Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3413/21(908/2262/22) : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2023.
Дата набрання законної сили: 06.07.2023
Номер судового провадження: 12-29гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А 
		 
		 
		06 липня 2023 року
		м. Київ
		 
		Справа № 908/3413/21 (908/2262/22)
		Провадження № 12-29гс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		Судді-доповідачки Катеринчук Л. Й.,
		суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., 
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		справи № 908/3413/21 (908/2262/22)
		за касаційною скаргою   ОСОБА_1 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року (у складі колегії: головуючий суддя - Мороз В. Ф., судді Кузнецова В. О., Чередко А. Є.)
		та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2022 року (суддя Сушко Л. М.)
		у справі за заявою  ОСОБА_1 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» та ОСОБА_2 
		про визнання недійсними рішень державного реєстратора та правочинів боржника
		у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» 
		В С Т А Н О В И Л А
		1. У провадженні Господарського суду Запорізької області в процедурі розпорядження майном перебуває справа № 908/3413/21 (908/2262/22) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» (далі - ТОВ «Техно Буд Рітейл»).
		2. У межах зазначеної справи про банкрутство до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Техно Буд Рітейл» та ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень державного реєстратора та правочинів боржника.
		3. Згідно поданої позовної заяви позивач просив:
		визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (після перейменування - ТОВ «Техно Буд Рітейл», код ЄДРПОУ 30770148) оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства від 26 жовтня 2021 року № 4;
		визнати недійсним договір іпотеки від 26 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (іпотекодавець, після перейменування ТОВ «Техно Буд Рітейл»), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем, зареєстрований в реєстрі за № 813;
		визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 870, виданий 05 листопада 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А. Л.;
		скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61397390 від 05 листопада 2021 року 14:52:22 години, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Черняком А. Л. та припинити речове право ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 232699432218, кадастровий номер 3221810100:01:222:0101, площею 0,881 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
		скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 613966485 від 05 листопада 2021 року 14:36:20 години, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Черняком А. Л. та припинити речове право ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - фабрику по виробництву м`яких меблів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 218234532218, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
		4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору за вимоги майнового характеру.
		5. Залишаючи позовну заяву без руху господарським судом зазначено, що за подання позову позивачем сплачено 12 405 гривень за п'ять вимог немайнового характеру. Проте позивачем фактично окремо сформульовані позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення речового права на об`єкти нерухомого майна -земельну ділянку та фабрику по виробництву м`яких меблів, що є двома позовними вимогами майнового характеру.
		6. Також суд вказав, що в матеріалах справи немає доказів, що визначають вартість відповідної земельної ділянки та фабрики по виробництву м`яких меблів, тому суд не зазначає точну суму судового збору, така буде визначена та сплачена позивачем за правилами, передбаченими підпунктом першим пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI - 1,5 % від визначеної вартості майна. Водночас, суд звертає увагу, що 12 405 гривень судового збору уже зараховані до Державного бюджету, тому позивачу необхідно доплатити різницю між визначеною сумою судового збору відповідно до вартості майна та сумою, уже сплаченою.
		7. Позивачем надано письмові пояснення, де він зазначив, що правочини, які просить визнати недійсними відносяться до правочинів, які вчинені протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство та можуть бути визнані судом недійсними за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредитору. Оскільки правочини щодо нерухомого майна передбачають проведення обов`язкової державної реєстрації, з метою забезпечення виконання судового рішення, в подальшому, то скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна є похідними вимогами в позовній заяві. Тобто вимоги, викладені в позовній заяві, що спрямовані на повернення майна боржнику ТОВ «Техно Буд Рітейл» є немайновими, оскільки такі вимоги не направлені на збагачення позивача ОСОБА_1 , яке можна оцінити вартісно.
		8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
		9. Позивач не погодився з такою ухвалою та подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що вимоги, викладені в позовній заяві є немайновими, а суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 905/105/20 та висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 905/98/20.
		10.  ОСОБА_1 зазначає, що реалізував своє право передбачене статтею 42 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ), діяв з передбачених законом підстав та вказав позовні вимоги, які забезпечують виконання судового рішення з урахуванням вимог КУзПБ (фактичне повернення майна боржника) у зв`язку з чим позивач не зобов`язаний сплачувати судовий збір за вимоги майнового характеру.
