Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/1633/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2023. Зареєстровано: 20.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2023.
Дата набрання законної сили: 22.08.2023
Номер судового провадження: 2/337/713/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЄУН № 337/1633/23
		Провадження № 2/337/713/2023
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 липня 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
		головуючого судді Ширіної С.А.,
		за участю секретаря Бикової С.Б.,
		представника позивача  Прокоп`євої Т.О.,
		відповідача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  адвоката Штабовенка Д.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії,
		в с т а н о в и в :
		 
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. 
		У позові зазначив, що Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
		Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій , її збут та інше.
		Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення № ІІ, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 131,2 кв.метри.
		Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, як інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 7 ст. 14 Закону України передбачено, що до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимогчастини п`ятоїстатті 13 цього Закону.
		Відповідно до частини 5 ст. 13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
		02.10.2021 року, на виконання умов Закону було розміщено на офіційному сайті індивідуальні договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води є публічними договора приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних садибних житлових будинків.
		Відповідно до вказаного, станом на 01.11.2021 року Типовий індивідуальний договір №74201631 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 з 01.11.2021 року є укладеним.
		Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви  приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
		Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 заводський № 53227649, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку. Нежитлове приміщення № II по АДРЕСА_1 оснащене розподільним приладом обліку теплової енергії, а саме: Pollu Com EX заводський номер 34841952, про що зазначено в рахунках за надані послуги. 
		На виконання умов пункту 5 Договору Позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу в нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за період: листопад 2021 р.  грудень 2022 р. на загальну суму 36 578,20 грн.Відповідач ухилився від сплати зазначеної суми боргу, тому позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги та сплачену суму судового збору.
		Ухвалою суду від 19.04.2023 року по справі відкрито провадження, визначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив.
		24.05.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Штабовенко Д.В. надійшов відзив на позов, у якому останній заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що позивач звернувся до відповідача як до фізичної особи-підприємця, так як із доданих до позовної заяви рахунків вбачається, що надавалися на ім`я «Суб`єкту підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 », а тому справа не підсудна цивільному суду, та належить до предметної юрисдикції господарського суду.В обґрунтування суми нарахованого боргу позивач лише надає розрахунки із нарахованими сумами в період з листопада 2021 по грудень 2022 в загальній сумі 36578,20 гривень. Однак ці суми не мають належного розрахунку, що є необхідною умовою для позовної заяви про стягнення заборгованості.
		Також позивачем не доведено первинними документами обсяг послуги, що поставлена та розділена на відповідача, при цьому невідомо, яким чином обліковується засіб обліку відповідача у звітності позивача як комерційний чи розподільний, з метою застосування вірної формули Методики.Позивачем у позові не обгрунтовано яким чином і за якою формулою Методики здійснювалось нарахування відповідачу умовно-постійної складової тарифу, в той час як рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.2021 №374 містить три тарифи. Вважає позов не обґрунтованим, тому у задоволенні позовних вимог просили відмовити.
		12.06.2023 представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву.
		22.06.2023представником відповідача надано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в яких мовиться про те, що позивачем не надано актів зняття показників як загально будинкового лічильника так й індивідуальних.Не враховано при розрахунку:значної кількості приміщень, що мають індивідуальні лічильники,поверхність будинку, різні матеріали стін будинку, їх утеплення, площу, наявність приладів оплання в місцях загального користування та інші фактори, що впливають на розрахунок суми за послуги централізованого опалення. 
		У судовому засіданні представник позивача Концерну «МТМ» підтримала позов з підстав, які зазначені у позові. Крім того пояснила, що нежитлові приміщення, які належать відповідачу, знаходяться в житловому будинку, який оснащений загальним приладом обліку, нарахування за надані послуги здійснюється відповідно до площі приміщення. Відповідач взагалі нічого не сплачуює, тому має заборгованість за вказаний період, оскільки 01.11.2021 року діють нові укладені договори, які невілюють раніше укладені договори, у зв`язку із змінами у законодавстві. Просила задовольнити позов у повному обсязі.
