Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 931/312/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2023. Зареєстровано: 18.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2023.
Дата набрання законної сили: 18.08.2023
Номер судового провадження: 2/931/106/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 931/312/23
		Провадження № 2/931/106/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		13 липня 2023 року смт. Локачі
		                 
		Локачинський районний суд Волинської області
		у складі: головуючого судді Безп`ятко О.І.,
		з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
		прокурора Сулімук Ю.М.,
		представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області - Кушнікової К.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Володимирської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		11 квітня 2023 року керівник Володимирської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що Володимирською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт порушення інтересів держави щодо незаконного перебування у приватній власності громадян російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Встановлено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі розпорядження Локачинської РДА №379 від 12.12.2017 отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 2,9535 га ріллі (пай №354) за межами населених пунктів в межах Дорогиничівської сільської ради Локачинського району. Дане розпорядження видано на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.07.2009 №ВМЕ 863798. Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ВЛ №0264048 право на вказану земельну ділянку належало ОСОБА_2 . Відповідно до довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 , громадянин України ОСОБА_3 уповноважений представляти інтереси по усім справам, в тому числі у справі про спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , який був братом ОСОБА_1 . В подальшому розпорядженням Локачинської РДА №65 від 19.02.2018 ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,9535 га ріллі. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване ОСОБА_1 23.02.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер земельної ділянки 0722481800:04:000:0965. Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з перебуванням зазначеної земельної ділянки у приватній власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 . 
		Просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 0722481800:04:000:0965 площею 2,9535 га, яка знаходиться на території Локачинської ОТГ та стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури сплачену суму судового збору в сумі 2684 грн 
		Ухвалою судді від 17 квітня 2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Локачинського районного суду від 17 травня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті, яке відкладено на 13.07.2023.
		13 липня 2023 року від прокурора Володимирської окружної прокуратури Сулімук Ю.В. та представника ГУ Держгеокадастру у Волинській області - Кушнікової К.М. надійшли клопотання, в яких позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
		Відповідач ОСОБА_1 , зважаючи на його громадянство рф та місце проживання на території держави-агресора, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. В судове засідання 13 липня 2023 року повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань, відзиву від нього до суду не надходило.
		Враховуючи вимоги ч.1 ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача.
		Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Зі згоди позивачів, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
		Прокурор Сулімук Ю.М. та представник позивача - ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та зазначили, що спірна земельна ділянка незаконно перебуває у власності відповідача.
		Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд зважає на наступне.
		Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно із ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Так, за п. 76-77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Згідно із п. 80 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).
		У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
		Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду.
		Згідно із ч. 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства, саме ГУ Держгеокадастру у Волинській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
		Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Волинській області у відповідності до положень ст. 145 ЗК України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то воно наділене правом на подання такого роду позовів. На запит прокурора від 10.03.2023 № 50-504вих-23 в листі Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не заперечувало щодо пред`явлення Володимирською окружною прокуратурою позову в їхніх інтересах про конфіскацію у власність земельної ділянки, оскільки в Головному управлінні обмежене фінансування по сплаті судового збору для пред`явлення відповідного позову (а.с. 42, 43).
		На момент надходження даного позову прокурора до суду, ГУ Держгеокадастру у Волинській області самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України прокурором у повній мірі підтверджено наявність достатніх підстав для здійснення захисту законних інтересів держави в суді у даній справі, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.
		Положення ст. ст. 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
		За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
		Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
		Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм ЗУ України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
		Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
		Згідно із ч. 3 ст. 81 ЗУ України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
		Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
		Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується копією його паспорта громадянина російської федерації (а.с. 33).
		На запит окружної прокуратури №50-261ВИХ-23 від 06.02.2023 щодо громадянства ОСОБА_1 , Управлінням ДМСУ у Волинській області №0712-40/0712.10-23 від 09.02.2023 надано відповідь, що згідно картотек та бази даних ДМС інформація відсутня.
		Відповідно до листа Локачинської селищної ради № 167/17/2-23 від 10.03.2023 року місце проживання ОСОБА_1 невідоме.
		Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2009, виданого державним нотаріусом Локачинської державної нотаріальної контори Волинської області Башинською Л.П., ОСОБА_1 після смерті брата ОСОБА_2 успадкував право на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у розмірі 2.61 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що перебуває у колективній власності КСП «Мир» с. Дорогиничі Локачинського району Волинської області, належного померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0264048, виданого Локачинською райдержадміністрацією Волинської області 17.07.2009 року на підставі рішення Локачинської райдержадміністрації Волинської області №190 від 05.08.1996 року та рішення про зміни №190 від 05.08.1996 року і зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 17.07.2009 року за №466 (а.с. 54).
		07 грудня 2017 року нотаріусом Сиктивкарського нотаріального округу республіки комі посвідчено довіреність №8Д-915, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси в будь-яких справах, в тому числі у справах про спадкування після смерті брата ОСОБА_2 , у всіх судових, адміністративних і у всіх судах судової системи України з усіма правами, передбаченими законодавством. Довіреність видана на три роки без права передоручення, тобто до 07 грудня 2020 року (а.с.19).
		Розпорядженням голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області В.Дудечка від 12 грудня 2017 року № 379 надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 2,95 га ріллі (пай №354) за межами населених пунктів в межах Дорогиничівської сільської ради Локачинського району (а.с. 29 на звороті).
		Розпорядженням голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області В.Дудечка від 19 лютого 2018 року № 65 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2,9535 га рілля (кадастровий номер 0722481800:04:000:0965) на території Дорогиничівської сільської ради Локачинського району (а.с. 25, 26-28).
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №115539297 від 27.02.2018 року та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320734341 від 20.01.2023 року, 23.02.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722481800:04:000:0965 площею 2.9535 га для ведення особистого селянського господарства. Також, у витязі та інформаційній довідці зазначено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, згідно іншого документа, що посвідчує особу іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 15.03.2001 року, видавник: 112-001, у додаткових відомостях зазначено, що право власності на дану земельну ділянку підлягає відчуженню на протязі одного року відповідно до ч.4 ст.81 Земельного кодексу України (а.с.18, 34-35).
		Згідно з рішенням 1/13 від 17 грудня 2020 року Локачинської селищної ради про реорганізацію Привітненської, Конюхівської, Старозагорівської, Дорогиничівської, Замличівської, Крухиничівської, Марковичівської, Козлівської, Заячицівської сільських рад розпочато процедуру реорганізації, зокрема Дорогиничівської сільської ради та визначено, що Локачинська селищна рада є правонаступником всього її майна, прав та обов`язків (а.с. 47-49).
		Згідно в ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
		Отже, відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, 23 лютого 2018 року набув право власності на вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2009, а тому, відповідно до приписів ст. 81 ЗК України, зобов`язаний був відчужити її протягом року.
		Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
		Згідно з пунктом «е» частини 1 статті 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. 
		Частиною 5 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.
		Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
		Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.
		Судом не ставиться під сумнів законність втручання у право власності відповідача, зважаючи на існування загальновідомого, чітко визначеного ЗК України обов`язку іноземця чи особи без громадянства, відчужити в річний строк прийняту у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
		Таким чином, у суду немає підстав вважати, що у відповідача ОСОБА_1 існували перешкоди самостійно, чи з допомогою фахівця у галузі права, ознайомитися із зазначеними вище нормами законодавства та зробити висновки щодо наявності обов`язку відчужити спірну земельну ділянку.
		Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземцем, набув 23 лютого 2018 року у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дорогиничівської сільської ради Локачинського району Волинської області (Локачинська ОТГ Волинської області), при цьому протягом року з моменту набуття права власності не здійснив її відчуження, суд дійшов висновку про необхідність її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинської області, а тому позовні вимоги Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави підлягають задоволенню.
		Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Відтак, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь Волинської обласної прокуратури 2684 грн. судового збору, сплаченого при пред`явленні даного позову.
		Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 223, 247, 263-265, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1, 19, 22, 80, 81, 125, 145 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 346, 354, 378 ЦК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов керівника Володимирської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.
		Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області земельну ділянку, яка на праві власності належить ОСОБА_1 із кадастровим номером 0722481800:04:000:0965 площею 2,9535 га, яка знаходиться на території Локачинської ОТГ Волинської області.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні на р/р UA138201720343140001000004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909915.
		Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Позивач: Володимирська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: 44702, м. Володимир, вул. Драгоманова, 31, Волинська область;
		Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса місцезнаходження: 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861;
		Відповідач:  ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , російська федерація, паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_1 , виданий 15.03.2001.
		 
		Повний текст рішення складено 18.07.2023 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Локачинського районного суду                                        О.І. Безп`ятко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...