Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/611/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2023. Зареєстровано: 13.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 липня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  902/611/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
		секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
		за участю представників:
		позивача - Багрія І. О. (адвокат),
		відповідача - Давидюка І. А. (адвокат),
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"
		на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 (суддя Матвійчук В. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 (судді: Юрчук  М.  І. - головуючий, Крейбух О. Г., Тимошенко О. М.) у справі
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг"
		про стягнення 24 459 659,28 грн.
		 
		Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1. У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (далі - ТОВ "Форест Транс Сервіс") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (далі - ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг") про стягнення 24  459 659,28 грн заборгованості, з яких: 19 407 910,16 грн основного боргу (грошового зобов`язання зі сплати ПДВ за зареєстрованими податковими накладними), а також 1 841 800,48 грн пені; 2 839 818,06 грн інфляційних втрат та 370 130,58 грн 3% річних внаслідок прострочення виконання відповідного зобов`язання.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Форест Транс Сервіс" відповідно до договору про відступлення права вимоги стало новим кредитором ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" у правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання послуг, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (далі - ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд"), та за яким відповідач неналежно виконує свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
		Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.01.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, у позові відмовлено.
		4. Судові рішення мотивовано тим, що виконавцем не дотримано положень пункту 2.4 договору про надання послуг та не виконано зобов`язання в частині надання замовнику (відповідачу) податкової накладної в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і в порядку, встановлених законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов`язань, що, в свою чергу, виключає право грошової вимоги зі сплати ПДВ від замовника згідно з пунктом 2.7 договору. З огляду на те, що уступка права вимоги за договором відступлення права вимоги відбулася до моменту виникнення зобов`язання відповідача зі сплати суми ПДВ в силу приписів пункту 2.7 договору, то це свідчить про безпідставність права вимоги позивача до відповідача у цій частині.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. У касаційній скарзі ТОВ "Форест Транс Сервіс" просить скасувати рішення та постанову, справу № 902/611/22 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
		- частини 1 статті 75 ГПК України щодо необхідності доказування на підставі належним чином оформлених первинних документів реальності здійснення господарської операції у разі визнання (незаперечення) сторонами її реальності;
		- пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 2 статті 76 та частини 2 статті 237 ГПК України, а саме чи підлягають з`ясуванню та встановленню при розгляді господарським судом подібних спорів (в яких тотожні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин) обставини дотримання учасником господарських правовідносин норм податкового законодавства;
		- абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 та абзаців 11, 24- 27 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме чи зумовлює неправильне зазначення у податковій накладній таких її реквізитів, як "опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг" та "ціна постачання без урахування податку" помилковість такої податкової накладної у разі, коли всі інші реквізити зазначені правильно, а сама податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		- пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, пункту 201.1 статті 201 ПК, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, а саме чи встановлюють зазначені норми (кожна окремо та/або всі в сукупності) імперативний обов`язок для платника податку - постачальника товарів (робіт/послуг) здійснювати коригування податкових накладних у разі неправильного зазначення у податковій накладній таких її реквізитів, як "опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг" та "ціна постачання без урахування податку" за умови, коли всі інші реквізити вказані правильно, а сама податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		7. ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
		Розгляд справи Верховним Судом 
		8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Форест Транс Сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та постанову Північно-західного  апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 902/611/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 04.07.2023.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		9. 22.03.2019 між ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (виконавець) та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (замовник) укладено договір про надання послуг № 20190322/1, за умовами якого:
		- виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити вартість послуг виконавцю у розмірі і в порядку, визначених цим договором (пункт 1.1);
		- виконавець зобов`язується надати замовнику податкову накладну в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і порядку, встановлених законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов`язань (пункт 2.4);
		- у разі порушення виконавцем зобов`язань, передбачених пунктом 2.4 цього договору, що спричинить ризик нарахування або нарахування іншій стороні штрафу податковими органами згідно з ПК України за невиконання іншою стороною своїх зобов`язань як платника податку, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі суми ПДВ, яка зазначена в розрахунках коригувань: 10 відсотків у разі порушення терміну від 1 до 5 календарних днів; 20 відсотків у разі порушення терміну від 6 до 25 календарних днів; 30 відсотків у разі порушення терміну від 26 до 55 календарних днів; 40 відсотків у разі порушення терміну від 56 до 175 календарних днів; 50 відсотків у разі порушення терміну протягом 175 календарних днів і більше (пункт 2.5);
		- замовник має право не здійснювати оплату виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання виконавцем на користь замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої виконавцем особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ, протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання виконавцем відповідних зобов`язань, передбачених ПК України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими додатками до цього договору, і має перевагу перед будь-якими іншими умовами додатків чи специфікацій, які визначають умови оплати послуг (пункт 2.7);
		- з метою своєчасного надання послуг замовник подає в письмовій формі виконавцю заявку (додаток № 2 до договору), в якій фіксується перелік об`єктів, на яких будуть надаватися послуги, та орієнтовний обсяг послуг (пункт 3.1);
		- приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Підставою для складання акта приймання-передачі наданих послуг є звіт виконавця (пункти 5.1, 5.2);
		- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 травня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про намір розірвати цей договір не пізніше ніж за 20 календарних днів до моменту закінчення строку його дії, то договір вважається автоматично пролонгованим на наступний період часу на аналогічних умовах (пункт 9.2).
