Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/10618/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2023. Зареєстровано: 17.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2023.
Дата набрання законної сили: 21.11.2023
Номер судового провадження: 2/569/1419/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/10618/22
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 липня 2023 року 
		       Рівненський міський суд Рівненської області
		в особі головуючої судді -Панас О.В.
		при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача, адвоката Ромашко Л.Г.
		представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» адвоката Ляхова О.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання угоди, зобов`язання вчинити дії, - 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання угоди, зобов`язання вчинити дії.
		Просила розірвати угоду №SAMDN50000061717888 від 20.04.2012 року, укладену між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», починаючи з 01.06.2022 року, припинити нарахування за картковим рахунком ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" будь-яких процентів у тому числі, але не виключно, згідно ст.625 ЦК, пені, комісії за користування використаною сумою кредитного ліміту, що утворилася внаслідок проведення операцій (транзакцій) 01.06.2022 року. 
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» станом на 20 год. 45 хв. 01.06.2022 року, з врахуванням сплаченої 21.06.2022 року суми. 
		Свої вимоги обґрунтувала тим, що між нею та АТ КБ «Приватбанк» укладено угоду №SAMDN50000061717888 від 20.04.2012 року. За умовами угоди їй було надано кредитну картку № НОМЕР_2 з обумовленим кредитним лімітом. 01 червня 2022 року в 20 год. 47 хв. із кредитної картки позивача було здійснено переказ коштів через шахрайські дії третіх осіб. Загальна сума незаконних трансакцій разом із сумою комісії склала 39530,40 грн. 
		Позивач відразу зателефонувала в банк на гарячу лінію 3700, повідомила, що не здійснює батьківські операції з перерахунку коштів з картки, попросила зупинити та повернути переказ коштів, заблокувати банківську картку. 
		Зазначає, що жодних платіжних операцій з своєї картки вона не здійснювала, банківську картку не втрачала, іншим особам не передавала, не розголошувала будь-яку інформацію, в тому числі ПІН, терміну дії, CVV2, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		По факту незаконного заволодіння грошовими коштами Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області було відкрито кримінальне провадження №12022181010000941 від 02.06.2022 року за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство), а її визнано потерпілою.
		Зверталася до банку із заявами про повернення коштів, проте її звернення залишені без задоволення.
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , її представник, адвокат Ромашко Л.Г. позовні вимоги підтримали у межах доводів позовної заяви, просили їх задовольнити.
		Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк», адвокат Ляхов О.В. позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. 
		В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що між сторонами існують кредитні відносини, позивач ОСОБА_1 підписавши відповідну Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку погодилася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг Клієнт зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання втраті (викраденню) карток, стікера PayPass, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їхньому незаконному використанню. До моменту повідомлення користовачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальності несе користувач. 
		Зазначив, що матеріалами справи доводиться, що ОСОБА_1 не вжила заходів щодо запобігання втрати чи розкраданню картки, особистої інформації, ПІНу. Тому в даному випадку відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа, динамічного пароля, що надійшов на телефон клієнта або нанесеними на карті даними несе тільки клієнт. З боку Банку дотримано процедури ідентифікації клієнта. Сам по собі факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів не є підставою для визнання вказаних транзакцій недійсними. 01.06.2022 року ОСОБА_1 перейшла за посиланням (фішинговим) від невідомої особи та здійснила розголошення особистої інформації, що дають змогу ініціювати платіжні операції.
		З цих підстав вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а позовна вимога про зобов`язання скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції за кредитним договором є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права позивача. 
		З приводу понесених витрат на правничу допомогу зазначив, що обсяг проведеної роботи адвокатом, а саме кількості судових засідань, їх тривалість, складність справи, складання процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи не вартують тих грошових коштів, що заявлені до відшкодування.
		На вимогу суду відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» надані результати «Проведення перевірки за фактами здійснення несанкціонованих транзакцій по картковому рахунку клієнтки ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , подія ІТ-18358», затверджені директором макрорегіонального управління Войтенко Ю.О. 24.03.2023р., та звукозапис телефонного дзвінка ОСОБА_1 на телефон гарячої лінії ПриватБанку 37000, здійснений 01.06.2022 о 20:50:55.
