Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/1249/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2023. Зареєстровано: 20.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2023.
Дата набрання законної сили: 19.07.2023
Номер судового провадження: 22-ц/803/5709/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/5709/23 Справа № 212/1249/23   Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 липня 2023 року                                м.Кривий Ріг
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді     Агєєва О.В.,
		суддів:     Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №212/1249/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення одноразової виплати, що нараховується при виході на пенсію за віком, середнього заробітку за час затримки одноразової виплати, моральної шкоди, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року,ухвалене у складі судді Колочко О.В., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2023 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача АТ «Криворізький залізорудний комбінат», в обгрунтування якого зазначив, що працював на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці 20 років 4 місяці. 06.06.2022 його було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. При звільненні ОСОБА_1 не було виплачену одноразову виплату в розмірі тримісячної середньої зарплати, що передбачено Колективним договором АТ «Кривбасзалізрудком» (далі  Колективний договір) та Галузевою угодою гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 (далі  Галузева угода). У зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку, а також моральну шкоду. Просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 63 590,88 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб виході на пенсію за віком; середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні в розмірі 144 821,32 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору; грошові кошти в сумі 12 718,18 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої неотриманням одноразової виплати працівнику при виході на пенсію та військового збору, в рахунок невиплаченої одноразової виплати працівнику при за віком, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу при виході на пенсію у розмірі тримісячної середньої заробітної плати всумі 63 590 гривень 88 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні всумі 144 821 гривны 32 коп., моральну шкоду всумі 3 000 гривень безурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В обґрунтування зазначив, що судом не надано жодної правової оцінки посиланням відповідача на порушення позивачем вимог щодо вчинення певної процесуальної дії, зокрема під час подання заяви про зміну позовних вимог, яку подано із порушенням процесуального строку. Судом також не застосовано строки позовної давності, про які було заявлено відповідачем. Посилання суду на продовження строку на час карантину без дослідження обставин, яким чином це завадило позивачеві вчасно скористатись своїм правом  безпідставне. На вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за ст.117 КЗпП України застосовується тримісячний строк звернення до суду, що також не було враховано. Крім того, судом не враховано, що трудовий стаж позивача переривався у 2003 році на 10 днів, тому навіть за наявності підстав для виплати стягуваної допомоги слід брати для розрахунку стаж до 20 років. На підставіЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на момент звільнення позивача з підприємства відповідача, дія пунктів Колективного договору, на підставі яких робітникам виплачується одноразова виплата при виході на пенсію за віком, була зупинена, тому вимога позивача про стягнення одноразової виплати при виході на пенсію за віком є необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Судом залишено поза увагою Закон України «Про правовий режим воєнного часу» що регламентує можливість окремих обмежень прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень в умовах воєнного або надзвичайного стану. Крім того, на відповідача не розповсюджується дія Галузевої угоди згідно діючої судової практики. Жодних прав позивача порушено не було. Факт нанесення моральної шкоди неправомірними діями  відсутній.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу  без задоволення. В обґрунтування зазначив, що позивач дізнався про порушення його прав лише у листопаді 2022 року. Крім того, позовну заяву подано під час дії карантину, за яким строки визначені ст.. 233 КЗпП України було продовжено. Звертаючись до суду, позивач визначив період розрахунку у 4 місяці, керуючись принципами розумності та справедливості. Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Позивач мав право на отримання одноразової виплати відповідно до п.25.13 Колективного договору та п.6.1 Галузевих угод. Позивач сумлінно працював на підприємстві відповідача понад 20 років, не допускав порушень трудової дисципліни, а відповідачем було порушено законодавство про оплату праці, що негативно вплинуло на моральний стан позивача. 
		 
		Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Ціна у позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи. 
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції  скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
		 
		Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Кривбасзалізрудком», працюючи прохідником ш-ти «Гвардійська» з 04.02.2002 по 31.10.2003, ш-ти «Родина» з 10.11.2003 по 06.06.2022 (а.с.9, 10).
		06 червня 2022 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за віком згідно зі ст. 38 КЗпП України (а.с.10, 37).
		Колективним договором ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на 2020-2022 року встановлено, що працівнику при виході на пенсію за віком виплачувати одноразову виплату у розмірі, що залежить від стажу роботи у комбінаті, а саме, зокрема тримісячної середньої зарплати  при стажі від 20 і більше років (пункт 25.13 Договору) (а.с.44-48).
		Згідно з Наказом АТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 1497 від 21.04.2022 зупинено на період воєнного стану дію пунктів 25.13, 25.16 Колективного договору ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на 2020-2022 роки, а також припинено здійснювати виплати, передбачені вказаними пунктами Колективного договору (а.с. 88).
		Як вбачається з виписки по картці/рахунку, відкритому у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , а також з копії табуляграми за червень 2022 року, позивачу при звільненні з підприємства відповідача допомога при виході на пенсію не виплачувалась.
		 
