Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/1545/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2023. Зареєстровано: 21.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.

Номер судового провадження: 2/613/37/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                       
		Справа №613/1545/21 Провадження № 2/613/37/23       
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		13 липня 2023 року                                  м. Богодухів
		Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Богодухові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству працівником,-
		 
		встановив:
		ПрАТ «Харківенергозбут» звернулося до суду з позовною заявою до   ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству працівником, у якій просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Харківенергозбут» суму збитків від нестачі вичавленої за результатами інвентаризації, проведеної ПрАТ «Харківенергозбут» на підставі наказу від 06.08.2021 №161 у розмірі 153326,78 грн. та судові витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 був прийнятий до ПАТ «Харківенергозбут» на посуду інженера - електроніка 2 категорії до Відділу програмного забезпечення та популяризації та розвитку бізнесу згідно наказу від 14.02.2019 №39к.
		15.02.2019 між ПАТ «Харківенергозбут» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
		Згідно наказу від 03.06.2019 №128к відповідача переведено на посаду інженера - програміста 2 категорії.
		На підставі наказу від 05.11.2019 №277к ОСОБА_1 було переведено на посаду начальника Відділу програмного забезпечення та популяризації та розвитку бізнесу.
		Згідно наказу від 09.10.2020 №114 відповідача було переведено на посаду заступника начальника Відділу програмного забезпечення та популяризації та розвитку бізнесу.
		04.01.2021 згідно наказу від 31.12.2020 №329 ОСОБА_1 було переведено на посаду заступника начальника Відділу інформаційних технологій Товариства.
		На підстав наказів Товариства №152ос від 24.06.2021 року, №201ос від 26.07.2021 року, №161 від 06.08.2021 року були виявлені нестачі за первісною вартістю 153326,78 грн.
		Таким чином, позивач зазначає, що ОСОБА_1 будучи матеріально відповідальною особою та прийнявши матеріальні цінності, не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, чим порушив законні майнові права та інтереси позивача, допустивши нестачу за первісною вартістю у розмірі 153326,78 грн., у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.
		Наказом від 02.07.2021 №169ос відповідача було звільнено у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п.3 ст.40 КЗпП України
		Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
		Ухвалою суду від 09.11.2021 відкрито провадження у справі, визначено що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 17.01.2022 року у справі призначено судово-економічну експертизу.
		14 грудня 2022 року до суду надійшов висновок експерта.
		Ухвалою суду від 22.12.2022 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.
		17 січня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Заходи забезпечення позову не вживались.
		Відповідач надав заперечення, відповідно до змісту яких вважає, що ПрАТ «Харківенергозбут» був не вправі заключати з ним договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей, оскільки посади, які він займав, працюючи в ПрАТ «Харківенергозбут» не містяться постанові Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28.12.1977 №447/24.Також посилався на те, що адміністрацією товариства станом на 02.07.2021 року не були створені належні умови для зберігання товарно-матеріальних цінностей Товариства, оскільки з 15 грудня 2020 року до 1 березня 2021 року всі підрозділи Товариства змінили фактичну адресу (відбувся переїзд до орендованих приміщень), під час якого, за вказівкою керівництва Товариства відбувалось також фізичне переміщення матеріальних цінностей Товариства, зокрема, ввірених йому на збереження. Але без його участі та нагляду, оскільки він в цей час хворів (знаходився на лікарняному) та не мав змоги особисто контролювати цей процес. Зазначив, що після здійснення переїзду Товариства за новою адресою інвентаризація матеріальних цінностей не проводилась, отже не було встановлено, які саме цінності було перевезено. Крім того зазначив, що 04.06.2021 року ним була подана доповідна записка, в якій він повідомляв про факт нестачі, однак ніякої реакції на зазначену службову записку з боку адміністрації не було.Також, зазначив, що розпочата, у зв`язку з його звільненням, інвентаризація також не була завершена до 25.06.2021 по причині зволікань та затягування процедури з боку адміністрації Товариства, не зважаючи на його офіційне прохання про звільнення та максимальне сприяння якнайшвидшому проведенню інвентаризації та передачі товарно-матеріальних цінностей. Вважав процедуру проведення інвентаризації здійсненою з суттєвими порушеннями, а саме, що матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані. Таку розписку бухгалтерії ОСОБА_1 не надавав, отже вважає, що він не підтверджував того, що документи щодо руху та списання передані. Також відповідач вважає, що якщо інвентаризація активів у приміщенні, де вони зберігаються, не закінчена протягом одного дня, вона може бути закінчена протягом наступних днів. Після того, як інвентаризаційна комісія залишила це приміщення, голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії опечатує його пломбіратором. Під час перерви в роботі інвентаризаційної комісії інвентаризаційні описи повинні зберігатися у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.Після перевірки цінностей вхід до приміщення опечатується пломбіратором. Нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмір, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством. Також відповідач наголошує на тому, що у подальшому проводилось ще дві процедури інвентаризації, між результатами цих трьох інвентаризацій мають місце суттєві розбіжності. Вважає, крім того, що в роботу комісії було втручання сторонніх осіб, які не входять до її складу.
