Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/61/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2023. Зареєстровано: 21.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.
Дата набрання законної сили: 10.07.2023
Номер судового провадження: 11-сс/807/458/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000000068

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                Дата документу 10.07.2023 Справа № 331/61/23
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 331/61/23                                          Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/807/458/23                                 Доповідач в 2 інст.  ОСОБА_2 
		Категорія ст. 199 КПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 липня 2023 року                                                 м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		підозрюваної ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		захисників підозрюваної - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_7  - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року, якою у відношенні
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жданівка, Орловської області, російської федерації, громадянки України, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судді Полтавського районного суду Полтавської області,
		підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 
		продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 20 серпня 2023 року включно, без визначення розміру застави, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Слідчий в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10  за погодженням з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні  ОСОБА_7 в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на 60 днів, без визначення розміру застави. 
		За матеріалами провадження,  ОСОБА_7  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за наступних обставин. 
		Згідно зі ст. 1 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф Володимир путін та інші невстановлені представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил рф про вторгнення на територію суверенної України.
		Починаючи з 24 лютого 2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі продовжено до 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року.
		Так, 24 лютого 2022 року, на виконання наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Бердянського району Запорізької області.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) с невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України визначених частиною першою статті 3 нього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Крім того, встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 20.09.2001 №2738-111 «Про обрання суддів» ОСОБА_7 безстроково обрано на посаду судді Бердянського міського суду Запорізької області.
		Указом Президента України від 23.03.2004 №358/2004 «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язки цих судів» ОСОБА_11 переведено на роботу на посаду судді новоутвореного Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
		Згідно зі ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в України мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
		Так, у другій декаді березня 2022 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 , будучи суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та проросійськи налаштованою особою, перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 російською федерацією, а саме: підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань російської федерації здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, свідомо і добровільно прийняла рішення в умовах воєнного стану надавати представникам російської федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		Так, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи всупереч складеної Українському народові присязі, за власною ініціативою встановила контакт з представником іноземної держави співробітником федеральної служби безпеки російської федерації (далі фсб рф) з позивним « ОСОБА_12 », та погодилась на надання в умовах воєнного стану допомоги в проведенні підривної діяльності проти України шляхом:
		-        формування серед колективу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області позитивного ставлення до російської федерації та її окупаційної адміністрації;
		-        збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проукраїнськи налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області;
		-        збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проросійськи налаштованих співробітників медичних закладів міста Бердянська;
		-        надання допомоги представникам фсб рф у формуванні штату підрозділу «министерства чрезвычайных ситуаций россии» (далі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території міста Бердянська;
		-        збору та передачі представникам фсб рф інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану.
		Так, на виконання свого злочинного умислу та отриманого у невстановлений час та місці від співробітника фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » завдання, ОСОБА_7 , знаходячись на території окупованого російськими військовослужбовцями м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, з використанням належного їй мобільного телефону з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , 25 березня 2022 року о 15 год. 35 хв. здійснила телефонний дзвінок на номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , що особисто використовується представником фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » та передала останньому для подальшого використання важливу та достовірну, на її думку, інформацію, яка буде в подальшому використана, щодо виходу трьох військовослужбовців окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з території м. Маріуполь Донецької області та переміщення останніх у районі м. Мангуш Донецької області.
		Внаслідок умисних дій ОСОБА_7 щодо передання зазначеної інформації представнику фсб рф з позивним « ОСОБА_12 », невстановленими військовослужбовцями рф на початку квітня 2022 року здійснені заходи щодо пошуку між населеними пунктами смт. Мангуш та смт. Ялта Донецької області групи оборонців міста Маріуполь, до складу якої входили три військовослужбовці окремого загону спецпризначення «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , під час яких зазначені військовослужбовці були ними вбиті.