		Допитана в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 як свідок , суду показала, що 01 червня 2022 року вона виставляла оголошення з продажу дитячих товарів на сайті OLX та вела переписку по «Vaber» з невідомою жінкою з приводу продажу дитячих штанів, яка зацікавилася товаром, хотіла його придбати. В ході переписки дана жінка надіслала посилання та повідомила, що туди відправила кошти за товар. Коли нажали дане посилання, воно почало довго загружатися та виснути. Після чого, прийшло повідомлення від ПриватБанку із паролем входу. Крім того, телефонували з ПриваБанку для підтвердження авторизації входу, і щоразу натискала 2, що відповідало відміні операції. Потім прийшли повідомлення від ПриватБанку про те, що з її банківської картки переказані грошові кошти в сумі 28005,00 грн. та 10005,00 грн. Вона відразу зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку 3700, де заблокували картку. Стверджує, що жодної платіжної операції вона не здійснювала, не розголошувала жодної інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію, картку не втрачала, іншим особам не передавала. Повідомила, що до незаконних операцій в неї була заборгованість перед Банком на суму 3021,06 грн., яку вона погасила шляхом внесення 21.06.2023 коштів на свій рахунок на суму 3080,00 грн.
		Ухвалою суду 07.02.2023 року скасовано заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2022 р. у справі № 569/10618/22 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання угоди, зобов`язання вчинити дії. Призначено справу до розгляду судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні.
		Ухвалою суду на місці задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 з при воду допиту її свідком у даній справі.
		Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, показання свідка, дослідивши письмові матеріали по справі та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. 
		Судом встановлено, що 20 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» був укладений договір № SAMDN50000061717888 та видано картку, про що свідчить виписки по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ) позивача, сформовані за період з 01.05.2022 - 29.07.2022 та з 01.05.2022 - 13.03.2023.
		Згідно вказаних виписок станом на 01.06.2022 року спочатку був залишок на рахунку -3 021,06 грн., в цей же день відбулося списання -29125,20 грн. (28005,00 грн.- сума операції та 1120,20 грн.- сума комісій) та -10405,20 грн. (10005,00 грн. - сума операції та 400,20 грн. - сума комісій). 21.06.2022 року позивачем поповнено свою картку готівкою у відділенні «Північно-західне №11» м. Рівне, вул. Грушевського, 42А на суму 3080,00 грн., зарахована решта за операцію у касі відділення на суму 3,84 грн.
		Списання коштів з рахунку позивача на суму 29 125,20 грн. та 10 405,20 грн. відбулося 01.06.2022 року о 20.47 год., а в 20.52 год. позивач отримала повідомлення від банку про те, що її картки заблоковані, у зв`язку з спробою списання коштів 3-ми особами, запропоновано перевипустити картки в будь-якому відділені ПриватБанку. 
		02 червня 2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою, що внаслідок шахрайських дій 3-х осіб з її кредитної картки було вкрадено кошти орієнтовної суми 39000,00 грн., просила повернути вкрадені гроші.
		02 червня 2022 року позивач звернулася до органів поліції, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про порушення кримінального провадження №12022181010000941, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про те, що невідома особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шахрайським способом заволоділа грошовими коштами в сумі 39 тис. грн., чим завдала потерпілій майнової шкоди у вказаному розмірі. Згідно повідомлення ГУ Національної поліції в Рівненській області від 18.05.2023 №16312/200/02-2023 в рамках вказаного кримінального провадження проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та осіб причетних до його вчинення. Станом на 18.05.2023 про підозру нікому не повідомлено, досудове розслідування триває.
		Постановою про залучення до провадження як потерпілого від 08 червня 2022 року Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області визнано ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022181010000941 від 02.06.2022 та залучено до вищевказаного провадження як потерпілого.
