Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/5158/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2023.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Номер судового провадження: 12-34гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		13 липня 2023 року
		м. Київ
		 
		Справа № 922/5158/21
		Провадження № 12-34гс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачаТкача І. В.,
		суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., 
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 922/5158/21
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація юристів Слобожанщини»
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023
		(головуючий суддя Шевель О. В., судді Крестьянінов О. О., Фоміна В. О.)
		 
		за позовом керівника Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області та Лозівської районної державної адміністрації Харківської області
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-плюс»; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація юристів Слобожанщини»
		 
		про розірвання договорів та повернення земельних ділянок,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		1.            Керівник Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області, Лозівської районної державної адміністрації Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договорів оренди (укладених між Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-плюс» (далі - ТОВ «Арт-плюс») та договорів суборенди (укладених між ТОВ «Арт-плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація юристів Слобожанщини» (далі - ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини»)), зобов`язання ТОВ «Арт-плюс» повернути територіальній громаді в особі Лозівської міської ради Харківської області відповідні земельні ділянки (усього 10 земельних ділянок).
		 
		2.            Господарський суд Харківської області рішенням від 19.09.2022 в задоволенні позову відмовив повністю.
		 
		3.            В обґрунтування прийнятого рішення місцевий господарський суд зазначив, що орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах (Лозівська міська рада), не вживав заходів щодо розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок, про що повідомив прокуратуру в листі від 02.12.2021. Лозівська районна державна адміністрація Харківської області також не вживала таких заходів, про що повідомила прокуратуру в листі від 06.12.2021. На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою на адресу Лозівської міської ради та Лозівської районної державної адміністрації направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих статтями 23, 24 зазначеного Закону.
		 
		4.            Господарський суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду із цим позовом, дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтував підстави представництва інтересів держави в суді.
		 
		5.            Суд першої інстанції зауважив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження підстав позову. На думку суду, актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства недостатньо для звернення до суду з вимогою про розірвання договорів оренди та суборенди земельних ділянок, а самі акти не є належними доказами відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) порушення відповідачами умов договорів оренди та суборенди землі в частині цільового призначення її використання, тому не можуть бути підставою для розірвання договорів оренди та суборенди земельних ділянок.
		 
		6.            Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.01.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
		 
		7.            Постанову мотивовано тим, що прокурором до позовної заяви було надано акти обстеження земельних ділянок від 19.08.2021 (які немає підстав вважати неналежними доказами), а відповідачами в ході розгляду справи в обґрунтування заперечень проти позову наводилися лише посилання на недоліки вказаних актів (які не спростовують встановлених в актах обставин), а також припущення, не підтверджені доказами (зокрема, щодо неможливості обстеження всіх десяти земельних ділянок протягом одного дня). З урахуванням цього суд дійшов висновку про те, що існування заявлених прокурором обставин (розорювання пасовищ та вирощування на спірних земельних ділянках соняшника всупереч умовам договорів оренди) є більш вірогідним, ніж протилежних.
		 
		8.            З огляду на зазначене апеляційний суд виснував, що спірні договори оренди, укладені між Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ «Арт-плюс», підлягають розірванню в судовому порядку. Водночас відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється, тобто відповідні договори суборенди підлягають розірванню в силу вимог закону. Щодо позовних вимог про повернення орендованих земельних ділянок територіальній громаді в особі Лозівської міської ради Харківської області суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вимоги теж підлягають задоволенню, оскільки повернення цих ділянок є правовим наслідком розірвання договорів оренди та суборенди.
		 
		9.            Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		10.         Касаційна скарга мотивована таким.
		 
		11.         Прокурор не обґрунтував наявність підстав для розірвання договорів суборенди, укладених між ТОВ «Арт-плюс» та ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини». Такі договори можуть бути розірвані лише за позовом ТОВ «Арт-плюс» або ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини» як сторін договору. ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини» жодним чином не порушувало умови оренди.
		 
		12.         Скаржник також вважає акти обстеження земельних ділянок від 19.08.2021 необґрунтованими, незаконними і такими, що не відображають дійсних обставин.
		 
		13.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.04.2023 відкрив касаційне провадження у справі № 922/5158/21 за касаційною скаргою ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини».
		 
		 
		 
		 
		Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		 
		14.         Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 24.05.2023 передав справу № 922/5158/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України.
		 
		15.         Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.
		 