		Продовжуючи свій злочинний умисел, під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_7 , діючи ініціативно, бажаючи співпрацювати з представником фсб рф з позивним « ОСОБА_12 », повідомила останньому інформацію щодо результатів своїх спостережень за працівниками Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та інших судів України, а також їх ставлення до дій рф в Україні, у тому числі передала інформацію про прихильність чи неприхильність працівників Бердянського міськрайонного суду Запорізької області до окупаційної влади російської федерації, а також вжиті нею заходи виливу на формування позитивного ставлення колег до діяльності представників російської федерації на території незаконно окупованого м. Бердянськ.
		Продовжуючи вказане спілкування, ОСОБА_7 , надала інформацію щодо результатів свого спілкування з працівниками медичних закладів міста Бердянська та їх ставлення до дій рф в Україні, у тому числі передала дані осіб, яких вважала прибічниками окупаційної влади російської федерації та схвалила дії окупаційної влади з приводу технічного відключення засобів та зв`язків комунікації органів влади у м. Бердянську Запорізької області з представниками законно обраної та призначеної державної влади у м. Запоріжжя.
		Під час вказаної телефонної розмови, ОСОБА_7 отримала від представника фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » завдання на формування списку проукраїнськи налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, на що надала свою згоду, а також отримала від останнього завдання щодо допомоги в підборі проросійськи налаштованих осіб до штату новоствореного на території тимчасово окупованого м. Бердянськ органу «МЧС России», на що також висловила свою цілковиту готовність до подальшої співпраці, у тому числі зборі будь-якої потрібної представнику фсб рф інформації.
		Крім того, ОСОБА_7 , знаходячись на території окупованого російськими військовослужбовцями м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, продовжуючи виконання раніше отриманого від представника фсб рф завдання щодо співпраці та допомоги з підбором кадрів для «МЧС России», з використанням належного їй мобільного телефону з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , 25 березня 2022 року о 20 год. 10 хв. здійснила телефонний дзвінок на номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , що особисто використовується представником фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » та передала останньому дані особи на ім`я ОСОБА_16 , якого вона підібрала та з яким попередньо погодила можливість його працевлаштування у новоствореному органі «МЧС России» на тимчасово окупованій території м. Бердянськ.
		Після чого, ОСОБА_16 у невстановлений час був прийнятий на роботу в органи «МЧС России», створені на тимчасово окупованій території м. Бердянськ.
		Таким чином,  ОСОБА_7  підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		16 березня 2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022080000000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (а.с. 12, т. 1).
		27 квітня 2023 року ОСОБА_7  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (а.с. 16-27, т. 1).
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 травня 2023 року до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 6 липня 2023 року, без визначення розміру застави (а.с. 59-65, т. 1).
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2023 року, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 травня 2023 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2023 року включно без визначення розміру застави (а.с. 66-85, т. 1).
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2023 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 27 серпня 2023 року включно (а.с. 86-92, т. 1).
		Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують продовження застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання таким ризикам. 
		В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, прийнятою із істотними порушеннями кримінального процесуального закону, а висновки суду, викладені в ухвалі такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. 
		В обґрунтування своєї скарги вказує, що слідчий суддя дійшла до висновку щодо обґрунтованості підозри, обмежившись переліком матеріалів клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу без безпосереднього дослідження оригіналів всіх доказів, допиту свідків, копії протоколів допиту, яких додано до клопотання про обрання запобіжного заходу. 
		Зазначає, що з аналізу доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження слідує, що протоколи допиту свідків не містять інформації, яка вказує на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України в діях ОСОБА_7 , з огляду на те, що допитані у якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які є працівниками Бердянського міськрайонного суду Запорізької області зазначили, що в період їх перебування в окупації, представники фсб рф у тому числі особа на прізвисько « ОСОБА_19 » відвідували приміщення суду, разом з тим, жодних пояснень, з приводу того, що вказані особи відвідували та спілкувались із ОСОБА_7 в протоколах допиту не міститься. 
		Крім того вказує, що матеріали проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протокол №59/14/788т від 20 травня 2022 року, №59/14/423т від 20 травня 2022 року, акт №59/14/137дск від 1 вересня 2022 року, висновки експерта за результатами проведених судових експертиз відео, звукозапису №53/3097-3110 від 30 січня 2023 року №11348 від 16 березня 2023 року, висновки експерта судової лінгвістичної експертизи №СЕ-19/108-23/1044 ПЧ від 3 лютого 2023 року не спростовують показань ОСОБА_7 , які надані під час проведення допитів. 
