Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/11673/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2023. Зареєстровано: 20.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2023.
Дата набрання законної сили: 31.01.2024
Результат оскарження 31.01.2024 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/288/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030000000381

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/11673/20 
		Провадження № 1-кп/161/288/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       м. Луцьк                                                         20 липня 2023 року                 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:
		головуючого                        судді ОСОБА_1 ,
		суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю секретарів
		судового засідання                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030000000381 від 15.05.2020, про обвинувачення  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який народився, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працює, неодружений, несудимий,
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.4 ст.296 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		                                        ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		потерпілих                         ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		представника потерпілої        адвоката ОСОБА_15 ,
		захисника                         ОСОБА_16 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_7 ,
		 
		В С Т А Н О В И В
		Обвинувачений ОСОБА_7 05.11.2018 близько 14.20год, діючи в групі та за попередньою змовою із іншими особами, матеріали кримінального провадження щодо яких виділені в окремі провадження, перебуваючи в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, усвідомлюючи присутність інших відвідувачів та службового персоналу кафе і автомийки, використовуючи малозначимий привід для невмотивованого, очевидного для потерпілих та сторонніх осіб протиправного посягання на здоров`я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , з метою заподіяти невизначену за своїм умислом шкоду їх здоров`ю, використовуючи вогнепальну зброю, а саме мисливський карабін МКЕ Т94А2 за № НОМЕР_1 із набоями калібру 9х21 мм, заздалегідь заготовленні предмети для нанесення тілесних ушкоджень - невстановлені предмети для відстрілу гумових куль та гострі предмети з колючо-ріжучими властивостями, які домовились застосовувати заздалегідь, вчинив на ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інших присутніх в кафе осіб напад шляхом здійснення пострілів із вищевказаного мисливського карабіну, невстановлених предметів для відстрілу гумових куль та завдання ударів гострими предметами з колючо-ріжучими властивостями, таким чином виявивши своє зневажливе ставлення до громадського порядку, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки, що виразилося в безпричинному нахабному поводженні, пошкодженні майна закладу, зухвальстві, поєднаному із насильством, що спричинило присутнім в кафе тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, чим порушили спокійний відпочинок даних осіб, тривале припинення роботи закладу громадського харчування - кафе та автомобільної мийки «ІНФОРМАЦІЯ_5», спричинивши істотну шкоду особистим та суспільним інтересам, а також майнову шкоду приватному підприємцю ОСОБА_14 .
		Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_17 згідно висновку судово-медичної експертизи №859 від 07.12.2018 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею, та легкі тілесні ушкодження у вигляді садна правої половини грудної клітки; ОСОБА_18 згідно висновку судово-медичної експертизи №860 від 07.12.2018 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці лівого суглобового паростка без зміщення, закритого перелому поперечного відростка другого поперекового хребця, які за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до середнього ступеня тяжкості, оскільки для їх загоєння необхідний час не більше двадцяти однієї доби, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани на тім`яній ділянці голови справа, на задній поверхні грудної клітки зліва, в ділянці лівого передпліччя, рани по задній поверхні лівого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх лікування та загоєння необхідний час більше шести діб, множинних саден та підшкірних гематом в ділянці обличчя зліва, лівої вушної раковини, субкон`юнктевидального крововиливу на лівому очному яблуку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		ОСОБА_7 інкримінується вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї та інших предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
		Крім того, ОСОБА_7 05.11.2018 близько 14 години 20 хвилин, під час вчинення хуліганських дій із іншими особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окремі провадження, перебуваючи в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, після отримання ОСОБА_19 вогнепального поранення та пострілу в нього в область грудної клітки, захищаючи свої та свідка ОСОБА_19 охоронювані законом права та інтереси, перевищив межі необхідної оборони та застосував вогнепальну зброю, а саме мисливський карабін МКЕ Т94А2 за № НОМЕР_1 , з якого, здійснивши попереджувальний постріл в сторону потерпілого ОСОБА_20 , здійснив наступний постріл в ОСОБА_20 , чим заподіяв йому згідно висновку судово-медичної експертизи №588 від 14.01.2019 тілесні ушкодження у вигляді рани грудної клітки зліва, що проникає в грудну порожнину, пошкодження четвертого ребра зліва з дефектом кісткової тканини, наскрізного поранення кардіального краю верхньої долі лівої легені, наскрізного поранення перікарду, наскрізного проникаючого поранення обох пересердь серця, наскрізного поранення нижнього краю, нижньої долі правої легені, багато уламкового зламу сьомого ребра справа, рани грудної клітки справа, гемопневмотораксу, які за ступенем тяжкості належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та які в даному конкретному випадку викликали смерть ОСОБА_20 . 
		Такими своїми діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_20 тяжкої шкоди, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту і в зазначеній ситуації не була необхідною та достатньою для негайного припинення посягання.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_7 інкримінувалося умисне вбивство з хуліганських мотивів, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у встановлених судом злочинах визнав частково, а фактично повністю, та показав, що ОСОБА_21 запропонував йому підзаробіток, який полягав в здійсненні супроводу охорони, оскільки певні люди мали їхати з значною сумою коштів по купівлю комбайна. В Києві він з цією метою орендував автомобіль «Фольксваген Тоурег», на якому він разом з ОСОБА_22 і відправилися в Луцьк . При цьому він для надання такої охорони взяв свій власний карабін, про який нікому не повідомляв. В Луцьк вони прибули 04.11.2018, автомобілів було декілька, ночували в готелі за містом. На наступний день всі автомобілі відправилися в Луцьк, їздили містом і прибули до якоїсь мийки автомобілів. Всі присутні пішли на мийку, він залишався неподалік авто. Згодом він почув постріли та пішов в кафе, а в цей момент ОСОБА_22 вже вибігав звідти. В кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6» (свідок ОСОБА_19 ) був без свідомості, оскільки отримав постріл в спину. Якийсь чоловік стріляв з пістолета, він просив його опустити зброю, однак стрілець влучив йому в плече, у зв`язку з чим він застосував зброю з метою самозахисту, при цьому перший постріл здійснював не прицільно по ногам, наступний постріл також здійснював не прицільно, однак таким пострілом влучив в особу. Після чого, вибігаючи з кафе та витягуючи пораненого ( ОСОБА_19 ), спіткнувся, у зв`язку з чим, з необережності, відбувся третій постріл. Разом з ОСОБА_22 вони сіли в автомобіль і залишили місце пригоди, на території іншої області автомобіль покинули, а зброю він викинув. Також повідомив, що раніше він зброю не використовував, знав що не можна використовувати мисливську зброю для самозахисту. Чи була якась зброя в інших осіб, які приїхали до Луцька , він не бачив, зі сторони осіб, які були з Луцька , він бачив в однієї особи зброю. Щодо отримання тілесних ушкоджень то повідомив, що за медичною допомогою не звертався, оскільки в нього був лише синець на плечі, були пошкоджені куртка та кофта, куля застрягла в його одязі. Щиро розкаявся, вказав що не бажав нікому смерті, просив вибачення в потерпілих.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 (кримінальне провадження щодо останнього закрито судом 08.04.2022 на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України) показав, що він запропонував ОСОБА_24 заробіток, який полягав у здісненні охорони певних осіб, оскільки останні мали купувати сільськогосподарську техніку. ОСОБА_25 орендував автомобіль на якому вони поїхали в м.Луцьк. Всі особи разом зустрілися фактично в готелі біля Луцька, а на наступний день відправилися в місто. Біля автомийки вийшли з авто та направилися в кафе, ОСОБА_24 відразу в кафе не пішов. В кафе з іншої сторони було приблизно сім чоловіків, почалася суперечка, постріли. Після двох пострілів він вибіг з кафе і побачив ОСОБА_24 , який йшов в кафе і щось ніс замотане в ганчірку. Йому не відомо що відбулося в кафе далі, але пролунали гучніші постаріли. Згодом ОСОБА_24 виносив з кафе пораненого чоловіка. Про те, що в ОСОБА_24 була з собою зброя йому відомо не було. Хто саме стріляв в кафе він не бачив, зброї чи інших предметів ні в кого він не бачив, особисто нікому ушкоджень не спричиняв, хуліганських дій не вчиняв.
