Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/9707/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 14.07.2023. Зареєстровано: 15.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2023.
Дата набрання законної сили: 06.12.2023
Результат оскарження 06.12.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/9789/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		справа № 380/9707/23
		провадження № П/380/9789/23
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 липня 2023 року
		Зал судових засідань №7,
		Львівський окружний адміністративний суд,
		у складі:
		головуючої-судді Братичак У.В.,
		секретар судового засідання Богданова А.В.,
		за участю сторін:
		представника позивача Царук А.П.,
		представника позивача Саницького А.І.,
		представника відповідача Флис Р.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (місцезнаходження: вул. Широка, 82/52, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ: 37613367) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343), в якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України №UA209000/2023/000073/1 від 07.04.2023;
		- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209150/2023/000034 від 07.04.2023 Львівської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000073/1 від 07.04.2023, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209150/2023/000034 від 07.04.2023. Вважає такі рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України щодо порядку визначення митної вартості товару. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами наявність у поданих йому зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України документів розбіжностей, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що унеможливлює законне витребування додаткових документів за частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Однак, відповідач безпідставно їх не врахував у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
		Ухвалою судді від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		24.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 27.03.2023 №UA209150002537U2 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено що: 1) відповідно до п.2.4. Контракту 17.05.2022 кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно п.2.5 «Кожне індивідуальне замовлення товару, здійснене покупцем, є обов`язком Продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених Договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що Продавець приймає його відповідно доп. 3,4 Договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі «індивідуальні замовлення» до митного оформлення не подавались; 2) відповідно до п. 6.2 контракту від 01.10.2011 № 2011/10/011 покупець зобов`язаний в 30-денний термін оплатити вартість поставленого товару або погодження покупця здійснити передоплату грошових коштів за поставлений товар. Тобто, контрактом не зазначено чітких умов оплати за товар. Поряд з цим, у рахунку-фактурі №FE 18/23/MGBA від 23.02.2023 вказані умови оплати за товар: перерахунок в 14-денний термін до 09.03.2023. Станом на момент митного оформлення банківських платіжних документів про здійснення оплати за вказану партію товару не надано; 3) платіжне доручення в іноземній валюті від 02.01.2023 року не стосується задекларованої партії товару; 4) поданий прайс-лист від 01.12.2022 №б/н є не актуальним оскільки має встановлений термін дії (цінник є актуальним від 01.12.2022 до 31.12.2022). Крім того у прайс-листі вказана цінова пропозиція 1,10-1,20 дол. США/кг. Які умови визначають ціну 1,10 чи 1,20 дол. США/кг не зазначено; 5) у поданому додатку до контракту №7 від 01.11.2022 визначено, що ціна товару по контракту буде становити 1,10-1,20 дол. США/кг. Однак, не вказано конкретні умови для ціни 1,10 чи 1,20 дол. США/кг; 6) поданий до митного оформлення висновок експертної організації від 16.12.2022 №22/1/297 не стосується оцінюваної партії товару. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, однак позивачем не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України. 
		Вказує, що на вимогу митного органу декларантом додатково надано експертний висновок Львівської ТПП від 04.04.2023 №19-09/312. У висновку експерт проводить пошук інформації по вартості товару на ринку Польщі та проводить розрахунок вартості товару по наявних пропозиціях (таблиця №2). Експертом взято за основу вартість за одну упаковку товару та в подальшому здійснено перерахунок ціни в кілограми. Однак, яким чином встановлено вагу однієї упаковки та відповідно переведено ціну за упаковку в ціну за кілограм не відображено, що не дає впевнитись у правильності проведених експертом розрахунків;- інші подані документи не усувають виявлені розбіжності. Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.
		Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Використано метод 2б.
		Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірне рішення та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
		30.05.2023 представника позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем подано митному органу всі належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару. Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню. Надані позивачем до митного оформлення основні документи узгоджені між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже вказані у сукупності відомості, які підтверджують числові значення митної вартості не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Враховуючи наведене, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи, - не спростовують доводів позивача про протиправність оскаржуваного рішення та картки відмови, викладених в позовній заяві та підтверджених доказами.
		Протокольною ухвалою суду від 30.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЗАК-БУД» (код ЄДРПОУ: 37613367) укладено контракт № 2011/10/011 від 01.10.2011 міжнародної купівлі продажу товарів (далі - Контракт) з «Przedsiebiorstwo Bizea Sp.z оо» (Польща).
		Відповідно до п.1.1. Контракту, в порядку та на умовах, визначених контрактом, Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець зобов`язується придбати в Продавця на умовах EX Works Bizea Tomice, СІР м.Львів, Львівська область (відповідно до ІНКОТОРЕМС) товари відповідно до інвойсів, доданих до товаросупровідних документів.
		Пунктом 2.1 Контракту сторонами визначено ціну на скобу, яка закуповується по цьому контракту та зазначено, що ціна зазначається в товарно-транспортній накладній на момент відвантаження.
