Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 950/1017/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2023. Зареєстровано: 12.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/950/50/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022200000000041

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 950/1017/22
		Номер провадження 1-кп/950/50/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 липня 2023 року            Лебединський районний суд Сумської області
		в складі:    головуючого судді - ОСОБА_1 
		з участю секретаря - ОСОБА_2 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 22022200000000041 від 26.05.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки хутору Фоминка, Тацинського району, Ростовської області, російської федерації, зареєстрована та проживає по адресі - АДРЕСА_1 , пенсіонерки, раніше не судимої, -
		-по ч. 1 ст. 436-2 КК України,
		з участю: прокурора  ОСОБА_4 , обвинуваченої  ОСОБА_3 , захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Громадянка України ОСОБА_3 , перебуваючи в с. Штепівка Сумського району Сумської області, підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України, 16.05.2022 близько 09.00 год. вчинила кримінальне правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку за наступних обставин:
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 7 березня 1955 року визнана срср, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і держава агресор - російська федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Укладеного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності і кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози і силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав; людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований російською федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. 
		Всупереч вказаним нормам президент російської федерації путін в.в., а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади країни агресора, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці збройні сили російської федерації шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по цей час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
		Громадянка України ОСОБА_3 , будучи проросійсько налаштованою особою, що підтримує агресивну політику російської федерації та звинувачує Українську владу в розв`язуванні та ескалації конфлікту між Україною та російською федерацією з 2014 року, з метою схиляння інших людей до своєї проросійської позиції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, 16.05.2022 в період часу з 09.00 год. до 10.00 год. перебуваючи в АДРЕСА_2 , а саме в місці де зібралися мешканці села з метою придбати молочну продукцію, достовірно знаючи, що її співрозмовники, не поділяють її антиукраїнських думок та тверджень, ініціативно, активно, з використанням і різних аргументів, під час особистого спілкування з ними, маючи на меті схиляння інших людей до своєї позиції, формувала у адресатів антивладні та проросійські настрої. При цьому, виправдовувала дії збройних сил російської федерації проти України, стверджувала, що російська федерація здійснює спеціальну військову операцію, яка направлена на захист «російськомовного населення Донбасу», запевняла, що збройний конфлікт між Україною та російською федерацією є внутрішнім громадянським конфліктом, який розпочався через непорозуміння з місцевими жителями Донецької та Луганської областей, заперечувала факт того, що збройні сили російської федерації вбивають, ґвалтують та катують місцеве населення України та вивозять зерно з окупованих територій південних областей України, а навпаки вказані злочини здійснюють представники Збройних Сил та Уряду України та стверджувала, що Україні необхідно віддати Донецьку та Луганську область російській федерації з метою припинення збройного конфлікту між Україною та російською федерацією.