		Окрім фактичного визнання вини самим обвинуваченим  ОСОБА_7 , його винуватість у встановленому судом обвинуваченні повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.
		Так під час проведення слідчого експерименту 03.04.2018 (проведеного за участю понятих, захисника, спеціалістів) ОСОБА_7 розповів про обставини, які мали місце 05.11.2018, детально на місцевості показав як, коли, чому та яким чином він зайшов в кафе. В самому кафе показав, де саме стояв ОСОБА_26 , показав місце де стояла особа, яка здійснювала неодноразові постріли в «ОСОБА_19, який впав на землю, та в нього. Він просив стрілка опустити зброю та не стріляти, однак в його сторону ця особа здійснила кілька пострілів, одна куля влучила в нього. Після цього він не прицільно вистрілив в ноги (попереджувальний постріл). Цей чоловік продовжував в нього стріляти і він знову здійснив неприцільний постріл другий раз, чоловік впав. Він разом з невідомою особою забрали «ОСОБА_19» з кафе. Біля кафе його хтось штовхнув, через що з необережності коли падав від поштовху, знову відбувся постріл. В подальшому показав, яким чином покинули місце події (додаток до протоколу слідчого експерименту - відеозапис безпосередньо переглянутий в судовому засіданні).
		Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа, як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і такий протокол є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст.94 КПК України.
		За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення протоколу пред`явлення речей для впізнання містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь не менше двох незаінтересованих осіб (понятих), здійснення безперервного відеозапису слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи тощо.
		Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності (ст.23 КПК України) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол пред`явлення речей для впізнання є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст.94 цього Кодексу. Отже, протокол слідчого експерименту після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості й достовірності набуває значення судового доказу.
		У цьому випадку відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України.
		Таким чином, оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_7 , які надані в судовому засіданні, а також під час проведення слідчого експерименту, фактично є аналогічними та частково відповідають і показанням допитаних в судовому засіданні свідків, а також обвинуваченого ОСОБА_21 , а тому в суду немає підстав відноситися до таких показань критично, чи визнавати слідчий експеримент недопустимим доказом.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 показала, що про події в кафе вона дізналася від знайомої, у зв`язку з чим там опинився її чоловік ( ОСОБА_20 ) їй невідомо. Також під час додаткового допиту показала, що зимою 2022 року ОСОБА_22 просив вибачення в неї і в кінці сказав: «запам`ятайте, ОСОБА_27 цього не робив». З цих слів вона зрозуміла, що ОСОБА_22 говорив про вбивство. Просила закрити провадження за цивільним позовом, оскільки збитки їй відшкодовані, претензій до обвинуваченого немає, просила суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що про обставини, які відбулися в його кафе, йому нічого невідомо. При цьому йому були спричинені як матеріальні збитки, так і завдана моральна шкода. Просив закрити провадження за цивільним позовом, оскільки збитки йому відшкодовані, претензій до обвинуваченого немає, просив призначити мінімальне покарання.
		В судове засідання викликані свідки сторони обвинувачення ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_17 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_18 які показали наступне.
		Свідок ОСОБА_28 показала, що того дня вона працювала в кафе. За півгодини до подій в кафе приїхав ОСОБА_34 , до нього приєдналися ще близько 4-8 осіб, останні сиділи за столиком і пили каву. Згодом в кафе зайшли до десяти осіб, один з них привітався. Через хвилини дві почалася бійка, пролунали постріли вона разом з ОСОБА_35 присіли за барну стійку. Вся ця подія тривала 2-3 хвилини, пострілів могло бути до десяти, вона чула слова «нє стрєляй с вінтовкі», однак будь-якої зброї вона не бачила. Підтвердила факт проведення з нею слідчого експерименту.
		Свідок ОСОБА_29 показав, що того дня він працював на автомийці, мив автомобілі і близько 14 години він чув постріли, з кафе вибігали люди.
		Свідок ОСОБА_30 показав, що того дня він мив автомобілі, почув постріли, всі почали вибігати з кафе, кричали, у зв`язку з чим разом з колегами сховалися в «підсобці».
		Свідок ОСОБА_31 показала, що в той день (це був понеділок) вона перебуваючи на кухні кафе почула як щось падає, відкрила двері і побачила як бігли двоє чоловіків, один з них сказав ховатися, чула 5-6 пострілів. Особи, які були присутні в кафе їй невідомі.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав що випадково заїхав разом з ОСОБА_36 в кафе. За столиком сиділи ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , був також присутній ОСОБА_40 . До вхідних дверей він сидів спиною. Згодом ОСОБА_37 почав підніматися із-за стола і почалася стрілянина, крик був, постріли, але що саме відбулося він не бачив, оскільки впав на підлогу, де порізався об розбитий стакан. ОСОБА_37 та ОСОБА_40 після цього лежали на підлозі. Заперечив факт нанесення йому тілесних ушкоджень.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав, що він приїхав на мийку помити автомобіль, на вулиці зустрівся з ОСОБА_41 , а можливо з ним і приїхав. В кафе перебували ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_42 , ОСОБА_37 . В кафе певно він біля них сидів за столиком, до дверей мабуть був спиною. Що саме відбулося в кафе він не бачив, оскільки відразу впав на землю, при цьому чув шум, крики, хлопки (тобто постріли), якихось словесних перепалок чи погроз він не чув. Після цього він не пам`ятає, що було в приміщенні оскільки перебував в шоковому стані. Обвинувачених бачить вперше.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що 05 листопада він заїхав на мийку, в кафе присів за столик до друзів ( ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_43 і інші). До вхідних дверей він певно сидів боком. В кафе зайшла інша компанія людей (5-10 осіб) і пролунали хлопки, хтось з цих осіб сказав «лягати на землю», він ліг на землю головою до низу. Чи різні за звуком хлопки були він не знає, про зброю нічого не чув і ніякої зброї не бачив, стільці в кафе були перекинуті, крові на ОСОБА_44 також не бачив. Обвинувачених ОСОБА_24 та ОСОБА_22 він не впізнає.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні відмовився давати показання на підставі ст.63 Конституції України.
		За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 та експерт ОСОБА_49 .