		10. У специфікації послуг від 22.03.2019 (додаток № 1 до договору), наданої позивачем, сторони погодили найменування та вартість за одиницю виміру таких послуг, та визначили їх таким чином:
		- скручування та стискання готових частин металевих виробів - 1,80 грн м.п.;
		- збір та вивезення сміття - 31,25 грн за 1 м3;
		- прибирання снігу - 0,018 грн за 1 м3;
		- розчистка території - 1,80 грн за 1 м2;
		- виїмка ґрунту - 37,19 грн за 1 м3;
		- планування та підготовка спеціально відведених місць для зберігання матеріалів та устаткування - 1,80 грн за 1 м2;
		- засипання ям - 20,00 грн за 1 м3;
		- засипання траншей - 20,00 грн за 1 м3;
		- риття траншей - 45,00 грн за 1 м.п.;
		- переміщення по території матеріалів та устаткування - 45,00 грн за 1 м3;
		- устаткування огорожі по периметру території - 0,16 грн за 1 м.п.;
		- зведення будівель зі збірних конструкцій - 0,45грн за 1 м2;
		- навантажувально-розвантажувальні роботи (щебінь, пісок, гравій) - 6,95грн за 1 т;
		- навантажувально-розвантажувальні роботи (метал та металеві вироби) - 32,75 грн за 1т.
		11. Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 22.03.2019 № 20190322/1, укладеної між ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг", сторони дійшли згоди внести зміни та викласти додаток № 1 до договору "Специфікація послуг" у новій редакції, а саме сторони погодили найменування, вартість за одиницю виміру таких послуг та визначили їх таким чином:
		- скручування та стискання готових частин металевих виробів - 18,00 грн м.п.;
		- збір та вивезення сміття - 3125,00 грн з 1 м3;
		- прибирання снігу - 180,00 грн за 1 м3;
		- розчистка території - 18,00 грн за 1 м2;
		- виїмка ґрунту - 371,90 грн за 1 м3;
		- планування та підготовка спеціально відведених місць для зберігання матеріалів та устаткування - 180,00 грн за 1 м2;
		- засипання ям - 2000,00 грн за 1 м3;
		- засипання траншей - 2000,00 грн за 1 м3;
		- риття траншей - 450,00 грн за 1 м.п.;
		- переміщення по території матеріалів та устаткування - 450,00 грн за 1 м3;
		- устаткування огорожі по периметру території - 16,00 грн за 1 м.п.;
		- зведення будівель зі збірних конструкцій - 450,00 грн за 1 м2;
		- навантажувально-розвантажувальні роботи (щебінь, пісок, гравій) - 695,00 грн за 1 т;
		- навантажувально-розвантажувальні роботи (метал та металеві вироби) - 3275,00 грн за 1 т.