		Також зазначає, що письмова відповідь військової частини НОМЕР_3 Національної Гвардії України (ІНФОРМАЦІЯ_3) №40/57/12-2354 від 21 березня 2023 року та публічна інформація в мережі Інтернет від 11 квітня 2022 року спростовують висновки органу досудового розслідування про обізнаність ОСОБА_7 про склад групи, напрямки та обставини пересування військовослужбовців окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по території Донецької області. 
		Зауважує, що відповідно до показань підозрюваної ОСОБА_7 інформація, яка була повідомлена співробітнику фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » є вигадкою, не містить достовірних даних, які були їй відомі, будь-які співпадіння є випадковими. 
		Вказує, що з приводу зафіксованої розмови ОСОБА_7 щодо «…збору та передачі представникам фсб рф інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, з метою спричинення шкоди суверенітетові…», то остання повідомляє вигадані обставини, що не може розглядатись як надання допомоги у веденні підривної діяльності проти України. 
		Крім того зазначає, що долучена до клопотання інформація т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ОСОБА_20 не має відношення до інформації, наданої ОСОБА_7 , яка повідомила про напрямок Маріуполь-Мангуш-Бердянськ з метою виходу із оточення, а відповідно до листа, рух групи здійснювався з підконтрольної України території в сторону Мангуша без відвідування Маріуполя з метою розвідки. Кількісний склад групи та назва підрозділу є співпадінням, адже всім відомо про оборону м. Маріуполя саме підрозділом « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 
		Звертає увагу на те, що відповідно до повідомлення телеграм-каналу на який посилається сторона обвинувачення, то слід зауважити, що мова йде про знищення групи із п`яти військовослужбовців, що додатково вказує на невідповідність інформації, яка надана ОСОБА_7 і хибність тверджень прокурора. 
		Вказує, що надана ОСОБА_7 інформація є абсолютно очевидною та не має відношення до загибелі захисників України.
		Зазначає, що щодо «формування серед колективу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області позитивного ставлення до російської федерації та її окупаційної адміністрації; збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проукраїнськи налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області; збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проросійськи налаштованих співробітників медичних закладів міста Бердянська», матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу, окрім звукозапису розповіді про вигадані обставини ОСОБА_7 , які вона спростовує. 
		Також вказує, що протягом року досудового розслідування, стороною обвинувачення не встановлено жодної особи, на яку будь-яким чином впливала ОСОБА_7 . 
		Зазначає, що щодо «…надання допомоги представникам фсб рф у формуванні штату підрозділу «министерства чрезвычайных ситуаций россии» на території міста Бердянськ…», то підозру в цій частині не можна вважати обґрунтованою, адже дійсно ОСОБА_7 запропонувала співробітнику фсб прийняти на роботу ОСОБА_22 , але заперечила, що передавала цю інформацію самому ОСОБА_23 . 
		Крім того вказує, що за клопотанням захисту була допитана свідок ОСОБА_24 , яка працювала заступником директора ДОЦ «Червона гвоздика», яка повідомила, що до осені 2022 року ОСОБА_16 був найманим працівником вказаного підприємства та працював на посаді охоронця і не міг бути працевлаштованим до так званого незаконного формування в місті Бердянську як «МЧС России по городу Бердянску». 
		Зазначає, що слідчий суддя посилається на наявність у підозрюваної ОСОБА_7 соціального статусу, стану здоров`я та наявність фінансової можливості, що дозволить ОСОБА_7 виїхати за межі України, проте не зазначає перелік доказів, якими вказані обставини підтверджуються, посилання на знайомство ОСОБА_7 з прикордонниками є надуманим, жодного зв`язку до клопотання додано не було. 
		Зауважує, що аргумент щодо матеріального стану ОСОБА_7 також є надуманим, адже жодного підтвердження цьому не долучено. 