		Так допитаний свідок ОСОБА_19 показав, що до нього звернулися два бізнесмени і попросили зробити супровід (охорону) з 7-10 людей, оскільки будуть їхати в Луцьк з готівкою. 04-05 листопада мала відбутися подія. Для здійснення супроводу він звернувся за допомогою до своїх знайомих ОСОБА_22 , ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , при цьому брати з собою зброю він нікого не просив. Наскільки йому відомо було три комбайни «Джон Дір», які мали придбати та доставити в м.Житомир. 05 листопада всі поїхали на саму угоду, продавцем виступала особа на ім`я ОСОБА_52 (свідок ОСОБА_18 ). Вранці зателефонував невідомий чоловік, якого звати ОСОБА_53 , та повідомив, що працює з ОСОБА_54 . Останнього чекали близько 2 годин біля ринку, але його не було, через що він зателефонував своєму знайомому з ОСОБА_55 , який повідомив про те, що йому невідомого такого щоб ОСОБА_52 продавав техніку, при цьому додав, що бачив ОСОБА_56 на автомийці, а тому вони всі поїхали туди щоб все з`ясувати. Зайшовши в приміщення кафе, де сиділи 8-10 чоловіків, він привітався та запитав «хто з вас ОСОБА_52 ?», на що встав ОСОБА_52 і грубо відповів, інші особи підвелися і стали за спиною останнього. Він взяв за ліву руку ОСОБА_56 щоб заспокоїти, але останній схопив його за одяг і хотів вдарити, на що свідок відштовхнув ОСОБА_56 . В цей момент чоловік в синіх джинсах дістав пістолет і почав стріляти, було 1-2 постріли, він (свідок) розвернувся і відбувся ще один постріл йому в спину, у зв`язку з чим він втратив свідомість. При цьому, були нібито постріли з різної зброї. Також повідомив, що з бізнесменами він зустрічався в м.Луцьку, ОСОБА_24 вперше побачив в готелі за день до подій. Згодом йому хтось казав, що ОСОБА_57 стріляв зі зброї. Свідок підтвердив, що отримав проникаюче поранення з травматичної зброї у поперек. До медичних закладів не звертався, оскільки вже розумів, які події відбулись. Медичну допомогу йому надав родич (лікар), який дістав гумову кулю у нього із попереку.
		Допитаний свідок ОСОБА_45 показав, що десь 03 листопада ОСОБА_26 його попросив організувати супровід, на що він зателефонував також ОСОБА_58 і вони разом поїхали в Луцьк, також був ще ОСОБА_59 . ОСОБА_22 та ОСОБА_24 до тих подій він не знав. Бізнесменів, яким мали вони робити супровід, він бачив лише біля ринку в м.Луцьк. Коли вони всі під`їхали до автомийки (автомобілі «Фольксваген», «Ауді», і дві «Шкоди»), то він пішов в кафе відразу за ОСОБА_26 , за ним заходили ОСОБА_59 і ОСОБА_60 , інших осіб він не бачив, ОСОБА_22 був на вулиці, де в цей момент був ОСОБА_24 він не знає. В кафе ОСОБА_26 підійшов до ОСОБА_56 , почалася перепалка, останній вдарив ОСОБА_26 , почалися постріли і він вибіг з кафе через кухню. При цьому пояснив, що перші постріли почалися з іншої сторони (тобто від осіб, які були в кафе). Зброї в осіб, які приїхали в Луцьк, він не бачив, від ОСОБА_61 йому стало відомо, що стріляв ОСОБА_22 .
		Допитаний свідок ОСОБА_46 показав, що ОСОБА_62 попросив його їхати з ним організувати супровід, на що він запросив також ОСОБА_63 та ОСОБА_64 . Вони зустрілися з ОСОБА_26 та поїхали в м.Луцьк. В готелі познайомився з ОСОБА_22 та ОСОБА_24 . На наступний день вони поїхали в Луцьк, певний час стояли біля ринку, а згодом поїхали в кафе. В кафе заходили ОСОБА_26 , ОСОБА_62 , ще одна особа, ОСОБА_59 , потім він, за ними ОСОБА_65 . ОСОБА_59 пішов до барної стійки та замовив каву. В кафе з правої сторони сиділа компанія людей, до який підійшов ОСОБА_26 . Останній вів якусь розмову, діалог був на підвищених тонах, і з того боку відбувся постріл. Він відразу почав вибігати до виходу, ОСОБА_59 за ним, а в цей час ОСОБА_22 заходив в кафе з чимось замотаним в ганчірці. ОСОБА_59 останньому сказав «только нє с ружья», після чого почалася перестрілка в кафе, хто саме стріляв в кафе, йому не відомо. Де був ОСОБА_24 він не бачив, хто виносив ОСОБА_26 з кафе, йому також не відомо.
		Допитаний свідок ОСОБА_47 показав, що ОСОБА_62 запропонува йому підзаробити грошей, потрібно було зробити супровід сільськогосподарської техніки, на що він погодився. разом з ОСОБА_66 та ще однією особою він поїхав в Луцьк. Поселилися в готелі, де ще були інші хлопці, а на ранок поїхали на зустріч по купівлі техніки на автомобілях «Шкода», «Фольксваген» та «Ауді». Вже біля мийки був ще один автомобіль. Фактично він перебував на вулиці, в кафе не заходив. Біля «Фольксвагена» були якісь особи, можливо і ОСОБА_24 , один ще був невисокий з бородою. Перебуваючи на вулиці він почув про «потасовку» в кафе, постріли пролунали, бився посуд, після чого направився до свого автомобіля, а хлопці, які були біля «Фольксвагена» направилися в сторони кафе, один з них (колоритний мужчина з великою сивою бородою) тримав в руках якийсь предмет, окутаний в покривало. Хто заходив в кафе, йому невідомо.
		Допитана свідок ОСОБА_48 (цивільна дружина ОСОБА_21 ) показала, що про події, які відбулися в Луцьку вона в загальному знала. З ОСОБА_22 про вбивство вона розмов не вела, але чула від нього, що « ОСОБА_27 сидить не за своє», натякав на те, що нібито ОСОБА_27 сидить через нього, оскільки взяв вину на себе. В лютому 2022 року, коли ОСОБА_22 потрапив в лікарню через отруєння, то вона виявила в його записнику передсмертну записку, яку вона порвала. В записці, яка була виявлена в м.Ковель, почерк ОСОБА_22 . ОСОБА_22 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , він приймав ліки і вживав спритне, і це напевно і було причиною його смерті.
		Показання допитаних свідків є чіткими, послідовними та дають змогу частково відтворити обставини кримінальних правопорушень, які були до, на момент та після їх вчинення. Немає в суду обґрунтованих підстав вважати, що останні оговорюють обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки в суді не було встановлено таких об`єктивних причин, а їхні показання повністю узгоджуються між собою та відповідають і іншим доказам у справі, а також узгоджуються з показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_21 .
		Певні неточності в показаннях свідків, не є істотними та такими, які б свідчили про їхню неправдивість в загальному, такі показання є належними доказами в розумінні ст.85 КПК України. 
		Захисник ОСОБА_16 в судовому засіданні наполягав на допиті свідка ОСОБА_67 .
		Стаття 22 КПК України регулює змагальність сторін та свободу в поданні ними до суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості, при цьому, в ст.28 КПК України визначено поняття розумних строків.
		Однак, під час судового провадження стороною захисту не було забезпечено явку в судове засідання свідка ОСОБА_67 .
		При цьому суд, за клопотанням захисника, неодноразово відкладав судові засідання для виклику вказаного свідка, захиснику надавалися судові повістки для вручення свідку, роз`яснюючи про те, що забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання покладено на сторону захисту.
		В порядку ст.114 КПК України судом був встановлений процесуальний строк стороні захисту для забезпечення явки свідка в судове засідання 13.06.2023.
		Про те, у судові засідання свідок ОСОБА_68 не з`являвся, клопотань про здійснення приводу вказаного свідка захисник не заявляв.
		Отже, судом першої інстанції вжито всіх необхідних заходів для повідомлення свідка та забезпечення явки його до суду, однак через його неодноразову неявку, суд позбавлений можливості провести його допит.
		В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази сторони обвинувачення.