		12. У матеріалах справи містяться акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 125  298  754,35 грн, які було підписано в межах договору між замовником та виконавцем, а саме:
		- ВР-20190322/1-001.1 від 26.03.2019 на суму 4 090 463,46 грн (у т.ч. ПДВ 681 743,91 грн);
		- ВР-20190322/1-001.2 від 26.03.2019 на суму 1 773 062,78 грн (у т.ч. ПДВ 295 510,46 грн);
		- ВР-20190322/1-001.3 від 26.03.2019 на суму 1 454 031,84 грн (у т.ч. ПДВ 242 338,64 грн);
		- ВР-20190322/1-001.4 від 26.03.2019 на суму 3 780 099,96 грн (у т.ч. ПДВ 630 016,66 грн);
		- ВР-20190322/1-001.5 від 26.03.2019 на суму 300 000,00 грн (у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн);
		- ВР-20190322/1-001.6 від 26.03.2019 на суму 4 834 301,40 грн (у т.ч. ПДВ 805 716,90 грн);
		- ВР-20190322/1-002 від 02.04.2019 на суму 15 637 705,38 грн (у т.ч. ПДВ 2 606 284,23 грн);
		- ВР-20190322/1-003 від 09.04.2019 на суму 16 660 717,39грн (у т.ч. ПДВ 2 776 786,23 грн);
		- ВР-20190322/1-004 від 16.04.2019 на суму 15 990 462,38 грн (у т.ч. ПДВ 2 665 077,06 грн);
		- ВР-20190322/1-005 від 23.04.2019 на суму 14 183 304,03 грн (у т.ч. ПДВ 2 363 884,00 грн);
		- ВР-20190322/1-006 від 02.05.2019 на суму 9 199 745,18 грн (у т.ч. ПДВ 1 533 290,86 грн);
		- ВР-20190322/1-007 від 07.05.2019 на суму 6 771 041,71 грн (у т.ч. ПДВ 1 128 506,95 грн);
		- ВР-20190322/1-008 від 14.05.2019 на суму 12 175 216,56 грн (у т.ч. ПДВ 2 029 202,76 грн);
		- ВР-20190322/1-009 від 21.05.2019 на суму 2 080 251,58 грн (у т.ч. ПДВ 346 708,60 грн);
		- ВР-20190322/1-010 від 21.05.2019 на суму 9 917 637,89 грн (у т.ч. ПДВ 1 652 939,65 грн);
		- ВР-20190322/1-011 від 28.05.2019 на суму 6 450 712,81 грн (у т.ч. ПДВ 1 075 118,80 грн).
		13. У період з 29.03.2019 до 31.05.2019 ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" сплачено ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" вартість наданих послуг на суму 104 415 628,64 грн, що підтверджується банківськими виписками.
		14. На підставі актів приймання-передачі наданих послуг та на виконання пункту 2.7 договору ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" було виконано зобов`язання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме підготовлено та зареєстровано податкові накладні: ПН від 26.03.2019 № 1; ПН від 26.03.2019 № 2; ПН від 26.03.2019 № 3; ПН від 26.03.2019 № 4; ПН від 26.03.2019 № 5; ПН від 26.03.2019 № 6; ПН від 02.04.2019 № 7; ПН від 09.04.2019 № 8; ПН від 16.04.2019 № 9; ПН від 23.04.2019 № 10; ПН від 02.05.2019 № 11; ПН від 07.05.2019 № 13; ПН від 14.05.2019 № 16; ПН від 21.05.2019 № 20; ПН від 21.05.2019 № 21; ПН від 28.05.2019 № 23.
		15. Зазначені податкові накладні було подано ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в період з квітня по червень 2019 року.
		16. Так як реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено органами Державної податкової служби України, ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" звернулося за захистом своїх прав до суду.
		17. 22.11.2019 за наслідками розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №  640/12789/19 позовні вимоги ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено: зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати зазначені податкові накладні днем їх фактичного подання.
		18. Фактична реєстрація податкових накладних за рішенням суду відбулася 10.09.2021, 10.11.2021 та 12.11.2021, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд".
		19. 08.12.2021 між ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (первісний кредитор) та ТОВ "Форест Транс Сервіс" (новий кредитор) укладено договір № 08122021/2 відступлення права вимоги, за умовами якого: 
		- в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг від 22.03.2019 № 20190322/1, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (пункт 1.1);
		- новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 20 883 125,71 грн з ПДВ (пункт 1.2);
		- право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 20 883 125,71 грн за основним договором підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.07.2019 та актами приймання-передачі виконаних робіт за переліком (пункт 1.3);
		- новий кредитор набуває прав кредитора за основним договором з моменту підписання цього договору (пункт 1.4);
		- сторони домовились повідомити ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" про зміну кредитора в основному договорі протягом одного місяця з моменту підписання цього договору (пункт 1.5).
		20. На виконання пункту 1.5 договору про відступлення права вимоги 10.12.2021 на адресу ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" було направлено повідомленням про відступлення права вимоги.
		21. Позивач вважає, що оскільки станом на період розрахунків за основним договором податкові накладні ще не були фактично зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на положення пункту 2.7 договору, то у ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" виникли зобов`язання здійснити оплату у сумі, що дорівнює сумі ПДВ та яка була утримана замовником, починаючи з дня, коли відповідні податкові накладні були фактично зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за рішенням суду, такими датами є: 
		- 10.09.2021 для податкової накладної від 26.03.2019 № 1; 
		- 10.11.2021 для податкових накладних від 26.03.2019 № 2, від 26.03.2019 № 3, від 26.03.2019 № 4, від 26.03.2019 № 5, від 26.03.2019 № 6, від 02.04.2019 № 7, від 09.04.2019 № 8, від 16.04.2019 № 9, від 23.04.2019 № 10, від 02.05.2019 № 11, від 14.05.2019 № 16, від 21.05.2019 № 21; 
		- 12.11.2021 для податкової накладної від 28.05.2019 №23. 