		Відповідач та представник відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснили, що у приміщенні відсутній обігрів, приміщення у теперішній час закрите, а тому відповідач не отримує ніякі послуги від позивача. Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		На підставіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом встановлено, що Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
		Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. (п. 2.2 Статуту)
		Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення № ІІ, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 131,2 кв.м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316964591 від 07.12.2022. 
		Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.
		Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
		Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
		У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
		02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування  Запорізької міської ради  індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.
		Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.
		Крім того ч. 6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.
		Таким чином, в силу вимог вище наведених норм Закону з 01.11.2021 року Концерном «Міські теплові мережі» з ОСОБА_1 укладено типовий індивідуальний договір №74201631 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення ІІ.
		Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 заводський № 53227649, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку. Нежитлове приміщення № II по АДРЕСА_1 оснащене розподільним приладом обліку теплової енергії, а саме: Pollu Com EX заводський номер 34841952, про що зазначено в рахунках за надані послуги. 
		На виконання умов пункту 5 Договору Позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу в нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за період: листопад 2021 р.  грудень 2022 р. на загальну суму 36 578,20 грн.
		Факт отримання послуг з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
		Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги.
		Факт нарахування за надання теплової енергії підтверджено актами приймання - передачі теплової енергії від 30 листопада 2021 року, від 31 грудня 2021 року, від 31 січня 2022 року, від 28 лютого 2022 року, від 31 березня 2022 року, від 30 листопада 2022 року, від 31 грудня 2022 року, та рахунками за період з листопада 2021 по листопад 2022, які направлені на адресу відповідача, що підтверджується відповідним реєстром відправки Концерну «МТМ» від 10.01.2023.
		Відповідач означені рахунки не сплачував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 36578,20 грн., що стало підставою звернення позивача до суду.
		Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
		Відповідно дост. 275 ГК Українивідпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
		Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст.24,25 Закону України «Про теплопостачання»та є обов`язковим для сторін на підставі закону.
		За змістомст. 25 цього Законутеплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
		Положеннямист. 1 Закону України «Про теплопостачання»визначено, щоспоживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
		теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
		теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
		Отже обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 даного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
		Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
		Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
		Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
		Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
		Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
		Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
		Оскільки відповідачє є власником нежитлового приміщення площею 131,2 кв. метр, по АДРЕСА_1 , на підставі укладеного договору, позивач надавав послугу з постачання теплової енергії відповідачу в нежитлове приміщення.
		Доводи відповідача та представника відповідача-адвоката про те, що в приміщенні відсутнє опалення, не приймаються судом до уваги, оскільки теплова енергія, яка подається у житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, обліковується приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленому для загально будинкових побреб, а послуги визначаються як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками засобів вимірювальної техніки вузла ( вузлів) комерційного обліку.
		Також встановлено, що наказом ДП «УкрНДНЦ» від 13 грудня 2017 року №414 методом підтвердження за позначенням прийнято національний стандарт ДСТУ ЕN 12831-3:2017 «Енергоефективність будівель. Метод розрахунку проектного теплового навантаження. Частина 1. Теплове навантаження, Модуль М3-3» з набранням чинності з 15 грудня 2017 року.
		Цей стандарт введено вперше і застосування його вносить низку суттєвих змін у спосіб обчислення тепловтрат приміщень, зокремапри визначенні теплового навантаження будівлі обов`язковим є врахування потенційних втрат тепла до суміжного простору.
		У межах цього стандарту суміжним простором може бути: 1. інше опалювальне приміщення в межах одного будівельного об`єкта; 2. інша будівельна особа в межах тієї ж будівлі (наприклад, сусідня квартира); 3. неопалювальний простір (неопалювальне горище/підвал, неопалювальний зимовий сад тощо); 4. сусідня будівля.