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на момент виходу на пенсію мав стаж роботи на підприємстві відповідача понад 20 років, а тому на нього розповсюджується дія пункту 6.1. Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки, згідно з яким при звільненні роботодавцем повинна бути сплачена йому вихідна допомога в розмірі тримісячної середньої заробітної плати. Оскільки така умова не була дотримана роботодавцем, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до відповідача з такою вимогою.
		 
		Апеляційний суд не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.
		Згідно п. 25.13 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком», працівнику, при виході на пенсію за віком, передбачено виплачувати одноразову виплату в розмірі, що залежить від стажу роботи у комбінаті, а саме: середньомісячної зарплати - при стажі від 10 до 15 років; двомісячної середньої зарплати - при стажі від 15 до 20 років; тримісячної середньої зарплати - при стажі від 20 і більше років.
		Відповідно ч.2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
		Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.2 Закону України «Про колективні договори і угоди»колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі:на національному рівні - генеральна угода;на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди;на територіальному рівні - територіальні угоди.
		Частиною 2статті 3 Закону України «Про колективні договори і угоди»визначено, що сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.
		Відповідно до приписів частин 1, 5, 8статті 4 Закону України «Про колективні договори і угоди»право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог. За наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох репрезентативних відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб`єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців для ведення переговорів і укладення угоди відповідного рівня вони повинні сформувати спільний представницький орган. Спільний представницький орган сторони профспілок, роботодавців може вести переговори та укладати колективні угоди відповідного рівня за дорученням його членів, які є репрезентативними відповідно до законодавства України про соціальний діалог.
		Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди», умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
		Відповідно ч.ч.1, 11 ст.9 Закону України«Про колективнідоговори таугоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди підлягають повідомній реєстрації в установленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, а колективні договори і територіальні угоди іншого рівня - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		 
		Як установлено судом та не заперечується сторонами по справі, пунктом 25.13 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком» передбачено, що працівнику, при виході на пенсію за віком, передбачено виплачувати одноразову виплату в розмірі, що залежить від стажу роботи у комбінаті, а саме: середньомісячної зарплати - при стажі від 10 до 15 років; двомісячної середньої зарплати - при стажі від 15 до 20 років; тримісячної середньої зарплати - при стажі від 20 і більше років.
		Разом з тим, згідно з Наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком» №1497 від 21 квітня 2022 року, на період дії воєнного стану дію пунктів 25.13, 25.16 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком» зупинено.
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченістаттями 43-46 Конституції України.
		В той же час, відповідно дост. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		24 лютого 2022року Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією, на території України введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду справи.
		Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені положеннямиЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно п.5 ч.1ст.6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
		15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ХІ, який набув чинності 24 березня 2022 року і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
		Пунктом 2 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Отже, положенняЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
		Відповідно достатті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
		Згідно з Наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком» №1497 від 21 квітня 2022 року, на період дії воєнного стану зупинено дію пунктів 25.13, 25.16 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком». 
		Оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктом 25.13 Колективного договору, їх призупинення відповідачем відповідає положенням ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаний Закон є чинним, не скасованим, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, в тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22.
		 
		Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що виплати підприємством відповідача одноразової виплати, що нараховується при виході на пенсію за віком на підставі п.25.13 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком», зупинено на підставі Наказу ПАТ «Кривбасзалізрудком» № 1497 від 21 квітня 2022 року, тому, на момент звільнення позивача з ПАТ «Кривбасзалізрудком» і до закінчення воєнного стану, у відповідача відсутній обов`язок з виплати повивачу виплати, передбаченої пунктом 25.13 Колективного договору.
		При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що зупинення дії п. 25.13 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком» на період воєнного стану не позбавляє позивача, після закінчення воєнного стану, звернутися до суду з такими вимогами у випадку, якщо відповідач не проведе з ним відповідний розрахунок.
		 