		11. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року у справі № 908/3413/21 (908/2262/22) апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Колегія суддів погодилась з висновком Господарського суду Запорізької області, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, оскільки у разі їх задоволення склад ліквідаційної маси ТОВ «Техно Буд Рітейл» може змінитися через визнання дійсності/недійсності договору іпотеки від 26 жовтня 2021 року та договору про задоволення вимог іпотекодержателя та включення до ліквідаційної маси боржника об`єктів нерухомого майна.
		12. Судом апеляційної інстанції також відхилено доводи апеляційної скарги, щодо не зазначення точної суми судового збору. Суд зауважив, що в матеріалах справи немає доказів вартості відповідної земельної ділянки та фабрики по виробництву м'яких меблів, тому він не зазначає точну суму судового збору, така буде визначена та сплачена позивачем за правилами, передбаченими підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», звернув увагу, що 12 405 гривень судового збору уже зараховані до Державного бюджету, тому позивачу необхідно доплатити різницю між визначеною сумою судового збору відповідно до вартості майна та уже сплаченою сумою.
		13.26 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року у справі № 908/3413/21 (908/2262/22) з вимогою скасувати оскаржені судові рішення повністю, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		14. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржених судових рішень норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права, зазначаючи, що позивачем було дотримано вимоги, передбачені чинним законодавством України, а саме статті 162, 164, 171, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з урахуванням Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік».
		15. Ухвалою від 01 червня 2023 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 908/3413/21 (908/2262/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2022 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
		16. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		17. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху в частині сплати (доплати) судового збору за вимогу майнового характеру.
		18. Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що вимоги позовної заяви про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення речового права на об`єкти нерухомого майна земельну ділянку та фабрику по виробництву м`яких меблів є майновими, оскільки у випадку їх задоволення призведуть до зміни (повернення) власника спірного майна, а саме повернення у власність боржника ТОВ «Техно Буд Рітейл» з наступним включенням до складу ліквідаційної маси, за рахунок якої будуть задовольнятись вимоги кредиторів, у тому числі позивача ОСОБА_1 , які складають 2 711 212,28 грн.
		19. Скаржник не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що позовна заява була повернута безпідставно, оскільки судовий збір був сплачений у повному обсязі.
		20. Так за твердженням ОСОБА_1 , оскільки правочини щодо нерухомого майна передбачають проведення обов`язкової державної реєстрації, з метою забезпечення виконання судового рішення в подальшому, похідними вимогами в позовній заяві про визнання недійними правочинів боржника в порядку статті 42 КУзПБ є скасування реєстраційних дій, які судом першої інстанції було помилково визначено як майнову вимогу.
		21. Крім того, скаржник зазначає позовні вимоги сформовані з метою повернення майна на користь боржника ТОВ «Техно Буд Рітейл», а не позивача.
		22. Проаналізувавши предмет і зміст заявлених вимог до скарги, висновки судів зроблених за результатом розгляду цієї скарги, доводи скаржника, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо визначення розміру ставки судового збору, яка підлягає сплаті за вимоги позовної заяви в частині скасування рішень державного реєстратора та припинення речового права.
		23. Колегія суддів зазначає, що аналіз правозастосування статті 4 Закону України «Про судовий збір» з окресленої проблематики свідчить про існування протилежних підходів у судовій практиці Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме:
		у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 923/1425/20 зазначено, що у поданій до суду позовній заяві прокурором заявлено дев`ять вимог немайнового характеру - скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав за номерами: 46446278 від 12 квітня 2019 року; 46218005 від 29 березня 2019 року; 46192750 від 28 березня 2019 року; 46166977 від 27 березня 2019 року; 46140023 від 26 березня 2019 року; 46139504 від 26 березня 2019 року; 46138779 від 26 березня 2019 року; 46078192 від 21 березня 2019 року; 45994598 від 18 березня 2019 року, та одну вимогу майнового характеру - припинення за АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю, як зазначає сам прокурор у позовній заяві 27 387 512 гривень. Так колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що оскільки прокурор у позовній заяві просив припинити за АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю 27 387 512 гривень (яка зазначена прокурором у позовній заяві), то відповідно ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру, за яку повинен бути сплачений судовий збір як за вимогу майнового характеру. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що позовна вимога про припинення за АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю 27 387 512 гривень за своєю суттю не є майновою вимогою.