		Представник позивача надав відповідь на відзив (заперечення), за яким зазначив, що ОСОБА_1 особисто підтвердив у своєму відзиві (запереченнях) на позовну заяву, що він надав письмову згоду щодо зобов`язань за договором від 15.02.2019 про повну матеріальну відповідальність. Окрім того, матеріальна відповідальність відповідача також прямо передбачена його посадовою інструкцією. Також зазначив, що доводи відповідача щодо його відсутності на час переїзду не відповідають дійсності, оскільки позивачем укладено договір оренди та розпочато переїзд з 01.03.2021, тобто у час коли позивач вже не знаходився на лікарняному. Отже переміщення матеріальних цінностей відбувалося за участі відповідача у тому числі ввірених йому особисто під підпис. Крім того, представник відповідача зазначає, що лише під час інвентаризації основних засобів, які обліковуються за Відділом інформаційних технологій у підзвіті на матеріальній відповідальності ОСОБА_1 стало відомо, що ним було втрачено елементи системи контролю доступу у приміщення, включаючи відеокамери. Отже на думку сторони позивача, відповідач намагається перекласти відповідальність за відсутність ввірених йому матеріальних цінностей (системи контролю доступу у приміщення, відеокамер), які він сам втратив, на адміністрацію Товариства. Окрім того, звернув увагу на те, що відповідач не повідомляв адміністрацію Товариства щодо неналежних умов зберігання ввірених йому цінностей та не перевірив особисто наявність таких цінностей після переміщення деяких з них до іншого приміщення Товариства. Щодо доповідної записки від 04.06.2021 №26 на ім`я заступника генерального директора - виконавчого директора Кулажкіна С.В., представник позивача зазначає, що інформація щодо втрати вказаних у доповідній записці системних блоків, не відповідає дійсності. Зазначив, що дана доповідна складена ОСОБА_1 у день притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, згідно наказу від 04.06.2021 №131ос, з яким він ознайомлений саме 04.06.2021р. Тобто написання такої доповідної ОСОБА_1 , було своєрідною перестраховкою перед майбутнім виявленням нестачі ввірених йому матеріальних цінностей. Щодо посилань відповідача на затягування та порушення порядку проведення інвентаризації з боку адміністрації Товариства, представник позивача вказав, що Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів визначений Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, відповідно до якого не встановлено строків проведення інвентаризації, натомість встановлено строк затвердження керівником підприємства протоколу інвентаризаційної комісії протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.Вищевказана вимога Положення №879 Товариством дотримана, а посилання відповідача на непроведення інвентаризації протягом одного дня (з 24.06.2021 по 25.06.2021) як на «зволікання» та «затягування» є недоречним, оскільки проведення інвентаризації активів та зобов`язань Товариства, що були ввірені ОСОБА_1 , неможливо було здійснити протягом короткого строку у зв`язку з великим обсягом матеріальних цінностей та розміщенням їх за декількома адресами. Представник позивача, також вказує, що посилання відповідача на начебто втручання в роботу комісії сторонніх осіб, знаходження зниклих матеріальних цінностей та не проведення Товариством інвентаризації у зв`язку зі звільненням, то доказів таких обставин відповідачем не надано. Також звернув увагу на те, що відповідач помилково вважає, що було проведено декілька інвентаризацій, з огляду на те, що накази від 24.06.2021 №152ос та від 26.07.2021 №201ос були скасовані через виявлення самим Товариством порушень при оформленні документації під час проведення інвентаризації, що підтверджується службовими записками головного бухгалтера ОСОБА_2 на ім`я в.о. генерального директора ОСОБА_4 від 23.07.2021 №09/322с відповідно. Протокол за результатами проведення інвентаризації, який став підставою для пред`явлення цього позову, було затверджено 10.08.2021 саме на виконання наказу від 06.08.2021 №161. Таким чином, представник позивача, зазначив, що незважаючи на вчинення відповідачем перепон щодо проведення інвентаризації у найближчій термін, Товариством проведено таку інвентаризацію відповідно до вимог Положення №879, за результатами якої виявлено розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наведені у звіряльних відомостях.
		Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що в матеріалах справи містяться докази щодо наявності та розрахунку шкоди, просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач заперечував проти заявлених вимог, підтримав подані ним письмові заперечення.
		Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог, зазначив, що до матеріалів справи залучені пояснення. Уточнив, що матеріальні цінності були закріплені за позивачем, на момент передачі їх не було, була виявлена та задокументована нестача.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом встановлено, що на підставі Наказу №39к від 14.02.2019р. ОСОБА_1 був прийнятий до ПАТ «Харківенергозбут» на посуду інженера - електроніка 2 категорії до Відділу програмного забезпечення та популяризації і розвитку бізнесу (Т.1 а.с.18)
		15.02.2019 між ПАТ «Харківенергозбут» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (Т.1 а.с.17)
		Згідно наказу від 03.06.2019 №128к відповідача переведено на посаду інженера - програміста 2 категорії (Т.1 а.с.19)
		На підставі наказу від 05.11.2019 №277к ОСОБА_1 було переведено на посаду начальника Відділу програмного забезпечення та популяризації і розвитку бізнесу (Т.1 а.с.20)
		Згідно наказу від 09.10.2020 №114 відповідача було переведено на посаду заступника начальника Відділу програмного забезпечення та популяризації і розвитку бізнесу (Т.1 а.с.21)
		04.01.2021 згідно наказу від 31.12.2020 №329 ОСОБА_1 було переведено на посаду заступника начальника Відділу інформаційних технологій (Т.1 а.с.22)
		Відповідно до Наказу №169ос від 02.07.2021 року, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу інформаційних технологій ПрАТ «Харківенергозбут» 2 липня 2021 року у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п.3 ст.40 КЗпП (Т.1 а.с.23-24)
		Наказом т.в.о. генерального директора №152ос від 24.06.2021 рокубуло прийнято рішення провести інвентаризацію основних засобів, товарно - матеріальних цінностей, малоцінних та швидкозношувальних предметів, нематеріальних активів, орендованих основних засобів та ТМЦ, які знаходяться у матеріальній відповідальності ОСОБА_1 та підлягають передачі станом на 24.06.2021 (Т.1 а.с.25)
		При цьому, згідно змісту Службової розписки головного бухгалтера ОСОБА_3 , в зв`язку з відсутністю розписки ОСОБА_1 в інвентаризаційних описах, що є серйозним порушенням правил проведення інвентаризації, прийнято рішення про проведення повторної інвентаризації (Т.1 а.с.26)
		Наказом в.о. генерального директора №201ос від 26.07.2021 року було прийнято рішення провести повторну інвентаризацію основних засобів, товарно - матеріальних цінностей, малоцінних та швидкозношувальних предметів, нематеріальних активів, орендованих основних засобів та ТМЦ, які обліковуються за відділом інформаційних технологій у підзвіті на матеріальній відповідальності ОСОБА_1 та підлягають передачі без його присутності, станом на 26.07.2021(Т.1 а.с.27)
		При цьому, згідно змісту Службової розписки головного бухгалтера ОСОБА_3 , з врахуванням серйозних виявлених порушень засідання робочої інвентаризаційної комісії від 30 липня 2021 року, створеної на підставі наказу від 26.07.2021 №201ос, прийнято рішення про проведення повторної інвентаризації (Т.1 а.с.28)
		Наказом в.о. генерального директора №161 від 06.08.2021 року було прийнято рішення провести повторну інвентаризацію основних засобів, товарно - матеріальних цінностей, малоцінних та швидкозношувальних предметів, нематеріальних активів, орендованих основних засобів та ТМЦ, які обліковуються за відділом інформаційних технологій у підзвіті на матеріальній відповідальності ОСОБА_1 та підлягають передачі без його присутності, станом на 06.08.2021(Т.1 а.с.29)
		На підставі звіряльних відомостей інвентаризації (Т.1 а.с.74-82), комісією створеною на виконання наказу від 06.08.2021 №161, було виявлено розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського облікуна загальну суму 153 326, 78 грн.
