Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2548/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Зовнішньоекономічна діяльність; Інша зовнішньоекономічна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2023. Зареєстровано: 12.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"04" липня 2023 р. Справа №914/2548/22
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого суддіО.С. Скрипчук 
		суддівО.І. Матущака
		Б.Д. Плотніцького,
		секретар судового засідання Лагутін В.Б.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-05/1896/23 від 13.06.2023)
		на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2023 (повний текст рішення складено 22.05.2023, м. Львів, суддя В.П. Трускавецький)
		у справі № 914/2548/22
		за позовом: Приватного підприємства «Фруктторг», м. Львів, м. Винники 
		до відповідача: Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak, Zbaszyn Polska
		про стягнення 31 069,20 євро суми попередньої оплати. 
		за участю представників:
		від позивача не з`явились;
		від відповідача не з`явились.
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне підприємство «Фруктторг» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak про стягнення 31 069, 20 євро суми попередньої оплати.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Контракт № 23/09 від 23.09.2020 на поставку Товару. Згідно з умовами цього Контракту відповідач зобов`язувався поставити позивачу товар, а останній прийняти такий і оплатити його вартість. Позивач зазначив, що здійснив передоплату у розмірі 235 369, 20 євро, а відповідач здійснив поставку Товару на суму 204 300,00 Євро. На решту суми попередньої оплати поставка здійснена не була, передоплата не повернута.
		Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву, зазначив про те, що спірний Контракт не передбачає строку поставки товару, тому посилання на ч. 2 ст. 693 ЦК України є необґрунтованим. Окрім того, Контрактом не конкретизовано, яка саме подія є початком 30-денного строку, визначеного абз. 2 розділу 7 Контракту (Можлива передоплата в розмірі 100%, з умовою: якщо в 30-денний строк товар не поступить на склад Покупця, передоплата повертається на розрахунковий рахунок Покупця). Оскільки початок 30 денного строку з настанням певної події у Контракті не обумовлено, тому і немає підстав стверджувати, що відповідний строк для повернення передоплати сплив.
		Окрім того, відповідач просив суд першої інстанції закрити провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір не відноситься до юрисдикції суддів України, що в свою чергу згідно п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження.
		Протокольною ухвалою від 06.04.2023 суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про закриття провадження. Підстави для відмови у задоволенні клопотання письмово викладені в ухвалі суду від 01.05.2023.
		Мотивуючи відмову в задоволені клопотання про закриття провадження, суд зазначив, що спірний Контракт можна вважати укладеним, зокрема, коли позивач отримав підтвердження (згоду) на свою пропозиції про укладення договору та зміг оцінити усі істотні умови, щоб погодити такий. Відтак, суд першої інстанції констатував, що Контракт № 23/09 від 23.09.2020 укладено у м. Львів-Винники, а тому доводи відповідача про закриття провадження є безпідставними.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2023 позов приватного підприємства «Фруктторг» задоволено. Суд стягнув з Gospodarstwo Rolne Michal Мichalezak на користь приватного підприємства «Фруктторг» 31 069,20 євро попередньої оплати, 16 813,25 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 25 277,50 грн відшкодування витрат, пов`язаних з залученням перекладача.
		Рішення мотивоване тим, що з`ясувавши усі доводи та заперечення сторін щодо заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування такого способу захисту, який є ефективним, такого, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, тому керуючись ст. 693, 1212 ЦК України, задовільнив позовні вимоги.
		Щодо заперечень відповідача, то суд вказав, що не погоджується з такими, з огляду на наступне:
		- згідно з умовами укладеного Контракту для виникнення права/обов`язку повернення передоплати непотрібно встановлювати умов про строк поставки;
		- абз. 2 розділу 7 Контракту чітко передбачено: «Можлива передоплата …, з умовою: якщо у 30-денний термін товар не надійде на склад «покупця», передоплата повертається …». У другому випадку, умова контракту імперативна: передоплата 30-днів немає поставки повернення передоплати.
		Не погодившись із ухваленим рішенням, Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak оскаржив таке в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2023 у справі № 914/2548/22, провадження у справі закрити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про підсудність даного спору господарському суду Львівської області є необгрунтованим та таким, що суперечить приписам законодавства.
		Апелянт вказує, що суд при визначені підсудності послався на ч.1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, однак частиною 1 цієї статті урегульовано не правило підсудності спору, а правило вибору законодавства, яке має застосовуватись до правовідносин сторін. Відповідач вважає, що правило визначення компетентного суду урегульоване ч. 2 ст. 33 Договору.
		Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції помилково застосував ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки зобов`язання відповідача поставити товар, а позивача оплатити його вартість, так само як і обов`язок продавця повернути перераховані кошти, мають договірний характер.
		Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 30.06.2023 (вх. №01-04/4416/23), в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2023 року у справі №914/2548/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		Відзив на апеляційну скаргу мотивовано тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого суду не спростовує.
