Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/1282/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2023. Зареєстровано: 13.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2023.
Дата набрання законної сили: 07.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/488/155/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021150030000194

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 487/1282/22
		Номер провадження № 1-кп/488/155/23 
		                                       У Х В А Л А
		07.07.2023 року
		 
		Корабельний районний суд міста Миколаєва в складі колегії суддів: 
		головуючого судді                  ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ;
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 156, ч.4 ст.152 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		       07.07.2023 р. у судовому засіданні прокурором, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, такі як, можливість переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування і суду, скоєння нового злочину, незаконного впливу на свідків і потерпілу, не зменшилися, заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.         
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , яку обвинувачений підтримав, проти клопотання прокурора заперечувала, просила змінити йому запобіжний захід на особисте зобов`язання. В обгрунтування своїх заперечень захисник послалась на необгрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 , недоведеність прокурором ризиків тримання під вартою обвинуваченого, неврахування прокурором даних про особу обвинуваченого - який має сталі соціальні зв`язки та постійне місце мешкання, та неможливість впливу обвинуваченого на свідків, оскільки вони вже були допитані судом.
		Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали, які є в розпорядженні суду, суд дійшов такого висновку.
		Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
		       Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.
		       Також, що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.         Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, один з них особливо тяжкий насильницький злочин, за який передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі (ч.4 ст.152 КК України), а також у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років (ч. 2 ст. 156 КК України), тобто суд приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
		Інкриміновані злочини вчинено обвинуваченим за обтяжчуючих обставин - відносно малолітньої особи.
		Встановлено також, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків - бо він не одружений, дітей та родини не має, до затримання офіційно працевлаштований не був, постійного та стабільного джерела прибутку не мав, зареєстрований у Миколаївській області, постійного місця мешкання у м.Миколаєві не має та під час вчинення інкримінованих злочинів до затримання періодично мешкав за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_8 , у своєї матері, з якою дідусь потерпілої перебуває у цивільному шлюбі.
		Таким чином, у суду є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 може ухилитися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Незважаючи на те, що потерпіла по справі неповнолітня ОСОБА_8 судом допитана, однак враховуючи її думку щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого виключно у вигляді тримання під вартою, яку вона висловила у попередньому судовому засіданні, а також її покази щодо чисельних погроз обвинуваченого в її адресу, що на даній стадії кримінального провадження ще не проведено допит всіх свідків, враховуючи також тяжкість висунутого обвинувачення, суд вважає, що існують ризики прийняття ОСОБА_6 заходів впливу на зазначених осіб з метою надання ними показів на свою користь.
		       Беззаперечних даних, які б виключали встановлені судом ризики, не встановлено.
		       Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
		       Продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
		       При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		       З огляду на наведене, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , на переконання суду, не можуть свідчити про відсутність ризиків здійснення останнім вищевказаних дій у випадку застосування до нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу.
		       Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який відносно обвинуваченого суд не вбачає.
		       На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183, 331, КПК України, суд,-
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       Клопотання прокурора задовольнити.
		        ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 06.09.2023 року включно.
		У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання - відмовити за необгрунтованістю.
		       У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 року, ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...