		Протоколом огляду місця події від 05.11.2018 (з фототаблицями та відеозаписом), який був проведений на підставі добровільної згоди ОСОБА_14 та оформлений з дотриманням вимог ч.3 ст.214, ст.ст. 104, 106 КПК України, зафіксовано загальну обстановку по АДРЕСА_3, біля кафе та безпосередньо в ньому, а саме встановлено місце розташування та наявність гільз калібру 9х21 на вулиці, сліди крові, пошкодження вікна, перекинуті стільці, гільзи калібру 9мм, гумовий предмет, схожий на кулю до зброї травматичної дії, місце розташування та вигляд трупа ОСОБА_20 , який перебував в синіх джинсах та біля якого знаходяться гільзи калібру 9мм, пошкодження плитки знизу підлоги, 2 предмети схожі на кулі від патрона, ніж з кров`ю. У план-схемі №1 до цього протоколу зафіксовані сліди речовини бурого кольору по зовнішньому вигляду схожої на кров від входу у кафе (умовне позначення 4 План-схеми №1) та поблизу автодороги біля мийки, де було припарковане авто, в яке поклали ОСОБА_19 без свідомості (умовне позначення 2 План-схеми №1). 
		На вулиці поблизу кафе виявлено та вилучено 3 гільзи з маркуванням «НОМЕР_5» (карабін), в приміщенні кафе - 13 гільз з маркуванням «НОМЕР_6)» (травматичні пістолети), а також залишки гумових куль та куль від мисливського карабіну. З плану-схеми №2 до даного протоколу чітко вбачається, що навколо тіла ОСОБА_20 міститься 7 гільз з маркуванням «НОМЕР_6)» (3 - зліва, 3 - справа, 1 - позаду). Зазначена обставина свідчить про те, що постріли із травматичного пістолету здійснювались із місця, де перебував ОСОБА_20 до його вбивства, а саме із місця між 2 і 3 столиками кафе. Друге скупчення гільз з маркуванням « НОМЕР_7)» міститься біля входу у приміщення кафе (3 шт.). У протилежній стороні від тіла ОСОБА_20 , а саме біля дверей до підсобного приміщення кафе, що біля барної стійки, виявлено та вилучено 3 гумових кулі. Зазначений факт вказує на найбільш ймовірну траєкторію пострілів - зі сторони між 2 і 3 столиками кафе, де виявлено тіло ОСОБА_20 , в сторону входу в кафе.
		При огляді місця події від 05.11.2018 (протокол з фототаблицями), який був проведений та оформлений з дотриманням вимог ч.3 ст.214, ст.ст. 104, 106 КПК України, виявлено та вилучено одяг ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
		Під час проведення слідчого експерименту 12.11.2018 (проведеного за участю понятих) свідок ОСОБА_28 (відеозапис слідчої дії оглянутий в судовому засіданні), детально розповіла та відтворила на місці обставини, які мали місце в обідню пору 05.11.2018, детально описала місце розташування осіб в кафе. Фактично показання свідка ОСОБА_28 в судовому засіданні відповідають і обставинам, які вона повідомляла під час проведення слідчого експерименту.
		Під час проведення огляду місця події від 05.11.2018 з фототаблицями, який був проведений на підставі добровільної згоди та оформлений з дотриманням вимог ч.3 ст.214, ст.ст. 104, 106 КПК України, виявлено та вилучено відеореєстратор з носієм інформації.
		Протоколом огляду місця події від 06.11.2018 із фототаблицями (відеозапис слідчої дії оглянутий в судовому засіданні), зафіксовано обстановку поблизу річки Горинь Рівненської області, де виявлено автомобіль «Фольксваген Тоурег», д.н.з. НОМЕР_2 , на якому, як встановлено в судовому засіданні, пересувалися ОСОБА_7 та ОСОБА_21 .
		Речі, автомобіль, які були вилучені при проведенні вищевказаних слідчих дій, визнано речовими доказами у справі згідно постанов слідчого від 08.11.2018, 13.02.2019, 20.03.2019, оскільки вони відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України.
		Ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06.11.2018, 08.11.2018 накладено арешт на вилучене майно з метою збереження речових доказів.
		В суду відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням кримінальних процесуальних норм.
		На запити слідчого в порядку ст.ст. 40, 93 КПК України витребувана та отримана інформація про те, що карабін МКЕТ94А2 № НОМЕР_1 (калібр НОМЕР_3 ) зареєстрований за ОСОБА_7 згідно дозволу від 13.08.2018 НОМЕР_8.
		На підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 30.11.2018 в Запоріжському НДЕКЦ МВС України отримано тимчасовий доступ до речей і документів, з яких встановлено, що карабін НОМЕР_4 (калібр НОМЕР_3 ) зареєстрований за ОСОБА_7 згідно дозволу від 13.08.2018 НОМЕР_8, а також вилучені гільзи, які відстрелено з вказаного карабіну.
		З протоколу огляду предметів від 28.11.2018 з фототаблицями, який був проведений та оформлений з дотриманням вимог ст.ст. 104, 106 КПК України, встановлено, що на одязі загиблого ОСОБА_20 виявлені сліди крові, механічні пошкодження.
		З протоколу огляду предметів від 11.01.2019 з фототаблицями, який був проведений та оформлений з дотриманням вимог ст.ст. 104, 106 КПК України, встановлено, що на одязі свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_69 виявлені сліди крові, механічні пошкодження.
		Після самостійного з`явлення до органів досудового розслідування ОСОБА_7 добровільно надав працівникам поліції курточку марки «СОRE», про що вказує написана власноруч заява останнього.
		З протоколу огляду предметів від 11.03.2020 з фототаблицями, який був проведений та оформлений з дотриманням вимог ст.ст. 104, 106 КПК України, встановлено, що на курточці, яку видав ОСОБА_7 , виявлений над лівою боковою кишенею отвір круглої форми розмірами 1смх1см. Аналогічний отвір наявний в підкладці з внутрішньої сторони куртки. В середині курточки, а саме у підкладці, виявлено деформовану резинову кульку.
		Вилучені та виявлені речі, визнано речовими доказами у справі згідно постанови слідчого від 11.03.2020, оскільки вони відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України.
		В суду відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням кримінальних процесуальних норм.
		З протоколу огляду відеозапису від 01.12.2018 з додатками встановлено, що 05.11.2018 в с.Сирники в напрямку м.Луцьк рухаються автомобілі чотири автомобілі: «Фольксваген Тоурег», «Шкода Суперб», «Шкода Октавія» «Ауді».
		З протоколу огляду відеозапису від 06.11.2018 з додатками встановлено, що 05.11.2018 на вул.Глушець в м.Луцьк стоять чотири автомобілі: «Фольксваген Тоурег», «Шкода Суперб», «Шкода Октавія» «Ауді».
		З протоколу огляду відеозапису від 12.11.2018 з додатками встановлено, що 05.11.2018 о 14.21год. вищевказані автомобілі приїхали та припаркувалися на вул.Набережній в м.Луцьк поблизу автомийки «ІНФОРМАЦІЯ_5», а вже о 14.25год. починають швидко від`їжджати з місця події.