		Звертає увагу на те, що у ОСОБА_7 стійкі соціальні зв`язки, моральні та законодавчі обов`язки почесного звання судді, і репутаційні ризики, які вона може понести через переховування від органів досудового розслідування, привалюють над обставинами, які зазначені прокурором, ОСОБА_7 має постійне місце роботи та місце проживання, будь-яких родинних зв`язків ОСОБА_7 за межами України не має, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, у відповідності до змісту повідомлення про підозру та подання про надання згоди на утримання судді під вартою, ОСОБА_7 самостійно виїхала з окупації на підконтрольну територію України і не мала на меті залишатись на тимчасово окупованій частині України, з моменту вчинення кримінального правопорушення, зазначеного прокурором в повідомленні про підозру та поданні про надання згоди на утримання судді під вартою, минуло більше року, що не заважало ОСОБА_7 вчинити дії зазначені прокурором в поданні. 
		Вказує, що з моменту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 за місцем роботи оформила відпустку, переїхала до м. Запоріжжя (місце проведення досудового розслідування), за весь період жодних дій направлених на переховування від органів досудового розслідування ОСОБА_7 не вчиняла. 
		Крім того зазначає, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню триває з 16 березня 2022 року, тобто більше року і слідчий суддя не надала належної оцінки тим обставинам, що протягом всього часу досудового розслідування, ОСОБА_7 не тільки не переховувалась від органів досудового розслідування, але і намагалась всіма доступними засобами надати допомогу слідству для повного, всебічного та об`єктивного розслідування по вказаному кримінальному провадженню, підозрювана самостійно, за першим телефонним викликом з`явилась до слідчого для участі у слідчих діях та надала письмові пояснення щодо обставин викладених в повідомленні про підозру, а також з`явилась добровільно, за викликом до Вищої ради правосуддя, що вказує на відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Вказує, що щодо можливого незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, то посилання слідчого судді на даний ризик є безпідставними, адже досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває більше року, і за цей час органом досудового розслідування не здобуто доказів впливу ОСОБА_7 ані на свідків, ані на експертів та на теперішній час жодних обставин не змінилось та не збільшилось ризику впливу на них. 
		Крім того зауважує, що тиск на експертів в даному кримінальному провадженні також надуманий, адже необхідні експертизи вже проведені, а тому ризик на них є мінімальним. 
		Звертає увагу на те, що висновки слідчого судді про збереження ОСОБА_7 контактів із співробітниками фсб рф є безпідставними, жодних доказів спілкування із представниками рф протягом року виявлено не було, до клопотання не додано. 
		       Зазначає, що перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрювана має досвід у правовій сфері та багато знайомих серед працівників правоохоронних органів і суду, що може бути використано у власних цілях з метою уникнення відповідальності, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу та обмеження конституційних прав та свобод ОСОБА_7 . 
		       Також зауважує, що ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась. 
		       Вказує, що письмове повідомлення про підозру судді Полтавського районного суду ОСОБА_7 було здійснене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 27 квітня 2023 року в квартирі за місцем фактичного проживання судді ОСОБА_7 одразу після завершення обшуку, дозвіл на який було надано слідчим слідчої групи, проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 233 КПК України прокурор ОСОБА_6 , за відсутністю добровільної згоди судді ОСОБА_7 , яка користується вказаною квартирою та за відсутності ухвали слідчого судді, скориставшись доступом до житла через проведений в ньому обшук, проник до квартири за місцем фактичного проживання судді ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_25 , і вручив письмове повідомлення про підозру від 27 квітня 2023 року. 
		Зазначає, що слідчий суддя, застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід, не врахував положення п.п. 1, 3, 4, 5, 6, 8, 12 ч. 1 ст. 178 КПК України. 
		Крім того зазначає, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання у м. Полтава, постійне місце роботи в Полтавському районному суді, має бездоганну репутацію і зборами суддів обрана головою Полтавського районного суду, раніше не судима. 
		Звертає увагу на те, що в ході судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захистом було долучено до матеріалів клопотання документи на підтвердження незадовільного стану здоров`я, а саме, з долученої документації вбачалось, що з 2017 року ОСОБА_7 хворіє на онкологічне захворювання - карценома легенів та цукровий діабет та наразі потребує догляду лікаря - онколога. 
