Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1785/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо реєстрації або обліку прав на майно.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2023. Зареєстровано: 12.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2023.
Дата набрання законної сили: 25.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05.07.2023 Справа № 914/1785/22 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Копача М.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,
		до відповідача 1: Приватного підприємства «Ярина Плюс», м. Львів,
		до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Михайлів Євгена Євгеновича (замінено правонаступником: ОСОБА_1 ), м. Львів,
		за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Волинської Людмили Василівни, м. Львів, та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тараса Львовича, м. Львів,
		про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу (знесення) приміщень
		 
		За участі представників:
		від позивача: Наконечна О.М. - представник, 
		від відповідача 1: не з`явився,
		від відповідача 2: не з`явився,
		від третіх осіб: не з`явились.
		Встановив: Львівська міська рада, м. Львів, звернулась з позовом до: Приватного підприємства «Ярина Плюс», м. Львів (відповідач 1) про 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.05.2009 № 1045, укладеного між Приватним підприємством «Мотор» та Приватним підприємством «Ярина Плюс», який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тарасом Львовичем, 2) скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного підприємства «Ярина Плюс» (ЄДРПУО 36462378) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м (а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156) з припиненням права власності Приватного підприємства «Ярина Плюс» (ЄДРПОУ 36462378) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв. м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв.м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156); 3) зобов`язання Приватного підприємства «Ярина Плюс» (ЄДРПОУ 36462378) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0174 га, 0,0087 га шляхом демонтажу (знесення) нежитлових приміщень загальною площею 230,1 кв. м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,47.
		ОСОБА_1 , м. Львів (відповідач 2) про 1) скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею - 78,7 кв.м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв.м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156), 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.01.2009 №110 укладеного між Фізичною особою-підприємцем Михайлівом Євгеном Євгеновичем та Приватним підприємством «Мотор», який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Людмилою Василівною, 3) скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного підприємства «Мотор» (ЄДРПОУ 23272764) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв.м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156) з припиненням права власності Приватного підприємства «Мотор» (ЄДРПОУ 23272764) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв.м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156). 
		Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватних нотаріусів Львівського міського нотаріального округу Волинську Людмилу Василівну та ОСОБА_2 , які нотаріально посвідчували спірні договори.
		Стислий виклад позиції позивача.
		Позивач посилається на те, що він є власником земельної ділянки на вул. Стрийська, 47 у м. Львові. 
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за цією адресою знаходиться нерухоме майно загальною площею 230,1 кв. м (нежитлове приміщення під літ. «Б-1» площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під лі. «В-1» площею 151,4 кв. м), право приватної власності на яке зареєстровано за відповідачем 1.
		Перед цим, згідно з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та відповідно до спірного Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.01.2009 р., право власності на згадане майно належало відповідачу 2 на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2008 р. у справі № 19/202. 
		Відповідач 2 відчужив вказане майно на підставі спірного Договору від 30.01.2009 р. Приватному підприємству «Мотор» (Код ЄДРПОУ 23272764). Приватне підприємство, уклавши Договір купівлі-продажу від 22.05.2009 р., продало спірне майно, як нерухоме, відповідачу 1.
		Проте Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 р. у справі № 19/202 рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2008 р. скасовано.
		Відповідач 1 фактично використовує земельні ділянки площею 0,0174 га. м та 0,0087 га по вулиці Стрийська, 47, у м. Львові, які знаходяться під спірним майном та необхідні для його обслуговування, без жодних для цього правових підстав (наприклад, рішення позивача про передачу земельної ділянки відповідачу 1 у користування, договору оренди тощо). 
		Спірні Договори купівлі-продажу, записи про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачами та фактичне розташування на земельних ділянках по АДРЕСА_1 спірного майна, яке фактично є малою архітектурною формою, а не нерухомим майном, порушують право власності територіальної громади м. Львова на землю, позбавляють Львівську міську раду права користування та розпорядження цими земельними ділянками. Позивач просить визнати їх недійсними з підстав, встановлених ч. 1 ст. 203, ст. 215 та ст. 228 ЦК України.
		Заперечення відповідача 1. 
		Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву (том справи І, а.с. 180-185) просить суд повністю відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке.