		З протоколу огляду відеозапису від 20.11.2018 з додатками встановлено, що 05.11.2018 на вул.Набережній в м.Луцьк припарковані вищевказані автомобілі, також зафіксоване переміщення невідомих осіб поблизу автомийки.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.11.2018 свідок ОСОБА_70 впізнала та вказала на ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_71 та ОСОБА_72 , як на осіб, які перебували в кафе 05.11.2018, при цьому зазначила, що ОСОБА_52 під час бійки махав руками.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 06.11.2018 свідок ОСОБА_73 впізнав та вказав на ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_74 , ОСОБА_72 та ОСОБА_75 , як на осіб, які перебували в кафе 05.11.2018 та де відбулася стрілянина, в якій брало участь декілька чоловіків з двох сторін.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 06.11.2018 свідок ОСОБА_29 впізнав та вказав на ОСОБА_18 , ОСОБА_71 та ОСОБА_17 , як на осіб, які перебували в кафе 05.11.2018 та де відбулася стрілянина, в якій брало участь декілька чоловіків з двох сторін.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.11.2018 свідок ОСОБА_76 впізнала та вказала на ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_71 , ОСОБА_17 , ОСОБА_74 , ОСОБА_72 , ОСОБА_75 , ОСОБА_77 та ОСОБА_19 , як на осіб, які перебували в кафе 05.11.2018 та де відбулася стрілянина, в якій брало участь декілька чоловіків з двох сторін. 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 08.11.2018 свідок ОСОБА_28 впізнала та вказала на ОСОБА_18 , ОСОБА_71 , ОСОБА_75 , ОСОБА_19 та ОСОБА_78 , як на осіб, які перебували в кафе 05.11.2018 та де відбулася стрілянина, в якій брало участь декілька чоловіків з двох сторін.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.12.2018 свідок ОСОБА_79 впізнав та вказав на ОСОБА_7 , як на особу, якій 04.11.2018 передав в користування автомобіль «Фольксваген Таурег».
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 11.12.2018 свідок ОСОБА_80 впізнала та вказала на ОСОБА_21 та ОСОБА_81 , як на осіб, які перебували на території автомийки 05.11.2018, в руках першого бачила пістолет типу «наган», а другий заходив разом з нападниками на територію автомийки та кафе.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.11.2018 підозрюваний ОСОБА_82 впізнав та вказав на ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_83 , ОСОБА_78 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , як на осіб, які перебували на території автомийки 05.11.2018 в момент конфлікту.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 14.11.2018 підозрюваний ОСОБА_68 впізнав та вказав на ОСОБА_78 , ОСОБА_86 , ОСОБА_85 , ОСОБА_87 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , як на осіб, які перебували на території автомийки 05.11.2018 в момент конфлікту.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 27.11.2018 підозрюваний ОСОБА_68 впізнав та вказав на: ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , які зустріли їх всіх по прибуттю в м.Луцьк; ОСОБА_90 , ОСОБА_21 (в руках тримав предмет загорнутий в червону тканину), як на осіб, які перебували на території автомийки 05.11.2018 в момент конфлікту; ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , однак чи були останні 05.11.2018 в м.Луцьк він не памятає.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 27.11.2018 підозрюваний ОСОБА_46 впізнав та вказав на ОСОБА_7 , як на особу, яка перебувала на території автомийки 05.11.2018, які дії останній вчиняв невідомо.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.03.2019 підозрюваний ОСОБА_45 впізнав та вказав на ОСОБА_86 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_90 , ОСОБА_83 , ОСОБА_85 , ОСОБА_87 , ОСОБА_93 , ОСОБА_71 , ОСОБА_94 , як на осіб, які перебували на території автомийки 05.11.2018.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 09.04.2020, підозрюваний ОСОБА_21 впізнав та вказав на ОСОБА_7 , як на особу, з якою приїхав в м.Луцьк, та коли він ( ОСОБА_22 ) вийшов з кафе, де вже була бійка та пролунали перші постріли, ОСОБА_7 зайшов у приміщення кафе з предметом, загорнутим в ганчірку. Також впізнав: ОСОБА_81 , який стояв біля вхідних дверей в приміщення кафе; ОСОБА_19 , з яким він зайшов в кафе; ОСОБА_78 , який одним із перших зайшов в кафе; ОСОБА_86 , який був водієм автомобіля «Шкода» білого кольору, в приміщенні кафе останнього не бачив. 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 10.04.2020, підозрюваний ОСОБА_7 впізнав та вказав на ОСОБА_21 , як на особу, яка разом з «ОСОБА_19» (ОСОБА_19) один із перших зайшов в приміщення кафе. Впізнав і самого ОСОБА_19 , який зайшов в кафе і де чоловік зі зброєю в руках вистрілив в «ОСОБА_19», а також здійснив постріли в нього, на що він у відповідь, захищаючи себе, вистрілив в того чоловіка. Впізнав також ОСОБА_95 , якого вперше побачив в готелі, чи заходив останній в кафе, йому не відомо.
		Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 11.01.2018, протоколом додаткового огляду речей від 15.05.2020, підтверджується факт перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_21 05.11.2018 на території м.Луцьк та поблизу міста.
		Згідно висновку експерта №558 від 14.01.2019, при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_20 , виявлено наступні тілесні ушкодження: рана №1 грудної клітки зліва, що проникає в грудну порожнину, пошкодження 4-го ребра зліва з дефектом кісткової тканини, наскрізне поранення кардіального краю верхньої долі лівої легені, наскрізне поранення перікарду, наскрізне проникаюче поранення обох передсердь серця, наскрізне поранення нижнього краю, нижньої долі правої легені, багатоуламковий злам 7-го ребра справа, рана №2 грудної клітки справа, гемопневмоторакс. Морфологічні особливості рани №1 свідчать, що це вхідне вогнепальне кульове поранення, а рана №2 вихідне вогнепальне кульове поранення, таким чином напрямок раневого каналу проходить зліва-направо та дещо зверху вниз. Згідно "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" від 17.01.1995, дані тілесні ушкодження належать до тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення, і в даному конкретному випадку викликали смерть потерпілого. Також дві точкові ранки в правому ліктьовому згині та одна на тильній поверхні лівої китиці - виникли внаслідок маніпуляцій медперсоналу (ін?єкцій). При заподіянні пошкоджень тулуб потерпілого знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні та більш ймовірно ліво-боковою поверхнею до нападника, постріл був здійснений з близької відстані під кутом, про що свідчать додаткові фактори пострілу (мідь кіптяві пострілу) на вхідному отворі та напрямок раневого каналу. Причиною смерті ОСОБА_20 є наскрізне проникаюче вогнепальне кульове поранення грудної клітки із пошкодженням легень, серця, яке супроводжувалось кровотечею на що вказують характерні патоморфологічні ознаки характерні для даного виду смерті виявлені при дослідженні та відображені в його описовій частині. Смерть потерпілого настала за 18-20 годин до моменту розтину трупа. При такому ушкоджені мало ймовірно до вчинення будь-яких активних дій, смерть за звичайних умов наступає миттєво. При судово-медичному дослідженні трупа слідів переміщення чи волочіння виявлено не було (при огляді трупа на місці події). 
		Згідно висновку експерта №860 від 07.12.2018 у ОСОБА_18 було виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом нижньої щелепи в ділянці лівого суглобового паростка без зміщення, закритий перелом поперечного відростка другого поперекового хребця, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, рани на тім?яній ділянці голови справа, на задній поверхні грудної клітки зліва, в ділянці лівого передпліччя, рана по задній поверхні лівого стегна, множинні садна та підшкірні гематоми в ділянці обличчя зліва, лівої вушної раковини, субкон?юнктивальний крововилив на лівому очному яблуку. Рана в ділянці лівого стегна виникла в результаті травмуючої дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, рани в ділянці голови, грудної клітки, передпліччя виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею, решта тілесних ушкоджень виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету), більш детальна характеристиках яких не відобразилась в морфології ушкоджень, цілком можливо в час вказаний в ухвалі суду та в медичний документації, за ступенем тяжкості переломи кісток відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я, оскільки за їх загоєння необхідний час більше 21-ї доби, струс головного мозку та рани відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я, оскільки для їх лікування та загоєння необхідний час більше 6 діб, решта тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Усі виявлені у ОСОБА_18 тілесні ушкодження не мали ознак небезпеки для життя в момент їх спричинення. Враховуючи різну анатомічну локалізацію та множинність виявлених у ОСОБА_18 тілесних ушкоджень судити про положення підекспертного та його розташування відносно нападаючої особи на момент проведення судово-медичної експертизи немає можливості.