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 по ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнала але суду пояснила, що вона приїхала по молоко, там стояли дві баби та мужик, які розмовляли про те, що росіяни порізали та зґвалтували річну дитину, вона заперечила та сказала, що потрібно сідати за стіл перемовин та домовлятись, щоб не було так як на Донбасі, за росію там не було і мови. Потім чоловік, який живе через п`ять домів, сказав, що потрібно росіян різати та розкидати шматками по посадкам, вона сказала, що він «ненормальний» та образила його назвала «фашистом», на що присутні, підняли галас, якась жінка почала кричати, що вона здає ОСОБА_6 , на що вона почала казати, що потрібні перемовини з росією, потрібно «заморозити конфлікт», вона злякалась сіла у машину та поїхала. Потім приїхали працівники СБУ, які її допитували, а вона повідомляла, що її хотіли вбити. Вона лише хотіла, щоб не було війни, а для цього потрібно домовитись. Потім до неї вночі приходили та погрожували, дві ночі підряд. Вона думає, що їм платили. Вона казала тільки про те, що потрібно закінчувати війну, тому, що буде таке як на Донбасі. А за зерно вона сказала те, що потрібно експортувати зерно і це сказав ОСОБА_7 . Вона возила консервовані помідори, допомагала, їй шкода дітей, байдуже чиї вони, шкода що їх вбивають. Вони завжди жили дружно, її перший чоловік був поляк, потім вона живе з цим  «хохлярою», живе 25 років. Вони жили в «совіцькому союзі» жили дружно, а зараз наказали різного, на неї кричали, що їх треба гнати, а чоловік кричав, що треба різати, вона і не подумала, що вона росіянка і її хочуть вбити, вона це повідомляла. Вона просто не подумала, що цього не можна казати, зокрема про переговори з путіним. Вона вважає, що війна почалась через те, що у 2014 році ОСОБА_8 не домовився мирним шляхом з приводу Донбасу і вона про це казала людям. Чи окупована частина Луганської та Донецької областей вона не знає. Знає, що зараз ОСОБА_9 їх звільняє. Вона засуджує збройну агресію росії, бо вона не хоче, щоб зруйнували її будинок, тому вона пропонувала заморозити цей конфлікт і сідати за стіл перемовин. Все це відбувалось 26 березня 2022 року, а 16 травня 2022 року до неї приїжджали працівники СБУ. У послідуючому визнала себе винуватою та попросила пробачення і це все вийшло через російські телевізійні канали, на той час російські канали були доступні, а на цей час закриті і вони їх не дивляться.
		Суд, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності, визнає доведеною винуватість обвинуваченої у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними доказами.
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона ходить купляти молоко, так одного разу весною, вони чекали автомобіль з с. Підопригори, там зібралось багато людей, і почали обговорювати, які відбулися події, як росія вивезла автомобілями українське зерно. На що ОСОБА_3 почала казати, що потрібно дивитись російські канали, тому що там говорять правду, заперечувала те, що росіяни вбивають громадян України. Всіх це обурювало, але вона давала всім відсіч. Заперечувала вбивства росіянами і казала про те, що українці самі вбивають, на цей час вона вже точно не може сказати її фразу. Вона вважає її колаборанткою і тому їй потрібно жити у росії. Людей було багато, зокрема були присутніми ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , який стояв з чоловіками окремо, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які чули всі висловлювання ОСОБА_3 .
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він в один з днів травня 2022 року прийшов до місце куди в с. Штепівку возіть молоко з с. Грицини, він потім сказали, що молока не буде і вони почали розходитись і йшла ОСОБА_3 і почала казати, що якщо б віддали ОСОБА_15 та ОСОБА_16 війни не було б. більше він її не слухав. Перед цим вони обговорювали ситуацію, що склалася, скільки людей вбито, дітей, будинків зруйновано і вона все це чула і потім сказала. Віддали вона мала на увазі росії.
		Свідок ОСОБА_17 допитана у судовому засіданні пояснила, що 16 травня 2022 року вони стояли у черзі за молоком у с. Штепівка, почали розмовляти за війну, особисто вона сказала, що їм пощастило, що нічого у село не прилетіло, тому, що кілометр до траси по якій їхали росіяни на танках та БМП. На що ОСОБА_3 сказала, що українці самі винуваті, що все почалося, потрібно все вирішувати мирно. Свідок їй сказала, якщо приїхали на танках та БМП стріляють, ґвалтують, то як вирішувати це мирно. На що ОСОБА_3 сказала, що потрібно дивитись російські телепрограми, бо там правда. Також ОСОБА_3 казала, що потрібно було у 2014 році віддати чи Донецьк, чи Донбас росії, а зерно з України вивіз ОСОБА_7 . Самі українці вивезли зерно, а звертають на росіян. Вона наполягала на своєму, казала, що українці по собі стріляють. Все, що вона