		Відповідач 1, як власник нерухомого майна, на підставі ст. 120 ЗК України є законним володільцем земельної ділянки, на якій розміщене таке нерухоме майно.
		Позивачем обрано неефективний спосіб захисту свого права, йому слід було подати позов про витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідача 1 на підставі статей 387 та 388 ЦК України.
		Застосування позивачем неефективних способів захисту свого порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Відповідачем 1 у відзиві (том справи І, а.с. 182) зроблено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки про перебування земельних ділянок у володінні інших осіб позивачу було відомо ще у 2003 та 2008 роках, як учаснику справи № 19/202. 
		Відповідач 1 вважає себе добросовісним набувачем спірного майна, оскільки він набув його за відплатним договором. На його думку, задоволення позовних вимог буде втручанням держави у право відповідача 1 на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). 
		Відповідь на відзив позивача (том справи І, а.с. 201-202).
		Позивач вважає, що ним обрано ефективний спосіб захисту своїх порушених прав на спірні земельні ділянки, який передбачено ст. 152 та ст. 212 ЗК України.
		Протиправна поведінка відповідачів перешкоджає позивачу користуватись та розпоряджатись своїми земельними ділянками. Спір про право власності позивача на спірні земельні ділянки, належні позивачу, відсутні.
		Позовна давність не сплила, оскільки має місце триваюче правопорушення, яке полягає у самовільному зайнятті земельних ділянок.
		У судовому засіданні представник позивача зазначила, що про особу відповідача 1 та порушення ним прав позивача міська рада довідалась з листів Управління земельних ресурсів від 07.10.2021 р. та Управління комунальної власності від 06.04.2022 р. 
		Пояснення Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцко Т.Л. (том справи І, а.с. 103).
		Третя особа у справі у своїх поясненнях від 13.09.2022 р. № 97/01-16 визнає факт посвідчення ним Договору від 22 травня 2009 р. за реєстровим номером № 1045 та стверджує, що йому було подано усі необхідні документи для посвідчення договору. Тому підстав для відмови у посвідченні цього договору у третьої особи не було.
		Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
		Позовна заява залишалась без руху. У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Волинську Людмилу Василівну та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тараса Львовича.
		Підготовчі засідання у справі відкладались, строк підготовчого провадження продовжувався, судове засідання призначалось, судом здійснювалась заміна Фізичної особи-підприємця Михайлів Євгена Євгеновича його правонаступником Михайлів Євгеном Євгеновичем та судом скеровувався запит Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
		Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось, призначалось з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
		Мотивувальна частина рішення.
		Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які свідчать про порушення прав позивача на спірні земельні ділянки, спричиненні чинністю Договорів купівлі-продажу нерухомого майна, здійсненими державними реєстраціями права власності на нерухоме майно та розташуванням на земельних ділянках позивача майна, яке просить демонтувати за рішенням суду позивач.
		До предмету доказування осіб, які мають протилежний процесуальний інтерес у справі належить доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.
		Вичерпний перелік доказів, якими учасники справи підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заявах, клопотаннях та пояснення у справі.
		Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2008 р. у справі № 19/34, відповідно до вимог ч. 5 ст. 376 ЦК України, визнано право власності ПП «Захід-клас» на самочинне будівництво: нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стрийська-Хуторівка, загальною площею 230,1 кв. м.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2008 р. у справі № 19/202 (том справи І, а.с. 22-31), на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2008 у справі № 19/34 та Договору купівлі-продажу від 05.08.2020 р., який укладено між ПП «Захід-клас» та відповідачем 2, визнано за відповідачем 2 право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться у м. Львові за адресою: вул. Стрийська, 47, площею 230,1 кв. м.
		Згідно з Інформаційною довідкою номер 306164033 (том справи І, а.с. 21), яку сформовано 29.07.2022 р., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.11.2008 р. зареєстровано право приватної власності Фізичної особи-підприємця Михайлів Євгена Євгеновича на спірне майно. В якості підстави виникнення такого права зазначено рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2008 р. 