		Вказує, що на час розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвала Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2023 року в частині проведення медичного обстеження не виконана.
		Просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання слідчого ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 . 
		Заслухавши доповідь судді, підозрювану ОСОБА_7 , її захисників, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно ч.ч. 1-3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і яке може бути задоволено при умові, що заявлений ризик, який став обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є вагомі обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		З огляду на ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, і існують об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування.
		Таким чином, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування такого запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
		Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є обґрунтованою, заявлені слідчим ризики продовжують існувати та не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу і в сукупності з даними про особу підозрюваної вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного відносно неї запобіжного заходу. 
		З вказаними висновками слідчого судді, колегія суддів повністю погоджується, оскільки перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів провадження встановлено, що необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 підтверджена.
		Так, строк дії запобіжного заходу закінчується 25 червня 2023 року, проте, у кримінальному провадженні ще не були проведені всі слідчі дії, зокрема, заплановано допит співробітників із числа судової охорони та апарату Бердянського міськрайонного суду Запорізької області. 
		В апеляційній скарзі необхідність проведення зазначених слідчих дій не заперечуються.
		Доводи апеляційної скарги в тій частині, що фактично вказують на необґрунтованість пред`явленої підозри є необґрунтованими, з огляду на таке.
		Так, всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею вірно з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 
		Зокрема, такими даними, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 , у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є: 
		- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року, в якому відображені розмови від 25 березня 2022 року, що відбувались за допомогою мобільного зв`язку номерів, які знаходяться в користуванні особи чоловічої статі на прізвище ОСОБА_12 та в користуванні ОСОБА_7 (а.с. 96-132, т. 1);
		- висновок експерта №СЕ-19/108-23/1044 ПЧ від 3 лютого 2023 року, відповідно до якого предметом експертного дослідження була копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року з додатком, який містить стенограми телефонних розмов представника фсб рф ОСОБА_12 , який має позивний « ОСОБА_12 » із особою жіночої статі (а.с. 133-159, т. 1);
		- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису №53/3097/3110 від 30 січня 2023 року, відповідно до якого, слова (фрази, репліки) в розмові, зафіксованій в аудіофайлі, що міститься на компакт-диску (наданому органом досудового розслідування), а також мовлення особи, яка в протоколі огляду від 26 грудня 2022 року, позначена як ОСОБА_7 , яке зафіксоване у відеофайлі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» належить одній особі, а саме ОСОБА_7 (а.с. 160-182, т.1);
		- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису №11348 від 16 березня 2023 року, з якого вбачається, що слова (фрази, репліки) в розмові на фонограмах № 1, 2, зафіксовані на лазерному компакт диску (наданому органом досудового розслідування), а також мовлення особи, зафіксоване в аудіофайлах ймовірно належать одній особі, а саме гр. ОСОБА_7 (а.с. 183-198, т. 1); 
		- протокол огляду від 15 квітня 2023 року, з якого вбачається, що оглянувши зміст інформації, яка міститься у файлі «[6733_zIMEI]-12.04.2023 23.57.52» встановлено, що в ньому наявна інформація, яка стосується вхідних та вихідних з`єднань телефонного номера, яким користується ОСОБА_7 за період з 01.02.2022 до 04.04.2023 та встановлені з`єднання з номером оператора мобільного зв`язку, який містить основні цифри « НОМЕР_4 » (відповідно до матеріалів клопотання такі ж цифри оператору мобільного телефону містить і номер мобільного зв`язку, яким користується представник фсб рф ОСОБА_12 та має позивний « ОСОБА_12 ») (а.с. 203-214, т. 1);
		- протокол огляду від 6 червня 2023 року, який встановлює інформацію яка стосується вхідних та вихідних з`єднань телефонного номера, яким користується ОСОБА_7 за період з 01.02.2022 до 04.04.2023 та встановлені з`єднання з номером мобільного телефону « НОМЕР_5 » (відповідно до клопотання номер мобільного телефону « НОМЕР_5 » особисто використовується ОСОБА_27 ) (а.с. 215-228, т. 1);
