Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/24951/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2023. Зареєстровано: 19.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2023.

Номер судового провадження: 2/686/404/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/24951/22
		Провадження № 2/686/404/23 
		 
		           
		   РІШЕННЯ 
		               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28 червня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд
		Хмельницької області в складі:
		головуючого судді - Приступи Д.І.,
		за участю секретаря Люкової Л.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» та з врахуванням збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 19 652,50 грн. завданих матеріальних збитків, 3 930, 60 грн. пені, відповідно до п.37.2 ст.37 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», 5 000 грн. завданої моральної шкоди та 165 670, 57 грн. пені відповідно до ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів». Вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй неправомірно не повертаються грошові кошти, що списані з її карткового банківського рахунку внаслідок шахрайських дій та також вказує, що цим їй завдано моральної шкоди. 
		Позивачка та її повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять позов задовольнити.
		Повноважний представник відповідача в судовому засіданні та в поданому до суду відзиві на позов проти позову заперечувала, вказувала на безпідставність позовних вимог та просила в задоволенні позову відмовити.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як об`єктивно встановлено судом, позивачка є власником рахунку № НОМЕР_1 в AT КБ «Приватбанк», до якого прив`язана платіжна картка AT КБ «Приватбанку» «Універсальна», яка має № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою по картці/рахунку за 08.05.2022 року.
		З 2015 року позивачка також є власником рахунку № НОМЕР_3 , до якого прив`язана платіжна картка «Картка для виплат», яка має № НОМЕР_4 що підтверджується випискою по картці/рахунку за 08.05.2022 року.
		8 травня 2022 року з рахунків позивачки було списано кошти на загальну суму 19 652,50 грн., а саме: з картки для виплат № НОМЕР_4 було списано 17 140 грн., платежами на 3000 грн., 5000,00 гри., 50,00грн., 9000,00 гри., 90,00грн., з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 було списано 2 512,50 грн., в тому числі 12,50 грн. комісія банку. 
		9 травня 2022 року позивачка з даного приводу звернулася в службу безпеки відповідача за адресою АДРЕСА_1 , де співробітник служби повідомив позивачку, що 08.05.2022 р. о 12:13 години був змінений її фінансовий телефон з встановленого номера НОМЕР_5 на номер НОМЕР_6 .
		Позивачка вказуючи, що не здійснювала зміну фінансового номера, звернулась з претензією до АТ КБ «ПриватБанк» про відновлення залишків її грошових коштів в розмірі 19 655,00грн. на її картках.
		У відповіді від 23.06.2022 року на претензію позивачки, відповідач відмовив у задоволенні її вимог.
		Дана відповідь була оскаржена позивачкою до Національного банку України 
		У відповіді на вказану скаргу Національний банк України запропонував позивачці звернутись до правоохоронних органів.
		09.05.2022 року позивачка звернулась до правоохоронних органів з заявою про вчинення шахрайських дій.
		На сьогоднішній день справа за заявою позивачки та заявами інших потерпілих від подібних шахрайських дій порушена за ч.3 ст.190 КК України, та перебуває на стадії досудового розслідування в ГСУ Національної поліції України (номер провадження в ЄРДР - №12 022 000000000469 від 31.05.2022 року). В рамках даного кримінального провадження позивачку було визнано потерпілою.
		Вказане підтверджується матеріалами справи.
		Не погоджуючись з такими діями банку, позивачка звернулася до суду про стягнення списаних грошових коштів, пені та моральної шкоди.
		Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про з урахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який діяв на момент укладання угоди та списання грошових коштів, платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Відповідно до ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка гротові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
		Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - є належним способом виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, банк повинен нести відповідальність.
		Зміна фінансового телефону позивачки була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, Умов та правил надання банківських послуг (діючих на момент списання коштів). 
		Згідно з п.1.1.1.70 Умов Фінансовий номер Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Фінансовий номер підтверджується Клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу у відділенні Банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІП-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват 24. Згідно з п. 1.1.2.2.5 Умов і правил, Клієнт має право змінити Фінансовий номер телефону через банкомат, термінал самообслуговування або у системі «Приват 24». Цю зміну фінансового номера телефону повинен зробити Клієнт особисто.
		Відповідно до п.1.1.1.1 Умов і Правил, Автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних. 
		На думку суду, автентифікація особи позивачки 08.05.2022 р. системою Приватбанку була проведена неналежним чином, а саме, Банк не переконався в тому що на фотографії зображена саме особа позивачки, відповідальний співробітник банку сам взяв на себе відповідальність та самостійно визначив, що на моніторі він бачить саме позивачку та того візуального зображення, йому достатньо для прийняття відповідного рішення, на підставі якого стало можливим подальше зняття коштів, тобто надало можливість доступу третіх осіб до карток позивачки та проведення неналежного переказу.
		Таким чином, на думку суду АТ КБ «Приватбанк» порушило п. 1.1.2.2.5 Умов, а сааме допустило проведення 8 травня 2022 року зміну фінансового телефону позивачки НОМЕР_5 без її особистої участі способом не передбаченим Умовами та Правилами - по телефону. Окрім цього, АТ КБ «Приватбанк» порушив п. 1.1.1.1 Умов, провівши віддалено електронну ідентифікацію з ознаками фальсифікації особистих даних (особистої фотографії та закордонного паспорту).
		Умовами та правила відповідача не передбачено відповідальність за спричинення збитків в результаті неналежного переказу. 
		Відповідно до ч. З ст. 1092 ЦК України, яка діяла на час незаконного списання коштів з коштів, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Отже, положення чинного законодавства України, які діяли на момент спричинення мені збитків, передбачає прямий обов`язок банку, в разі виявлення незаконного списання коштів, повернути їх на рахунок клієнта.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Відповідно до п.8 та п.9 Розділу VI Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів», Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
		Відтак позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді неправомірно списаних з рахунків коштів є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
		Згідно з п.37.2 ст. 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику неню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений поговором між ними.
		Сума пені, відповідно до 37.2 ст.37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», становить 3 930, 60 грн. та підтверджується розрахунком сторони позивача.
		В цій частині позов також підлягає до задоволення.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями), при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. На думку суду, обгрунтованими є пояснення позива про заподіяння їй моральної шкоди та заявлений до відшкодування її розмір є обгрунтованим та не завищеним.
		В цій частині позов також підлягає до задоволення.
		Що стосується вимог про стягнення іншого виду пені, то в цій частині позов не підлягає до задоволення.
		Враховується, що ст. 61 Конституції України забороняє притягати особу двічі до юридичної відповідальності одного виду в тому числі до цивільно-правової.
		Судові витрати в силу ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 353, 354 ЦПК України,
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 19 652,50 грн. завданих матеріальних збитків, 3 930,60 грн. пені, 5 000 грн. завданої моральної шкоди.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. 
		 
		В решті в позові відмовити.
		 
		На рішення суду  може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
		В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Дата складання повного тексту рішення суду - 07.07.2023 року.
		 
		                          Суддя:         Д.І. Приступа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...