повідомила казала ОСОБА_3 коли це казала ОСОБА_3 було близько 10 осіб, також там була ОСОБА_10 , яка після неї сперечалась із ОСОБА_3 . На даний час вона може все не пам`ятати, оскільки пройшов рік, коли надавала покази на слідстві пам`ятала все. Причиною розмови стала реакція ОСОБА_3 яка заперечила те, що росіяни гвалтують, вбивають та крадуть зерно, яке самі крадуть українці, а ОСОБА_7 вивозить. Причиною розмови стало те, що ОСОБА_3 доводила те, що росія права, а українці самі винуваті, свідок доводила те, що якщо росія права то, чому вони приїхали на танках. Неприязного відношення до ОСОБА_3 у неї не має, але склалося негативне відношення, тому, що вона думала про неї краще, їй не приємно розмовляти з ОСОБА_3 через її відношення до війни.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він знає ОСОБА_3 , вона проживає у селі багато років, особистих неприязних відносин з нею не має. У травні 2022 року до нього, як до старости с. Штепівка звернулись мешканці Горова, ОСОБА_19 та інші з проханням повипливати, повідомили, що ОСОБА_3 там де продають молоко і присутні більше 20 людей і у той час, як відбулись події у м. Буча та м. Ірпіні розповідає, що до них не причетна російська федерація, а це внутрішній конфлікт між Україною і Донбасом. Він прийняв рішення та зателефонував «воєнкому», просив про допомогу, на другий чи третій день приїхали слідчі.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона працює діловодом у Штепівському старостівському окрузі, бувшій сільській раді. У той день вона була на роботі і займалась службовими справами. Прийшли ОСОБА_21 і ОСОБА_10 , які були дуже схвильовані і стурбовані. Вони повідомляли, що ОСОБА_3 у місці де продають молоко, вела себе неадекватно, виправдовувала дії росіян, казала, що винуваті українці, бо погано себе вели, ще у 2014 році. Вони це говорили старості.
		Свідок ОСОБА_21 допитана у судовому засіданні пояснила, що 16 травня 2022 року, це був понеділок вона особисто не була присутня біля місце куди привозять молоко, а була на базарі, до неї підійшла Горова ОСОБА_22 , яка була дуже схвильована, у неї тремтіли руки. Вона розповіла, що на місці де продають молоко між людьми почалася розмова про те, що зараз відбувається війна, росіяни вбивають громадян, вивозять зерно, а ОСОБА_3 почала заперечувати та казати про те, що вивозять зерно українці, потрібно дивитися російські телеканали бо там говорять правду. Та казала, що у 2014 році потрібно було здати ОСОБА_6 і війни не було. У зв`язку з цим ОСОБА_23 розхвилювалась та була стурбована. Вони поговорили і вирішили, що потрібно іти до старости, ОСОБА_10 сказала, що її трусить і вона сама не дійде і вони разом пішли до старости у сільську раду, там були староста і секретар. 
		З дослідженого у судовому засіданні науково-консультаційного висновоку спеціаліста  кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка ОСОБА_24 , яка була залучена постановою слідчого від 30 червня 2022 року встановлено, що на підставі тлумачення ключових понять у досліджуваних питаннях з`ясовано, що в наданих для аналізу висловлюваннях жительки с. Штепівка Сумського р-ну ОСОБА_3 , підтверджених п`ятьма свідками, - ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_27 , жителями с. Штепівка Сумського р-ну, - наявні такі ознаки, як: визнання правомірними як збройної агресії рф проти України, так і тимчасової окупації країною-агресором частини території України, а також виправдовування цих дій з боку рф; назагал простежується глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України. Для аналізу надано висловлювання ОСОБА_3 , зафіксовані 25.06. 2022 у показаннях ОСОБА_10 . Зокрема, свідок ОСОБА_10 стверджує, що 16.05.2022 ОСОБА_3 в центрі с. Штепівка Сумського р-ну висловилася в такий спосіб: «Что вы смотрите, надо смотреть русские каналы, там показывают правду». Это украинцы вывозят зерно, а не россия, в россии своего зерна полно». «Если бы в 2014-м году отдали бы Донбас, то сейчас бы не было войны».
		Надано для вивчення висловлювання ОСОБА_3 , зафіксовані 25.06.2022 у показаннях ОСОБА_26 . Так, свідок ОСОБА_28 стверджує, що 16.05.2022 ОСОБА_3 в центрі с. Штепівка Сумського р-ну висловилася так: «Надо отдать Донбас и ничего бы не было и не надо было бы воевать». «Русские зерно не берут, а вывозят украинцы». «То неправда, что было в Буче, русские никого не расстреливают и не насилуют».
