Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 451/414/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2023. Зареєстровано: 18.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2023.
Дата набрання законної сили: 17.07.2023
Номер судового провадження: А/857/9902/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 451/414/23 пров. № А/857/9902/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		судді-доповідача Шинкар Т.І.,
		суддів Кухтея Р.В.,
		Шевчук С.М.,
		розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області на рішення Радехівського районного суду Львівської області (головуючий суддя Семенишин О.З.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Радехові 17 травня 2023 року у справі №451/414/23 за позовом ОСОБА_1 до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		04.04.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, просив скасувати постанову від 02.12.2022 №54 та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
		Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17 травня 2023 року позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Суд першої інстанції вказав, що доказів про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач не надав. Суд першої інстанції зазначив, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Також суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що розпорядження Золочівського РТЦК та СП з вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022 та №А/4569 від 05.10.2022 були доведені до відома позивача, так само як і накази ТзОВ «Електроконтакт Україна» №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22 від 14.09.2022 та №39/Б-22 від 06.10.2022, якими позивач призначений відповідальним за виконання розпоряджень Золочівського РТЦК та СП.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Золочівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17 травня 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що генеральний директор ОСОБА_2 зобов`язав позивача вжити заходів щодо оповіщення працівників, зазначених у розпорядженнях, поінформувати перший відділ Золочівського РТЦК та СП про стан виконання розпоряджень та письмового повідомити ТЦК про працівників, які не виконали таких розпоряджень. Скаржник вказує, що розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 проігноровано та не виконано в повному обсязі. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги дати відправлення (28.11.2022) та дати отримання вказаної позивачем (20.12.2022), вважає, що термін, вказаний позивачем є не логічним та таким, що підлягає сумніву. Зазначає, що присутність позивача при розгляді адміністративної справи не є обов`язковою. Також вказує, що суд першої інстанції не врахував, що факт вчинення адміністративного правопорушення відповідно до частини 2 статті 210-1 КУпАП є явним та очевидним. Скаржник вважає, що позивач знав про існування відповідних розпоряджень, метою його дій є ввести в оману суд та уникнути адміністративної відповідальності.
		Враховуючи положення статті 286 та 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
		Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
		З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 02.12.2022 начальником Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_3 прийнято постанову за справою про адміністративне правопорушення, відповідно до якої встановлено, що 14.09.2022 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи першого відділу Золочівського РТЦК та СП вручені під розпис ОСОБА_4 . Розпорядження начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП підполковника ОСОБА_5 за вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022, чим зобов`язано дирекцію ТОВ «Електроконтакт Україна» оповістити військовозобов`язаних та для забезпечення їх прибуття в термін 15.09.2022 о 09:00 год до першого відділу Золочівського РТЦК та СП, та про результат виконання розпорядження проінформувати перший відділ Золочівського РТЦК та СП в термін до 16:00 год. 14.09.2022. Відповідь на зазначене Розпорядження надійшло 18.10.2022 чим порушено пункт 47 Постанови Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016. Також не надано до першого відділу Золочівського РТЦК та СП копій звернень у відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку, для їх розшуку та доставки. Відповідно до наказів ТОВ «ЕКУ» від 14.10.2022 №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22 відповідальним за виконання розпорядження призначено менеджера з персоналу ОСОБА_1 .
		Встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив частину 1 пункти 5, 6 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачено адміністративну відповідальність в особливий період, згідно частини 2 статті 210-1 КУпАП. Постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 5100 грн.
		Вважаючи вказану постановою необґрунтованою, такою, що ухваленою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. 
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
		Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
		Пунктом 8 Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
		Частиною 1 статті 31 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, Центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України сповістити призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Обов`язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановлені статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, відповідно до положень частини 1 якої підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема: сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період; забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин; вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку; утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників з питань мобілізаційної роботи.
