Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/10786/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано судом: 17.07.2023. Зареєстровано: 18.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2023.
Дата набрання законної сили: 13.04.2023
Номер судового провадження: 2/758/2607/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 758/10786/16-ц 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 березня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді - Анохіна А.М.,
		при секретарі - Йогансен К.Д.,
		за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживача,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживача.
		В своєму позові позивач просив визнати дії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» щодо надання позивачу квитанції платіжного термінала недержавною мовою неправомірним; зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» надати позивачу усі наступні квитанції платіжних терміналів українською мовою.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що купуючи продукцію у ФО-П ОСОБА_3 отримав квитанцію про оплату карткою іноземною мовою. Ну думку позивача це є порушенням його прав, зокрема визначених п. 7.3 постанови НБУ від 05.11.2014 року №705, оскільки він не обирав іншої мови крім державної.
		01 вересня 2016 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Шаховніній М.О. 
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.09.2016 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2016 позовну заяву було повернуто позивачу.
		Не погоджуючись з ухвалою суду від 22.09.2016, позивачем подано апеляційну скаргу.
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2016 апеляційну скаргу позивача було повернуто.
		Не погоджуючись з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2016 позивачем було подано касаційну скаргу.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 29.11.2017, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2016 було скасовано та справу передано до суду апеляційної інстанції.
		Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.02.2018, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2016 скасовано та справу напрвлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		19 лютого 2018 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вищевказана справа передана на розгляд судді Войтенко Т.В.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2018 було відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
		12 липня 2018 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Васильченко О.В.
		19 вересня 2018 року до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Посилається на те, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів можуть бути оформлені та/або надруковані іншою мовою за домовленістю сторін відповідно до законодавства України.
		18 серпня 2010 року між ПАТ «ПУМБ2 та ФО-П ОСОБА_3 укладено Договір еквайрингу №9458450.
		Відповідно до п. 1.1. договору, договір регулює відношення між фірмою та банком по проведенню платежів та розрахунків по банківським платіжним картам відповідних платіжних систем.
		26 серпня 2010 року ПАТ «ПУМБ» провів навчання ФО-П ОСОБА_3 правилам роботи з БПК.
		Відповідно до Інструкції зі зміни мови другу чека на терміналах серії 42 від 2008 року, програмне забезпечення, яке встановлено на POS-терміналах серії 42 дозволяє друкувати чеки наступними мовами:
		Українською мовою;
		Англійською мовою;
		Російською мовою.
		Такий вибір здійснюється через меню налаштувань терміналу згідно інструкції користувача.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» листом від 19.07.2018 за вих. №19.07/18-77 надає підтвердження, що програмне забезпечення SmartPOS_EMV, авторські права на яке належать ТОВ «Сервус Сістемз Інтегрейшн» згідно Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України, дата реєстрації 17.02.2006, право використання якого на POS - терміналах виробництва Verifone / Hypercom серії 42 XX надане ПАТ «ПУМБ», має функцію друку чеків українською мовою за замовчуванням, а також надає оператору терміналу можливість обрати функцію друку чеків англійською або російською мовою. Такий вибір здійснюється через меню налаштування терміналу згідно інструкції користувача.
		Квитанція платіжного терміналу від 13.08.2016 могла бути надрукована не державною мовою (не українською мовою) лише за вимогою клієнта та шляхом зміни третьою особою мови на POS - терміналі з української мови на іншу.
		Зазначив також, що діями банку права позивача, як споживача, не були порушені, а тому не підлягають захисту.
		Звернув також увагу суду на те, що законом не передбачено такого способу захисту порушеного права, навіть якщо б воно було порушено, як обрано позивачем.
		Виходячи з цього, просить у позові відмовити.
		27 квітня 2021 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
		В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.
		Третя особа в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.
		Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
		За змістом ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Судом встановлено, що 13.08.2016 позивач здійснив купівлю продукції в магазина у ФО-П ОСОБА_3 , що було оформлено товарним чеком № 8685.
		Розрахунок за придбаний товар позивачем був здійснений через платіжний термінал платіжною карткою, про що був виданий чек ПАТ «ПУМБ».