		Проаналізовано висловлювання ОСОБА_3 , зафіксовані 25.06.2022 у показаннях ОСОБА_17 . Зокрема, зі слів свідка ОСОБА_29 . 16.05.2022 ОСОБА_3 в центрі с. Штепівка Сумського р-ну сказала таке: «Boт отдали бы Донбас и все было бы мирно». «Это Байден вывозит зерно с Украины». «Это сами стреляют по своим, а потом россию обвиняют».?
		Свідок ОСОБА_12 також підтвердив, що 16.05.2022 в центрі с. Штепівка Сумського р-ну ОСОБА_3 виправдовувала збройну агресію рф проти України. Свідок не зміг дослівно передати висловлювання ОСОБА_3 , крім однієї (фрази: «Донецьк, Луганськ отдали б не було б війни».
		Аналіз наведених вище висловлювань ОСОБА_3 дає підстави зробити такі висновки: по-перше, усі ці висловлювання, відтворені вказаними вище свідками, є суголосними за формою й тотожними за змістом; по-друге, їхня авторка- ОСОБА_3 , виправдовує, визнає правомірною, а також заперечує розпочату в 2014 році збройну агресію російської федерації проти України, зокрема, шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту («Это сами стреляют по своим, а потом россию обвиняют»; «Русские зерно не берут, а вывозят украинцы»); виправдовує, визнає правомірною, заперечує тимчасову окупаціючастину території України. Також означені висловлювання мають ознаки схвалення й глорифікацїї пропаганди збройної агресії російської федерації проти України (надо смотреть русские каналы, там показывают правду), а також глорифігацію представників збройних формувань російської федерації, ірегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією; представників окупаційної адміністрації російської федерації, які складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України («То неправда, что было в Буче, русские никого не расстреливают и не насилуют»).
		У підсумку аналізоване мовлення ОСОБА_3 не викликає сумнівів щодо виправдовування, визнання правомірною розпочату в 2014 році збройну агресію російської федерації проти України; факт публічності - центр с. Штепівка - наданих для вивчення висловлювань підтверджено п`ятьма свідками, жителями с. Штепівка, що дає підстави кваліфікувати публічний характер мовлення ОСОБА_3 , яка назагал схвалює й популяризує дії країни-агресора.
		Стороною захисту належність і допустимість зазначеного доказу не оспорює, також покази, які були предметом зазначеного висновку, цілком збігаються з показами які надали свідки під час судового розгляду. Також у суду не виникло сумнівів у об`єктивності, достатності кваліфікації спеціаліста, оскільки до висновку додані документи, що підтверджують надання висновку з питань, що належать до сфери його знань та роз`яснення спеціалісту прав та обов`язків. А за таких обставин, суд доходить до висновку, про можливість покладення висновку в основу вироку.
		Дії ОСОБА_3 суд вважає за необхідне кваліфікувати по. ч. 1 ст. 436-2 КК України, так як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , у відповідності зі ст. ст. 65-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесений до категорії нетяжких, сукупність усіх обставин, що характеризують особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд не знаходить.
		Посилання захисту на те, що ОСОБА_3 винуватість визнала та щиро розкаялась суд знаходить безпідставним, оскільки щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду у справі № 199/6365/19, № 363/975/18. Натомість ОСОБА_3 під час судового розгляду лише визнала винуватість, але не надала переконливих, критичних показів, щодо свого ставлення до вченого та бажання залагодити провину.
		Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
		Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, є особою, що досягла пенсійного віку, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, посередньо характеризується по місцю проживання, суд приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді арешту в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 436-2 КК України, оскільки саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватою у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України та призначити їй покарання по цій статті у виді шести місяців арешту.
		Міру покарання рахувати з моменту затримання.
		Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
		Копії вироку негайно вручити обвинуваченій та прокуророві.
		 
		 
		 
		Суддя:                                          ОСОБА_30

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...