Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/5827/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 18.07.2023. Зареєстровано: 18.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2023.
Дата набрання законної сили: 17.07.2023
Номер судового провадження: 22-ц/803/5170/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/5170/23 Справа № 214/5827/22   Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2023 року                                м.Кривий Ріг
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
		головуючого- МірутиО.А., 
		суддів:Тимченко О.О., Хейло Я.В.,
		 
		учасники справи:
		позивачАкціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,
		відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, (суддя Попов В.В.), ухваленого в приміщенні Саксаганського районногосуду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, 
		В С Т А Н О В И В:
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		В листопаді 2022року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулось з позовом до суду до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
		В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що АТ «Криворізька теплоцентраль» з 01.10.2013 року є виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання до буд. АДРЕСА_1 є багатоквартирним, підключеним до централізованої системи опалення, теплопостачання до якої здійснює АТ «Криворізька теплоцентраль». Нежитлове приміщення АДРЕСА_2 вбудоване в перший поверх чотириповерхового житлового будинку. ОСОБА_1 з 22.09.2015 року був власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 з 10.04.2019 року є теперішнім власником даного приміщення. Опалення до приміщення 49 через внутрішньо будинкову систему опалення централізовано, що свідчить про те, що відповідачі отримували теплову енергію. Однак, узв`язку з неналежним виконанням відповідачами як споживачами послуг з централізованого опалення своїх зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, у них виникла заборгованість.
		Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 34857 грн. 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 21857 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп., а всього стягнути  62008 грн. 22 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 15525 грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 5275 грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп., а всього стягнути  21743 грн. 36 коп. та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_1  на користьАкціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2015 року по 04.04.2019 року у розмірі 34857 грн. 06 коп.; суму інфляційних втрат за період з листопада 2015 року по лютий 2022 року у розмірі 13876 грн. 24 коп.; 3% річних за період з 01.11.2015 року по 23.02.2022 року у розмірі 4662 грн. 62 коп.; судовий збір у розмірі 1068 грн. 21 коп.
		Стягнуто з ОСОБА_2  на користьАкціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 13.11.2019 року по 31.10.2021 року у розмірі 15525 грн. 96 коп.;суму інфляційних втрат за період з січня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 1773 грн. 79 коп.; 3% річних за період з 01.12.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 662 грн. 40 коп.; судовий збір у розмірі 1024 грн. 77 коп.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, АТ «Криворізька теплоцентраль» посилається на неповне дослідження обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ 
		В мотивування доводів апеляційної скарги АТ «Криворізька теплоцентраль» зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовано положення Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», оскільки відповідачі, як споживачі послуг з постачання теплової енергії не відносяться до категорії населення.
		Відповідачі спожили теплову енергію для обігріву належного їм на праві приватної власності нежитлового приміщення, то позивачем при розрахунках вартості наданих відповідачу послуг, застосовувались тарифи, передбачені для групи «інші споживачі» , а не для «населення».
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Від сторін у справі відзиви на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надходили.
		Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з 22.09.2015 року ОСОБА_1 на праві власності належало прим. АДРЕСА_2 . При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, вказане нежитлове приміщення з 10.04.2019 року на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.8,9).
		Виконкомом Криворізької міської ради у період з 2015 року по 2022 рік приймались рішення про початок та кінець опалювального сезону у місті (а.с.23-35).
		Згідно актів, наданих позивачем, в опалювальних сезонах 2015-2016 р.р., 2016-2017 р.р., 2017-2018 р.р., 2018-2019 р.р., 2019-2020 р.р., 2020-2021 р.р., 2021-2022 р.р. до житлового будинку АДРЕСА_3 , відтак і до приміщення 49, з початком опалювального сезону подавалось теплопостачання та відповідно вимикалось по його закінченню (а.с.10-22).
		Згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за надані позивачем послуги за період з 01.10.2015 року по 08.04.2019 року складає 34857 грн. 06 коп., на яку позивачем також нараховано інфляційні втрати у розмірі 21857 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп. (а.с.36-37,38).
		Також, згідно з наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за надані позивачем послуги за період з 13.11.2019 року по 31.10.2021 року складає 15525 грн. 96 коп., на яку позивачем також нараховано інфляційні втрати у розмірі 5275 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп. (а.с.39,40).
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Апеляційна скарга АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає задоволенню.
		МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
		Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону. 
		Задовольняючи частково позовнівимоги АТ «Криворізька теплоцентраль», суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги централізованого опалення. Крім того, оскільки відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання зі сплати коштів за надані послуги з постачання теплової енергії, суд першої інстанції вважав, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сума інфляційних втрат та 3% річних до запровадження воєнного стану на території України.
		Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Відповідно до статей66,67,162 ЖК Україниза користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.7ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
		Положеннями ч. 6 ст.19ЗаконуУкраїни«Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячноздійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
		Згідно ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений ст. 7 цього Закону обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
		Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
		Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		Частиною другоюстатті 382 ЦК Українивстановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		Відповідно достатті 322 ЦК Українина власника покладається тягар утримання майна.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		Згідно ст.526ЦК Українизобов`язання маєвиконуватися належнимчином відповіднодо умовдоговору тавимог цьогоКодексу. У відповідності дост.525ЦКУкраїни одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
		Відповідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Судомвстановлено,що АТ«Криворізька теплоцентраль»є постачальникомпослуг централізованогоопалення уперіод виникненнязаборгованості заадресою:  АДРЕСА_2 ,а відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачамипослуг зцентралізованого опалення,які надаютьсяАТ «Криворізькатеплоцентраль».  
		Згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за надані позивачем послуги за період з 01.10.2015 року по 08.04.2019 року складає 34857 грн. 06 коп., на яку позивачем також нараховано інфляційні втрати у розмірі 21857 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп. (а.с.36-37,38).
		Також, згідно з наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за надані позивачем послуги за період з 13.11.2019 року по 31.10.2021 року складає 15525 грн. 96 коп., на яку позивачем також нараховано інфляційні втрати у розмірі 5275 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп. (а.с.39,40).
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідачів на користьпозивача сумзаборгованості пооплаті занадані послуги, у зв`язку з неналежним виконаннямвідповідачами зобов`язаньпо своєчаснійта уповному обсязіоплаті наданихпозивачем послуг.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів збитків від інфляції та 3% річних суд першої інстанції виходив з того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, який триває до теперішнього часу. Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року. Отже, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме до запровадження воєнного стану на території України: збитки від інфляції за період з травня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 729 грн. 95 коп. та 3% річних за період з 21.04.2020 року по 23.02.2022 року у розмірі 270 грн. 15 коп.
		Колегія суддів апеляційного суду, не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Позивачем, відповідно до положень ст. 625 ЦК України здійснено нарахування відповідачу ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по жовтень 2022 року інфляційних втрат у розмірі 21857 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп., а також відповідачу ОСОБА_2 за період з грудня 2019 року по жовтень 2022 року інфляційних втрат у розмірі 5275 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 942 грн. 31 коп. 
		Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, який триває до теперішнього часу.
		Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
		Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з 22.09.2015 року ОСОБА_1 на праві власності належало прим. АДРЕСА_2 . При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, вказане нежитлове приміщення з 10.04.2019 року на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.8,9).
		Виконкомом Криворізької міської ради у період з 2015 року по 2022 рік приймались рішення про початок та кінець опалювального сезону у місті (а.с.23-35). 
		Згідно актів, наданих позивачем, в опалювальних сезонах 2015-2016 р.р., 2016-2017 р.р., 2017-2018 р.р., 2018-2019 р.р., 2019-2020 р.р., 2020-2021 р.р., 2021-2022 р.р. до житлового будинку АДРЕСА_3 , відтак і до приміщення 49, з початком опалювального сезону подавалось теплопостачання та відповідно вимикалось по його закінченню (а.с.10-22). 
		Отже, враховуючи те, що відповідачем приміщення використовуються не для постійного проживання, суд першої інстанції не вірно застосував приписи Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»
		Колегія суддів зазначає, що позивач, враховуючи статус нерухомого майна відповідача  «нежитлове приміщення», нараховував відповідачу за надання послуг з теплопостачання тариф для категорії «інші споживачі», оскільки вказані тарифи застосовуються до осіб : які постійно проживають у приміщенні, яке не призначене для проживання, які використовують квартиру, інше приміщення не для постійного проживання, а у інший спосіб (офісні приміщення, нотаріальна діяльність, тощо).
		Як вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», заборона та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, стосується категорії «населення», а як встановлено судом апеляційної інстанції відповідач нарахування здійснено для категорії «інші споживачі».
		За таких обставин, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які не повинні були бути застосовані.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з 39ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З урахуваннямзазначеного,колегія суддівприходить довисновку,що апеляційнаскарга підлягаєзадоволенню,у зв`язкуз чимскасовує рішеннясудувоскаржуваній частинінапідставі п.п.1,4ч.1ст.376ЦПКУкраїни,таприймаєнове рішенняпро задоволенняпозовнихвимог повністю щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 відсотків річних.
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
		Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		За частиною 13статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Як вбачаєтьсяізчастини2вказаноївищестатті,іншісудовівитрати,пов`язанізрозглядомсправи,покладаються:уразізадоволення позовунавідповідача;уразівідмови впозовіна позивача;у разі часткового задоволення позову  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи зазначене, з відповідачів підлягають стягненню на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом у суді першої інстанції  351 грн. та апеляційної інстанції - 3721,50 грн.
		Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - задовольнити.
		Заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року в частині часткової відмови в задоволенні позовних вимогщодо стягненняз  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» суми збитків від інфляції та 3 відсотків річних  скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму збитків від інфляції у розмірі у розмірі 21857 грн. 73 коп.; 3% річних у розмірі 5293 грн. 43 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , власник майна за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму збитків від інфляції у розмірі у розмірі 5275 грн. 09 коп.; 3% річних у розмірі 942 грн. 31коп.
		Стягнути в рівних частинах із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) судовий збір у загальному розмірі 4072 грн. 50 коп.
		В іншій не оскаржуваній частині рішення залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...