Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2465/22 (905/24/21) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
Надіслано судом: 17.07.2023. Зареєстровано: 17.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2023.
Дата набрання законної сили: 07.08.2023
Номер судового провадження: 16/22/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  16/22/22
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.05.2023                                                                                Справа №  908/2465/22 (905/24/21)
		м.Запоріжжя Запорізької області   
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Ініної І.М., розглянувши матеріали справи № 908/2465/22 (905/24/21)
		за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії "Донецька  залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216)
		до відповідача Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ  00191129), скорочене найменування - ПрАТ "ММК ім.Ілліча"
		про стягнення 64374,72 грн плати за користування вагонами, 110562,84 грн збору за зберігання вантажу,
		 
		в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ  00191129) 
		Розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4)
		 
		У відсутність учасників
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман Донецької області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 64374,72 грн плати за користування вагонами, 110562,84 грн збору за зберігання вантажу.
		Ухвалою від 05.04.2021 Господарський суд  Донецької області  прийняв  позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін у справі №905/24/21.
		Ухвалою від 19.12.2022 у справі №908/2465/22 Господарський суд  Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"  (відповідача за позовом).  
		Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ММК імені Ілліча" суд здійснив  19.12.2022 (номер публікації 69739).
		У відповідності до частини 2  статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ)    господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Частиною 3 статті 7 КУзПБ в редакції до 15.04.2023 унормовано, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.01.2023 справу №905/24/21 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман Донецької області, до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 64374,72 грн плати за користування вагонами, 110562,84 грн збору за зберігання вантажу передано на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча". 
		21.02.2023 справа № 905/24/21 надійшла до Господарського суду Запорізької області. 
		          За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.02.2023 розгляд судової справи № 905/24/21 визначено судді Ніколаєнку Р.А. 
		Згідно з положеннями  ч.1, 2 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
		У відповідності до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про банкрутство.
		З огляду на наведені обставини та правові норми, ухвалою від 27.02.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 64374,72 грн плати за користування вагонами, 110562,84 грн збору за зберігання вантажу прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ "ММК імені Ілліча", ухвалив розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, підготовче засідання суд призначив на 28.03.2023 о 14.00.
		Ухвалою від 28.03.2023, зважаючи на процесуальні строки підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ "ММК ім.Ілліча" справи за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ПрАТ "ММК ім.Ілліча"  та призначив справу до рогляду по суті у судовому засіданні на 09.05.2023, 9.00.
		Слід зазначити, що наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та неодноразово продовжувався.   
		Водночас, Господарський суд Запорізької області не зупинив та здійснює судочинство відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", враховуючи умови воєнного стану та роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені  04.03.2022.
		Представники сторін в судове засідання не з`явилися, що суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті та підставою для відкладення засідання. 
		Позивач подавав письмове повідомлення (б/н від 01.03.2023), у якому, поряд з іншим, просив провести розгляд справи № 908/2465/22(905/24/21) без участі представника Позивача. 
		Ухвалою від 28.03.2023 явку у судове засідання представників Позивача, Відповідача, розпорядника майна Відповідача суд визнав необов`язковою.  
		Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання шляхом надсилання ухвали суду від 28.03.2023 у справі № 908/2465/22(905/24/21) за його адресою реєстрації згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адреси електронної пошти, відомості про які наявні у справі. 
		Доцільно зазначити, що з аналізу положень ст.202 ГПК України слідує, що  відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
		В даному випадку суд знайшов наявні у справі докази  достатніми для вирішення спору по суті  та прийняття судового рішення. 
		Наявні у справі заяви по суті справи дозволяють  встановити позиції сторін  щодо спору. 
		В обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за договором про експлуатацію залізничної під`їзної колії №1/28 від 28.02.2017 в частині сплати збору за зберігання вантажу, плати за користування вагонами, які нараховані згідно з умовами цього договору та на підставі відповідних норм законодавства, встановлених нормативів та тарифів з причини несвоєчасного звільнення колій станції призначення від вагонів у складі поїзду № 3301, який прибув на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 08.07.2020 о 19.40 год., пред`явлену претензію з вимогою про сплату додаткових зборів і плат Відповідач відхилив.