		Не рідкими є випадки, коли в будинку в окремих групах приміщень демонтовані радіатори внутрішньо будинкової системи опалення або впродовж тривалого часу відключена запірна арматура на системі опалення приміщення з встановленими індивідуальними приладами розподільного обліку теплової енергії, тоді температура внутрішнього повітря в цих приміщеннях понижується, порівняно з проектною, та на практиці виникають становища, коли температура по обидві сторони внутрішнього огородження суттєво відрізняється і спостерігаються значні втрати тепла через такі огородження.
		Теплоенергія передається в опалювальні приміщення за рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції, і поширюється тепло не тільки від радіаторів, а й від інших елементів системи опалення (розподільчі трубопроводи, стояки тощо). Тіла, предмети, повітря, отримавши теплоенергію від носія, в свою чергу, передають тепло іншим тілам і предметам, нагріті повітряні маси переносять тепло в інші ділянки простору. Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих, і теплоенергія, що міститься в повітрі передається в тому числі і в сусідні приміщення через огороджувальні конструкції суміжних приміщень (стіни, стелі, підлога). Тому можливість визначення конкретної точки і повного обсягу надходження теплової енергії на опалення в конкретному приміщені відсутня.
		Отже, відсутність помісячних показників засобу обліку, не означає відсутність споживання комунальних послуг з опалення, так як і відключення опалення в окремому приміщенні не означає, що споживання комунальних послуг з опалення припиняється у випадку перекриття подачі теплоносія до системи опалення приміщення, а тому доводи відповідача та представника відповідача-адвоката про те, що в приміщенні відсутнє опалення, не приймаються судом до уваги, оскільки теплова енергія, яка подається у житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, обліковується приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленому для загально будинкових побреб, а послуги визначаються як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками засобів вимірювальної техніки вузла ( вузлів) комерційного обліку.
		Заперечуючи проти позовних вимог і обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач та його представник-адвокат, посилаються на те, що позивачем у позові не обгрунтовано яким чином і за якою формулою Методики здійснювалось нарахування відповідачу умовно-постійної складової тарифу, в той час як рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.2021 №374 містить три тарифи .
		Нежитлове приміщення Відповідача розташоване в житловому будинку АДРЕСА_1 та має сумісну із житловим будинком систему опалення тобто, приєднане до внутрішньобудинкової системи житлового будинку, з цього виходить, що порядок обліку та оплати послуг визначається Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (Далі  Методика № 315): розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. 
		Методика № 315 змінила підхід до розподілу обсягів теплової енергії між споживачами будинку, який здійснюється для всіх приміщень будинку (не обладнаних вузлами обліку теплової енергії) за однаковими умовами  а саме: пропорційно площі.
		Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових і нежитлових приміщень. Нежитлове приміщення Відповідача являється невід`ємною частиною житлового будинку.
		Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
		Житловий будинок буд. АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії, а саме: SHARKY 775 заводський № 53227649, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку (копія Акту приймання в експлуатацію приладу обліку SHARKY 775 від 14.12.2015р. та від 03.08.2019р., копія Актів зняття показань з приладу обліку SHARKY 775 за листопад 2021р.та березень 2022р. додаються) . 
		Нежитлове приміщення АДРЕСА_1 оснащене розподільним приладом обліку теплової енергії, а саме: Pollu Com EX заводський номер 34841952 (копія Акту приймання в експлуатацію приладу обліку Pollu Com EX від 13.10.2005р. та від 01.04.2021р., копія Актів зняття показань з приладу обліку Pollu Com EX за листопад 2021р.та березень 2022р. додаються). 
		Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. 
