Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/17999/23 1-кс/947/7281/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2023. Зареєстровано: 14.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2023.
Дата набрання законної сили: 10.07.2023
Номер судового провадження: 11-сс/813/1061/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023160000000182

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/813/1061/23
		Справа № 947/17999/23 1-кс/947/7281/23 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 липня 2023 року                                    м. Одеса
		Одеський апеляційний суд в складі:
		головуючий суддя ОСОБА_2 
		судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
		за участі:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		підозрюваної ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження № 42023160000000182, внесеного до ЄРДР 22.05.2023 року,
		 
		установив:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення.
		Оскаржуваною ухвалою було частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 03.08.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
		Визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 485 (чотирьохсот вісімдесяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 301 740 (один мільйон триста одна тисяча сімсот сорок) гривень.
		Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,2, ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, з урахуванням характеру інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення (заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах), на думку слідчого судді, розмір застави, передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, зокрема, захисник стверджує, що:
		- пред`явлене повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки докази, додані до клопотання не доводять поза розумним сумнівом наявність у діях підозрюваної прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети;
		- сторона обвинувачення не довела існування ризиків, передбачених п.п. 1,2, ч. 1 ст. 177 КПК України, що, в свою чергу, є обов`язковим критерієм при вирішенні питання при застосуванні запобіжного заходу;
		- розмір застави для підозрюваного визначений без детального дослідження питання про можливість внесення ОСОБА_9 застави без значних негативних наслідків для неї та членів її сім`ї.
		Посилаючись на викладене, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		 
		Позиції учасників судового розгляду.
		Захисники та підозрювана у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її.
		Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, ухвалу суду першої інстанції вважав законною та обґрунтованою. Крім того, звертав увагу, що сторона захисту не надала жодного документи, який би підтверджував якість товару та його походження.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
		 