		Відповідач надав відзив на позов із запереченнями на вимоги Позивача. Послався на п.121 Статуту залізниць України, п.16 розд.6 Правил користування вагонами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником. Зазначив, що згідно з підписаним сторонами Актом обстеження умов робіт на під`їзній колії ПрАТ «ММК ім.Іліча» і станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», який є фактом узгодження Позивачем та Відповідачем умов роботи на під`їзній колії та її технічних можливостей, середньодобова кількість вагонів, яка передається на під`їзну колію Відповідача визначена сторонами у кількості 689 вагонів,  для станції Маріуполь-Сортувальний - 219 вагонів, а 08.07.2020 на під`їзну колію Відповідача фактично прибуло 328 вагонів, що перевищило середньодобове прибуття на станцію на 49,8%, відтак Позивач подав більшу кількість вагонів, ніж було узгоджено сторонами в Акті, за добу завезена така кількість вагонів, яка перевищила місткість під`їзної колії, а тому  вина Відповідача відсутня. Також Відповідач звернув увагу, що до складу потягу № 3301 входить 12 вагонів, які прибули за досильними накладними і знадобився додатковий час для оформлення належної документації, в тому числі митного оформлення. Відносно стягнення збору за зберігання вантажу Відповідач навів контррозрахунок цього збору із зменшеним  періодом нарахування, вважаючи,  що  Позивач неправильно розраховує термін безоплатного зберігання, оскільки згідно розділу 7 Правил перевезення вантажів безоплатна доба починається з 24-ої години дня зарахування вагонів у користування і закінчується о 24-ій годині наступного дня. Також Відповідач надав і контррозрахунок додаткової плати за користування за час затримки, також зменшивши період розрахунку та наполягаючи, що вантаж, який знаходиться на коліях загального користування у безоплатному зберіганні у термін, передбачений ст.46 Статуту залізниць України, не може вважатися затриманим.  Однак у будь-якому разі Відповідач вказав на відсутність підстав для нарахувань додаткових зборів і плат, оскільки несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з вини Позивача. Крім того, Відповідач вказав на безпідставне включення Позивачем до ціни позову суми плати за користування вагонами в розмірі 8164,44 грн, яку Відповідач сплатив.  
		           Позивач надав відповідь на відзив, у якому пояснив, що питання обсягів та кількості відправлених вантажів, що надходять на адресу одержувача, вирішуються між одержувачем та його контрагентами під час здійснення ними господарської діяльності та виконання укладених договорів без участі залізниці. Тому залізниця не може і не повинна впливати на кількість, обсяг, періодичність направлення вантажів на адресу Відповідача. Залізниця зобов`язана доставити прийнятий до перевезення вантаж у встановлений Правилами строк та видати його одержувачу. Тому заперечення Відповідача  з огляду на  велику кількість прийнятих вагонів не має жодного відношення до факту затримки спірних вагонів на станції Маріуполь-Сортувальний, а питання обсягу вантажів Відповідач повинен врегульовувати з відправниками. Щодо виконаного Відповідачем контррозрахунку  плати за користування вагонами Позивач зазначив, що Відповідач необґрунтовано вважає, що облік часу користування вагонами має здійснюватись з урахуванням безоплатного терміну зберігання. Відносно конттрозрахунку збору за зберігання вантажу Позивач зазначив, що Відповідач помилково визначає час безкоштовного зберігання вантажу без урахування факту затримки вантажу. 
		Відповідач, в свою чергу, надав заперечення на відповідь на відзив Позивача, у яких фактично підкріпив позиції відзиву, правильність саме ним виконаних розрахунків, з доводами Позивача не погоджується, просить в задоволення позову відмовити повністю. 
		Фіксування судового засідання 09.05.2023 технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась, за наслідками засідання суд ухвалив рішення. 
		Вивченням матеріалів справи та наданням оцінки спірним правовідносинам сторін, зважаючи на правові норми, що підлягають застосуванню до цих відносин, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.    
		За приписами частин першої, другої статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
		28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (Позивач, Залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - власником колії (Відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього) про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) (далі - Договір № 1/28).
		Згідно п.19 Договору № 1/28 в редакції додаткової угоди від 29.10.2020 строк дії цього Договору продовжено та узгоджено до  31.12.2021 включно.  