		Відповідно до пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» від 7 грудня 2016 р. № 921, чинна на час виникнення спірних правовідносин, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (додаток 23) щодо оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних керівники державних органів, підприємств, установ та організацій зобов`язані: 
		видати наказ про оповіщення призовників і військовозобов`язаних та довести його до їх відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначені ним строки та копію наказу надіслати у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 
		забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників і військовозобов`язаних до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; 
		письмово повідомити районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про осіб, які не виконали наказ керівника державного органу, підприємства, установи та організації та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		З матеріалів справи вбачається, що Генеральному директору ТОВ «Електроконтакт Україна» Золочівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки скеровані розпорядження від 13.09.2022 А/4066, А/4067, А/4068, якими доручено здійснити оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в підприємстві про їх виклик до першого відділу Золочівського РТЦК та СП та забезпечити їх прибуття 22 вересня 2022 року (розпорядження №А/4066), 15 вересня 2022 року (розпорядження №А/4067), вручити повістку військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в підприємстві про їх виклик до першого відділу Золочівського РТЦК та СП та забезпечити їх прибуття 19 вересня 2022 року (розпорядження №А/4068). Про результати виконання розпоряджень поінформувати до 16:00 год. 21.09.2022, 14.09.2022, 16.09.2022 відповідно. 
		Також доручено звернення щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку, подавати до відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області для їх розшуку, затримання і доставки, а копії  до першого відділу Золочівського РТЦК та СП. 
		14.09.2022 ТОВ «Електроконтакт Україна» видало накази №34/Б-22, №35/Б-22, №36/Б-22 «Про оповіщення працівників Бродівського виробничого підрозділу ТОВ «Електроконтакт Україна» згідно з зазначеними Розпорядженнями. 
		Наказано здійснити розгляд розпоряджень. 
		Менеджеру з персоналу, Роману Пертаку, наказано вжити заходів щодо оповіщення, в порядку, передбаченому законодавством про працю і чинними трудовими договорами, працівників, зазначених у Розпорядженнях від 13.09.2022, про необхідність прибути до першого відділу Золочівського РТЦК та СП у строки, вказані у Розпорядженнях, проінформувати перший відділ Золочівського РТЦК та СП про стан виконання Розпоряджень, письмово повідомити перший відділ Золочівського РТЦК та СП про працівників, які не виконали Розпоряджень першого відділу Золочівського РТЦК та СП від 13.09.2022.
		В подальшому Генеральному директору ТОВ «Електроконтакт Україна» Золочівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки скероване Розпорядження від 05.10.2022 №А/4569, яким доручено здійснити оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в підприємстві про їх виклик до першого відділу Золочівського РТЦК та СП та забезпечити їх прибуття 11 жовтня 2022 року. Про результати виконання Розпорядження поінформувати до 16:00 год. 07.10.2022.
		Також доручено звернення щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку, подавати до відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області для їх розшуку, затримання і доставки, а копії  до першого відділу Золочівського РТЦК та СП. 
		Наказом ТОВ «Електроконтакт Україна» від 06.10.2022 №39/Б-22 про оповіщення працівників Бродівського виробничого підрозділу ТОВ «Електроконтакт Україна» згідно з зазначеними Розпорядженням, наказано здійснити розгляд Розпорядження першого відділу Золочівського РТЦК та СП. 
		Менеджеру з персоналу, Роману Пертаку, наказано вжити заходів щодо оповіщення працівників, зазначених у Розпорядженні першого відділу Золочівського РТЦК та СП від 05.10.2022 №А/4569 про необхідність прибути до першого відділу Золочівського РТЦК та СП у строки, вказані у Розпорядженні.
		Так, частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
		Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Суд апеляційної інстанції зауважує, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
		Об`єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
		Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до статті 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
		Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що зазначені попередньо розпорядження отримані під підпис ОСОБА_6 , який є начальником відділу персоналу та комунікацій. В свою чергу, належні та допустимі докази ознайомлення позивача з такими розпорядженнями та наказами, виданими на їх виконання, в матеріалах справи відсутні, тоді як позивач щодо такого ознайомлення заперечує. Відповідні відмітки про ознайомлення позивача з наказами та розпорядженнями на таких відсутні, які і докази доведення змісту таких позивачу як підлеглому ОСОБА_7 .
