Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 723/1811/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2023. Зареєстровано: 11.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2023.
Дата набрання законної сили: 10.08.2023
Номер судового провадження: 1-кп/723/2491/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023260000000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Сторожинецький районний суд Чернівецької області 
		Справа № 723/1811/23 
		Провадження  №  1-кп/723/2491/23
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10 липня 2023 року                                                           м. Сторожинець 
		Сторожинецький районний суд 
		Чернівецької області в складі :
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю : 
		секретаря               ОСОБА_2 
		 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого    ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження по обвинуваченню    ОСОБА_4 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , священнослужителя Свято-Вознесенського        чоловічого монастиря, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України , -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4  у серпні - вересні 2022 року точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, протиправно, за попередньою злочинною змовою із ОСОБА_6 , підшукали військовозобов`язаних громадян України, які будучи особами, яким на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі території України заборонено, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та запропонували останнім виїхати за межі території України. Зокрема, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що вартість грошової винагороди за переправлення останніх через державний кордон України становитиме 4000 доларів США з кожного. 
		 
		В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, вступили у попередню злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які орієнтуються на місцевості, знають місцезнаходження лінії державного кордону між Україною та Румунією в адміністративних межах Чернівецького району Чернівецької області, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 через державний кордон України поза межами пункту пропуску. 09.09.2022 року, ОСОБА_6 на невстановленому органом досудового розслідування транспортному засобі, з міста Чернівці перевіз громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в с. БанчениЧернівецького району Чернівецької області до Свято-Вознесенського чоловічого монастиря. Перебуваючи на території Свято-Вознесенського чоловічого монастиря в с. Банчени Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_6 , отримав від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошову винагороду в розмірі 4000 доларів США з кожного. ОСОБА_4 , виконуючи свою злочинну роль, перебуваючи на території Свято-Вознесенського чоловічого монастиря в с. Банчени Чернівецького району Чернівецької області, повідомив ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про те, що вони будуть доставлені до лінії державного кордону із Республікою Румунія, де їм нібито буде видано документи на право перетину державного кордону України, з можливістю подальшого вільного пересування по території країн Європи, не повідомляючи при цьому, що вони будуть перетинати державний кордон України поза пунктом пропуску. 
		 
		Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , передали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 невстановленій органом досудового розслідування особі, для подальшого доставлення їх до лінії державного кордону України з метою його незаконного перетину. Невстановлені органом досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , орієнтуючись на місцевості, знаючи розташування лінії державного кордону України між Україною та Румунією, на невстановлених досудовим розслідуванням транспортних засобах довезли ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до с. Чудей Чернівецького району Чернівецької області, після чого один із вказаних невстановлених осіб чоловічої статі, довів останніх до огорожі, що встановлена на лінії державного кордону України та Румунії, повідомив, що жодних документів для перетину державного кордону їм видаватись не буде та вказав напрямок руху в республіку Румунію поза пунктом пропуску. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи та ОСОБА_6 , який в свою чергу керуючись вказівками ОСОБА_4 , в телефонному режимі, підтвердив відсутність документів та дав вказівку перетинати державний кордон України поза пунктом пропуску, перетнули державний кордон України між Україною та республікою Румунія поза пунктом пропуску, в невстановленому органом досудового розслідування місці в адміністративних межах Чернівецького району Чернівецької області.
		 
		Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню наданням засобів, за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
		 
		В ході підготовчого судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений та прокурор повідомили суд про досягнуту між ними угоду про визнання винуватості від 07.07.2023 року, згідно якої сторони угоди підтвердили формулювання обвинувачення . 
		 
		Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 свою вину визнав у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2.ст.332 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.332 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також обвинувачений зрозумів роз`ясненя судом права, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
		 
		Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді покарання.
		 
		Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив угоду затвердити.
		 
		Згідно ч.1, ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
		 
		Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода не суперечить вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджується із принципами призначення покарань та не перевищує міри покарання, визначеної санкцією ч.2 ст. 332 КК України. 
		 
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. 
		 
		Укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		 
		Обставинами, які пом`якшують покарання  ОСОБА_4 ,згідно ст.66 КК України є : щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання своєї вини, вчинення кримінального правопорушення вперше, співпраця з органом досудового слідства шляхом надання детальних показань.
		 
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
		 
		Суд враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаюється у скоєному, надав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав про готовність нести кримінальну відповідальність, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, з 2001 року здійснює опікунство 1 (однієї) недієздатної особи, являється ченцем чоловічого православного монастиря .
		 
		Положення ст. 69 КК України дозволяють за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного, призначити інше, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті, а також без призначення додаткового покарання у зв`язку із тим, що вчинення вищевказаного кримінального правопорушення не було пов`язане із зайняттям обвинуваченим певною діяльністю.
		 
		На підставі викладеного, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за можливе призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу розміром 6000 (шести тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000 грн. без призначення додаткового покарання.
		 
		Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
		 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		 
		Керуючись ст. ст. 314 ч.3 п.1, 469, 474, 475 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду від 07 липня 2023 року про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023260000000127 від 31.01.2023 року.
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення за ст. 332 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу розміром 6000 (шести тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000 грн. без призначення додаткового покарання.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави штраф в розмірі 6000 (шести тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102 000 грн. без призначення додаткового покарання .
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.2 ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...