		Крім того, 30.06.2020 АТ «Укрзалізниця» (перевізник) та Відповідачем ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (замовник) шляхом обміну заявою № 00191129/2020-0001 про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору та повідомленням № 40-00191129/2020-0001 укладено Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.
		Присвоєно Відповідачу код відправника/одержувача 3134 та платника 8119897 з відкриттям особового рахунку НОМЕР_1 . Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин між замовником та перевізником як номер цього Договору.
		За умовами Договору № 1/28 (з урахуванням додаткової угоди від 17.07.2018):
		- згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії (Відповідачу) і примикає: станцією «Сартана-ІІ» власника колії до станції «Маріуполь-Сортувальний» Залізниці; станцією «Рудна» власника колії - до станції «Асланове» Залізниці (пункт 1 Договору);
		-  подача вагонів на під`їзну колію і зарахування їх в користування власнику колії здійснюється після виконання передавальних операції з певними інтервалами (пункт    4);
		  -    вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції «Маріуполь-Сортувальний» Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій (пункт 6);
		- власник колії сплачує Залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифним керівництвом №    1 (підпункт «б»); інші збори і плати відповідно до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (підпункт «в»). Збори і плати сплачуються Залізниці відповідно до діючого законодавства (пункт    14);
		- зарахування вагонів у користування власнику колії і виключення їх із користування провадиться по пам`ятках про подачу/забирання вагонів (контейнерів) з підписами представників Залізниці і власника колії (пункт 16.3);
		За приписами Статуту залізниць України:
		- Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (пункт 2);
		- дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт    3);
		  - взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під`їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії і станції примикання (частини перша, четверта, п`ята пункту 71);
		- за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати (частини перша, друга пункту 119);
		Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
		Порядок користування вагонами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, зареєстрованими  в Міністерстві юстиції України за №165/3458 15.03.1999 (далі, також - Правила № 113), п. 3, 4, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
		Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами (п.4 Правил № 113).
		Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій (п.4   Правил № 113).
		Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
		При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №864/5085 від 24.11.2000).
		Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 Правил № 113).
		У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил № 113).
		Облік  затриманих  на   підходах   вагонів   здійснюється станцією,  на якій вони простоюють,  на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (п.10 Правил № 113) .
		Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.12 Правил № 113).
		Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №567/6855 08.07.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у тому числі у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.
		Акт загальної форми ГУ-23, складений згідно з додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами є належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримок вагонів на станції.  
		Позивач  представив пам`ятки про подавання вагонів № 1909, № 1915, № 1923, № 1930 (ф. ГУ-45), підписані Залізницею та вантажовласником - ПрАТ «ММК ім.Ілліча», Акт про затримку вагонів від 12.07.2020 (ф. ГУ-23а), Акт  загальної форми від 15.07.2020 (ф. ГУ-23), якими підтверджується,  що в рамках договірних відносин сторін на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха Донецької залізниці о 19 год. 40 хв.  08.07.2020 прибув поїзд № 3301, до складу якого входило 56 вагонів (10 вагонів раніше основної відправки). 
		Позивач зазначив і це також підтверджується згаданими документами, що 46 вагонів були передані Залізницею та прийняті Відповідачем 08.07.2020  о 22  год.  04  хв.  (пам`ятка № 1909)  і тому за умовами Договору № 1/28 Відповідач  мав  вивезти  вагони  зі станції не  пізніше  02 год. 04 хв. 09.07.2020, однак фактично Відповідач вивіз вагони 12.07.2020 о 09 год. 30 хв, час затримки  вагонів на коліях станції Маріуполь-Сортувальний склав 79 год. 26 хв.
		2 вагони були передані Залізницею  і прийняті Відповідачем 09.07.2020 о 06 год. 26 хв. (пам`ятка №1915)  і Відповідач мав вивезти вагони зі станції не пізніше 10 год. 26 хв. 09.07.2020, однак фактично вагони Відповідач вивіз 12.07.2020 о 09 год. 30 хв., час затримки вагонів на коліях станції Маріуполь-Сортувальний склав  75 год. 04 хв.
		5 вагонів були передані Залізницею  і прийняті Відповідачем 10.07.2020 о 04 год. 46 хв. (пам`ятка № 1923) і Відповідач мав вивезти вагони з станції не пізніше 08 год. 46 хв.  10.07.2020, однак фактично вагони Відповідач вивіз 12.07.2020 о 09 год. 30 хв., час затримки вагонів на коліях станції Маріуполь-Сортувальний склав 52 год. 44 хв.