		В протоколі допиту потерпілого від 08 червня 2022 року ОСОБА_1 надала пояснення, що 01 червня 2022 року вона виставила оголошення про продаж дитячих товарів на сайті «OLX». Того ж дня їй на «Vaber» написала невідома жінка, підписана «Таня» із номеру телефону НОМЕР_5 , та повідомила, що її зацікавив товар. В ході переписки дана жінка скинула посилання, та повідомила, що туди відправила гроші за товар. Після чого, ОСОБА_1 перейшла за вказаним посиланням та воно почало довго загружатися. Після чого, прийшло повідомлення від ПриватБанку, у якому був зазначений пароль входу. Після чого, тричі телефонували із ПриватБанку, при піднятті трубки вона натискала 2, що відповідало відміні операції. Близько 20.47 год. прийшло повідомлення від додатку «Приват24» про те, що з її катки перераховані кошти в сумі 28005 грн. та 10005 грн. Побачивши ці повідомлення вона відразу зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку 3700 та заблокувала картку. Під час спроби зайти в «Приват24», вибило повідомлення про те, що її акаунт заблокований.
		Згідно протоколу огляду від 22 липня 2022 року, складеного інспектором відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України проведено огляд матеріалів тимчасового доступу до речей та документів, а саме вилученої інформації з АТ КБ «ПриватБанк» по банківському картковому рахунку № НОМЕР_2 . При огляді встановлено, що банківський рахунок № НОМЕР_2 емітований АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 . Під час огляду інформації встановлено, що 01.06.2022 о 20:47:05 год. здійснено переказ коштів з банківського карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у сумі 29125,20 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_6 та 01.06.2022 о 20:47:18 год. здійснено переказ коштів з банківського карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у сумі 10405,20 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_6 . З інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що в період часу з 02.05.2022 по 01.06.2022 для входу до системи клієнт-банк «приват24» громадянки ОСОБА_1 використовувався мобільний пристрій Samsung (SM-A730F, Android version 9). 01.06.2022 року двічі здійснювався вхід до системи клієнт-банк «Приват24» гр. ОСОБА_1 з мобільного пристрою Samsung (SM-N976N, Android version 7.1.2). Крім того, встановлено, що в період з 02.05.2022 по 01.06.2022 для входу до системи клієнт-банк «Приват-24» громадянки ОСОБА_1 використовувалась ІР-адреса НОМЕР_7 , що належить ПРАТ «Київстар», місцезнаходження - Україна, Рівне. Проте, 01.06.2022 здійснився вхід до системи клієнт-банк «Приват24» гр. ОСОБА_1 з використанням ІР-адреси НОМЕР_8 , місцезнаходження - Португалія, Лісабон.
		09 червня 2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про відновлення залишку коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням незаконної операції, в іншому разі призупинити нарахування відсотків за кредитними зобов`язанням, яке виникло внаслідок шахрайських дій.
		В листі від 10.06.2022 за №20.1.0.0.0/7-220609/9119 та в листі від 04.07.2022 №20.1.0.0/7-220622/10486 відповідачем відмовлено позивачу в поверненні 01.06.2022 року переказаних коштів, відмовлено в списанні заборгованості по картковому рахунку, в тому числі нарахованих відсотків.
		21 червня 2022 року позивачкою сплачено на поповнення свого рахунку 3080,00 грн., та подана заява відповідачу про зарахування вказаної суми на погашення її кредитного зобов`язання в сумі 3021,06 грн. з урахуванням відсотків, яка існувала станом на 01.06.2022 року до вчинення 20.47 год. шахрайських дій.
		Результатами «Проведення перевірки за фактами здійснення несанкціонованих транзакцій по картковому рахунку клієнтки ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , подія ІТ-18358», затвердженими директором макрорегіонального управління Войтенко Ю.О. 24.03.2023р. АТ КБ «ПриватБанк», підтверджено факт шахрайства відносно ОСОБА_1 , зняттю коштів зловмисниками з карти НОМЕР_2 клієнтки ОСОБА_1 передував перехід нею за фішинговим посиланням (OLX). При цьому суд критично оцінює припущення Банку, зазначені в результатах перевірки, що можна зробити висновок, що після переходу за посиланням було заповнено форму, де вказано персональні платіжні дані по картковому рахунку (номер картки, термін дії CVV), а потім самостійно введений логін та пароль для входу в П24. 