		Факт прийняття на себе ОСОБА_1 матеріальних цінностей щодо яких звіряльними відомостями за результатами інвентаризації виявлено нестачі, а саме щодо нестачі об`єктів, виявленої за результатами інвентаризації МШП та щодо нестачі об`єктів, виявленої за результатами інвентаризації основних засобів підтверджується накладними-вимогами на відпуск, інвентарними актами та актами приймання передачі, наявними в матеріалах справи (Т.1 а.с.54-73, 84-174)
		Протоколом засідання робочої інвентаризаційної комісії №1 від 10 серпня 2021 року виявлені нестачі за первісною вартістю 153 326,78 грн. (Т.1 а.с.83)
		Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
		Згідно ст.131 КЗпП України роботодавець зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
		Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
		Відповідно до ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
		1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
		2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
		3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
		4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
		5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
		6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків;
		7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків;
		8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
		9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
		10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Згідно із вимогами ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
		З досліджених в ході розгляду матеріалів справи судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 був прийнятий на роботу та до його посадових обов`язків входило обслуговування товарно-матеріальних цінностей. За умовами Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 15 лютого 2019 року на нього була покладена повна матеріальна відповідальність за незабезпечення ввірених йому матеріальних цінностей. 
		Ст. 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та: 1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи.
		Ст. 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
		Ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
		Згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» вказано, що:
		П. 3 У відповідності зі ст.130 КЗпП ( 322-08 ) відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.
		Виходячи з вимог ст.15 ЦПК ( 1501-06 ) суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП ( 322-08 ) залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
		За шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах.
		П. 4 За правилами ст.132 КЗпП ( 322-08 ) за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.
		Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.
		П. 8 Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений.
		Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов`язків, за наявності порушення працівником трудових обов`язків, наявності прямої дійсної шкоди, причинного зв`язку між порушенням і шкодою та вини працівника.
		Таким чином, для правильного вирішення справи суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до ч.2 ст.78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Аналізуючи обставини справи в сукупності з наданими доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позивача щодо не доведення нестачі товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Харківенергозбут», їх кількості та розміру шкоди.
		При цьому, висновком експерта №7739 від 15 листопада 2022 року, за результатами проведення судової економічної експертизи документально підтверджується нестача на загальну суму 148918,48 грн.(Т.2 а.с.130-146).
		Доводи відповідача ОСОБА_1 щодо того, що матеріальні цінності не були за ним закріплені, спростовуються його ж запереченнями на позовну заяву, за змістом яких він надав письмову згоду щодо зобов`язань за договором від 15.02.2019 про повну матеріальну відповідальність. Окрім того, матеріальна відповідальність відповідача, як зазначає сторона позивача, також прямо передбачена його посадовою інструкцією. 
		Щодо доводів відповідача щодо його відсутності на робочому місці на час переїзду, також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, крім того, як зазначає сторона позивача у відповіді на відзив, позивачем укладено договір оренди та розпочато переїзд з 01.03.2021 - у час коли відповідач вже не знаходився на лікарняному. Тобто переміщення матеріальних цінностей відбувалося за участі відповідача у тому числі ввірених йому особисто під підпис.
