Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2199/20 (905/1152/16) : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано судом: 14.07.2023. Зареєстровано: 15.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2023.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		13 липня 2023 року 
		м. Київ
		 
		Cправа №  905/2199/20 (905/1152/16) 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г.,
		суддів: Банаська О. О., Картере В. І.
		за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., 
		 
		учасники справи:
		представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Юлдашев Ю. М.,
		представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс" - Кулібаба О. О.,
		представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вх. № 2380/2023
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023
		у складі колегії суддів: Попкова Д.О. (головуючий), Стойки О.В., Істоміної О.А.
		та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.02.2023
		у складі судді Лейби М.О.
		за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс"
		на рішення заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С., оформленого листом №2776/155458-33-22/20.1 від 10.01.2023, про відмову у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс" наказу №905/1152/16, виданого 31.05.2016 Господарським судом Донецької області,
		 
		у справі № 905/2199/20 (905/1152/16)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс"
		до Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу"
		про стягнення 92 971 362,72 доларів США та 1 965 166 636,30грн.
		у межах справи № 905/1152/16
		про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", -
		 
		ВСТАНОВИВ
		16.05.2016 рішенням Господарського суду Донецької області  у справі  №905/1152/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") до Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" про стягнення 92 971 362,72 доларів США та 1   965 166 636,30 грн частково. Стягнуто з Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 67 419 471,79 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 25 551 890,93 доларів США заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у доларах США, 302 632,06 грн - заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в національній валюті, 79 771 200,70 грн пені за порушення строків сплати кредиту в доларах США, 5 917 288,36 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США, 11 030 938,40 грн пені за порушення строків сплати кредиту в національній валюті, 1 693 479,23 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті, 118 704,87 грн судового збору. В решті вимог відмовлено.
		31.05.2016 на виконання рішення суду був виданий відповідний наказ.
		ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось із заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження.
		27.07.2016 постановою державний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/1152/16 від 31.05.2016.
		23.02.2017 ухвалою Господарського суду Донецької області змінено стягувача по справі на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс" (далі - ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс").
		30.03.2021 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/2199/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу". На виконання означеної ухвали суду 31.03.2020 на веб-порталі "Судова влада України" опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу".
		У зв`язку із відкриттям провадження у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" виконавчі провадження, зокрема, ВП НОМЕР_1 були зупинені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
		08.12.2022 ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" звернулось до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про повернення виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
		Заступник директора Департаменту-начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І. С. листом від 10.01.2023 № 2776/155458-33-22/20.1 відмовив у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з тим, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 у справі № 905/2199/20 відкрито провадження у справі банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", виконавче провадження - зупинено, вчиняти виконавчі дії, в тому числі і повертати виконавчий документ, до закінчення строку дії обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, заборонено. 
		Короткий зміст скарги на дії державного виконавця
		27.01.2023 до господарського суду надійшла скарга ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс", в якій останній просить суд визнати рішення заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С., оформленого листом від 10.01.2023 №2776/155458-33-22/20.1, про відмову у поверненні ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" наказу №   905/1152/16, виданого 31.05.2016 Господарським судом Донецької області, неправомірним; зобов`язати заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С. повернути ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" наказ №905/1152/16, виданий 31.05.2016 Господарським судом Донецької області.
		30.01.2023 ухвалою суду матеріали справи №905/1152/16 за позовом ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" до Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" передані для розгляду скарги в межах справи №905/2199/20 про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу".
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		15.02.2023 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/2199/20 (905/1152/16) скаргу ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" задоволено. Визнано неправомірним рішення заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С., оформленого листом №2776/155458-33-22/20.1 від 10.01.2023, про відмову у поверненні ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" наказу №905/1152/16, виданого 31.05.2016 Господарським судом Донецької області. Зобов`язано заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С. повернути ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" наказ №905/1152/16, виданий 31.05.2016 Господарським судом Донецької області.
		Ухвала суду обґрунтована тим, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документу є безумовним правом стягувача, можливість здійснення якого не перебуває у залежності від стану виконавчого провадження. 
		Суд зазначив, що повернення виконавчого документу в силу приписів ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" не може вважатися виконавчою дією, оскільки така дія не спрямована на примусове виконання рішення, зняття арешту також не є виконавчою дією, тому що фактично є наслідком повернення виконавчого документу, при цьому ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для відмови у задоволенні заяви стягувача про повернення виконавчого документу, оскільки така норма діє в інтересах стягувача та не може бути перешкодою в реалізації його прав.
		Подання апеляційної скарги
		Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просив ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі №905/2199/20 (905/1152/16) скасувати та ухвалити нове рішення, яким провадження за скаргою ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" на рішення заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С., оформленого листом №2776/155458-33-22/20.1 від 10.01.2023, закрити у зв`язку з порушенням підвідомчості, або залишити таку скаргу ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" без задоволення.
		Апеляційна скарга мотивована таким:
		-          на виконанні у Відділу примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження №58446962 про стягнення грошових коштів з боржника Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу", яке включає три виконавчих провадження у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а тому така скарга підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства;
		-          задоволення скарги ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" є втручанням в дискреційні повноваження начальника відділу, державного виконавця, а відтак є незаконним;
		-          державний виконавець позбавлений можливості винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а також вчинити дії, передбачені ст. 37 цього Закону до прийняття остаточного рішення у справі №905/2199/20 про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", а відтак, рішення заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима I. C. про відмову у поверненні стягувачу наказу №905/1152/16 від 31.05.2016, прийнято відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень державного виконавця, у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження";
		-          ухвалою суду зобов`язано заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С. вчиняти дії, які не відносяться до його повноважень та посадових обов`язків.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		03.04.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі № 905/2199/20 (905/1152/16) залишено без змін.
		Апеляційний господарський суд зазначив, що пояснення Відділу примусового виконання по суті скарги стягувача не містили жодних застережень щодо обмежень компетенції Господарського суду Донецької області у межах справи №905/2199/20 про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" розглядати по суті скаргу ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс", а також відомостей і підтверджуючих доказів наявності зведеного виконавчого провадження, так само, як і апеляційна скарга Відділу примусового виконання не містить жодних вимог щодо ухвали Господарського суду Донецької області від 30.01.2023 у справі №905/1152/16 (про передачу справи на розгляд в межах справи про банкрутство).
		Суд вказав, що пріоритетному застосуванню підлягає принцип концентрації майнових спорів (у тому числі і питань пов`язаних із стадією виконання судових рішень, що можуть впливати на рух майнових активів боржника) за участю боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, виключно у межах справи про банкрутство згідно із спеціальною нормою ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, що узгоджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.08.2022 у справі №910/10877/17.
		Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що здійснення прав стягувачем та судовий захист таких прав у разі їх порушення (не забезпечення) не є втручанням у дискреційні повноваження, а повною мірою охоплюється аспектами судового контролю за стадією виконання судових рішень, передбаченому ч. 3 ст. 129-1 Конституції України.
		Колегія апеляційного суду погодилася із висновком суду першої інстанції, що за змістом ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документу є безумовним правом стягувача, можливість здійснення якого не перебуває у залежності від стану виконавчого провадження. Непередбачена законодавством відмова державного виконавця в реалізації означеного права суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України.
		Апеляційний суд також розцінив вказівку у резолютивній частині оскаржуваної ухвали від 15.02.2023 на заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виключно у взаємозв`язку з особою, що постановила незаконне рішення у межах виконавчого провадження по суті заяви стягувача. 
		Доводи касаційної скарги
		11.04.2023 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі № 905/2199/20 (905/1152/16); ухвалити нове рішення, яким провадження за скаргою ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" - закрити, а за відсутності підстав для закриття провадження - відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" в повному обсязі. 
		Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник вказує пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у наступних висновках Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі №   906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 2 у справі № 904/7326/17 від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16, від 05.06.2019 у справі №911/100/18 та неправильно застосував ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Вказані обставини судом не досліджувались, в зв`язку з чим судом прийнято необґрунтоване рішення з порушенням підвідомчості, що підлягає скасуванню, а провадження за скаргою підлягає закриттю.
		Скаржник також стверджує, що вимоги скарги є втручанням в дискреційні повноваження начальника відділу, державного виконавця, а відтак є незаконними та такими, що не могли бути задоволені. Наголошує, що в частині позовних вимог щодо зобов`язання вчинити певні дії, в тому числі в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, є дискреційними повноваженнями державних виконавців. Схожа правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 по справі №   761/19292/19 Верховного Суду України у постановах від 18.03.2014 у справі №   21-11а14 та від 21.05.2013 у справі № 21-87а13.
		Також, за доводом скаржника, судами не застосовано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.07.2022 справа № 160/9390/20 та п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та вказує, що під час зупинення виконавчого провадження та ненастання підстав для його поновлення відповідно до вимог статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні підстави для вчинення виконавчих дій.
		Крім того, скаржник вказує, що до повноважень і обов`язків начальника відділу не належать здійснювати виконавчі дії, зокрема щодо повернення наказу чи вчинення будь-яких дій в рамках виконавчого провадження.
		27.06.2023 до Верховного Суду від ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс" (стягувач) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання  залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		Стягувач стверджує, із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18, що розгляд заяви стягувача про повернення виконавчого документа здійснювався начальником Відділу не в межах зведеного виконавчого провадження, відтак оскарження рішення виконавчої служби має здійснюватися в порядку господарського судочинства. 