		Пунктом 6Розділу ІІІМетодики визначено,що убудівлі/будинку,у якій/якомучастина приміщеньоснащена приладамирозподільного облікутеплової енергії,а рештаприміщень неоснащена такимиприладами,наявні приміщенняз індивідуальнимопаленням та/абоокремі приміщенняз транзитнимимережами опалення,обсяг спожитоїтеплової енергіїрозподіляється на опалення опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
		Пунктом 1 Розділу VI Методики визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
		У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об`єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за формулою 32 Методики.
		Тобто у разі відсутності змін у показах розподільчого приладу обліку вбачається порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії у розрахунковому періоді і такому споживачу у відповідності до вимог Методики здійснюються донарахування обсягу спожитої теплової енергії. 
		Відповідно до визначення, передбачене Методикою, опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
		Частиною 1 статті 7 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
		Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019 року.
		Враховуючи знаходження приміщення Відповідача в багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення - вказане приміщення є опалювальним.
		Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо не підсудності даної справи цивільному судочинству, так як відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, оскільки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № II за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 131,2 м2, як фізична особа.
		Типовий індивідуальний договір № 74201631 укладено Концерном «МТМ» з ОСОБА_1 . 
		Отже, наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 р. у справах №910/16713/15 та від 17.10.2018 р. у справах №922/2972/17.
		Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (Висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 2-7615/10, від 05.06.2018 р. у справі № 522/7909/16-ц, від 20.06.2018 р. у справі № 216/181/16-ц, від 15.05.2019 р. по справі №331/5054/15-ц).
		Відповідно до положень п. 43 викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 916/2791/16 від 27.06.2018 р. помилковими є висновки господарських судів про те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства лише тому, що особа є фізичною особою-підприємцем та використовує приміщення для здійснення господарської діяльності, про що зазначено лише у свідоцтві платника єдиного податку. 
		Відповідно до положень пункту 44 Постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 916/2791/16 від 27.06.2018 р. - наявність у відповідача статусу підприємця не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо отримання житлово-комунальних послуг.
		Оскільки матеріали справи не містять належних доказів щодо зареєстрованого права власності вищевказаного нежитлового приміщення за фізично особою - підприємцем ОСОБА_1 тому даний спір має бути розглянутий в порядку цивільної юрисдикції.
		При вищевикладених обставинах, Концерн «Міські теплові мережі» мав право на нарахування та правильно нарахував ОСОБА_1 основний борг за поставлену теплову енергію нежитлового приміщення № II за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу , в період з листопада 2021 року по листопад 2022 року у розмірі 36578,20 грн, від сплати якого відповідач на користь позивача у добровільному порядку ухиляється, останній не сплачений відповідачем на користь позивача у добровільному порядку досі (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), а тому сума цього боргу підлягає стягненню з відповідачасуд на користь позивача у повному обсязі. Розрахунок вартості теплової енергії відповідачу було здійснено з урахуванням тепловіддачі трубопроводів та наявних стояків в його нежитловому приміщенні, на підставі норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби.
		Відповідно доч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч.2ст.141ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
		Керуючись ст.ст.322, 509, 525, 526, 530, 610,611,615, 629, 632, 901,903 ЦК України, ст.67,68 ЖК України, ст. 16,19,20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст. 2,4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		ПозовКонцерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії, - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 , місцезнаходження об`єкту споживання послуг: АДРЕСА_1 , нежиле приміщення ІІ на користь Концерну «Міські теплові мережі», місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б.137, поточний рахунок № НОМЕР_2 , в Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО банку 322313, ЄДРПОУ 32121458 заборгованість за послуги централізованого опалення за період з листопада 2021 р. по грудень 2022 р. в розмірі 36578(тридцять шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн.20 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 , місцезнаходження об`єкту споживання послуг: АДРЕСА_1 , нежиле приміщення ІІ на користь Концерну «Міські теплові мережі» , місце знаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б.137, ЄДРПОУ 32121458, р/р № НОМЕР_3 , Банк ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) понесені судові витрати за сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення суду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено 20 липня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя                            С.А. Ширіна
		 
		11.07.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...