		У судове засідання 04.07.2023 позивач участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату проведення судового засідання.
		У судове засідання 04.07.2023 відповідача участі уповноваженого представника не забезпечив, на електронну адресу суду 29.06.2023 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника за кордоном.
		Відповідно до норм ч. 11-12 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
		Розглянувши подане клопотання відповідача, судова колегія ухвалила відмовити в задоволенні такого, позаяк явка уповноважених представників сторін в судове засідання ухвалою суду обов`язковою не визнавалася, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій викладена позиція останнього щодо оскаржуваного рішення.
		З огляду на встановлений процесуальним законом строк для розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak у даній справі за відсутності представників позивача та відповідачів.
		Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
		Між Фірмою Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak (надалі Продавець, Позивач) та ПП «Фруктторг» (надалі Покупець, Відповідач) укладено Контракт № 23/09 від 23.09.2020 (надалі Контракт). За умовами цього Контракту Продавець продав, а Покупець придбав овочі/фрукти, квіткову продукцію, саджанці (Розділ 1 Контракту).
		Розділом 2 Контракту закріплено, що ціни на товари встановлюються в Євро або Доларах США, включно з вартістю тари та упаковки. Ціни на товар та умови поставки у кожній партії, що постачається узгоджуються в інвойсі або в специфікації на цю партію та є невід`ємною частиною даного контракту. Загальна сума даного контракту необмежена та дорівнює сумі інвойсів. Ціни на товар варіюються залежно від пори року та ін. комерційних умов.
		Умови постачання DDU Львів. Датою постачання вважається дата надходження товару на митну територію України після митного оформлення (Розділ 3 Контракту).
		Згідно з Розділом 7 Контракту розрахунки за товар, що постачається проводиться в Євро або в доларах США. Протягом 90 днів після надходження товару на територію України після завершення митного оформлення банківським перерахунком. Можлива передоплата у розмірі 100%, з умовою: якщо у 30-денний термін товар не надійде на склад «Покупця», передоплата повертається на розрахунковий рахунок «Покупця».
		Розділом 9 Контракту сторони погодили, що усі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього контракту чи у зв`язку з ним, підлягають розгляду, з виключенням звернення сторін в загальні суди, в арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті у відповідності до правил діловодства даного суду, рішення якого є остаточним і обов`язковим для обох сторін.
		Відповідно до Розділу 12 Контракту, такий дійсний з 23 вересня 2020 року по 31 грудня 2021 року. Якщо жодна із сторін не виявить свого бажання про припинення даного контракту, тоді контракт продовжується ще на один календарний рік.
		Відповідно до платіжних доручень позивачем сплачено передоплату відповідачу на загальну суму 235 369,20 євро, що підтверджується матеріалами справи (копіями платіжних доручень у яких вказано у призначенні платежу kontrakt 23/09 z 23.09.2020) (т. 1 а.с. 16-24).
		Відповідач на виконання взятих на себе зобов`язань поставив позивачу Товар на загальну суму 204 300,00 євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними деклараціями, рахунками-фактури, сертифікатами (т. 1 а.с. 25-129).
		При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
		У даній справі Приватне підприємство «Фруктторг» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak про стягнення 31 069,20 євро суми попередньої оплати за Контрактом № 23/09 від 23.09.2020.
		Місцезнаходження Відповідача відповідно до умов Контракту є: м. Збоншинь, Великопольське воєводство, Новотомиський повіт, Республіка Польща.
		Відтак, відповідачем у справі № 914/2548/22 є іноземна юридична особа, нерезидент України, резидент Республіки Польща.
		Відповідно до ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		За загальним правилом, наведеним у ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Частиною 2 статті 366 ГПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
		Як встановлено судом, між Фірмою Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak та ПП «Фруктторг» укладено Контракт № 23/09 від 23.09.2020 (надалі Контракт). За умовами цього Контракту Продавець продав, а Покупець придбав овочі/фрукти, квіткову продукцію, саджанці (розділ 1 Контракту). Місце укладення в Контракті не зазначено.
		Судом встановлено, що сторони також не погодили підсудність даного спору судам України.
		Вищий господарський суд України у Постанові від 28 листопада 2017 року у справі № 910/10109/16 вказав, що вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, у тому числі й питання щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються з урахуванням Закону України "Про міжнародне приватне право".
		Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», внормовано підстави визначення підсудності справ судам України. Так, відповідно до ч.1 вказаної статті, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (пункт 1); якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи  відповідача (пункт 2); дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (пункт 7); в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України (пункт 12).
		Стаття 77 вказаного Закону визначає правила виключної підсудності справ судам України.
		Позивач в заперечені на клопотання про закриття провадження вказує, що підставою для подання позову є попередня оплата, яку здійснив позивач на території України, тому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» справа підсудна господарському суду Львівської області.