		При цьому позивач зауважує, що реєстрація податкових накладних від 07.05.2019 № 13 та від 21.05.2019 № 20 очікується за рішенням суду.
		Позиція Верховного Суду
		22. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
		24. В основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення із замовника заборгованості за договором про надання послуг зі сплати суми ПДВ згідно з пунктом 2.7 договору, оскільки виконавцем не дотримано положень пункту 2.4 договору та не виконано зобов`язання в частині надання замовнику податкової накладної в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і порядку, встановлених законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов`язань.
		25. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		26. Згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
		27. Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		28. Пунктом 2.7 договору № 20190322/1 сторони погодили, що замовник має право не здійснювати оплату виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання виконавцем на користь замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник оплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ, протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання виконавцем відповідних зобов`язань, передбачених ПК України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими додатками до цього договору, і має перевагу перед будь-якими іншими умовами додатків чи специфікацій, які визначають умови оплати послуг. 
		29. Таким чином, у разі подання виконавцем на користь замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої виконавцем особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних виникає обов`язок замовника сплатити суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ, протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання виконавцем відповідних зобов`язань, передбачених ПК України.
		30. Фактична реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних за рішенням суду відбулася 10.09.2021, 10.11.2021 та 12.11.2021, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" та відповідачем не заперечується.
		31. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		32. Отже, проаналізувавши положення пункту 2.7 договору про надання послуг, колегія суддів дійшла висновку, що для стягнення суми ПДВ, що дорівнює податковому кредиту, має значення лише дотримання виконавцем умови щодо реєстрації податкової накладної.
		33. З огляду на викладене Верховний Суд вважає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на інші, ніж надані суду позивачем, специфікацію та акти приймання-передачі, складені на виконання умов договору надання послуг, та на необхідність коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної, оскільки ці обставини (наявність у матеріалах справи різних специфікацій та актів приймання-передачі до договору) не спростовують факту реєстрації відповідних податкових накладних, а реальність та товарність здійснення господарських операцій між відповідачем та його контрагентом не є предметом розгляду в цій справі. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК  України. 
		34. До того ж, згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах но суті справи, поясненнях учасників справи. їх представників.
		35. Отже, суди попередніх інстанцій у порушення положень статті 75 ГПК України вдалися до з`ясування обставини реальності здійснення господарських операцій, при цьому зі змісту судових рішень у цій справі не вбачається щоб реальність здійснення господарських операцій між виконавцем та відповідачем піддавалася сумнівам у зв`язку з недостовірністю чи примусом.
		З урахуванням системного аналізу змісту частини 1 статті 75 ГПК України колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин договірних зобов`язань, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.
		36. Втім, суди у порушення положень частини 1 статті 75 ГПК України, посилаючись на суто формальні розбіжності в первинній документації, прийшли до висновку про відсутність зобов`язання відповідача сплатити кошти щодо яких виник спір, не встановивши при цьому навіть відсутність факту здійснення господарських операцій.
		37. Водночас колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 2 статті 76 та частини 2 статті 237 ГПК України, а саме чи підлягають з`ясуванню та встановленню при розгляді господарським судом подібних спорів (в яких тотожні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин) обставини дотримання учасником господарських правовідносин норм податкового законодавства, з огляду на таке.
		38. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		39. Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
		40. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		41. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. 
		42. Положення пункту 1 частини 1 статті 20, пункту 2 статті 76 та частини 2 статті 237 ГПК України є загальними процесуальними нормами. Доводи скаржника в цій частині свідчать про незгоду останнього з висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Проте відповідні доводи не є належним обґрунтуванням необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
		43. При цьому Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій помилково вдалися до аналізу правильності складання первинних документів за здійсненими господарськими операціями, що не є предметом доказування у цій справі. 
		44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи містяться різні надані сторонами примірники специфікації послуг (додаток № 1 до договору), однак суди попередніх інстанцій не встановили обставин (зокрема часу) підписання зазначених документів, хоча встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення цього спору. Фактично суди, не дослідивши та не встановивши відповідні обставини справи, поклали їх в основу судових рішень, що свідчить про порушення норм процесуального права.