		Згідно висновку експерта №859 від 07.12.2018 у ОСОБА_17 було виявлено тілесні ушкодження: проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням правої долі печінки та внутрішньо-черевною кровотечею, садно на задній поверхні грудної клітки. Поранення черевної порожнини виникло в результаті травмуючої дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, садно виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету, цілком можливо в час вказаний в ухвалі суду та в медичній документації, за ступенем тяжкості проникаюче поранення черевної порожнини відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, садно за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та анатомічну локалізацію виявленого у ОСОБА_17 тілесного ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини можна судити, що на момент спричинення останнього підекспертний знаходився у вертикальному чи наближеному до такого положенні, обернений обличчям до нападаючої особи. Враховуючи анатомічну локалізацію виявленого у ОСОБА_17 тілесного ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини можна судити, що воно знаходиться в ділянці доступній для дії власної руки.
		З огляду на висновки, до яких прийшов експерт, суд критично оцінює показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що тілесні ушкодження він отримав при падінні на розбитий скляний стакан, який знаходився на підлозі.
		З висновку експерта №450 від 16.06.2020 у ОСОБА_19 в поперековій ділянці зліва по навколохребетній лінії було виявлено рубець овальної форми, який являє собою слід зажившої рани. Дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею і цілком може бути наслідком пострілу гумовою кулею з патрона травматичної дії в час вказаний підекспертним та в постанові від 05.11.2018.
		Такий висновок підтверджує те, що в ОСОБА_19 дійсно було здійснено постріли із травматичного пістолету, один із яких влучив у поперек.
		З висновку експерта №7 від 31.01.2019 встановлено, що кров ОСОБА_18 відноситься до групи «В» з ізогемаглютиніном «анти-А» системи «AB0». Кров ОСОБА_17 відноситься до групи «О» з ізогемаглютинінами «анти-А» і «анти-В» системи «АВО». Кров ОСОБА_20 відноситься до групи «В» з ізогемаглютиніном «анти-А» системи «АВО». На представлених для дослідження гумових предметах, які знаходились навпроти третього вікна дальньої стіни з нашаруванням РБК (об. № 1) та з правої сторони стола № 1 з правої сторони вхідних дверей (об. №2), виявлено сліди крові. Кров, виявлена в об?єктах №№ 1, 2, може походити від ОСОБА_18 , чи ОСОБА_20 , чи іншої особи, осіб з групою крові «В» з ізогемаглютиніном «анти-А» системи «ABO», і не може походити від ОСОБА_17 .
		З висновку експерта №1 від 04.01.2019 встановлено, що на представленому для дослідження одязі ОСОБА_18 : штанах, футболці, кофті, куртці, парі кросівок (об.№№ 1-57) виявлено сліди крові. Кров, виявлена в об?єктах №№1-57, може походити від ОСОБА_20 , ОСОБА_18 чи іншої особи, осіб з групою крові «В» з ізогемаглютиніном «анти-А» системи «АВО», і не може походити від ОСОБА_17 .
		З висновку експерта №31 від 15.06.2020 встановлено, що на представлених для дослідження змивах зі сходів № 1 та №2 виявлені сліди крові. На доставлених для дослідження змивах з тротуару слідів крові не виявлено. Кров, виявлена в об`єктах №№ 1, 2, належить людині. В слідах крові встановлені групові антигени «В» системи «АВО».
		Згідно висновку судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №688 від 22.11.2018 вбачається, що в складі нашарувань світло-сіро-коричневого кольору на марлевих тампонах зі змивами з рук трупа ОСОБА_20 виявлено нітрат-іони. Сукупність речовин, які можуть категорично свідчити про наявність продуктів пострілу, в нашаруваннях світло-сіро-коричневого кольору на марлевих тампонах не виявлено. В результаті проведеного дослідження встановлено, що на шкіряній куртці чорного кольору та на футболці синього кольору виявлено нітрат-іони. Сукупність речовин, які можуть категорично свідчити про наявність продуктів пострілу, на досліджених предметах одягу не виявлено.
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_96 підтвердив висновок №688 від 22.11.2018, та додатково пояснив, що нітрат-іони є одним із продуктів згорання нітроцилюлозного (бездимного) пороху, вони можуть бути отримані і від контакту з землею, але виключити можливість нашарування вказаної сполуки на руках і одязі ОСОБА_20 внаслідок здійснення ним пострілів також не можна.
		Згідно висновку судової балістичної експертизи №307 від 19.12.2018 надані на дослідження три гільзи, виявлені та вилучені в ході огляду місця події 05.11.2018 є частинами боєприпасів - стріляними гільзами патронів 9х21мм. Надана на дослідження одна гільза, відстріляна із карабіну МКЕТ94А2 № НОМЕР_1 , є частиною боєприпасу - стріляною гільзою патрона 9х21мм. Вищевказані гільзи відстріляні з одного екземпляра зброї.
		Згідно висновку судової балістичної експертизи №308 від 29.12.2018: тринадцять гільз з маркуванням «НОМЕР_9», які були вилучені 05.11.2018 року в ході огляду місця події (АДРЕСА_3), до боєприпасів не відносяться, а є частинами патронів травматичної дії 9 ми Р.А. - стріляними гільзами; шість металевих уламків, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 05.11.2018 є частинами оболонки та осердя кулі до нарізної вогнепальної зброї; предмет, який був виявлений та вилучений в ході огляду місця події від 05.11.2018, є частиною кулі - осердям до нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм. Надані на дослідження дві оболонки кулі, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 05.11.2018, є частинами куль до нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм. Надані на дослідження частини куль, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 05.11.2018, відстріляні з нарізної вогнепальної зброї, гільзи відстріляні з пістолетів призначених для відстрілу патронів з метальними снарядами «несмертельної дії». 
		Згідно висновку судової балістичної експертизи №27 від 07.03.2019 надана на дослідження одна гільза виявлена та вилучена 27.12.2018 у ОСОБА_14 , є стріляною гільзою патрону травматичної дії 9мм Р.А. - стріляною гільзою. Надані на дослідження п`ять гільз з тринадцяти, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 05.11.2018, та одна гільза, виявлена та вилучена 27.12.2018 у ОСОБА_14 , відстріляні з одного екземпляра зброї, вісім гільз відстріляні з іншого екземпляра зброї. Зазначена обставина свідчить про те, що постріли в приміщенні кафе здійснювались як мінімум із двох різних пристроїв для відстрілу гумових куль (травматичної дії), що додатково вказає саме на наявність «перестрілки» з обох сторін, про що про вказали і при пред`явленні осіб для впізнання свідки ОСОБА_73 , ОСОБА_29 , ОСОБА_76 та ОСОБА_28 .
		Згідно висновку судової балістичної експертизи №92 від 26.03.2020 надана на дослідження одна куля, яка виявлена та вилучена у ОСОБА_7 , є частиною (стріляною кулею) калібру 9мм Р.А. пістолетного патрона травматичної (несмертельної) дії, що споряджаються гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами та використовуються для стрільби в травматичній зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. Ця куля могла бути стріляна із самозарядних пістолетів калібру 9мм Р.А. травматичної (несмертельної) дії, стартових або газових пістолетів калібру 9мм Р.А. із видаленою заглушкою каналу ствола.