		у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 642/3979/20 зазначено, що в цій справі предметом позову були вимоги про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину, припинення права власності ТОВ «Псилогос» на спірний житловий будинок. Так, суд касаційної інстанції зазначив, що у справі, яка переглядається, позовну вимогу про припинення права власності ТОВ «Псилогос» на спірний житловий будинок заявлено позивачем як похідну від вимог про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину. Крім того, в цій справі особа-1 не заявляв вимог про визнання за ним права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна. Тому зазначена позовна вимога про припинення права власності ТОВ «Псилогос» на спірний житловий будинок є вимогою про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, тобто вимогою немайнового характеру. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання заявника на те, що позов особа-1 в частині заявленої вимоги про припинення права власності ТОВ «Псилогос» на спірне нерухоме майно підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з несплатою судового збору, є необґрунтованим.
		24. Зважаючи на таке, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 642/3979/20 щодо застосування статті 4 Закону України «Про судовий збір».
		25. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		26. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
		27. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, а саме взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України), таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
		28. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
		Вказана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) та від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21).
		29. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що позовна заява кредитора ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства-боржника, про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення речового права набувача спірного майна на об`єкти нерухомого майна надійшла в межах розгляду справи про банкрутство як один зі способів захисту прав кредиторів боржника у процедурі банкрутства. 
		30. Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ «господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		31. Статтею 42 КУзПБ законодавець встановлює, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.
		32. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що Законом України «Про судовий збір» окремо встановлено ставки судового збору за подання позовних вимог у звичайному позовному провадженні та при зверненні з позовними вимогами у справі про банкрутство. 
		33. Учасники провадження у справі про банкрутство у випадку звернення з позовними вимогами  у межах провадження у справі про банкрутство сплачують судовий збір відповідно до  підпункту десятого пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ( далі - Закону №3674-УІ), зокрема, за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство судовий збір становить два  розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
		34. В той час як відповідно до  підпункту 1 пункту 1 частини другої за подання заяви майнового характеру до цивільного суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також при поданні позовної заяви немайнового характеру для фізичних осіб судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для юридичної особи чи фізичної особи підприємця - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб( підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-УІ).  
		35. Отже зміст правовідносин щодо сплати судового збору фізичними особами при зверненні з позовними вимогами до суду загальної юрисдикції та до господарського суду в межах провадження у справі про банкрутство є різним. Такі правовідносини є неподібними.
		36. Зважаючи на таке, Велика Палата Верховного Суду виснує, що правовідносини у справі № 908/3413/21 (908/2262/22) та у справі № 642/3979/20 від якої має намір відступити, не є подібними в контексті сплати судового збору заявником за подання позовної заяви про визнання недійсним правочину та застосування наслідків такої недійсності в межах провадження у справі про банкрутство, у порівнянні зі зверненням фізичної особи у позовному провадженні до цивільного суду про визнання недійсними правочинів, скасування запису про державну реєстрацію правочину та визнання відсутнім права на майно у  набувача за недійсним правочином.
		37. У рішенні від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95, пункт 70) ЄСПЛ зазначив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
		38. За викладених обставин Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для прийняття справи № 908/3413/21 (908/2262/22)до розгляду та повертає справу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідній колегії суддів для розгляду.
		39. Згідно з частиною шостою статті 303 ГПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. 
		 
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		У Х В А Л И Л А:
		1. Справу № 908/3413/21 (908/2262/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2022 року у справі за заявою  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» та ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів боржника, рішень державного реєстратора та визнання відсутнім права у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачка Л. Й. КатеринчукСудді:Ю. Л. ВласовК. М. Пільков І. А. ВоробйоваО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівО. М. Ситнік Д. А. ГудимаІ. В. Ткач Л. Ю. КишакевичО. С. Ткачук Г. Р. КретВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоЄ. А. Усенко С. Ю. Мартєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...