		45. При цьому вартісні показники проведених господарських операцій та відповідні розміри ПДВ як в первинній документації, поданій позивачем, так і в первинній документації, наданій відповідачем, збігаються. Тобто підсумкові суми (підсумкова вартість) наданих послуг в обох примірниках актів приймання-передачі наданих послуг є однаковими. Наявність у матеріалах справи різних специфікацій та актів до договору, які, на противагу позивачу, подано відповідачем, факту реєстрації відповідних податкових накладних не спростовують.
		46. До того ж відповідач не спростовує факту підписання ним акта звірки на суму 20  883  125,70  грн, що є додатковим доказом підтвердження боргу на суму 19 407 910,16 грн, що є предметом спору.
		47. Доводи відповідача зводяться до аргументів про позбавлення його права на включення сум ПДВ з помилкових податкових декларацій до складу податкового кредиту відповідача внаслідок порушення ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" строків відповідного коригування, що також не належить до предмета спору у справі, яка розглядається. ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" не позбавлено права та можливості доводити відповідні матеріальні втрати у судовому порядку в межах іншого провадження за його позовом, в тому числі шляхом доведення наявності складу цивільного правопорушення для стягнення збитків чи шляхом обґрунтування підстав для стягнення штрафу згідно з умовами пункту 2.5 договору.
		48. Водночас посилання скаржника на необхідність формування висновку щодо застосування положень пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 колегія суддів вважає недоречними, оскільки, як вже зазначалося, реальність та товарність здійснення господарських операцій між відповідачем та його контрагентом не є предметом розгляду в цій справі.
		49. Передання права вимоги (цесія) є заміною кредитора в зобов`язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (частина 1 статті 512 ЦК України).
		50. Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов`язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		51. Згідно із частиною 1 статті 513 ЦК України договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		52. На підставі зазначених положень законодавства, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 08.12.2021 № 08122021/2 ТОВ "Форест Транс Сервіс" стало новим кредитором ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" у правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання послуг від 22.03.2019 № 20190322/1.
		53. Враховуючи те, що фактична реєстрація податкових накладних за рішенням суду відбулася 10.09.2021, 10.11.2021 та 12.11.2021, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків ТОВ "Будівельна фірма Трейдінвестбуд", а договір про відступлення права вимоги було укладено 08.12.2021, колегія суддів вважає також помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що уступка права вимоги за договором відступлення права вимоги відбулася до моменту виникнення зобов`язання відповідача зі сплати суми ПДВ відповідно до положень пункту 2.7 договору.
		54. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами скаржників, викладеними у касаційній скарзі, про те, що суди попередніх інстанцій дійшли також передчасних висновків, що момент виникнення зобов`язання відповідача зі сплати суми ПДВ відповідно до положень пункту 2.7 договору не настав, оскільки судами були неналежно досліджені умови договору про надання послуг, внаслідок чого їм було надано неправильне та довільне тлумачення. Поза увагою судів також повністю залишені факти надання послуг та реєстрації податкових накладних.
		55. Отже, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставин справи з урахуванням умов договору про надання послуг щодо наявності підстав для стягнення суми ПДВ, а також правомірності нарахування позивачем пені, інфляційних втрат і 3% річних та дотримання виконавцем умови щодо реєстрації податкової накладної.
		56. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. 
		Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог. 
		Оскільки зазначеного суди не зробили, фактично не дослідили в повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, Верховний Суд, зважаючи на приписи статті 300 ГПК України, позбавлений можливості самостійно надавати оцінку відповідним доказам.
		57. За таких обставин колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що на порушення принципу повноти розгляду всіх обставин справи зазначені вище обставини не були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку у справі про відсутність підстав для задоволення позову.
		58. Таким чином, Верховний Суд констатує, що ухвалені у справі судові рішення не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
		59. Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з неповним встановленням та з`ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
		60. Оскільки допущені попередніми судовими інстанціями порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), то оскаржені судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга - задоволенню.
		Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		61. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		62. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		63. Зважаючи на те, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову не можна вважати такими, що відповідають положенням статей 86, 236, 269 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваних у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції та задоволення касаційної скарги.
		64. Під час нового розгляду справи суду слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
		Висновки про застосування норм права 
		65. З урахуванням системного аналізу змісту частини 1 статті 75 ГПК України колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин договірних зобов`язань, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.
		Розподіл судових витрат
		66. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" задовольнити.
		Рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та постанову Північно-західного  апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 902/611/22 скасувати.
		Справу № 902/611/22 направити на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          Ю. Я. Чумак
		 
		Судді:                                                                                                    Т. Б. Дроботова
		 
		                                                                                                    Н. О. Багай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...