		Згідно висновку судової медико-криміналістичної експертизи речових доказів №43-МК від 17.06.2020, на куртці, вилученій у ОСОБА_7 виявлено вогнепальне вхідне ушкодження, яке могло утворитися від травматичної дії самозарядного пістолету калібру 9мм травматичної дії спорядженого гумовими кулями. Враховуючи відсутність у ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень, а також враховуючи морфологічні властивості ушкодження на куртці, цілком можливо, що відстань, з якої зроблено постріл, не менше 4-5 метрів.
		Висновком судово-медичної експертизи №184 від 13.03.2020 встановлено, що у ОСОБА_7 на момент огляду будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.
		На думку суду, відсутність тілесних ушкоджень в обвинуваченого на дату проведення експертизи є очевидною, оскільки подія мала місце 05.11.2018, а куля застрягла в куртці, тобто такий висновок експерта не спростовує показань обвинуваченого про отримання тілесного ушкодження шляхом пострілу в нього з травматичного пістолета.
		З висновку судово-психіатричного експерта №87 від 26.03.2020 вбачається, що ОСОБА_7 на час скоєння інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознак якого небудь психічного розладу, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на будь-який психічний розлад не страждає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Тобто ОСОБА_7 є осудним.
		Всі висновки експертиз є науково-обґрунтованими та піддавати їх сумніву в суду підстав немає. Не наведені такі обґрунтовані та мотивовані підстави і учасниками кримінального провадження. Такі висновки суд бере до уваги та оцінює в сукупності зі всіма доказами у справі.
		Окрім того, судом досліджені в судовому засіданні докази сторони захисту, які були відкриті стороні обвинувачення в порядку ст.290 КПК України, про що вказують подані суду заява про надання доступу до матеріалів від 26.01.2023.
		Зокрема витягом з ЄРДР №12022030550000273, протоколом огляду місця події від 22.03.2022, протоколом додаткового огляду місця події від 22.03.2022, копією експертного пакету EXPT0212737, протоколом огляду речей від 23.03.2022, встановлено, що біля трупа ОСОБА_21 було виявлено та вилучено аркуш паперу зі змістом: «я убил человека на автомойке в Луцке и убиваю сейчас еще одного близкого мне человека, которий сейчас из-за меня задихается в сизо. Не могу с етим жить. ОСОБА_7 брат прости…За все, за что умолял и уговорив взять вину на себя…»
		Даючи оцінку письмовим доказам, які подані стороною захисту, суд критично оцінює зміст записки, яка нібито належала ОСОБА_21 , оскільки останній помер природньою смертю, а в судовому засіданні надав чіткі та послідовні показання, які узгоджуються з показаннями інших допитаних осіб та письмовими доказами сторони обвинувачення. Показання свідка ОСОБА_97 фактично зводяться до показань з чужих слів.
		Порушень кримінального процесуального закону, зокрема і будь-яких порушень прав та свобод людини, під час встановлення фактичних обставин вчинення суспільно небезпечного діяння, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено, докази зібрані та отримані в порядку, передбаченому КПК України.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового слідства окрім того, кваліфіковані за п.7 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство з хуліганських мотивів.
		За нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
		Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Закріплене в ст.36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (частина третя ст.27 Конституції України).
		Питання про наявність у діях особи умислу на вбивство необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		В ч.1 ст.36 КК України констатовано, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Невід`ємним елементом необхідної оборони є наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного діяння.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		З показань свідків та досліджених письмових доказів, які подані стороною обвинувачення, фактично підтверджується перебування різних осіб, обвинуваченого, на місці події, а також конфлікт між двома групами осіб, оскільки тілесні ушкодження були отримані учасниками з обох сторін.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_7 , як під час досудового розслідування, зокрема при проведенні слідчого експерименту з останнім 03.08.2020, так і в суді, є чіткими, послідовними та дають змогу відтворити обставини кримінальних правопорушень, які були до, на момент та після їх вчинення. Його показання повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_21 та відповідають і іншим доказам у справі, зокрема: протоколу огляду місці події 05.11.2018 (виявлено труп в синіх джинсах, пошкодження плитки (2 отвори), виявлено значну кількість гільз та куль, сліди крові від кафе до місця паркування автомобілів); протоколу огляду від 11.03.2020 куртки ОСОБА_7 (виявлено отвір, а в підкладці деформовано резинову кулю); протоколу пред`явлення для впізнання від 10.04.2020 ( ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , як осіб, які були на місці події, де він «захищаючи себе вистрілив в того чоловіка»); висновкам судово-балістичних експертиз №№ 27, 307, висновку судової медико-криміналістичної експертизи №43-МК (згідно яких на місці події були виявлені гільзи різних калібрів, а отвір на курці обвинуваченого утворений від пострілу з відстані не менше 4-5 метрів), висновкам судово-медичних експертиз тілесних ушкоджень, та іншим доказам у справі.
		Мотивом вчинення умисного вбивства сторона обвинувачення зазначає хуліганство. Однак, як зазначив сам обвинувачений і це не спростовано матеріалами справи, жодних неприязних відносин з ОСОБА_20 . ОСОБА_7 не мав, ніколи раніше його не бачив, а в кафе зайшов після того, як пролунали перші постріли.
		Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочинів, поведінка інших осіб, які були в кафе та становили для обвинуваченого загрозу, отримання поранення свідком ОСОБА_19 , постріл в ОСОБА_7 в область грудної клітки (суспільно-небезпечне посягання на життя чи здоров`я з іншої сторони), здійснення словесного прохання опустити зброю та здійснення попереджувального пострілу в сторону потерпілого ОСОБА_20 при реальній можливості відразу стріляти прицільно, свідчать про наявність реальних підстав для самозахисту, необхідність негайного відвернення чи припинення посягання на життя самого обвинуваченого чи інших осіб, а також вказують про відсутність в діях ОСОБА_7 умислу на вбивство з хуліганських мотивів.
		Таким чином, виходячи з встановлених судом фактичних обставин, і враховуючи те, що інших доказів, які б спростовували показання обвинуваченого і ставили під сумнів їх правдивість, стороною обвинувачення в розпорядження суду не надано, суд прийшов до висновку про те, що в ситуації яка склалася, обвинувачений ОСОБА_7 , застосовуючи власний мисливський карабін, як єдиний визначений ним спосіб захисту, з огляду на те, що він усвідомлював, або повинен був усвідомлювати про те, що в нього був здійснений постріл з травматичної зброї, вчиняючи дії з метою захисту як своїх охоронюваних законом прав та інтересів, так і інших осіб, в даному випадку ОСОБА_19 , від суспільно небезпечного посягання, перебував в стані необхідної оборони, однак перевищив її межі умисно, заподіявши ОСОБА_20 тяжкої шкоди, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту.
		До такого висновку суд прийшов враховуючи небезпечність посягання та характер небезпеки, що загрожувала ОСОБА_7 та іншим особам, відсутність намірів та спроб з боку обвинуваченого вчинити будь які інші дії та застосувати інші способи захисту від суспільно-небезпечного посягання, а обрання єдиного способу захисту шляхом застосування мисливського карабіну.
		Згідно з ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Крім того, відповідно до ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Про необхідність застосування положень ч.3 ст.337 КПК України та перекваліфікацію дій обвинуваченого в судових дебатах вбачали і представник з потерпілою.
		За таких обставин, суд, оцінивши кожний доказ та сукупність зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що  ОСОБА_7 своїми діями, які виразилися в умисному вбивстві, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони, вчинив злочин, передбачений ст.118 КК України, а тому перекваліфіковує його дії з п.7 ч.2 ст.115 КК України на ст.118 КК України.