		- протокол огляду від 15 квітня 2023 року, який встановлює інформації щодо з`єднання за період з 01.02.2022 по 30.03.2022 телефонного номера, яким користується представник фсб рф на ім`я « ОСОБА_19 » з номером оператора мобільного зв`язку, який містить основні цифри « НОМЕР_6 » (відповідно до матеріалів клопотання такі ж цифри оператора мобільного телефону містить і номер мобільного зв`язку, яким користується ОСОБА_7 ) (а.с. 236-242, т. 1);
		- відповідь т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 від 21 березня 2023 року, з якої вбачається, що 23 березня 2022 року 3 військовослужбовці (прізвища вказані у відповіді) отримали наказ від командування штабу оборони м. Маріуполь про переміщення у район населеного пункту АДРЕСА_3 , з метою проведення розвідки, збору та передачі інформації про наявність, кількість та переміщення ворожих військ. 2 квітня 2022 року із відкритих джерел мережі Інтернет посадовим особам штабу оборони м. Маріуполь стало відомо, що вказані військовослужбовці були вбиті представниками військ рф (а.с. 5, т. 2);
		- протокол огляду від 11 квітня 2023 року (а.с. 6-19, т.2);
		- протокол огляду від 2 червня 2023 року, де предметом огляду є канал « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якому виявлено публікацію від 15 травня 2023 року о 19 год. 39 хв., яка має посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с. 20-23, т. 2).
		- постанова Верховної Ради України «Про обрання суддів» та Указ Президента України «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язки голів цих судів», з яких вбачається, що ОСОБА_7 була обрана суддею (а.с. 33-54, т. 2).
		Отже, в даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваної ОСОБА_7 , з інкримінованим їй кримінальним правопорушенням підтверджується вказаними доказами. 
		Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження строку її тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
		При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. 
		Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		Отже, стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що ризики, які були враховані під час застосування запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшились.
		Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 
		Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, у зв`язку із чим, враховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду продовжує і надалі існувати. 
		Крім того, підозрювана ОСОБА_7 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого встановлено до 19 жовтня 2026 року (а.с. 24, т. 2), і маючі відповідні зв`язки в правоохоронних органах, враховуючи перебування нею на посаді судді досить тривалий час, а також можливі зв`язки з представниками правоохоронних органах рф, про що свідчать обставини вчинення кримінального правопорушення, підозрювана може вчинити дії направлені на її переховування шляхом перетину кордону і через тимчасово окуповані території України. 
		Між іншого, із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 має місце реєстрації на тимчасово окупованій території, де проживала до виїзду на підконтрольну території України, та має батьків, які продовжують мешкати у м. Бердянську Запорізької області.
		Всі вказані обставини свідчать про те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним та продовжує існувати. 
		Також не зменшились і ризики знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки будучі обізнаної з інформацією про кримінальне провадження, про обставини, що є предметом доказування у ньому, про наявність чи відсутність певних доказів, які стали відомі у зв`язку із розглядом клопотання про застосування запобіжного заходу та його продовження, і маючи певні зв`язки з представниками окупаційної влади або знайомих, які і надалі залишаються на тимчасово окупованій території, підозрювана ОСОБА_7 може безпосередньо або через таких осіб вчинити спроби знищити, приховати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, що в свою чергу буде перешкоджати подальшому розслідуванню кримінального провадження.
		Більш того, слід зауважити, що досудове розслідування наразі триває, збір доказів у даному кримінальному провадженні не завершився, і враховуючи зміст повідомлення про підозру, зокрема, те, що ОСОБА_7 було висловлено цілковиту готовність до подальшої співпраці та збору інформації представнику фсб рф, в тому числі формування списків проукраїнські налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та збір іншої інформації, ризик знищення, приховання або спотворення речей та документів надалі продовжує існувати. 
		Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то слід вказати, що він також не зменшився, оскільки із клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 вбачається, що органом досудового розслідування запланований допит співробітників із числа судової охорони та працівників апарату Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, де підозрювана достатньо тривалий час працювала на посаді судді та має відповідний авторитет серед колективу, у зв`язку із чим може особисто чи опосередковано впливати на в тому числі потенційних свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності. 
		Крім того, колегія суддів вважає, що і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або його продовження не зменшився, оскільки, враховуючи зв`язки підозрюваної ОСОБА_7 із представниками окупаційної влади та її висловлення проросійських політичних поглядів, що були відображені в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року, остання може і надалі вчиняти дії, які направлені на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Таким чином, оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою відносно останньої.
		Також, при розгляді клопотання відповідно до вимог ч. 3 ст.199 КПК України досліджені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, слідчий суддя ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою. 
		При цьому, для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких було перевірено.
		З урахуванням особи підозрюваної, стану її здоров`я, наявності обґрунтованої підозри, продовження існування ризиків відносно  ОСОБА_7 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги те, що на даний час у вищезазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України колегія суддів, виходячи із конкретних обставин інкримінованого підозрюваній діяння, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, не знайшла підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу, як того вимагав апелянт. 
		Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, тільки тримання під вартою.
		Отже, враховуючи доведеність на цій стадії провадження обґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_7 та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують і надалі існувати, застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та без альтернативним.
		Доводи сторони захисту про наявність у підозрюваної ОСОБА_7 стійких соціальних зв`язків, місця роботи та місця проживання, а також те, що остання раніше не судима, добровільно виїхала з тимчасово окупованої території, самостійно з`явилась до слідчого та за викликом до Вищої ради правосуддя, поряд з характером вчинення інкримінованого їй злочину, який має суспільний інтерес та направлений на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, то вони не мають суттєвого значення для скасування законного та обґрунтованого судового рішення. 
		Посилання в апеляційній скарзі на позитивні характеристики за місцем роботи та місцем проживання ОСОБА_7 нічим не підтверджені. 
		З приводу доводів про те, що прокурор проник до квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за відсутністю на те її добровільної згоди та вручив їй письмове повідомлення про підозру слід зазначити наступне. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 278 КК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Із аналізу вказаної норми вбачається, що вручення повідомлення про підозру відбувається безпосередньо особі, яка зазначена в ньому, в день його складання.
		Зі змісту повідомлення про підозру, складеного 27 квітня 2023 року відносно ОСОБА_7 вбачається, що останньою його було отримано 27 квітня 2023 року о 14 год. 43 хв. (а.с. 19-30, т. 1).
		Отже, вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру за місцем фактичного її проживання не суперечить вимогам КПК України, а навпаки свідчить про виконання прокурором ОСОБА_6 , якому постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_28 було доручено здійснити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , всіх заходів щодо його вручення в установлений законодавством строк.
		Більш того, із протоколу допиту свідка ОСОБА_29 від 1 червня 2023 року випливає, що під час проведення обшуків 27 квітня 2023 року за місцем роботи та проживання судді ОСОБА_7 вона була залучена як понята. Після закінчення проведення обшуків, до ОСОБА_7 підійшов прокурор, який повідомив їй, що йому доручено вручити їй підозру, після чого, ОСОБА_7 добровільно запросила в тому числі прокурора зайти до своєї квартири, посилаючись на те, щоб відповідні процесуальні дії не бачили сусіди та на те, що в під`їзді було темно (а.с. 40-43, т. 1).
		З приводу доводів про незадовільний стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_7 , то слід вказати, що як випливає із відповіді з ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» щодо виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2023 року, на теперішній час стан здоров`я ОСОБА_7 стабільний, додаткових призначень не потребує (а.с. 50-51, т. 2). 
		Вказана відповідь спростовує і доводи сторони захисту щодо не виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2023 року в частині проведення медичного обстеження підозрюваної. 
		Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
		На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 199, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника підозрюваної  ОСОБА_7  - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року, якою у відношенні  ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 20 серпня 2023 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін. 
		Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
		 
		Судді:
		ОСОБА_2                  ОСОБА_3                          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...