Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/7355/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 17.07.2023. Зареєстровано: 18.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2023.
Дата набрання законної сили: 14.07.2023
Номер судового провадження: 11-кп/814/1224/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170420001414

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/7355/22  Номер провадження 11-кп/814/1224/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 липня 2023 року м. Полтава
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ускладі:
		головуючого судді    ОСОБА_2 
		суддів             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з секретаремсудового засідання   ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2022 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 19.10.2018 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.І ст.263, ч.2 ст.185, ч.І ст.358, ч.4 ст.358, ч.І ст.70, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років б місяців позбавленні волі. Звільнений 28.01.2022 по відбуттю строку покарання, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, -
		за участю : прокурора ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		в с т а н о в и л а: 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
		Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального
		правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та, із застосуванням ст.69 України, призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитові строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст.76КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Вирішено питання про речові докази.
		Згідно з вирком суду, 23 липня 2022, близько 17 год 30 хв ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», що по вул. Європейській, 104 в м. Полтаві, в умовах воєнного стану, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно заволодів бездротовими навушниками марки «НАVIT TW935», вартістю 399 грн, які належали ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».
		При цьому ОСОБА_7 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки пройшовши повз касову зону до виходу з магазину був зупинений працівником служби охорони.
		Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
		Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого та ухвалити новий вирок , яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавленні волі , на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням , встановивши іспитовий строк 1 рік.
		На переконання принесеної апеляції прокурор вказує , що застування ст. 69 КК України в даному випадку є безпідставним , оскільки наявна у справі тільки одна пом`якшуюча покарання обставина. 
		Позиція учасників судового провадження в судовому засіданні апеляційного суду
		   В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з наведених в ній підстав.
		   Обвинувачений заперечував з приводу задоволення апеляції.
		Мотиви суду
		Заслухавши суддю доповідача , пояснення учасників судового провадження на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить до таких висновків.
		Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
		Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні злочину за який він засуджений за обставин викладених у вироку , є обґрунтованими , відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
		Докази у справі не досліджувались і кримінальне провадження розглянуте в порядку статті 349 КПК України.
		Не перевіряються фактичні обставини по справі і колегією суддів відповідно до положень ст.404 ч.1 КПК України.
		Водночас призначаючи обвинуваченому покарання суд допустив невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченому, а тому доводи апеляції прокурора заслуговують на увагу.
		Відповідно до вимог статей 50,65 КК особі , яка вчинила злочин , має бути призначене покарання , необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості , співмірності та індивідуалізації , покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій , їх небезпечності та даним про особу винного.
		Покарання є заходом примусу , що застосовується від імені держави за вироком суду до особи , визнаної винною у вчиненні злочині , і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання , необхідне і достатнє для виправлення засуджених , а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими , так і іншими особами . Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з статті 61 Конституції України , відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер , а також з принципу правової держави , з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. 
		Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання , яке хоч і не виходить за межі , встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність , але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Згідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Отже за змістом вказаної норми обов`язковою умовою застосування вказаних положень є також врахування даних про особу обвинуваченого, встановлення судом двох і більш обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		   Як вбачається із матеріалів провадження застосовуючи щодо обвинуваченого положення статті 69 КК України суд послався на дані щодо особи обвинуваченого, його поведінку як під час скоєння злочину , так і після цього , відсутність збитків , наявність кількох пом`якшуючих обставин. 
		   Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду через таке.
		   В контексті доводів апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що судом не в повній мірі враховано дані щодо особи обвинуваченого. Так якщо звернутись до його біографії, він вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив тяжкий умисний злочин.
		   Із матеріалів провадження також вбачається, що злочин, щодо якого здійснюється апеляційний перегляд, вчинений ним через незначний період часу після звільнення з установи покарань , що вказує на відсутність виправлення і позитивний змін у свідомості обвинуваченого.
		   Вести за таких обставин мову про те, що покарання , застосоване на підстав ст. 69 КК України є справедливим покаранням, колегія суддів підстав не знаходить.
		   З урахуванням наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому призначене вочевидь несправедливе покарання, яке не відповідає як ступеню тяжкості вчиненого злочину так і особі обвинуваченого.
		   Згідно статті420КПК Українисуд апеляційноїінстанції скасовуєвирок судупершої інстанціїі ухвалюєсвій вироку разізокрема : необхідностізастосування законупро більштяжке кримінальнеправопорушення чизбільшення обсягуобвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання.
		З огляду на викладене вище апеляція прокурора є слушною та підлягає задоволенню , а вирок суду скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України з постановленням нового у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та необхідністю застосування більш суворого покарання.
		Вирішуючи витання про призначення ОСОБА_7 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше судимий за корисливий злочин і належних висновків для себе не зробив та не став на шлях виправлення, відсутність обставин, що обтяжують покарання , наявність обставин, що пом`якшують покарання і приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів, буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
		Разом з тим , враховуючи , що тяжкість вчиненого злочину , ступінь його суспільної небезпечності , незначну суму викраденого , особу обвинуваченого , наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин , відсутність збитків , суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком .
		Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413,414,420КПК України колегія суддів Полтавського апеляційного суду, -
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 задовольнити;
		Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2022 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання  скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_7 від відбуванняпризначеного покаранняз випробуванням , встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		В іншій частині вирок залишити без змін.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. 
		Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		                С У Д Д І :
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...