Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/3093/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2023. Зареєстровано: 19.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2023.
Дата набрання законної сили: 09.05.2023
Номер судового провадження: 2/333/436/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 333/3093/22
		Провадження № 2/333/436/23
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		Іменем України
		06 квітня 2023 року                                  м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Кари Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу № 333/3093/22 за позовом ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, -
		В С Т А Н О В И В:
		28.07.2022 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Працевитого Г.О. до АТ «АЛЬФА-БАНК» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М.
		Позивач вобґрунтування своїхпозовних вимогпосилається нате,що зсайту «Автоматизованасистема виконавчогопровадження» сталовідомо провнесення йогоприватним виконавцемКотулою А.М.до реєструборжників узв`язку звиконанням виконавчогопровадження №66347223.На виконанніприватного виконавцявиконавчого округуЗапорізької областіКотули А.М.перебуває ВП№ 66347223щодо примусовоговиконання виконавчогонапису приватногонотаріуса Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідиВ.О.№ 6659від 07.06.2021року насуму 39252грн.03коп.Позивач звернувсядо виконавцяз запитомта отримавкопії документів,що сталипідставою длявідкриття виконавчогопровадження ВП№ 66347223.Зокрема,підставою дляйого відкриттястав виконавчийнапис №6659від 07.06.2021року,який вчиненийприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округу БригідоюВ.О.,за якимзапропоновано звернутистягнення на ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №592084521від 20.11.2016року,укладеним зАТ «АЛЬФА-БАНК»у розмірі38602грн.03коп. Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом за умови наявності лише безспірної заборгованості. Позивач не отримував від відповідача жодної вимоги про сплату заборгованості і усунення порушень, а також будь-які документи щодо вчинення виконавчого напису. При цьому, кредитний договір було укладено 20.11.2016 року, до цього часу АТ «АЛЬФА-БАНК» письмової вимоги не направляло на адресу ОСОБА_1 . Підставою для вчинення виконавчого напису № 6659 від 07.06.2021 року є кредитний договір № 592084521 від 20.11.2016 року, укладений з АТ «АЛЬФА-БАНК», у розмірі 38602 грн. 03 коп. Позивач не вважає заборгованість безспірною. Крім того, кредитний договір № 592084521 від 20.11.2016 року не є нотаріально посвідченим кредитним договором, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на такому кредитному договорі, що не відноситься до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, відповідачем, всупереч вимог закону не було надано до нотаріуса документів, які б підтверджували право його вимоги до позивача за кредитним договором, а нотаріус помилково, всупереч вимог закону, не перевірив зміст договору на який відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість. Виконавчий напис нотаріуса № 6659 від 07.06.2021 року вчинено з порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим позивач просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп. та вирати на правничу допомогу у розмірі 8425 грн. 20 коп.
		Ухвалою судді від 29.07.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Відповідач у встановлений законом строк відзив на позовну заяву не подав, в зв`язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
		22.09.2022 року на виконання вимог ухвали суду приватний нотаріус Бригіда В.О. надіслав на адресу суду завірені належним чином копії виконавчого напису, вчиненого 07.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6659.
		У судове засідання позивач та його представник  адвокат Працевитий Г.О. не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином, представник позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
		Відповідач, повідомлений судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
		Треті особи у судове засідання, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі. До суду надали заяви про розгляд справи заїх відсутності.
		Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. 
		07.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6659, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості у розмірі 39 252 грн. 03 коп. (а.с. 29).
		03.08.2021 року на підставі вищезазначеного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. відкрито виконавче провадження № 66347223 (а.с. 30).
		Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
		Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22.02.2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. 
		Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 07.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 645/1979/15-ц. 
		Крім того, навіть у разі наявності правових підстав відповідно до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної відповідно до виконавчого напису № 6659 від07.06.2021року,була обумовленай іншимиобставинами,наведеним нижче. 
		Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		ОСОБА_1 взагалі не отримував жодних повідомлень ні від відповідача, ні від приватного нотаріуса Бригіди В.О.
		У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначений у написі, є безспірним. Розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі, щодо наявності грошового зобов`язання позивача за період з 25.09.2020 року по 03.02.2021 року: 10860 грн. 77 коп.  прострочена заборгованість за сумою кредиту; 27491 грн. 36 коп.  строкова заборгованість за сумою кредиту; 249 грн. 90 коп.  строкова заборгованість за комісією та відсотками є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання. 
		Згідно зі ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису  це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повина бути безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника  це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Судом ухвалоюсуду від29.07.2022року буловитребувано уприватного нотаріусаБригіди В.О.копії документів,на підставіяких буловчинено виконавчийнапис №6659від 07.06.2021року. 22.09.2022 року на виконання вимог ухвали суду приватний нотаріус Бригіда В.О. надіслав на адресу суду завірені належним чином копії виконавчого напису, вчиненого 07.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6659. З наданих документів встановлено, що договір не посвідчений нотаріально, усі документи надані товариством в копіях, наявна лише виписка з рахунку.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості в сумі 39252 грн. 03 коп. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не переконався належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, вчинив виконавчий напис, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно зі ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6659, вчинений 07.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості в сумі 39 252 грн. 03 коп.
		Щодо вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
		Відповідно до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
		Стороною відповідача не подано заяву про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.
		Договір про надання правової допомоги  домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
		Згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу позивачем надано договір про надання правових послуг адвоката від 14.02.2022 року укладений між ним та адвокатом Працевитим Г.О. (а.с. 11), додатковий договір від 14.02.2022 року (а.с. 12), рахунок на оплату № 1429 від 14.02.2022 року сумма 1500,00 грн.(послуга  складання заяви про забезпечення позову), акт № 1429 від 14.02.2022 року на сумму 1500,00 грн (а.с. 13), рахунок на оплату № 1430 від 14.02.2022 року сумма 3000,00 грн. (послуга  складання позовної заяви), акт № 1430 від 14.02.2022 року сумма 3000,00 грн. (а.с. 14), рахунок на оплату № 1431 від 14.02.2022 року сумма 3925 грн. 20 коп. (послуга  гонорар за ведення справи у суді), акт № 1431 від 14.02.2022 року на суму 3925,20 грн. (а.с. 15). 
		Суд вважає, що за таких обставин позивачем доведено витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 425 грн. 20 коп., відповідачем не доведено неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката (складність справи, обсяг виконаних робіт, ціна позову), тому вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача. 
		Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, ч. 4 ст. 223, ст. ст. 2, 10-13, 77-80, 133, 134, 137, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд, 
		В И Р І Ш И В:
		Позов  ОСОБА_1 в особі представника  адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович,  задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6659, вчинений 07.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» заборгованості за кредитним договором № 592084521 від 20.11.2016 року та плати за його вчинення на загальну суму 39 252 грн. 03 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору: за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8425 (вісім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 20 коп.
		Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. 
		Повне судове рішення складене 06 квітня 2023 року.
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя                                   В.Б. Кулик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...