		Щодо посилань суду першої інстанції на умови Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України, як на підставу для задоволення позовних вимог позивача, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що згідно з п.1.3. Галузевої угоди - угоду укладено згідно із законодавством України, зокрема,Кодексом законів про працю України,Законами України «про колективні договори і угоди», «;Про організації роботодавців», «;Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», положеннями Генеральної угоди та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до п. 1.4. Галузевої угоди - угода діє безпосередньо і поширюється на всіх працівників, які уклали трудові договори з підприємствами гірничо-металургійного комплексу України, що є у сфері дії сторін, які підписали угоду, незалежно від форм власності і господарювання, а також у частині, обумовленій окремими пунктами, - на осіб, що потребують особливої соціальної підтримки згідно п. 6.13
		Пунктом 1.7. Галузевої угоди передбачено, що норми і положення угоди є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, що її уклали.
		Відповідно до п. 1.11.Угода набирає чинності з дня її підписання і діє до укладення нової угоди
		Пунктом 6.1. Галузевої угоди передбачено виплачувати працівнику при фактичному виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі, залежному від стажу його роботи на підприємстві, але не менше: при стажі роботи від 7,5 до 15 роківсередньомісячної заробітної плати; від 15 до 20 роківдвомісячної середньої заробітної плати; від 20 і більше роківтримісячної середньої заробітної плати.
		Додаткові умови виплат можуть встановлюватися у колективному договорі.
		 
		Однак, ПАТ «Кривбасзалізрудком» участі у колективних переговорах по укладенню Галузевої угоди металургійного комплексу України та підписанні угоди не брало, членом організацій роботодавців, що брали участь у колективних переговорах та підписанні Галузевої угоди металургійного комплексу України, не було. Доручення вести переговори та укладати колективні угоди жодному з спільних представницьких органів роботодавців, які підписали Галузеву угоду металургійного комплексу України, не надавав. Таким чином, відповідач не є підписантом Галузевої угоди металургійного комплексу України, тому вимоги Галузевої угоди металургійного комплексу України на відповідача не розповсюджується.
		 
		Вказаний висновок повністю узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі 213/1176/16-ц, провадження № 61-1781св17.
		 
		На підставі наведеного вище колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку з зупиненням дії п. 25.13 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком» у відповідача, наразі, відсутній обов`язок виплатити позивачу одноразову виплату у зв`язку з виходом на пенсію за віком.
		 
		При цьому колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було пропущено без поважних причин тримісячний строк позовної давності з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
		Відповідно ч.2 ст.233КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
		Постановою КМУвід 23.12.2022року №1423 строк дії карантину встановлений Постановою КМУ«Про встановленнякарантину тазапровадження обмежувальнихпротиепідемічних заходівз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиСОVID-19,спричиненої коронавірусомSАRS-СоV-2»від 09.12.2020року №1236 з 19.12.2020 року було продовжено до 30 квітня 2023 року, тобто до моменту звернення позивача до суду з зазначеним позовом.
		 
		Оскільки, відповідно до п.1 глави XIX«Прикінцеві положення»КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, були продовжені на строк дії такого карантину, строк звернення до суду позивачем не пропущено.
		Також, згідно зі ст.2 Закону України «Про оплату праці»структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Таким чином, зазначена вище одноразова допомога є грошовою виплатою, яка не передбачена актами чинного законодавства та входить до структури заробітної плати.
		 
		З урахуванням наведеного вище апеляційний суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є передчасними, оскільки на момент звільнення позивача з підприємства відповідача Наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком» №11281-к від 06 червня 2022 року, на період дії воєнного стану, зупинено дію пунктів 25.13, 25.16 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком» та на відповідача не розповсюджуються умови Галузевої угоди металургійного комплексу України, оскільки відповідач не є її підписантом.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача одноразової виплати у зв`язку з виходом на пенсію за віком, колегія суддів вважає за необхідне відмовити і у задоволенні похідних позовних вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
		При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що зупинення дії п.25.13 Колективного договору на 2020-2022 роки ПАТ «Кривбасзалізрудком» на період воєнного стану не позбавляє позивача, після закінчення воєнного стану, звернутися до суду з такими вимогами у випадку, якщо відповідач не проведе з ним відповідний розрахунок.
		 
		За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, як передчасних.
		 
		Згідно ч.13 ст.141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Задовольняючі апеляційну скаргу відповідача, апеляційний суд, з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, звільнення позивача від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення одноразової допомоги при виході та пенсію та оспорюваних сум вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2217,28 грн. та компенсувати відповідачу за рахунок держави судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 953,90 грн.
		 
		Керуючись статтями 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 лютого 2023 року задовольнити частково. 
		Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року скасувати.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення одноразової виплати, що нараховується при виході на пенсію за віком, середнього заробітку за час затримки одноразової виплати, моральної шкоди - відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» 2217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн. 28 коп. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
		Компенсувати Акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат» за рахунок Держави 953 (дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 90 коп. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...