		Із заслуханого в судовому засіданні звукозапису телефонного дзвінка ОСОБА_1 на телефон гарячої лінії ПриватБанку 37000, здійсненого 01.06.2022 о 20:50:55, слідує, що відбулося натискання на фішингове посилання, але здійснювали збій і ніхто нічого не підтверджував. Під час телефонування на 3700 ПриватБанку оператором заблоковано банківський рахунок ОСОБА_1 та сформовані заяви про повернення коштів, здійснених по несанкціонованих операціях. 
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Згідно пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		На момент виникнення спірних правовідносин діяло Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року (далі - Положення №705). 
		Це Положення встановлювало загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків (далі - банки) електронних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням (п.2 Положення №705).
		Вимоги цього Положення поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач) (п.3 Положення №705).
		Відповідно до п. 5 Положення №705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Згідно з п. 6 Положення №705 користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Згідно з п. 7 Положення емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції (п. 8 Положення №705).
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 9 Положення №705).
		Відповідно до п. 10 Положення №705 банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян".
		Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно з частинами другою третьою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частинами першою, четвертою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		З урахуванням положень пункту 37.2. статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, ПАТ КБ «Приватбанк» не надав доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що банківською карткою позивач не користувався, не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком перебував у місці їх вчинення.
		Таким чином, суд дійшов висновку про істотне порушення банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком позивача, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, та нарахування плати у великому розмірі за кредитні кошти, які ним не отримувались, а сама послуга не замовлялась, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення статті 651 ЦК України, а кредитний договір підлягає розірванню.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як користувач картки, будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів зі свого рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ КБ «ПриватБанк» письмово чи в електронному вигляді з використанням електронної системи «Приват24» не вчиняла, також не вчиняла дій що могли призвести до втрати/передання картки та інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Навпаки, відразу після виявлення незаконної трансакції звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» на гарячу лінію «3700» для зупинення операцій та блокування банківської картки. Враховуючи вказане та наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимов в повному обсязі.
		При цьому при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
		«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді.
		Суд касаційної інстанції враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що:
		«сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27 липня 2015 року та 30 липня 2015 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9 792,00 грн.
		Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що:
		«суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення.
		Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_9 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.
		Аналогічна правова позиція викладена у зокрема постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19). Колегія суддів також погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність транзакцій, які були здійснені в період із 02 год 32 хв по 04 год 14 хв 16 квітня 2018 року з використанням платіжної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_9 , у зв`язку із чим залишок коштів по цій картці підлягає відновленню.
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні позову».
		Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . 
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
		За приписами ч.1, 2ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2ст.137 ЦПК України).
		Згідно з ч. 3ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме позивачем надано договір про надання правової допомоги від 22 червня 2022 року, приймання-передачі наданих послуг за вказаним договором від 24 листопада 2022 року, квитанції про здійснення оплати від 21.06.2022 року та від 20.10.2022 року. 
		Суд при визначенні розміру компенсації за правничу допомогу враховує складність справи, яка є малозначною справою, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, незначний об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом, а також співмірність витрат із ціною позову, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 3000,00 грн. в рахунок компенсації за правничу допомогу у цій справі.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,141,263-268,273, 354,355 ЦПК України, суд ,- 
		в и р і ш и в:
		Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити. 
		Розірвати угоду №SAMDN50000061717888 від 20.04.2012 року, укладену між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», починаючи з 01.06.2022 року, припинити нарахування за картковим рахунком ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" будь-яких процентів у тому числі, але не виключно, згідно ст.625 ЦК, пені, комісії за користування використаною сумою кредитного ліміту, що утворилася внаслідок проведення операцій (транзакцій) 01.06.2022 року. 
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» станом на 20 год. 45 хв. 01.06.2022 року, з врахуванням сплаченої 21.06.2022 року суми. 
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у сумі 3000,00 (три тисячі) грн. 00 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в сумі 2977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн. 20 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом т ридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		Відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» , місцезнаходження: 01001, вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.
		Повний текст виготовлено 11.07.2023 
		 
		Суддя                                                                     О.В.Панас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...