Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3351/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2023. Зареєстровано: 15.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2023.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Номер судового провадження: К/990/32385/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 липня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/3351/21
		адміністративне провадження № К/990/32385/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Гімона М.М.,  Васильєвої І.А., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №320/3351/21
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" до Головного управління ДПС у Київській області про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 (суддя Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.),
		В С Т А Н О В И В :
		У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), у якому просило стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Київській області на користь Товариства пеню у розмірі 93037,22 грн за період з 05.03.2016 по 19.01.2021 (включно) у зв`язку з простроченням відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 112139, 00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на рахунок Товариства із порушенням встановлених законодавством строків, у зв`язку з чим в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) на суму заборгованості має нараховуватись пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача. 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022, позов задоволено. 
		Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ» пеню у розмірі 93037, 22 грн за період з 05.03.2016 по 19.01.2021 (включно) прострочення відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 112139, 00 грн.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що невідшкодована Товариству в установлений нормами статті 200 ПК України строк сума ПДВ у розмірі 112139, 00 грн є сумою бюджетної заборгованості, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягає нарахуванню пеня в розмірі 93037, 22 грн, на стягнення якої позивач має право.
		Також суди вказали, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.
		З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився контролюючий орган та звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що згідно сформованих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах в першу чергу мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами; позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України не може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
		Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 у цій справі. 
		Товариство у відзиві на касаційну проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
		Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Так, надаючи оцінку порушеному контролюючим органом питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з такого.
		З обставин цієї справи вбачається, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі, встановленому судом.
		У зв`язку з невідшкодуванням підтверджених в судовому порядку сум бюджетного відшкодування з ПДВ позивач з посиланням на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України звернувся з цим позовом про стягнення на його користь пені.
		У цій справі відповідач наголошує на пропуску Товариством встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду. 
		Відтак, ключовим питанням є дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.
		За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
		Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
		Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі  в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
		За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).
		Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
		Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України визначав, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
		При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
		Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
		Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
		Тобто, Податковим кодексом України надано можливість платнику податків захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ. 
		Водночас, Верховний Суд наголошує, що у разі звернення платника податків з позовною вимогою про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з бюджету, суд має в першу чергу перевірити дотримання строку звернення з відповідним позовом.
		Так, вирішуючи питання щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, передбаченого пунктом 102.5 статті 102 ПК України (1095 днів). 
		З такими висновками судів не можна погодитися, з огляду на наступне.
		Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.
		Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Відповідно до частини другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		При цьому Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою та та/або пені на суми заборгованості з відшкодування ПДВ.
		Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється, зокрема, на право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
		При цьому положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Таким чином, враховуючи наведене, стаття 102 Податкового кодексу України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
		При цьому, суд також звертає увагу, що частинами другою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогою про стягнення з бюджету на його користь пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 та від 16.02.2023 у справі №803/1149/18.
		Також слід зазначити, що у разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.
		За змістом частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі не відповідають критеріям судового рішення, встановленим статтею 242 КАС, як такі, що ухвалені внаслідок незастосування судами положення частини другої статті 122, статті 123 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Замінити Головне управління Державної податкової служби у Київській області його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, як відокремленим підрозділом ДПС України (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1).
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, задовольнити частково.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 скасувати.
		Справу №320/3351/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон   І.А. Васильєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...