив провадження у справі № 10/189-09 про банкрутство і в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо розгляду цієї справи (перегляду судових рішень) станом на час передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи.
		36.   При цьому колегія суддів КГС ВС не робить посилання на інші конкретні справи з подібних правовідносин, їх кількісні та якісні показники, в яких судами було б сформовано різну практику, у зв`язку із чим передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
		37.   Судом касаційної інстанції в господарських справах відповідно до статті 286 ГПК України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» діє, зокрема, Касаційний господарський суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
		38.   Отже, на розгляд Великої Палати Верховного Суду в цій справі як виключну правову проблему передані питання, які можуть бути вирішені КГС ВС як належним судом.
		39.   Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.
		40.   З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі цієї справи на її розгляд, у зв`язку із чим повертає справу для розгляду відповідній колегії КГС ВС в порядку частини шостої статті 303 ГПК України.
		Керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 910/4756/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» до Державного концерну «Укроборонпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник», про визнання протиправним та скасування розпорядження від 24.01.2020 № 3/р та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІФ Інвест» до Державного концерну «Укроборонпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Київський державний завод «Буревісник», про визнання протиправним та скасування наказу від 14.02.2020 № 37 за касаційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		  Суддя-доповідач                                                                                      К. М. Пільков
		 
		Судді:Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв  М. І. ГрицівО. Б. Прокопенко  Д. А. ГудимаО. М. Ситнік  Л. Й. КатеринчукІ. В. Ткач  Л. Ю. КишакевичО. С. Ткачук  С. І. КравченкоВ. Ю. Уркевич  Г. Р. КретЄ. А. Усенко  Л. М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...