		Стягувач наголошує, що повернення виконавчого документа є безумовним правом стягувача та не є виконавчою дією, спрямованою на примусове виконання рішення суду. Крім того, вказує, що помилковість тверджень скаржника про втручання судом в дискреційні повноваження державного виконавця. Щодо вимог скарги про зобов`язання начальника Відділу повернути наказ, на думку стягувача, такі вимоги відповідають судовій практиці.  
		Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.
		У цій справі, на розгляд Суду постало питання законності дій державної виконавчої служби щодо неповернення стягувачу за його заявою виконавчого документа боржником за яким є юридична особа, відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим зупинено виконавче провадження.  
		Колегія суддів Верховного Суду відзначає таке.
		Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, про що неодноразово наголошувалося Європейським Судом з прав людини (Справа ЄСПЛ "Горнсбі проти Греції", від 19.03.1997, "Жовнер проти України" від 29.06.2004), Конституційним Судом України (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012; перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012; абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013), Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).
		У цій справі, як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.07.2016 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/1152/16 від 31.05.2016 про стягнення з Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступник - ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс") грошових коштів. 
		В подальшому, виконавче провадження було зупинене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що відносно боржника - Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" було відкрито провадження у справі про банкрутство.
		Стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про повернення йому виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
		Відмова виконавчої служби у поверненні стягувачу виконавчого документа мотивована забороною вчиняти виконавчі дії до закінчення строку дії обставин, які зумовили зупинення виконавчого провадження. 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 160/9390/20, на яку посилається заявник касаційної скарги, наведено правовий висновок про відсутність у приватного виконавця законних підстав для здійснення виконавчих дій (повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII) під час зупинення виконавчого провадження та ненастання підстав для його поновлення відповідно до вимог статті 35 Закону №1404-VIII.
		Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від наведеного висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 160/9390/20, з огляду на таке.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Метою виконавчого провадження є задоволення вимог стягувачів.
		Положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що  заходами примусового виконання рішень є:
		1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
		2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
		3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
		4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
		5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
		Пунктом 4 частини першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
		Тобто, зупинення вчинення виконавчих дій, у розумінні наведених норм статей 10, 35 Закону України "Про виконавче провадження", означає зупинення здійснення виконавцем активних дій, спрямованих на примусове виконання рішень. 
		Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. 
		Тобто, стягувач, на власний розсуд має право як пред`явити виконавчий документ для примусового виконання (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження") в межах встановленого законом строку, так і наділений правом повернути виконавчий документ за свою заявою. 
		Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"). 
		У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.10.2020 у справі №   916/922/16 наведено висновок про те, що чинна редакція Закону України "Про виконавче провадження"      жодним чином не пов`язує повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження з процедурами банкрутства боржника. 
		Вплив процедур банкрутства на виконавче провадження виявляється у таких процесуальних діях:
		1) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо боржника визнано банкрутом (пункт 3 частини четвертої статті 4 цього Закону);
		2) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) (пункт 4 частини першої статті 34 цього Закону);
		3) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо стягувач включений до плану санації (пункт 8 частини першої статті 34 цього Закону).
		На думку колегії суддів Касаційного господарського суду, повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, є його безумовним правом, яке лежить у межах власного розсуду кредитора щодо розпорядження своїми правами та можливість здійснення якого не перебуває у залежності від стану виконавчого провадження.
		Крім того, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" не матиме наслідком зловживання стягувачем своїми правами відносно боржника шляхом пред`явлення наказу до виконання, наприклад, іншому виконавцю, оскільки (1) виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання, якщо боржника визнано банкрутом (п. 3 ч. 4 ст. 4) або (2) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію (п. 4 ч. 1 ст. 34).
		Слід також зауважити, що права боржника, у такому випадку захищені також нормами законодавства про банкрутство. 
		Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).
		Разом з тим, на думку колегії суддів, повернення виконавчого документа не є в розумінні статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходом примусового виконання рішення, оскільки не має на увазі вчинення виконавцем "активних" виконавчих дій з метою задоволення вимог стягувача. 
		Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" не ставиться в залежність від стану виконавчого провадження та є безумовним правом стягувача, отже  така заява стягувача має бути задоволена, а виконавчий документ - повернутий. 
		Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
		Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Єдність судової практики також є складовою вимогою принципу правової визначеності.
		З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 905/2199/20 (905/1152/16) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 37 у взаємозв`язку з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 160/9390/20.
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		У Х В А Л И В :
		1.          Справу № 905/2199/20 (905/1152/16) разом з касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 та ухвалу  Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 В. Пєсков
		 
		Судді                                                                                                    О. Банасько
		                                                                                                              
		                                                                                                    В. Картере

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...