		Згідно з пунктом 6.2 Контракту Покупець зобов`язаний у 30-ти денний термін виплатити вартість поставленого товару чи за згодою Покупця здійснити передоплату коштів за поставлений товар.
		З метою переміщення через митний кордон товару Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЗАК-БУД», через митного брокера було подано для оформлення митному органу митну декларацію від 27.03.2023 №UA209150002537U2, згідно з якою митна вартість товару була визначена за ціною договору 1,10 доларів США/кг без ПДВ.
		Оскільки відповідачем виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості товару, позивачу відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МКУ була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, зокрема запропоновано надати наступні документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат, - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Як слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2091540/2023/000034, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №23UA209150002537U2 від 27.03.2023 позивачем надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) FE 18/23/MGBA від 23.02.2023; автотранспортна накладна від 23.02.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 00571471 від 03.02.2023; банківський платіжний документ від 02.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 27.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.02.2023; прейскурант (Прайс-лист) виробника товару від 01.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №04, від 01.10.2018, №06 від 21.01.2021, №07 від 01.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №2011/10/011 від 01.10.2011; договір про надання послуг митного брокера №114 від 01.09.2022; договір (контракт) про перевезення від 23.02.2023; акт звірки з продавцем від 27.02.2023; експертний висновок №22/1/297 від 16.12.2022; видаткові накладні №2 від 03.01.2023, №78 від 30.12.2022; заявка від 23.02.2023; підтвердження експорту від 24.02.2023; податкові накладні від 30.12.2022, від 03.01.2023; митна декларація країни відправлення №23PL402010E0280556 від 24.02.2023. Окрім цього, на вимогу відповідача додатково подано експертний висновок №19-09/312 від 04.04.2023, наданий Львівською ТПП.
		Не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару в декларації №23UA209150002537U2 від 27.03.2023, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000073/1 від 07.04.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209150/2023/000034 від 07.04.2023.
		Згідно з п. 33 вищевказаного рішення обставинами прийняття рішення та джерелами інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості товару, зазначено: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - відповідно до п.2.4. Контракту 17.05.2022 Кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії Договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно п.2.5 «Кожне індивідуальне Замовлення товару, здійснене Покупцем, є обов`язком Продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених Договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що Продавець приймає його відповідно до п. 3.4 Договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар, на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі «індивідуальні замовлення» до митного оформлення не подавались; - відповідно до п.6.2 контракту від 01.10.2011 № 2011/10/011 Покупець зобов`язаний в 30-денний термін оплатити вартість поставленого товару або погодження Покупця здійснити передоплату грошових коштів за товар, що буде поставлений. Тобто, контрактом не зазначено чітких умов оплати за товар. Поряд з цим у рахунку-фактурі №FE 18/23/MGBA від 23.02.2023 вказані умови оплати за товар: перерахунок в 14-денний термін до 09.03.2023. Станом на момент митного оформлення банківських платіжних документів про здійснення оплати за вказану партію товару не надано; -платіжне доручення в іноземній валюті від 02.01.2023 №(нерозбірливо) не стосується задекларованої партії товару; -поданий прайс-лист від 01.12.2022 №б/н є не актуальним оскільки має встановлений термін дії (цінник є актуальним від 01.12.2022 до 31.12.2022). Крім того, у прайс-листі вказана цінова пропозиція 1,10-1,20 дол.США/кг. Які умови визначають ціну 1,10 чи 1,20 дол.США/кг не зазначено; - у поданому додатку до контракту №7 від 01.11.2022 визначено, що ціна товару по контракту буде становити 1,10-1,20 дол.США/кг. Однак, не вказано конкретні умови для ціни 1,10 чи 1,20 дол.США/кг; -поданий до митного оформлення висновок експертної організації від 16.12.2022 №22/1/297 не стосується оцінюваної партії товару. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат, - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини». Декларантом додатково надано: -експертний висновок Львівської ТПП від 04.04.2023 №19-09/312. У висновку експерт проводить пошук інформації по вартості товару на ринку Польщі та проводить розрахунок вартості товару по наявних пропозиціях (таблиця №2). Експертом взято за основу вартість за одну упаковку товару та в подальшому здійснено перерахунок ціни в кілограми. Однак, яким чином встановлено вагу однієї упаковки та відповідно переведено ціну за упаковку в ціну за кілограм не відображено, що не дає впевнитись у правильності проведених експертом розрахунків; -інші подані документи не усувають виявлені розбіжності. Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Використано метод 2б. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 20.03.2023 № UA209170/2023/021752, де митна вартість такого товару становить 1,985 дол. США за кг. Коригування не здійснювалося.
		Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
		Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
		Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
		Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
		Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).
		Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
		Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
		Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
		Так, як вже зазначалося вище та слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2091540/2023/000034, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №23UA209150002537U2 від 27.03.2023 позивачем надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) FE 18/23/MGBA від 23.02.2023; автотранспортна накладна від 23.02.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 00571471 від 03.02.2023; банківський платіжний документ від 02.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 27.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.02.2023; прейскурант (Прайс-лист) виробника товару від 01.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №04, від 01.10.2018, №06 від 21.01.2021, №07 від 01.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №2011/10/011 від 01.10.2011; договір про надання послуг митного брокера №114 від 01.09.2022; договір (контракт) про перевезення від 23.02.2023; акт звірки з продавцем від 27.02.2023; експертний висновок №22/1/297 від 16.12.2022; видаткові накладні №2 від 03.01.2023, №78 від 30.12.2022; заявка від 23.02.2023; підтвердження експорту від 24.02.2023; податкові накладні від 30.12.2022, від 03.01.2023; митна декларація країни відправлення №23PL402010E0280556 від 24.02.2023.
		З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.
		Втім, як встановлено з оскаржуваних рішень, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
		У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
		Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
		Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
		Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.
		Так, відповідач, в обґрунтування розбіжностей, у поданих позивачем для митного оформлення документах, зазначає, що відповідно до п.2.4. Контракту 17.05.2022 кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно з п.2.5 «Кожне індивідуальне замовлення товару, здійснене покупцем, є обов`язком Продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених Договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що Продавець приймає його відповідно доп. 3,4 Договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі «індивідуальні замовлення» до митного оформлення не подавались. Відповідно до п. 6.2 контракту від 01.10.2011 № 2011/10/011 покупець зобов`язаний в 30-денний термін оплатити вартість поставленого товару або погодження покупця здійснити передоплату грошових коштів за поставлений товар. Тобто, контрактом не зазначено чітких умов оплати за товар. Поряд з цим, у рахунку-фактурі №FE 18/23/MGBA від 23.02.2023 вказані умови оплати за товар: перерахунок в 14-денний термін до 09.03.2023. Станом на момент митного оформлення банківських платіжних документів про здійснення оплати за вказану партію товару не надано. Платіжне доручення в іноземній валюті від 02.01.2023 не стосується задекларованої партії товару. У поданому додатку до контракту №7 від 01.11.2022 визначено, що ціна товару по контракту буде становити 1,10-1,20 дол. США/кг. Однак, не вказано конкретні умови для ціни 1,10 чи 1,20 дол. США/кг.
		З даного приводу суд зазначає, що такий документ, як «індивідуальне замовлення» не впливає на ціну товару та не передбачений ч. 2 ст. 53 МК України.
		Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Поряд з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що станом на дату митного оформлення товару, оплата за нього ще не була здійснена, відтак відповідні банківські платіжні документи були відсутні.
		Натомість позивачем долучено банківський платіжний документ від 02.01.2023, як підтвердження оплати попередньої партії товару, як ввозилася на територію України за митною декларацією 22UA209140114400U3 від 19.12.2022.
		Окрім цього, щодо посилань відповідача на те, що поданий прайс-лист від 01.12.2022 №б/н є не актуальним оскільки має встановлений термін дії (цінник є актуальним від 01.12.2022 до 31.12.2022). Крім того у прайс-листі вказана цінова пропозиція 1,10-1,20 дол. США/кг. Які умови визначають ціну 1,10 чи 1,20 дол. США/кг не зазначено, суд звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
		Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.
		Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що декларантом не підтверджено таку складову митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження, транспортування товару, оскільки разом з митною декларацією, митному органу, окрім інших документів, було надано копію договору з перевізником, CMR, свідоцтво перевезення, рахунок на оплату та довідку про вартість транспортних витрат.
		У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
		Аналогічний правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17.
		Що стосується умов поставки імпортованого товару, то такі зазначені у зовнішньоекономічному контракті, специфікаціях, у інвойсі та інших документах, які були надані позивачем відповідачу для здійснення митного оформлення товару.
		Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з інвойсом та експортною декларацією країни відправлення.
		Водночас митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
		Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, підтверджує те, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.
		Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); т) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем застосовано метод 2б.
		Так, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. За правилами ч.ч. 3, 8 згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
		Статтею 64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
		Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:
		1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
		2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
		3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
		4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
		Також як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
		Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.
		Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, а застосування методу 2б та визначення митної вартості імпортованого товару, обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації, а також ціни за кілограм товару, а саме: МД від 20.03.2023 №UA209170/2023/021752, де митна вартість такого товару становить 1,985 дол. США за кг.
		Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо, не надав суду копії митної декларації, на яку посилається у спірному рішенні та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у ній, відсутність коригувань митної вартості.
		Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
		Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
		Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.
		Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000073/1 від 07.04.2023 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
		Оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації №209150/2023/000034 від 07.04.2023, то позовна вимога про їх скасування є похідною та також підлягає задоволенню.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/000073/1 від 07.04.2023.
		Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209150/2023/000034 від 07.04.2023 Львівської митниці.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (місцезнаходження: вул. Широка, 82/52, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ: 37613367) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2023.
		 
		 Суддя Братичак Уляна Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...