		Згодом, 30.01.2009 р., між продавцем - Фізичною особою-підприємцем Михайлів Євгенієм Євгенійовичем (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Приватним підприємством «Мотор» (покупець), юридичну особу якого припинено 21.10.2010 р., укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 230,1 кв. м, а саме: «нежитлове приміщення, позначене Літера № за планом земельної ділянки «Б-1», загальною площею 78,7 кв. м, та нежитлове приміщення, позначене Літера № за планом земельної ділянки «В-1», загальною площею 151,4 кв. м, розташованих по вулиці Стрийській, сорок сім, в місті Львові», який зареєстровано в реєстрі за № 110 (том справи І, а.с. 129).
		На запит суду, викладений в ухвалі від 21.12.2022 р., Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області повідомив (том справи І, а.с. 222, на звороті), що за відомостями цього Відділу за ідентифікаційним кодом 2712420331 зареєстровано фізичну особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане свідчить про те, що особа, яка укладала спірний Договір купівлі-продажу від 30.01.2009 р., зареєстрований в реєстрі за № 110, в якості продавця, особа, за якою зареєстровано право власності на спірне майно 27.11.2008 р., та відповідач 2 у справі є одним і тим же громадянином. 
		Після укладеного 30.01.2009 р. Договору купівлі-продажу рішення Господарського суду Львівської області у справі № 19/202 скасовано та у позові відмовлено повністю постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 р. (том справи І, а.с. 32-39), яку залишено без змін судом касаційної інстанції. 
		Рішення Господарського суду Львівської області у справі № 19/34 від 20.05.2008 р. скасоване постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009 р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Проте 22.05.2009 р. між Приватним підприємством «Мотор» (продавець) та відповідачем 1 (покупець) укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за № 1045 (том справи І, а.с. 189-190). За цим Договором продавець продав, а відповідач 1 придбав нежитлові приміщення площею 230,1 кв. м, а саме: нежитлове приміщення, позначене на плані літерою «Б-1», загальною площею 78,7 кв. м, та нежитлове приміщення, позначене на плані літерою «В-1», загальною площею 151,4 кв. м, по АДРЕСА_1 . - об`єкт нерухомого майна.
		Цей договір укладено за наявності уже скасованого рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2008 р. у справі № 19/202. Проте саме це рішення суду вважалось підставою наявності у особи продавця (відповідач 2) за Договором від 30.01.2009 р., в якої придбало майно Приватне підприємство «Мотор», права власності на спірне майно (п. 2 Договору № 110 від 30.01.2009 р. та реєстраційний запис). Це майно Приватне підприємство «Мотор» у подальшому перепродав відповідачу 1 за Договором від 22.05.2009 р. 
		Рішенням Господарського суду Львівської області, яке ухвалене 07.08.09 р. за результатами нового розгляду справи № 19/34, відмовлено ПП «Захід-клас», м. Львів, у визнанні права власності на спірні приміщення повністю. Одночасно, цим рішенням суду встановлено, що Львівська міська рада як власник землі під спірними об`єктами, право власності на які просило визнати ПП «Захід-клас», не надавала жодних прав на земельні ділянки для будівництва таких об`єктів, чи під уже збудовані спірні об`єкти. Згаданим рішенням суду встановлено, що нежитлові приміщення площею 230,1 кв. м на розі вулиць Стрийська-Хуторівка у м. Львові та нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м по вул. Стрийська, 47, у м. Львові є одними й тими самими будівлями, ПП «Захід-клас» не спростовано той факт, що збудовані ним будівлі є тимчасовими спорудами. 
		На підставі ст. 75 ГПК України ці обставини не доказуються знову при розгляді справи № 914/1785/22.
		Наведеними вище доказами підтверджується та обставина, що спірні договори купівлі-продажу від 30.01.2009 р. № 110 та від 22.05.2009 № 1045 укладено в якості продавців особами, які не були власниками нерухомого майна, зазначеного у цих договорах в якості предмета договору. Предметом спірних договорів купівлі-продажу насправді були тимчасові споруди, а не нерухоме майно. Отже зміст Договорів від 30.01.2009 р. № 110 та від 22.05.2009 № 1045 в момент їх укладення суперечив вимогам ч. 1 ст. 656 та ст. 658 ЦК України. 
		Відповідно до цих правових норм предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
		Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
		З огляду на норми статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо єдності юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій воно розміщене, - спірні договори порушують право власності територіальної громади м. Львова на земельні ділянки під таким майном і на підставі ст. 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними. 