		Окрім того, вважає суд доведене і те, що ОСОБА_7  своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї та інших предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство), вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України.
		При цьому суд виключає з обвинувачення за ч.4 ст.296 КК України посилання про те, що хуліганські дії були спрямовані і щодо ОСОБА_20 , оскільки вбивство останнього було вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а належних і допустимих доказів того, що інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вчинили протиправні дії щодо ОСОБА_20 стороною обвинувачення не надано.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.
		У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжкого та нетяжкого злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків (матеріальної та моральної шкоди), оскільки такі обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
		Під вчиненням злочину загальнонебезпечним способом розуміється вчинення його, зокрема, такими способами, як вибух, підпал, зараження чи отруєння водойм, затоплення, використання автоматичних пристроїв, електричного струму, газу тощо. 
		Вчиненням злочину загальнонебезпечним способом підвищує суспільну небезпечність вчинюваного злочину і особи злочинця, оскільки при цьому виникає загроза для багатьох об`єктів кримінально-правової охорони і настання тяжких наслідків. Закон визнає обтяжливою обставиною саме спосіб вчинення злочину.
		Разом із тим, у цьому кримінальному провадженні ані в ході досудового слідства, ані в ході судового розгляду під час безпосереднього допиту учасників судового провадження та дослідження письмових доказів не встановлено обставин вчинення злочину загальнонебезпечним способом, а тому така обтяжуюча обставина не може бути врахована при обрані судом покарання. Більше того, така обставини взагалі не вказана в формулюванні обвинувачення.
		Таким чином, суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , вчинення злочину загальнонебезпечним способом.
		Обвинувачений ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, добровільно з`явився до органу досудового розслідування.
		На підставі викладеного, враховуючи пом`якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих, а також беручи до уваги обставини вчинення злочинів, дані про особу обвинуваченого, думки потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, а також те, що конфлікт був частково спровокований і зі сторони осіб, які були присутні в кафе, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи вид і строк покарання, передбачений санкціями законів, за яким визнав ОСОБА_7 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ст.118 КК України у виді позбавлення волі на максимальний строк, а за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі, однак на мінімальний.
		Остаточне із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, суд призначає шляхом часткового складання призначених покарань.
		Підстав для призначення покарання за ст.118 КК України у виді виправних робіт немає, оскільки обвинувачений не працює, а обмеження волі буде надто м`яким покаранням.
		З огляду на конкретні обставини справи, переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, а також і те, що наслідком вчинення злочину є невідворотна обставина - смерть особи, в суду відсутні достатні підстави для застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України.
		На глибоке переконання суду, призначене остаточне покарання, яке необхідно відбувати реально, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому необхідно рахувати з дня приведення вироку до виконання.
		Вирішуючи цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Частиною 1 ст.128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. 
		Пунктом 1 ч.1 ст.49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
		При цьому ч.ч. 1, 3 ст.206 ЦПК України констатовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.  У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
		За таких обставин, оскільки позивачами ОСОБА_14 та ОСОБА_13 подані письмові заяви про те, що вони відмовляються від своїх позовів, тому що збитки відшкодовані, суд закриває провадження у справі в частині поданих цивільних позовів.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а арешт відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
		Що стосується витрат потерпілої ОСОБА_13 на правову допомогу, то суд вважає їх обґрунтованими та підставними, оскільки потерпілою надані договір про надання правової допомоги, розрахунок вартості наданої допомоги, копія квитанції до прибуткового касового ордера. Враховуючи положення ст.ст. 118, 124 КПК України, посилаючись на обсяг наданої правової допомоги потерпілій, суд стягує такі витрати на правову допомогу з ОСОБА_7 в користь потерпілої.
		В силу приписів ст.374 КПК України, суд при ухваленні вироку приймає, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. 
		Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не є таким суворим, як тримання під вартою, однак покладає на особу обов`язок перебувати у визначеному судом приміщенні цілодобово або у відповідний період доби, що згідно із ч 5 ст.181 КПК України контролюється працівниками органу Національної поліції. 
		Враховуючи наявність встановлених колегією суддів обставин, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі залишення судом апеляційної інстанції вироку суду першої інстанції про визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях без змін, особу обвинуваченого, тривалий період перебування під вартою, наявність місця проживання (договір найму квартири), поведінку під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту дозволить дотриматися балансу між інтересами особи та завданнями кримінального провадження. 
		Крім того, належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно забезпечити шляхом покладення на останнього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. 
		Таким чином, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 необхідно змінити.
		Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою у відповідності до вимог ст.72 КК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 120, 124, 128, 129, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
		 
		У Х В А Л И В
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.118, ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:
		- за ст.118 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
		- за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_7 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
		Провадження за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрити.
		Провадження за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_13 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрити.
		Арешти, які накладені ухвалами слідчих суддів Луцького міськрайонного суду від 06.11.2018, 08.11.2018, 19.05.2020 на майно, скасувати.
		Речові докази у справі, а саме:
		- 3 цифрові диски DVD-R з відеозаписом із реєстратора ОСОБА_98 , камер спостереження автомийки «Нептун», камер відеоспостереження Княгининівської ОТГ, карту памяті «Transend micro SD», оптичний CD-диск з написом «вх№224 вих№563/3/кт», оптичний CD-диск з написом «вх.№224 вих.№563/3/кт» залишити при матеріалах кримінального провадження упродовж всього часу їх зберігання;
		- одну гільзу, вилучену 04.12.2018 під час тимчасового доступу до речей і документів, повернути до Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістисного центру МВС України;
		- чоловічу куртку, футболку, джинсові штани, пояс, туфлі, шкарпетки, труси зі слідами крові, належні ОСОБА_20 , - знищити;
		- чоловічу куртку, належну ОСОБА_7 , - знищити;
		- спортивні штани, спортивну кофту, футболку, куртку, замшеві кросівки, належні ОСОБА_18 , - знищити;
		- спортивну кофту, спортивні штани, належні ОСОБА_17 , - знищити;
		- дві оболонки кулі, металевий предмет сірого кольору, шість металевих частин жовтого та сірого кольорів, тринадцять паперових конвертів з пояснювальними написами, які були вилучені в ході огляду місця події від 05.11.2018, одну гільзу з маркуванням «НОМЕР_10», видану ОСОБА_14 , залишити при матеріалах кримінального провадження упродовж всього часу їх зберігання;
		- автомобіль «Фольксваген Тоурег», д.н.з. НОМЕР_2 , два ключі від вхідних замків із синім чіпом, флеш-накопичувач рожевого кольору, FM-модулятор, автонавігацію GPS Easy GO500 чорного кольору, дві сонцезахисні панелі, повернути власнику ОСОБА_99 за належністю.
		Стягнути із ОСОБА_7 в дохід держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 13077 (тринадцять тисяч сімдесят сім) гривні 43 (сорок три) коп.
		Стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілої ОСОБА_13 процесуальні витрати (витрати на правову допомогу) в сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень.
		Змінити щодо обвинуваченого  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання вироком законної сили.
		Покласти на обвинуваченого  ОСОБА_7  обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
		- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
		- негайно прибувати на виклики до суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомити про це посадову особу, що здійснила виклик;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон чи інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності);
		- носити електронний засіб контролю.
		Негайно звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_7 в залі суду.
		Вирок для виконання в частині запобіжного заходу передати органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд. 
		Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 11.03.2020 по 20.07.2023 включно, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду учасниками судового провадження протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий
		 
		Суддя
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...