Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/184/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2023. Зареєстровано: 13.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2023.
Дата набрання законної сили: 11.07.2023
Результат оскарження 29.01.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано вирок суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 11-кп/803/1471/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002078

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/1471/23 Справа № 183/184/23   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 липня 2023 року                                                        м. Дніпро
		       Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		 
		Головуючого, судді - доповідача                 ОСОБА_2 
		суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі                                         ОСОБА_5 
		 
		за участю (в режимі відеоконференції):     
		прокурора                                         ОСОБА_6 
		обвинуваченої          ОСОБА_7 
		захисника          ОСОБА_8 
		                                       
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002078,за апеляційною скаргою прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року щодо
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,
		 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		       В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 111-1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, в органах держаної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, у сфері освіти строком на 10 років.
		       В обґрунтування своїх апеляційних вимог,  не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеність вини обвинуваченої, зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність. 
		Вважає, що призначене ОСОБА_7 основне покарання за видом та розміром не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченої, яка вчинила вчинила злочин проти основ національної безпеки України, виконуючи роль особи, яка вчинила колабораційну діяльність в закладах освіти, шляхом здійснення впливу на нестійку свідомість учнів, що спричинило негативні наслідки для повноцінного освітнього процесу в Україні.
		Крім того вказує, що судом при призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 10 років в резолютивній частині вироку зазначено про застосування невиправдано вузьких обмежень, які не позбавляють обвинувачену права займати посади в органах державної влади, управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти. 
		 
		          Оскаржуваним вироком суду  ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначено їй покарання у виді арешту на строк три місяці, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти строком на десять років.
		       Обвинувачену ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що за обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, які в апеляційному порядку не оскаржуються, у період тимчасової окупації м. Куп`янська Харківської області, діючи всупереч законам України з метою впровадження стандартів освіти російської федерації, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 04.07.2022, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою « Купянский региональный центр профессионального образования », розташований за адресою: сел. Ківшарівка, 2-А, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63734, на основі приміщень та матеріальних цінностей державного навчального закладу «Куп`янський регіональний центр професійної освіти». 
		24 липня 2022 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділу освіти окупаційної влади ОСОБА_10 , ОСОБА_7 відповідно до трудового договору №1 від 04 липня 2022 року була призначена на посаду виконуючої обов`язки директора «Купянского регионального центра профессионального образования». 
		У подальшому обвинувачена, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, у вищезазначеному навчальному закладі запровадила російську програму навчання, учням було видано підручники російською мовою за російськими стандартами освіти. Крім того, ОСОБА_7 з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора закликала інших осіб до співпраці з державою-агресором шляхом направлення вчителям «Куп`янського регіонального центру професійної освіти» повідомлень про співпрацю з окупаційною владою.
		Крім того ОСОБА_7 з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на здійснення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, визначених «Федеральным законом "Об образовании в Российской Федерации"» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, отримала в окупаційній адміністрації держави-агресора навчальні підручники російською мовою за освітньою програмою рф, які відповідно до змісту та довідкових відомостей, зазначених у них, відповідають стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 287 та ФГОС № 413.
		Вказані дії ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч. 3 ст. 111-1 КК України за ознаками здійснення громадянкою України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (колабораційної діяльності).
		 
		       Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав; обвинувачену та її захисника, які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, висновки суду першої інстанції про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведеність її вини та правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 111-1 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст. ст. 394, 404 КПК України вирок суду у цій частині колегією суддів не переглядається.
		 
		Аналізуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються м`якості призначеного ОСОБА_7 основного покарання та необхідності призначення їй більш суворого покарання у виді двох років позбавлення волі, колегія суддів зважає на те, що за змістом ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		       Колегія суддів приходить до висновку про те, що при призначенні ОСОБА_7 основного покарання судом вказані вимоги закону про кримінальну відповідальність було виконано та достатньою мірою враховано обставини, що мають значення, а саме тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу обвинуваченої, яка є жінкою немолодого віку, раніше не судима та відомості про причетність її у минулому до будь-якої протиправної діяльності відсутні, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки; обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття; відсутність обтяжуючих покарання обставин. 
		       Також колегія суддів зважає на фактичні обставини скоєння злочину, а саме відсутність тяжких наслідків від дій обвинуваченої, невелику тривалість перебування її на посаді керівника навчального закладу - з 04 липня 2022 року до звільнення м. Купянська від тимчасової окупації, що відбулося на початку вересня 2022 року. 
		       Суд апеляційної інстанції звертає увагу і на на те, що ОСОБА_7 вину у скоєному повністю визнала, щиросердечно розкаялась. Крім того колегія враховує, що останній призначено покарання не найбільш суворе, але і не найбільш м`яке за видом з числа передбачених санкцією інкримінованої статті закону про кримінальну відповідальність, та у розмірі не максимальному, але такому, що значно перевищує мінімальну його межу. 
		       Колегія суддів, з огляду на дані про особу обвинуваченої та обставини скоєного, вважає це покарання законним, справедливим, достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, а підстав для його збільшення за видом та/або розміром не вбачає. 
		       Апеляційні доводи прокурора таких висновків не спростовують, оскільки не містять нових істотних для справи відомостей та зводяться до переоцінки тих обставин, які були відомі суду і належним чином враховані при призначенні покарання, та в цілому полягають в оспорюванні реалізації судом своїх дискреційних повноважень щодо призначення покарання. 
		 
		Аналізуючи доводи прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні додаткового покарання, колегія суддів вважає їх частково обґрунтованими з огляду на наступне.
		Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 53 цього Кодексу. 
		Санкцією ч. 3 ст. 111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років. 
		       Згідно із п. 17 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" в редакції від 06.11.2009 року рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в 
		резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК (2341-14) зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.
		       Вказане узгоджується з правовою позицією ВСУ викладеною у Постанові від 02.02.2022 року у справі №344/16025/18, якою визначено, що у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Більш того, покарання має формулюватися таким, чином щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Під час апеляційного перегляду встановлено, що оскаржуваним вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, об`єктивна сторона якого була пов`язана із виконанням обвинуваченою організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у сфері освіти, та призначено їй покарання у виді арешту на строк три місяці з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, строком на десять років.
		З зазначеного вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, не сформулював зміст резолютивної частини вироку таким чином, аби обвинувачена не мала права обіймати посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення, оскільки застосовані обмеження стосуються виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій лише у закладів освіти, що належить вважати їх невиправданим звуженням.
		В силу п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
		Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		З огляду на те, що призначене обвинуваченій ОСОБА_7  додаткове покарання не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання, вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного додаткового покарання, з ухваленням в цій частині  нового вироку. 
		       Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню. 
		 
		Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
		 
		   УХВАЛИЛА: 
		 
		       Апеляційну скаргу прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - скасувати в частині призначення додаткового покарання.
		Ухвалити у цій частині новий вирок, яким призначити  ОСОБА_7  додаткове покарання за ч. 3 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування у сфері освіти, строком на десять років.
		 
		       В іншій частині вирок суду - залишити без змін. 
		 
		          Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		       Негайно після проголошення вручити копію вироку обвинуваченій, прокурору.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2                          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...