Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 596/801/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2023. Зареєстровано: 19.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2023.
Дата набрання законної сили: 18.10.2023
Результат оскарження 18.10.2023 Тернопільський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/596/114/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023211140000046

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" липня 2023 р.                                   Справа № 596/801/23
		Провадження № 1-кп/596/114/2023
		Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Гусятин кримінальне провадження №12023211140000046, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 11 квітня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України,                        
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , будучи військовозобов`язаним, у зв`язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та Указу Президента України № 342/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указу Президента України № 758/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указу Президента України №59/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», згідно із частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки на загальну мобілізацію, прибув 06 квітня 2022 року до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 та пройшов військово-лікарську комісію.
		06.04.2022 року рішенням військово-лікарської комісії ОСОБА_4 визнаний здоровим та на підставі ст. 39 «в», Розкладу хвороб придатним до проходження військової служби.
		У подальшому, 28 лютого 2023 року ОСОБА_4 належним чином вручено повістку із зобов`язанням прибути о 09:00 год. 10 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для призову на військову службу за мобілізацією.
		Проте, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин відмовився від проходження військової служби та у зазначений день і час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, розкаявся у вчиненому, вважав недоцільним досліджувати докази в кримінальному провадженні. 
		Суду пояснив, що в квітні 2022 року він пройшов військово-лікарську комісію, рішенням якої його визнано придатним до проходження військової служби.
		У подальшому, 28 лютого 2023 року йому за місцем його проживання особисто вручили повістку із зобов`язанням прибути о 09:00 год. 10 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для призову на військову службу за мобілізацією.
		10 березня 2023 року він не прибув в військомат, та не повідомив про причини не прибуття. Не з`явився у зв`язку з хворобою. При цьому в лікарню у зв`язку зі станом він не звертався. 
		Додатково пояснив, що він повністю усвідомлював свій обов`язок з`явитись для призову на військову службу за мобілізацією та розумів, що своєю неявкою та неповідомленням про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_3 він фактично ухиляється від призову на військову службу. Проте зазначив, що відчував страх за своє життя та здоров`я, тому ухилявся від призову. На даний час критично оцінює свої дії та розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати, оскільки на досудовому розслідуванні він активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та розкаюється у вчиненому. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, повністю підтверджуються письмовими доказами в справі.
		Учасники судового провадження не оспорювали обставин винуватості ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів (показань свідків) щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Як встановлено, обвинувачений ОСОБА_4 є військовозобов`язаний та перебував на військовому обліку у відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 . Військову присягу прийняв 08.05.2008 року. Присвоєно військове звання солдат. На підставі Указу Президента №69/2022 відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 27.02.2023 року призваний у Збройні Сили України
		Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
		Згідно абз. 3 ч. 5 ст. 22 Закону, особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.
		Відповідно до п. 1.1. глави 1 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
		Згідно з п.3.8. глави 3 розділу 2 зазначеного Положення, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
		Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
		Відповідно до п. 2.4.10. постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
		Як встановлено, рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.04.2022 року ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.
		Ці обставини підтверджуються також даними картки обстеження та медичного огляду від 06.04.2022 року.
		Обвинувачений ОСОБА_4 рішення ВЛК про його придатність не оскаржував.
		28 лютого 2023 року ОСОБА_4 особисто вручено повістку із зобов`язанням прибути о 09:00 год. 10 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для призову на військову службу за мобілізацією. 
		Факт особистого вручення обвинуваченому ОСОБА_4 повістки №35 підтверджується розпискою від 28 лютого 2023 року, в якій ОСОБА_4 особисто проставив свій підпис.
		Ці обставини не оспорюються і самим обвинуваченим ОСОБА_4 .
		Як встановлено, ОСОБА_4 10 березня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для призову на військову службу за мобілізацією не прибув та не повідомив про причини не прибуття.
		Ці обставини підтверджуються повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 від 18.05.2023 року №1/1297, з якого слідує, що 12.02.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , вручено повістку для прибуття 14.02.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про те, ОСОБА_4 не прибув. Документи до 3 відділення поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області не подавались у зв`язку з проведенням військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 розшукових заходів щодо встановлення місця перебування гр. ОСОБА_4 26.02.2023 року гр. ОСОБА_4 вручено повістку на 27.02.2023 року для призову на військову службу за мобілізацією. Про те, ОСОБА_4 вимоги повістки проігнорував та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а пізніше надав медичні документи про захворювання. 28.02.2023 року ОСОБА_4 повторно вручено повістку на 10.03.2023 року для призову на військову службу за мобілізацією, яку проігноровано теж.
		Обставини умисного ухилення від призову на військову службу під час мобілізації доводиться також даними рапортів офіцера відділення рекрутингу та комплектування ст. лейтенанта ОСОБА_6 , водія ІНФОРМАЦІЯ_3 ст.солдата ОСОБА_7 від 12.03.2023 року.
		Згідно інформації КНП «Копичинецька комунальна лікарня» №296 від 13.04.2023 року, в період з 28.02.2023р. по 10.03.2023р. звернення та лікування ОСОБА_4 в КНП «Копичинецька комунальна лікарня» КМР не виявлено.
		Ці обставини не оспорюються обвинуваченим.
		Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації «поза розумним сумнівом», і кваліфікація його дій за ст. 336 КК України є вірною.
		Стаття 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		При призначенні покарання судом враховується, що ОСОБА_4 вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, за матеріалами кримінального провадження характеризується формально позитивно, раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інші обставини справи, в тому числі, дані досудової доповіді про доцільність виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а також обставини, що пом`якшують призначене покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Так обвинувачений ОСОБА_4 упродовж досудового розслідування та судового провадження давав визнавальні показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення і не оспорював фактичних обставин справи, що свідчить про намір останнього сприяти здійсненню правосуддя.
		Як слідує із обвинувального акту, затвердженого прокурором ОСОБА_3 , стороною обвинувачення зазначено обставинами, що пом`якшують призначене покарання ОСОБА_4 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання при проведенні досудового розслідування не встановлено. (а.с.2).
		Судом теж не встановлено обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
		Також відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого  ОСОБА_4  те, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Приписами ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Як встановлено, прокурор в судових дебатах просив призначити покарання обвинуваченому у виді 4 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, що на переконання суду є невиправдано суворим покаранням.
		Виходячи з наведеного суд вважає, що слід призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, наближеному до мінімального строку покарання, передбаченого санкцією статті 336 КК України.
		На підставі встановлених судом обставин та особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 суд не вбачає. Судові витрати відсутні. Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 370-376 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим в пред`явленому обвинуваченні за ст.336 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
		Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		Згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази: картку обстеження та медичного огляду від 06.04.2022 на 1 арк., довідку військово-лікарської комісії від 22.04.2022 на 1 арк., розписку про отримання повістки від 28.02.2023 на 1 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження за № 12023211140000046.
		Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд протягом 30 днів з часу його оголошення, а обвинуваченим у той же термін з дня отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя Гусятинського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...