		Чек ФО-П ОСОБА_3 виготовлений українською мовою, а чек банку російською.
		Платіжний термінал, що використовує в своїй діяльності ФО-П ОСОБА_3 та яким була видана квитанція позивачу при здійснення оплати, був переданий ФО-П ОСОБА_3 ПАТ «ПУМБ» на підставі договору еквайрінгу № 9458450 від 18.08.2010, укладеному між ними.
		Термінал є апаратно-програмним комплексом, призначеним для виконання операцій з магнітними і мікропроцесорними картами міжнародних платіжних систем в режимі безпосереднього зв`язку з процесінговим центром.
		26 серпня 2010 року ПАТ «ПУМБ» провів навчання ФО-П ОСОБА_3 правилам роботи з БПК.
		Відповідно до Інструкції зі зміни мови другу чека на терміналах серії 42 від 2008 року, програмне забезпечення, яке встановлено на POS-терміналах серії 42 дозволяє друкувати чеки наступними мовами:
		Українською мовою;
		Англійською мовою;
		Російською мовою.
		Такий вибір здійснюється через меню налаштувань терміналу згідно інструкції користувача.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» листом від 19.07.2018 за вих. №19.07/18-77 надає підтвердження, що програмне забезпечення SmartPOS_EMV, авторські права на яке належать ТОВ «Сервус Сістемз Інтегрейшн» згідно Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України, дата реєстрації 17.02.2006, право використання якого на POS - терміналах виробництва Verifone / Hypercom серії 42 XX надане ПАТ «ПУМБ», має функцію друку чеків українською мовою за замовчуванням, а також надає оператору терміналу можливість обрати функцію друку чеків англійською або російською мовою. Такий вибір здійснюється через меню налаштування терміналу згідно інструкції користувача.
		Згідно п. 3 Розділу VII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів», Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затверджене Постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року N 705, операції користувачів повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи.
		Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів можуть бути оформлені та/або надруковані іншою мовою за домовленістю сторін відповідно до законодавства України або якщо платіжний пристрій дає користувачу технічну можливість здійснити вибір мови на його замовлення.
		Постачальник платіжних послуг зобов`язаний забезпечити відповідність мови паперових документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів мові, яка була вибрана користувачем на екрані платіжного пристрою.
		З цього випливає, що видані позивачу чек та квитанція платіжного терміналу при здійсненні платіжної операції за своїм змістом відповідають п. 7 вище приведеного Положення та укладеному між відповідачами договору еквайрінгу.
		Частиною першою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законом про мови.
		Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
		Згідно ст. 6 Закону України українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
		Обов`язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.
		Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 6 Закону України «Про засади державної мовної політики» (в редакції від 25.04.2015) державною мовою України є українська мова.
		Українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.
		Обов`язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону в економічній і соціальній діяльності об`єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
		З копії квитанції, наданої позивачем, вбачається, що її основні реквізити - назва банку, прізвище, ім`я та по батькові користувача терміналу та адреса викладені українською мовою.
		Іноземною мовою виконані: назва групи, до якої входить банк, яка не перекладається, назва торгівельної точки.
		Російською мовою викладено: подпись клиента не требуется, подпись кассира.
		Відповідно до ст. 22 Закону основними мовами інформатики в Україні є українська, російська та англійська мови.
		Комп`ютерні системи та їх програмне забезпечення, що використовуються органами державної влади і органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами та організаціями, повинні забезпечуватися можливістю обробляти україномовні, російськомовні та англомовні тексти.
		У державних комп`ютерних системах та їх програмному забезпеченні можуть вільно використовуватися інші мови.
		Мова приватних комп`ютерних систем та їх програмного забезпечення визначається власниками цих систем.
		В ч. 2 статті 18 даного закону зазначено, що в економічній і соціальній діяльності об`єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» листом від 19.07.2018 за вих. №19.07/18-77 надає підтвердження, що програмне забезпечення SmartPOS_EMV, авторські права на яке належать ТОВ «Сервус Сістемз Інтегрейшн» згідно Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України, дата реєстрації 17.02.2006, право використання якого на POS - терміналах виробництва Verifone / Hypercom серії 42 XX надане ПАТ «ПУМБ», має функцію друку чеків українською мовою за замовчуванням, а також надає оператору терміналу можливість обрати функцію друку чеків англійською або російською мовою. Такий вибір здійснюється через меню налаштування терміналу згідно інструкції користувача.