		1 вагон був переданий Залізницею та прийнятий Відповідачем 10.07.2020 о 13 год. 58 хв. (пам`ятка № 1930)  і Відповідач мав вивезти вагон зі станції не пізніше 17 год. 58 хв. 10.07.2020, однак фактично вагони Відповідач вивіз 12.07.2020  о 09 год. 30 хв.,  час затримки вагону на коліях станції Маріуполь-Сортувальний склав 43 год. 32 хв.
		В Акті загальної форми вказано, що за затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: плата за користування 79 год. 26 хв. 3 вагонами філії «ЦЛТ» - 6803,70 грн та за той же час 43 власними вагонами -  48757,70 грн, плата за користування  75 год. 04 хв. 2 вагонами - 2074,40 грн, плата за користування 52 год. 44 хв. 5 вагонами - 2526,00 грн, плата за користування 43 год. 32 хв. 1 вагоном - 287,50 грн, загальна сума за користування - 60449,30 грн; збір за зберігання вантажів: 2485 т. 3 доби - 90145,90 грн, 69 т 2 доби - 1668,70 грн, збір за зберігання власного (орендованого ) рухомого складу на своїх осях - 6 вагонів 3 доби  склав 321,10 грн, загальна сума за зберігання - 92135 грн 70 коп. 
		Суми в Акті без урахуванням  ПДВ.
		Таким чином з наданих матеріалів слідує, що  Відповідач  не дотримався умов п.6 Договору №1/28 в частині своєчасного звільнення колії станції призначення Маріуполь-Сортувальний від  54 вагонів  потягу №3221 (2 вагони не віднесені на відповідальність)  впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, наслідком чого є виникнення факту затримки.
		Відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) № 15079096р та № 15079097р відносно вантажовласника з кодом 3134 (відповідає ПрАТ «ММК ім.Іліча») з відображенням нарахування плати за користування  вагонами в сумах 60161,80 грн та 287,50 грн  Відповідач підписав з відхиленням цієї суми та із зазначенням, що ця сума буде розглянута у претензійному порядку. 
		З таким самим застереженням Відповідач підписав накопичувальні картки (ф. ФДУ-92)№ 16070688 та № 16080689 від 16.07.2020, згідно з якими Залізниця пред`явила до сплати нарахований у сумах 1668,70 грн та 90467,00 грн збір за зберігання вантажу та рухомого складу. 
		Претензію  Позивача (вих.№ М Дон Філія -2007/4150 від 21.10.2020), якою охоплені зазначені суми плати за користування вагонами та збору за зберігання з урахуванням ПДВ, Відповідач відхилив (відповідь на претензію вих.№ 94/812 від 16.11.2020) по аналогічних, як і у відзиві на позов, підставах. 
		У претензії Позивач навів розрахунки заявлених до сплати додаткових платежів з урахуванням ПДВ.
		Зокрема, у зв`язку із затримкою 43 вагонів  на  79 годин плата за користування склала 58509,24 грн, 2 вагонів   на 75 годин - 2489,28 грн, 5 вагонів на 53 години - 3031,20 грн, 1 вагону на 44 години - 345,00 грн, разом - 72539,16 грн.
		Додатково зазначається, що  при визначенні часу простою час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година  (п.12 Правил № 113).
		Позивач в позові зазначив, що Відповідач сплатив з нарахованих плат за користування вагонами   суму 8164,44 грн, внаслідок чого з пред`явленням позову заявив до стягнення плату за користування вагонами за винятком цієї суми, а саме - в розмірі  64374,72 грн. 
		В зв`язку з цим суд одразу зазначає про невідповідність заперечень відзиву Відповідача по цій сумі фактичним обставинам пред`явлення позову та визначення його ціни. 
		Суд зазначає про правильність визначеної Позивачем за розрахунком суми плати за користування вагонами,  розрахунок  виконаний у відповідності  з розд.5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць» Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого  наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009. 