		Крім того, як зазначає відповідач,04.06.2021 року ним була подана доповідна записка, в якій він повідомляв про факт нестачі, однак ніякої реакції на зазначену службову записку з боку адміністрації не було. Дані обставини також не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. При цьому, на думку суду, відповідач намагається таким чином перекласти відповідальність за відсутність ввірених йому матеріальних цінностей (системи контролю доступу у приміщення, відеокамер), які він сам втратив, на адміністрацію Товариства, а сама доповідна записка від 04.06.2021 №26 з інформацією щодо втрати вказаних у доповідній записці системних блоків, не відповідає дійсності. Крім того, слід зазначити, що дана доповідна складена ОСОБА_1 у день притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, згідно наказу від 04.06.2021 №131ос, з яким він був ознайомлений 04.06.2021р..
		Щодо посилань відповідача на затягування та порушення порядку проведення інвентаризації з боку адміністрації Товариства, слід зазначити, що накази від 24.06.2021 №152ос та від 26.07.2021 №201ос про проведення інвентаризації були скасовані через виявлення самим Товариством порушень при оформленні документації під час проведення інвентаризації, що підтверджується наявними матеріалами справи. При цьому судом встановлено, що протокол за результатами проведення інвентаризації, який став підставою для пред`явлення цього позову, було затверджено 10.08.2021 саме на виконання наказу від 06.08.2021 №161. Таким чином, ПАТ «Харківенергозбут» було проведено інвентаризацію відповідно до вимог Положення №879, за результатами якої виявлено розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наведені у звіряльних відомостях.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що надані позивачем докази жодним чином не були спростовані стороною відповідача.
		Приймаючи рішення, суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
		Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
		Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, оскільки перед судом належними та допустимими доказами доведено, що відповідачем завдано збитки позивачу (не збережено майно позивача, яке було надано відповідачу для виконання своїх трудових обов`язків), між сторонами укладено договір про повну матеріальну відповідальність, який є чинним, позивачем надано докази на підтвердження завданих збитків, а відповідач, в свою чергу, не надав до суду доказів того, що збитки завдано не з його вини. Належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача суду стороною відповідача надано не було.
		З урахуванням викладеного, оскільки відповідач, будучи матеріально відповідальною особою, у відповідності до ст.135-1 КЗпП України, не забезпечував відповідний облік товару та його збереження, у зв`язку з чим спричинив позивачу матеріальних збитків в розмірі 148918 гривень 48 копійок, визначеному на підставі висновку експерта №7739 від 15 листопада 2022 року, позовні вимоги є законними та підлягають частковому задоволенню саме у встановленому висновком експерта розмірі.
		Судові витрати сторін підлягають розподілу наступним чином. 
		З приписів ч.1 ст.133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		Відповідно ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. 
		Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.
		За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При поданні позову позивач сплатив судовий збір в сумі 2299 грн. 
		Розмір задоволених вимог від розміру заявлених вимог складає 97,1% (148918.48:153326,78х100=97,1). Позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно до задоволених вимог: 2299х97,1:100=2232,30 грн.
		Вартість проведеної судової економічної експертизи складає 15 101 грн. 60 коп.
		Отже, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 30 (тридцять) копійок, витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 15101 (п`ятнадцять тисяч сто одна) гривня 60 (шістдесят) копійок, всього 17 333 (сімнадцять тисяч триста тридцять три) гривні 90 (дев`яносто) копійок.
		Керуючисьч.2 ст.247, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», місцезнаходження: вул.Плеханівська, буд.126 м.Харків 61037 (п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, ЄДРПОУ 42206328, завдану шкоду в розмірі 148918 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.
		В задоволенні решти вимог - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ 42206328, місцезнаходження: вул.Плеханівська, буд.126 м.Харків 61037 судовий збір в сумі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 30 (тридцять) копійок, витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 15101 (п`ятнадцять тисяч сто одна) гривня 60 (шістдесят) копійок, всього 17 333 (сімнадцять тисяч триста тридцять три) гривні 90 (дев`яносто) копійок.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. 
		 
		Повне найменування учасників справи:
		позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», ЄДРПОУ 42206328, місцезнаходження: вул.Плеханівська, буд.126 м.Харків 61037;
		відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...