		Водночас, листом Товариства від 24.10.2022 перший відділ Золочівського РТЦК та СП повідомлено, що на виконання розпоряджень від 13.09.2022 та від 05.10.2022 видано накази від 14.09.2022 та від 06.10.2022, надано переліки: працівників, яких ознайомлено з такими розпорядженнями та наказами; працівників, які перебувають на лікарняному або у відпустці станом на 24.10.2022 та яких не вдалося ознайомити; працівників, які відмовились від підписання бланків ознайомлення з наказами та розпорядженнями. Переліки працівників, яких не ознайомлено із розпорядженнями, подані за підписом начальника начальником відділу персоналу та комунікацій Р.Кубіди.
		При цьому, позивач надав письмові пояснення начальнику відділу Золочівського РТЦК та СП від 17.11.2022 в яких вказав, що про розпорядження від 13.09.2022 та від 05.10.2022, про статус їх виконання нічого не знав, розпорядження та вказівки щодо їх виконання не отримував.
		Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
		В силу закріпленого у статті 7 КУпАП принципу законності ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
		На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).
		Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
		Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
		У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
		Аналіз обставин справи дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться у вину та передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП, не надано, такі судом першої та апеляційної інстанції не здобуто.
		Окрім того, статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
		При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		Відповідно до долученої до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП від 17.11.2022 такий складено в присутності позивача, який отримав примірник протоколу під підпис.
		В протоколі повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення в Золочівському РТЦК та СП о 12 год 00 хв. 23.11.2022 в кабінеті №3.
		23.12.2022 ОСОБА_1 подав клопотання у Золочівський РТЦК та СП в якому вказав, що внаслідок незадовільного стану здоров`я за клопотанням розгляд справи, призначений на 23.11.2022 о 12 год., перенесений, однак інформацію про дату і час наступного розгляду справи 02.12.2022 о 11 год. отримав лише 20.12.2022. Зазначено, що лист-повідомлення Золочівського РТЦК та СП від 25.11.2022 за №4026 вручений не особисто ОСОБА_1 , а іншим особам, внаслідок чого ОСОБА_1 своєчасно не повідомлений про дату і час розгляду справи. Просив повідомити про нову даті і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Статтею 278 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		До матеріалів справи долучено копію листа Золочівського РТЦК та СП від 25.11.2022 №4026 про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення від 22.11.2022 та про відкладення такого розгляду на 11 год 02.12.2022, а також копію фіскального чеку Укрпошти, з яких вбачається, що такий лист відправлено засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням 28.11.2022, тобто за чотири дні до дати розгляду, що ставить під сумнів дотримання вимоги щодо своєчасного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи.
		Відповідно до даних офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження» дані про відправлення вказаного повідомлення відсутні, докази своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи 02.12.2022 відповідач не надав.
		Зазначене у своїй сукупності спростовує аргументи скаржника щодо належного (своєчасного) повідомлення позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		Суд апеляційної інстанції зауважує, що повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення та можливості реалізувати передбачені Конституцією України та КУпАП, права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
		Водночас, факт не повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
		Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 листопада 2019 року у справі №499/675/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі №813/3355/16, від 30 вересня 2019 року у справі №591/2794/17.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП, відповідно до вимог статті 280 КУпАП не з`ясовано всі обставин справи про адміністративне правопорушення, що у своїй сукупності дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що оскаржувана постанова №54 за справою про адміністративне правопорушення від 02.12.2022 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а тому підлягає скасуванню.
		Частиною 2 статті 6 КАС України та нормами статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
		Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
		Керуючись статтями 272, 286, 308, 311, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області залишити без задоволення, а рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17 травня 2023 року у справі №451/414/23 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей   С. М. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...