		З відзиву відповідача на позов Залізниці слідує, що сам по собі факт затримки вагонів він не заперечує, однак стверджує про відсутність підстав для оплати через те, що така затримка сталася з вини Залізниці, посилаючись на  п.121 Статуту залізниць України та   п.16 розд.6 Правил користування вагонами і контейнерами, а також Акт  обстеження умов робот на під`їзній колії ПрАТ «ММК ім.Іліча» і станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 16-17 травня 2018 року, з огляду на що суд зазначає наступне. 
		У відповідності до п.121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
		Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (з наступними змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку №540 від 12.09.2005) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. 
		Відповідно до повідомлення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.03.2006, враховуючи підстави, визначені у повідомленні, та виходячи зі змісту повноважень Комітету, регламентованих ч.5 ст.28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дія окремих пунктів змін, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №540 від 12.09.2005 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту України», в тому числі  до підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999, зупиняється з 28 лютого 2006 року.
		Редакція підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами без урахування  змін визначає, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
		Аналіз   п.121 «б» Статуту залізниць України  та підпункту «б» п.16 Правил доводить до висновку, що  підставою, за якої вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами є перевищення узгодженої сторонами правовідносин максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів, яке винило внаслідок дій залізниці.
		Задля можливості застосування цих положень між сторонами має бути узгоджено обмеження максимальної переробної спроможності. Також має бути  встановлено таке перевищення діями залізниці.
		У п.6 Договору №1/28 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) між сторонами узгоджено кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії, зокрема в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів).
		Однак Договором № 1/28 не встановлено  максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача, тобто таке не є узгодженим. 
		Акт обстеження умов роботи на під`їзній колії ПрАТ «ММК ім.Ілліча» і станції примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в частині визначення середньодобової кількості вагонів, яка подається на під`їзну колію від 16-17.05.2018 (п.9 Акту), на який посилається Відповідач, не можна розцінювати як визначення максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача за договором між залізницею і вантажовласником, оскільки це не є таким за своєю суттю.
		Докази  наявності перешкод для своєчасного звільнення колій матеріали справи не містять. Відповідач  не довів неспроможність забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій з причин, що залежали від залізниці.
		В тому числі Відповідач  будь-як не пояснив та не довів, що обумовленого сторонами часу не вистачило для оформлення документації, пов`язаної з прибуттям  вагонів за досильними накладними.  Докази повідомлення Відповідачем Залізниці про наявність об`єктивних причин, які зумовлювали б надання додаткового часу, відсутні.
		Доводи Відповідача про вину Залізниці у затримці вагонів не знаходять свого підтвердження.   
		Підстави для застосування с.121 Статуту залізниць України та підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999, відсутні.
		Натомість, з огляду на встановлення   факту знаходження на станції призначення Маріуполь-Сортувальний вагонів Відповідача  та факту затримки вагонів на вказаних коліях є наявними підстави для нарахування та внесення плати в розмірі 50 відсотків за користування вагонами.   
		Стосовно заперечень Відповідача щодо відсутності права Залізниці нараховувати плату за користування вагонам в період знаходження вантажу  на коліях загального користування у безоплатний час зберігання, з посиланням на ст.46 Статуту залізниць України, зазначається, що положення ст.119 Статуту залізниць України та п.п.3, 4, 6, 8-10, 12 Правила користування вагонами і контейнерами пов`язують визначення періоду нарахування плати за користування вагонами з моментом їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
		Отже, врахування часу безоплатного зберігання вантажу, визначеного ст.46 Статуту залізниць України, не застосовується при визначенні періоду нарахування плати за користування вагонами.
		За таких обставин, позов в частині стягнення з Відповідача 64374,72 грн  плати за користування вагонами слід  визнати правомірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. 
		          Відносно позовних вимог в частині збору за зберігання вантажу та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях суд зазначає наступне. 
		За положеннями п.46 Статуту залізниць України  одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.   
		Відповідно до пунктів 4, 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2022 за № 866/5087, термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені пунктом 46 Статуту залізниць України, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
		Згідно з пунктом 8 цих же Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).  Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;  при затримці - з моменту затримки.
		Зазначається, що розмір плати за зберігання вантажу  та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях визначається за тарифами та правилами, встановленими у п.2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №341/16357 від 15.04.2009, де в тому числі передбачено, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
		У пред`явленій Відповідачу претензії  Залізниця навела розрахунок понадпільгового часу зберігання вантажу,  а також визначила суми збору за зберігання з урахуванням ПДВ.