		Як встановлено судом, позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Контракт № 23/09 від 23.09.2020 на поставку Товару. Згідно з умовами цього Контракту відповідач зобов`язувався поставити позивачу товар, а останній прийняти такий і оплатити його вартість. Позивач зазначив, що здійснив передоплату у розмірі 235 369,20 Євро, а відповідач здійснив поставку Товару на суму 204 300,00 Євро. На решту суми попередньої оплати поставка здійснена не була, передоплата не повернута.
		Відтак, колегія суддів погоджується з доводами наведеними в апеляційній скарзі, про те, що підставою для звернення із позовом є спірне невиконання та порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення отриманої передоплати, тобто неправомірні дії відповідача, що полягають у порушенні договірних зобов`язаннь. 
		Враховуючи наведене, дія або подія, що стала підставою для подання позову, не мала місце на території України, що виключає можливість застосування п. 7 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».
		З огляду на характер спірних правовідносин, колегія суддів констатує, що в силу прямих вказівок Закону України «Про міжнародне приватне право» не вбачається, що даний спір повинен розглядатися судами України. В свою чергу, Закону України «Про міжнародне приватне право» містить відсильне положення до умов угоди сторін про підсудність справи та до міжнародних договорів України.
		Частиною 2 ст. 3 ГПК України, передбачено, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
		Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, ратифікованим постановою Верховної Ради України № 3941-XII від 04.02.1994 (далі - Договір) встановлено правила визначення міжнародної підсудності - визначення компетентного суду у спорах між об`єктами господарювання України та Польщі.
		Відповідно до п. 1 ст. 33 Договору, зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.
		Пунктом 2 ст. 33 цього Договору передбачено, що у справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача.
		Суд першої інстанції посилаючись на п. 1 ст. 33 Договору вказав, що справа підсудна Господарському суду Львівської області, оскільки судом встановлено, що спірний Контракт підписано на території України.
		Колегія судів не погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки п. 1 ст. 33 Договору урегульовує питання визначення законодавства, яке слід застосовувати до правовідносин сторін, а питання визначення підсудності справ урегульовано п. 2 Договору, де передбачено , що компетентним судом є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач.
		Пунктом 2 Договору також визначено, що компетентним може бути також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач,якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача.
		Як встановлено з матеріалів справи місцезнаходження відповідача  м. Збоншинь, Великопольське воєводство, Новотомиський повіт, Республіка Польща, предмет спору та/чи майно відповідача на території України не знаходяться.
		Позивач наведених доводів відповідача не заперечив та не спростував.
		Разом з тим, місцевий господарський суд дійшовши висновку, що спір підлягає розгляду за законодавством України, оскільки підписаний на території України, однак не наводить жодної правової норми чинного законодавства, яка передбачає підсудність даного спору за місцем підписання спірного Контракту.
		З огляду на вищенаведене в сукупності, суд апеляційної інстанції констатує наступне:
		- стороною у спорі є відповідач  нерезидент, місцезнаходження якого є: м. Збоншинь, Великопольське воєводство, Новотомиський повіт, Республіка Польща.;
		- у спірному Контракті сторони не узгодили окремих правил визначення підсудності спорів національним судам України чи Республіки Польщі.
		- предмет спору або майно відповідача на території України не знаходиться.
		Враховуючи норми Законів України, міжнародного Договору між Україною та Республікою Польща, з урахуванням умов спірного Контракту, справа за позовом приватного підприємства «Фруктторг» до Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak про стягнення 31 069,20 євро суми попередньої оплати не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		Таким чином, враховуючи усе викладене, у порушення вищевказаних норм процесуального права та міжнародно-правового договору судом першої інстанції прийнято до свого провадження та розглянуто справу №914/2548/22, яка не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		Відповідно до ч.1 статті 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		Згідно з ч.2 статті 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
		Колегія суддів вказує, що дана справа є підсудною та підлягає вирішенню у суді на території місцезнаходження Відповідача, а саме - загальним судом Республіки Польща за місцезнаходженням Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на викладене, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2023 та закриття провадження у даній справі.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись, ст.ст. 231, 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Апеляційну скаргу Gospodarstwo Rolne Michal Michalczak б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-05/1896/23 від 13.06.2023) задоволити.
		2.Рішення Господарського Львівської області від 16.05.2023 у справі № 914/2548/22 скасувати.
		3.Провадження у справі № 914/2548/22 закрити.
		4.Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.
		Стягнути з Приватного підприємства «Фруктторг» (79495, Україна, Львівська обл., м. Львів, м. Винники(з), вул. Галицька, 14б; ідентифікаційний код 43787791) на користь Gospodarstwo Rolne Michal Мichalezak, (Polska 64-360 Zbaszyn, ul. Powstancow Wikr. 15 ; Nip PL 923-147-13-88 ) 25 219, 90 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий суддяО.С. Скрипчук
		 
		СуддяО.І. Матущак
		 
		СуддяБ.Д. Плотніцький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...