		Мотиви апеляційного суду.
		   Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		   У відповідності до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		   Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Приписами ст. 178 КПК України передбачено що, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		На підставі аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на наступні обставини.
		Відповідно до клопотання у провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023160000000182 від 22.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Як вбачається з клопотання, рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області від 06.04.2022 року № 78 «Про створення матеріального резерву Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги населенню Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області, належної роботи щодо створення та використання місцевого матеріального резерву, здійснення контролю за його наявністю, відповідно до вимог пункту 15 частини 2 статті 19 та статті 98 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 775 «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій», створено матеріальний резерв Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затверджено порядок створення та використання матеріального резерву Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначено та затверджено номенклатуру та обсяги матеріального резерву Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області, визначено відповідальними за створення матеріального резерву, а саме: управління економічного розвитку та торгівлі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області - за резерв продовольства, одягу, взуття, предметів першої необхідності;
		Так, з метою виконання рішення виконавчого комітету Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області від 06.04.2022 року № 78 «Про створення матеріального резерву Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» виконавчим комітетом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, в особі міського голови ОСОБА_11 , що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі  Замовник), з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_9 , що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 2 556 000 000 066395 (далі  Постачальник), з іншої сторони, керуючись Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року за №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та продовженого строку дії воєнного стану в Україні Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами), Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 181-р. «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні», Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 01.03.2022 року № 195-VІІІ «Про затвердження Міської цільової програми сприяння територіальній обороні та посилення заходів громадської безпеки на території Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на 2022 рік», Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 30.03.2021 року № 27-VІІІ «Про міську цільову програму розвитку цивільного захисту Чорноморської територіальної громади на 2021-2025 роки», враховуючи стан крайньої необхідності, без проведення тендерних процедур, укладено договір про поставку та передачу Постачальником у власність Замовнику товар згідно специфікації ДК 021:2015:15890000-3- продукти харчування та сушені продукти різні (15897200-4  консерви), а саме консерви (тушковане м`ясо свинини з горохом) у кількості 28 888 на загальну суму 1 299 960 грн.
		Також встановлено, як зазначає сторона обвинувачення, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 27.12.2010 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа-підприємець(кодРНОКПП: 2509105741, адреса місцезнаходження АДРЕСА_1 ), здійснюючи адміністративно-господарські функції та являючись службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, 08.04.2022 року, перебуваючи на території адміністративної будівлі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 33, більш точний час встановити не надалось можливим, на виконання умов договору № 39 від 07.04.2022 року про поставку та передачу товару згідно специфікації ДК 021:2015: 15890000-3- продукти харчування та сушені продукти різні (15897200-4  консерви), а саме консерви (тушковане м`ясо свинини з горохом) у кількості 28 888 на загальну суму 1 299 960 гривень, який укладений між виконавчим комітетом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в особі міського голови ОСОБА_11 та ФОП « ОСОБА_9 » код за РНОКПП: НОМЕР_1 , діючи умисно в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, керуючись мотивами незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність будь-яких товаросупровідних документів на товар та документів, що засвідчують його якість, не маючи як ФОП експлуатаційного дозволу на потужності операторів ринку, які здійснюють діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження (у тому числі м`ясних консервів)  поставила Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області товар, який не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей, щодо безпеки для життя і здоров`я людини, товар який не може бути ідентифікований як продукція, за яку він видається, так як не має відповідного маркування та інформації про «дату виробництва», «дату придатності» та «вміст», товар який не можливо реалізувати на внутрішньому ринку України, а представник виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області заступник міського голови ОСОБА_12 прийняв його, про що було складено відповідний документ - видаткову накладну№ 036 від 08.04.2022 року, в якій поставили свої підписи ОСОБА_9 , як постачальник, та ОСОБА_12 , як представник виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
		Внаслідок підписання видаткової накладної № 036 від 08.04.2022 року, з місцевого бюджету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 11.04.2022 року, а саме: з розрахункового рахунку виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області №UA 148201720344250027000019159, відкритому в Державній казначейській службі України, на розрахунковий рахунок ФОП « ОСОБА_9 » № НОМЕР_2 , відкритому в АБ «Південний», незаконно перераховано бюджетні кошти у сумі 1 299 960 гривень.
		05.06.2023 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
		При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбачено ч. 5 ст. 191 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: копією договору № 39 на поставку товарів від 07.04.2022 року; висновком судово-почеркознавчої експертизи № 114 від 21.04.2023 року, копією видаткової накладної № 036 від 08.04.2022 року; висновком судово-економічної експертизи № 23-2228 від 22.05.2023 року, що підтверджує господарську діяльність між Чорноморською міською радою Одеської району Одеської області та ФОП « ОСОБА_9 » на загальну суму 1299960,00 грн; висновками товарознавчої експертизи № 23-2014 від 11.05.2023 та № 23-2013 від 11.05.2023; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
		Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які узгоджуються з наведеними рішеннями ЄСПЛ, слідчий суддя, не вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, доведеність її вини, належність та допустимість наданих стороною обвинувачення доказів, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри, тобто про його причетність до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
		Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1,2 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлені наступним:
		- ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тому перебуваючи на волі остання, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ЄСПЛ в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Колегія суддів зазначає, що слідчим суддею було взято до уваги особу підозрюваної, яка є незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, її син за даними органу досудового розслідування на даний час перебуває за кордоном. Крім того, у період з 04.06.2022 року по 03.06.2023 року ОСОБА_9 двадцять два рази перетинала державний кордон України, а обсяг доходу ФОП ОСОБА_9 на 2022 рік дорівнює 4320180 грн, тобто підозрювана має можливість перетнути державний кордон України та перебувати за межами постійного місця проживання, з метою переховування від слідства та суду;
		- обставини та характер вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, зафіксований факт поставки товару, який не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей, щодо безпеки для життя і здоров`я людини, товар який не може бути ідентифікований як продукція, за яку він видається, вказує про ймовірний високий рівень підготовки, що підтверджує схильність та здатність підозрюваної, приховувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.
		На переконання апеляційного суду, досліджені під час судового засідання та встановлені слідчим суддею ризики свідчать, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваної, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. 
		Згідно із ч. 3ст.183КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваної як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходив з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваної виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, слідчим суддею встановлено, що обсяг доходу ФОП ОСОБА_9 за звітний (податковий) період 2022 року становить 4 320 180 грн., при цьому Добровольській інкримінується незаконне заволодіння бюджетними грошовими коштами у розмірі 1 299 960 гривень. У зв`язку із цим, слідчий суддя вважав за необхідне визначити, як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 485 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 301 740 гривень.
		На переконання апеляційного суду, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваної, характеру ймовірного вчиненого злочину та суми грошових коштів державного бюджету, якими імовірно незаконно заволоділа підозрювана, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для неї. Визначений розмір застави є співмірним з наявними відомостями про доходи підозрюваної, встановленими відомостями про її можливість забезпечувати своє перебування закордоном та буде розумним з огляду на обставини справи.
		Натомість, стороною захисту вищезазначені обставини не спростовані, а тому апеляційний суд не знаходить законних підстав для зміни розміру застави у бік зменшення.
		   Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		   Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
		 
		 
		 
		постановив:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження № 42023160000000182, внесеного до ЄРДР 22.05.2023 року, - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2                 ОСОБА_4             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...