		У матеріалах справи немає доказів того, що у момент укладення спірних договорів умисел хоча б однієї із сторін цих договорів в момент їх укладення був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Тому у суду відсутні підстави для висновку, що спірні договори є правочинами, яких стосується ст. 228 ЦК України 
		Щодо заперечень відповідача 1, то згідно з ч. 2 ст. 152 та ст. 212 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
		Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
		Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
		Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Суд встановив, що відповідачі фактично використовували, а відповідач 1 продовжує використовувати спірні земельні ділянки позивача без установлених законом підстав, що підтверджується листами Управління земельних ресурсів від 07.10.2021 р. та Управління комунальної власності від 06.04.2022 р. (том справи І, а.с. 48, 49), а також встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 07.08.09 р., яке ухвалено за результатами нового розгляду справи № 19/34 та набрало законної сили. На цих ділянках фактично знаходяться торгові павільйони, які не є нерухомим майном, а тому належним способом захисту порушеного права у цьому спорі є, у тому числі й негаторний позов (ст. 391 ЦК України). Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у його постанові від 21 червня 2023 р. у справі № 914/2975/21.
		У матеріалах справи немає доказів державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки по вул. Стрийська, 47, у м. Львові . 
		За відсутності державної реєстрації права власності на ці ділянки, вони належать до комунальної власності, виходячи з такого.
		Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.
		Принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.
		Беручи до уваги наведені положення і пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, позивач є власником спірних земельних ділянок, оскільки вони розташовані в межах населеного пункту - м. Львова, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на ці ділянки.
		Правом власності на спірні земельні ділянки, розташовані в межах населеного пункту, Міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. Відсутність державної реєстрації речового права на ці ділянки після 01.01.2013 (дата набрання чинності Законом України № 5245-VI ) не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
		Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду з аналогічного питання, які викладено у його постанові від 05.08.2022 р. у справі № 922/2060/20. 
		Актом обстеження земельної ділянки на вул. Стрийська, 47 у м. Львові від 11 лютого 2022 р. за № 10 (том справи І, а.с. 50-51) встановлено факт відсутності на земельних ділянках по вул. Стрийська, 47 у м. Львові, які мають площу 0,0174 га та 0,0087 га, нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 230,1 кв. м, а саме: нежитлового приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлового приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156). Натомість згаданим Актом обстеження підтверджено знаходження на цих земельних ділянках, в межах червоних ліній, торгових павільйонів на бетонній площадці, які складаються з панелей типу «Сендвіч» та металопластикового профілю з склопакетним заскленням, які використовуються відповідачем 1 та у яких здійснюється підприємницька діяльність. 
		Відповідач 1, використовуючи спірні нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м по вул. Стрийській, 47 у м. Львові та зареєструвавши своє право власності на них як на нерухоме майно, набув усі права та обов`язки щодо цього майна, які мав його попередній власник. Тому відповідач 1 є належним відповідачем у справі за заявленою позовною вимогою про зобов`язання звільнити земельні ділянки шляхом знесення спірного майна, яке на них розташоване. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у його постановах від 02 червня 2021 р. у справі № 509/11/17, від 01 липня 2020 р. у справі № 755/3782/17 та інших.
		Державна реєстрація права приватної власності на спірне майно як на нерухоме майно підлягає скасуванню з огляду на те, що здійснено державну реєстрацію неіснуючих майнових прав, на об`єкти, які не є нерухомим майном. Такі права, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації. Проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, факт незаконності якого (права) підтверджено рішеннями Господарського суду Львівської області у справах №19/34 (13/58) та № 19/202, що набрали законної сили. Існування спірних записів про державну реєстрацію, з огляду на приписи ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, обмежує право власності територіальної громади м. Львова на земельні ділянки, розташовані по вул. Стрийська, 47, у м. Львові, в частині її права розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Адже звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок шляхом демонтажу (знесення) майна, яке на них встановлене, можливо лише після скасування записів про державну реєстрацію речових прав (права приватної власності) на це майно. Отже позивачем вибрано ефективний спосіб захисту свого порушеного права. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у його постанові від 08 серпня 2022 р. у справі № 521/6349/20. 