		16.         Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. За змістом цієї статті під поверненням земельної ділянки розуміється припинення користування ділянкою, звільнення її від присутності орендаря та його майна на ділянці, забезпечення власнику можливості безперешкодного доступу до неї. Для цього орендар залежно від обставин має прибрати із земельної ділянки своє майно (техніку, механізми, худобу), підшукавши місце зберігання майна чи утримання худоби і перемістивши туди майно; знести тимчасові споруди та вчинити інші подібні дії. Для їх вчинення потрібен певний час. Водночас цим Законом не встановлений строк, протягом якого орендар має повернути земельну ділянку в разі припинення або розірвання договору оренди землі. Отже, орендар має повернути земельну ділянку протягом розумного строку (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) після припинення або розірвання договору оренди землі.
		 
		17.         На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, обов`язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку виникає лише після припинення або розірвання договору оренди, і таке повернення орендар має вчинити добровільно протягом розумного строку. Лише за спливом такого строку право орендодавця може бути порушеним, внаслідок чого в орендодавця виникне право на позов (у матеріальному значенні) про повернення земельної ділянки.
		 
		18.         У цій справі на час звернення позивача з позовом договори оренди ще не були припинені або розірвані. Відповідно у відповідача на той час ще не виник обов`язок щодо повернення земельних ділянок, оскільки такий обов`язок виник лише внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про розірвання договорів, яке відповідає способу захисту прав шляхом зміни правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України) в силу вказівки закону (частина перша статті 34 Закону України «Про оренду землі»). Тому колегія вважає, що підстав для задоволення вимог про повернення земельних ділянок немає, а позов у цій частині пред`явлений передчасно.
		 
		19.         Водночас Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що вимога позивача про повернення земельної ділянки до земель запасу є похідною від вимоги про розірвання договору оренди (пункт 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20).
		 
		20.         З огляду на викладене вище Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського судувважає наявними підстави для відступлення від висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20, про те, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, та про те, що в разі задоволення судом вимоги про розірвання договору оренди суд може одночасно задовольнити вимогу про повернення земельної ділянки.
		 
		Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу
		 
		21.         Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		 
		22.         У справі № 922/3166/20 Велика Палата Верховного Суду, виходячи з фактичних обставин справи та заявлених позовних вимог, погодилась з тим, що вимога про повернення земельної ділянки до земель запасу є похідною від вимоги про розірвання договору оренди.
		 
		23.         За змістом ГПК України Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки в конкретних справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ та фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами в подібних суспільних правовідносинах. 
		 
		24.         З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин і оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
		 
		25.         Відмінність фактичних обставин справи, яка розглядається, у порівнянні з фактичними обставинами справи, у якій висловлена правова позиція Великою Палатою Верховного Суду, за відсутності різних підходів судів до вирішення подібної правової проблеми з такими ж фактичними обставинами не є підставою для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду.
		 
		26.         Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими (пункти 24-26 постанови Великої Палати Верхового Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
		 
		27.         Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на фактичні обставини справ № 922/3166/20 та № 922/5158/21.
		 
		28.         У справі № 922/3166/20 орендодавець земельної ділянки (Харківська міська рада) подав позов до орендаря та володільця земельної ділянки (Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко») з вимогами про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		29.         Підпунктом 3.2.2 договору оренди сторони погодили, що орендар зобов`язаний у разі розірвання договору звільнити земельну ділянку, привести її в належний стан та повернути її орендодавцю. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій території, а при необхідності - і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці (пункт 6.2 договору оренди).
		 
		30.         Тобто правовідносини у справі № 922/3166/20 склались між сторонами договору оренди (орендарем та орендодавцем).
		 
		31.         Натомість у справі № 922/5158/21 з позовом звертається прокурор в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області та Лозівської районної державної адміністрації Харківської області до ТОВ «Арт-плюс» (орендаря) та ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини» (суборендаря) з вимогами про розірвання договорів оренди та суборенди та повернення земельних ділянок. При цьому вимоги прокурора про зобов`язання повернути земельні ділянки звернуті до ТОВ «Арт-плюс» (орендаря).
		 
		32.         Однак ТОВ «Арт-плюс» передало спірні земельні ділянки у суборенду ТОВ «Асоціація юристів Слобожанщини». Наразі суборендар є володільцем та користувачем спірних земельних ділянок.
		 
		33.         Отже, правовідносини у справах № 922/3166/20 та № 922/5158/21 є неподібними як за змістовним, так і за суб`єктним критерієм.
		 
		34.         За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими підстави для передачі справи № 922/5158/21 на її розгляд для вирішення питання про відступ від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		 
		Висновки Великої Палати Верховного Суду
		 
		35.         Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		 
		36.         З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Справу № 922/5158/21 за позовом керівника Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області та Лозівської районної державної адміністрації Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація юристів Слобожанщини» про розірвання договорів та повернення земельних ділянок, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація юристів Слобожанщини» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
		 
		Ухвала у справі № 922/5158/21 набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців О. М. Ситнік Д. А. Гудима О. С. Ткачук Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...