Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10598/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 21.07.2023. Зареєстровано: 21.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.
Дата набрання законної сили: 01.08.2023
Номер судового провадження: 2-а/161/235/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/10598/23 
		Провадження № 2-а/161/235/23 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 липня 2023 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		26.06.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 09.06.2023 року інспектором УПП у Волинській обл. Рубаном Є.І. було винесено щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія ЕГА № 1080066, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн. (далі - постанова). Зі змісту постанови слідує, що він 09.06.2023 року в м. Луцьку по вул. Яровиця, 4, здійснив завідомо неправдивий виклик на лінію «102», а саме: подзвонив та повідомив, що особи не сплатили йому за здану мокулатуру. Однак, із оскаржуваною постановою він категорично не погоджується та вважає її незаконною, оскільки повідомлені ним обставини на лінію «102» дійсно мали місце, проте працівниками поліції не перевірено даного факту належним чином. Відтак, виклик працівників поліції він здійснив для захисту своїх порушених прав. Просить суд визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП щодо нього закрити.
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.06.2023 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 11).
		11.07.2023 року представником відповідача - Управління патрульної поліції у Волинській області було подано до суду відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що оскаржувана постанова була винесена із повною відповідністю норм матеріального та процесуального права, патрульним під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення було в повній мірі доведено факт завідомо неправдивого виклику ОСОБА_1 на лінію «102. Вважає, що дане рішення суб`єкта владних відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі (а.с. 15-17).
		Вищевказаний відзив на позовну заяву був отриманий позивачем 13.07.2023 року, однак станом на дату постановлення даного судового рішення відповідь на відзив від нього на адресу суду не надходила.
		Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши письмові та електронні докази, надані сторонами у справі, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 09.06.2023 року інспектором взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ст. лейтенантом поліції Рубаном Є.І. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1080066 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
		З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 09.06.2023 року здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: викликав патрульну поліції та повідомив, що йому не сплатили кошти за здану макулатуру, хоча такої події не було (а.с. 5).
		Частиною ст. 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
		Як встановлено судом, позивач свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення, яке кваліфіковане за ч. 3 ст. 121 КУпАП не визнає та ствердив, що вимог ПДР України він не порушував.
		Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Разом з тим, жодних доказів на підтвердження беззаперечної правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 122 КУпАП, стороною відповідача суду не надано.
		Як вбачається з відеозапису із нагрудного відеореєстратора інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ст. лейтенанта поліції Рубана Є.І., останній за наявності підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП повідомив останнього, що ним буде прийнято рішення про його притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною нормою та накладено штраф у розмірі 3400 грн. Після цього, інспектор та його колега прослідували до службового транспортного засобу та залишили місце події.
		Такі дії патрульного поліцейського, на переконання суду, є грубим порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Згідно ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання
		Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Із наведеного слідує, що законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
		Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана громадянину для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
		Однак, під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 інспектором взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ст. лейтенантом поліції Рубаном Є.І. було проігноровано вимоги вищевказаних процесуальних норм.
		Своїми діями працівник УПП у Волинській області ДПП позбавив позивача можливості надати будь-якого роду пояснення, ознайомитися із доказами інкримінованого правопорушення, а також реалізувати своє право на захист.
		При цьому, оскаржувана постанова у присутності ОСОБА_1 не виносилася та йому не оголошувалася.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
		Згідно абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		У контексті оцінки доводів адміністративного позову суд також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи адміністративного позову отримали достатню правову оцінку.
		Встановлені в ході розгляду справи обставини, на переконання суду, свідчать про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП, із грубим порушенням вимог процесуального законодавства, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		За наведених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до УПП у Волинській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Відтак, скасовуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне закрити справу про адміністративне правопорушення. 
		Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений, як особа з інвалідністю ІІ групи (а.с. 8).
		Виходячи з вищезазначеного, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн.
		На підставі ст. ст. 247, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
		Скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ст. лейтенанта поліції Рубана Є.І. про постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1080066 від 09.06.2023 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрити.
		Стягнути з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. 
		Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складений 21 липня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного
		суду Волинської області                                                 С.М. Рудська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...