		Заперечення відповідача 1 проти позову, викладені у його відзиві, безпідставні з огляду на викладене вище, а також на таке.
		Відповідачем 1 не спростовано доводів позивача про те, що в частині позовних вимог до відповідача 1, Львівська міська рада довідалась про Приватне підприємство «Ярина Плюс» (відповідач 1) як про особу, яка порушує її право, при отриманні листів від 07.10.2021 р., від 06.04.2022 р. (том справи І, а.с. 48, 49), при обстеженні 11 лютого 2022 р. земельної ділянки на вул. Стрийській, 47, у м. Львові (том справи І, а.с. 50-51) та при отриманні 29.07.2022 р. Інформаційної довідки 3061644033 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том справи І, а.с. 21). У судовому рішенні, на яке посилається відповідач 1, йдеться про нікчемні договори, що не посвідчені нотаріально. Тоді як спірні договори купівлі-продажу від 30.01.2009 та від 22.05.2009 посвідчені нотаріально. Судовими рішеннями у справах № 19/202 та № 19/34 (13/58) не встановлено фактів порушення відповідачем 1 земельних прав позивача.
		Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		Крім цього, позивачем заявлено негаторний позов. Відповідачі, використовуючи спірне майно та обслуговуючи це майно, кожного дня, безперервно, вчиняли нове порушення прав позивача (власника земельної ділянки) і чинили йому перешкоди у користуванні та розпорядженні належними йому на праві власності земельними ділянками. Таке порушення прав позивача відповідачі могли припинити будь-коли. Тому станом на 2008 р. позивач не знав та не міг знати, що відповідачі порушать його права і 04.08.2022 р. (дата звернення позивача з позовом).
		Враховуючи викладене, негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у його постановах від 29 вересня 2020 р. у справі № 648/533/16-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.
		За таких обставин, підстави для висновку про сплив позовної давності відсутні.
		Посилання відповідача 1 на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними. Належне відповідачу 1 майно є самочинно встановленим. Згідно з п. 20 рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.2021 р. у справі Asgarov v. Azerbaijan (https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-214036%22]}), надія на визнання права власності на майно, якe було неможливо ефективно реалізувати, не може вважатись «володінням» в значенні ст. 1 Першого протоколу. Майно, від якого позивач просить звільнити земельну ділянку, побудоване незаконно та знаходиться на земельній ділянці позивача в межах червоних ліній, без жодних на те правових підстав. 
		Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів порівну, оскільки спір у справі виник внаслідок їхніх неправильних дій.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) до Приватного підприємства «Ярина плюс» (79049, м. Львів, вул. Коломийська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36462378) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю. 
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.05.2009 № 1045, укладений між Приватним підприємством «Мотор» та Приватним підприємством «Ярина Плюс» (79049, м. Львів, вул. Коломийська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36462378), який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Тарасом Львовичем;
		Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Ярина Плюс» (79049, м. Львів, вул. Коломийська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36462378) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв.м. (а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156) з припиненням права власності Приватного підприємства «Ярина Плюс» (код ЄДРПОУ 36462378) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв.м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156);
		Зобов`язати Приватне підприємство «Ярина Плюс» (79049, м. Львів, вул. Коломийська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36462378) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0174 га та 0,0087 га за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) нежитлових приміщень загальною площею 230,1 кв. м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м, яких стосується реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв.м., а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею - 78,7 кв.м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв.м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156);
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30.01.2009 №110, укладений між Фізичною особою-підприємцем Михайлів Євгенієм Євгенійовичем та Приватним підприємством «Мотор», який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Людмилою Василівною;
		Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Мотор» (код ЄДРПОУ 23272764) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156) з припиненням права власності Приватного підприємства «Мотор» (код ЄДРПОУ 23272764) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 230,1кв.м, а саме: нежитлове приміщення літ. «Б-1» загальною площею 78,7 кв. м та нежитлове приміщення під літ. «В-1» загальною площею 151,4 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 25569156).
		Стягнути з Приватного підприємства «Ярина плюс» (79066, м. Львів, вул. Коломийська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36462378) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) 7443 грн. судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) 7443 грн. судового збору.
		Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
		2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		3. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 11.07.2023 р.
		 
		Суддя Бортник О.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...