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
		Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
		Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
		Поняття продукції в розумінні вимог даної норми закону викладено в її частині 2. Так, інформація про продукцію повинна містити:
		1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
		 2) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання;
		3) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
		4) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
		5) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
		6) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;
		7) дату виготовлення;
		8) відомості про умови зберігання;
		9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця);
		10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
		11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
		12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
		Згідно п. 22 ст. 1 Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Тобто, з даного правового обгрунтування випливає, що видані позивачу чек та квитанція банківського терміналу не є продукцією в розумінні вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», якими позивач обгрунтовує своє порушене право та не містить інформації про продукцію в розумінні вимог даної норми закону.
		За змістом з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.
		В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. 
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Позивач, не з`явившись до суду, подавши заяву про розгляд справи в його відсутності, будь-яких доказів, які б підтверджували порушення його прав, як споживача з боку ПАТ «ПУМБ» та ФО -П ОСОБА_3 , не надав.
		В свою чергу твердження відповідача - ПАТ «ПУМБ» підтверджені належними та допустимими доказами.
		Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Принцип свободи - це основоположний принцип права, ключовою ідеєю якого є можливість вибору варіанту поведінки особою, яка обмежується лише правом.
		Як зазначено вище, з точки зору ст.15 ЦК України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право фізичної особи.
		За таких обставин, враховуючи викладене вище, надані сторонами докази, сферу діяльності відповідача - ПАТ «ПУМБ», порядок розробки програмного забезпечення банку, викладені в Закону України «Про засади державної мовної політики» та гарантовані державою умови використання інших мов, окрім державної, суд приходить до висновку, що права позивача, як споживача, діями відповідача при видачі йому чеку та квитанції російською мовою порушені не були, а тому не підлягають захисту.
		Суд не приймає при цьому до уваги обгрунтування вимог позивача посиланням на ст.7 Закону України «Про засади державної мовної політики», оскільки викладені в ній положення не можуть застосовуватися до відносин, що виникли між сторонами, і не можуть свідчити про незаконність застосування іншої мови, окрім державної, в відносинах, що виникли між сторонами, оскільки право застосування російської, англійської та інших мов у програмному забезпеченні гарантовано ст. 22 Закону.
		Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» надати позивачу усі наступні квитанції платіжних терміналів українською мовою, то суд зазначає наступне.
		Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, способом захисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема і примусове виконання обов`язку в натурі (в нашому випадку зобов`язання вчинити певні дії).
		Зазначений спосіб захисту застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача (в силу закону та/або договору), але відмовився або уникає можливості виконати свій обов`язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.
		Проте, очевидним є той факт, що суди захищають порушені, невизнані або оспорюванні права або законні інтереси осіб які вважають, що такі права або законні інтереси є порушеними, невизнаними або оспорюваними.
		Позивач не може просити суд захистити його права у майбутньому та відповідно суд позбавлений можливості задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено взагалі.
		Верховний суд у Постанові від 19 червня 2018 року у справі №826/3244/15 зазначив, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи від вчинення дій на майбутнє.
		Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що позивачем не представлено жодних вагомих, переконливих і належних доказів та не доведено в суді, що відповідач буде порушувати, не визнавати або оспорювати право позивача на отримання державною мовою інформації у квитанціях під час здійснення операцій з переказу коштів з використанням платіжних терміналів, так як між позивачем і відповідачем ще не виникли зобов`язальні правовідносини в силу закону та/або договору.
		У зв`язку з цим, суд вважає, що вимога позивача задоволенню не підлягає, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за недоведеністю.
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.10,19, 42 Конституції України, ст. ст. 15, 16, ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 7, 11, 18, 22 Закону України «Про засади державної мовної політики», ст.ст.1, 15, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.12-13, 76-81, 134, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживача - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення  до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 17.03.2023.
		 
		Суддя                                                                                         А.М.Анохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...