		За зберігання 69 т вантажу 2  доби збір склав 2002,44 грн, за зберігання 2485 т вантажу 3 доби  збір склав 108175,08 грн, сума збору за зберігання власного рухомого складу на своїх осях склала 385,32 грн. 
		Як вже докладніше наводилося,  претензію Відповідач відхилив, а заперечуючи позов, крім іншого зазначив про неправильність визначення Позивачем терміну безоплатного зберігання. 
		          Суд зазначає, що підхід Відповідача  до механізму визначення часу затримки вагонів є помилковим. 
		Варто відзначити, що за визначенням п.6 Статуту залізниць України Правила перевезення вантажів є нормативним актом, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов`язки сторін у процесі перевезення вантажів.
		Статутом залізниць України, визначено загальний порядок обчислення терміну безкоштовного зберігання, поряд з чим положення Правил, як спеціальні по відношенню до норм Статуту залізниць України, не суперечать йому, конкретизують його зміст.
		Аналіз положень пункту 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил зберігання вантажів, зміст яких наведений вище,  доводить до висновку про те, що всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу. 
		При наявності факту затримки, обчислення терміну безоплатного зберігання рахується з моменту затримки.
		В даному випадку є доведеним факт затримки вагонів, докази неспроможності забрати спірні вагони впродовж 4-х годин    після закінчення передавальних операцій відсутні, тому термін безкоштовного зберігання слід  обчислювати після спливу 4-х годин, передбачених умовами пункту 6 Договору № 1/28, збір за зберігання вантажу потрібно нараховувати після спливу однієї безоплатної доби, відлік якої починається після спливу 4-х годин.
		Зазначається, що правильність такого алгоритму розрахунку у подібних правовідносинах підкріплюється Верховним Судом, зокрема, в постановах від 18.10.2021 у справі № 905/175/21, від 28.04.2022 у справі № 905/829/21. 
		Виконані Позивачем розрахунки, їх вихідні дані  є правильними, узгоджуються з відповідними нормативами та положеннями Правил зберігання вантажів, Тарифного керівництва № 1 (розд.3 гл.2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування»). 
		В частині стягнення з Відповідача 110562,84 грн збору за зберігання позов Залізниці є також  правомірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.  
		Таким чином,  позов Залізниці  суд задовольнив повністю.   
		Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір по справі в розмірі 2624,06 грн покладається на Відповідача, з якого  на користь Позивача слід стягнути цю суму відшкодування судового збору. 
		У позові Позивач заявив клопотання про повернення йому з державного бюджету України 122,47 грн надлишково сплаченого  за позовом судового збору.
		Суд зазначає, що з поданням позову Регіональна філія "Донецька  залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" сплатила за платіжним дорученням № 3290171 від 18.12.2020 судовий збір в сумі 2746,54 грн, тоді як виходячи з ціни позову сума судового збору становить 2624,06 грн. 
		Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (пункт 1)  передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Отже Позивач має право на повернення судового збору в сумі 122,48 грн.
		За таких обставин, задовольнивши клопотання про повернення судового збору,  Регіональній філії "Донецька  залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід повернути з державного бюджету України 122,48 грн зайво сплаченого за подання позову за платіжним дорученням № 3290171 від 18.12.2020 судового збору, на повернення окремо винести ухвалу. 
		Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 195, 232, 236-238  Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд
		ВИРІШИВ :
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ  00191129) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) 64374 /шістдесят чотири тисячі триста сімдесят чотири/ грн 72 коп. плати за користування вагонами, 110562 /сто десять тисяч п`ятсот шістдесят дві/ грн 84  коп.  збору за зберігання вантажу та рухомого складу та  2624 /дві тисячі шістсот двадцять чотири/ грн 06 коп відшкодування судового збору.
		Після набрання рішенням законної сили видати наказ. 
		 
		Повернути Регіональній філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з державного бюджету України 122 грн 48 судового збору, зайво сплаченого за платіжним дорученням № 3290171 від 18.12.2020. На повернення судового збору винести ухвалу окремо. 
		 
		Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ "ММК ім.Ілліча"  (за наявності відомостей - на електронні адреси з КЕП судді). 
		 
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.   
		Повне  рішення складено  та підписано 17.07.2023. 
		 
		Суддя                                                                        Р.А.Ніколаєнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...