Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/1887/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2023. Зареєстровано: 21.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/646/318/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002390

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.07.2023                 
		 
		Справа № 646/1887/23 
		№ провадження 1-кп/646/318/2023 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		21.07.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисника - ОСОБА_6 
		та обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові  в режимі відеоконференції кримінальне провадження за № 22022220000002390 від 16.07.2022 року відносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дворічна Харківської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, непрацюючого, розлученого, маючого доньку ОСОБА_8 , 2018 року народження, несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи на території Харківської області, не пізніше 01.06.2022 року, більш точні дата та час не встановлені, вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
		 
		Так, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року був схвалений «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно - територіальний устрій та порядок утворення національно - адміністративних одиниць.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України за № 3-зп від 11.07.1997 року, засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах I, III та XII Основного Закону України - Конституції України.
		Згідно ст. ст. 1, 2 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною, демократично, соціальною, правовою унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Як вказано у ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		У ст. 73 Конституції України зазначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до ст. ст. 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано- Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст. 17 Конституції України).
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України,  Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, і також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно - правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним правовим діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24.10.1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН). До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн - засновниць, а також інші країни світу.
		Згідно ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, усі Члени вказано організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політично незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН за № 36/103 від 09.12.1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21.12.1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16.12.1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14.12.1974 року, що містить визначення агресії - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територій іншої держави.
		Також, у ст. ст. 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООЇ від 14.12.1974 року за № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіально недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої державі або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, як є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Не можуть слугувати виправданням агресії жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру.
		Порушуючи вказані норми президент РФ, а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам пп. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року за № 36/103, від 16.12.1970 року за № 2734 (XXV), від 21.12.1965 року за № 2131 (XX), від 14.12.1974 року за № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ (дали - ЗС РФ) на територію України.
		Так, на виконання вищевказаного наказу 24.02.2022 року військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою змін меж території та державного кордону України усупереч порядку, встановленому Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який в подальшому було неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу.
		Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
		У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
		Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.06.2020 року за № 149 о/с, сержанта поліції ОСОБА_7 переміщено на посаду начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 року за № 287 о/с сержанта поліції ОСОБА_7 - начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області звільнено зі служби в органах Національної поліції України у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
		Правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції (ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).
		Так, ОСОБА_7 , вступаючи до лав Національної поліції України, присягнув вірно служити Українському народу, дотримуватися норм Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь Держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»).
		У ч. 4 вказаної статі зазначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського(ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону України «Про Національну поліцію»).
		У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (ч. 2 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію»).
		Громадянин України  ОСОБА_7 , обіймаючи посаду начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, перебуваючи у м. Куп`янську Харківської області, з метою безпосереднього надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвий досвід для усвідомлення фактів військової агресії РФ проти України, добровільно здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану та безпосередньо надав допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинив державну зраду за наступних обставин.
		Так, після повномасштабного збройного вторгнення збройних сил РФ на територію України, з 09.03.2022 року збройні сили країни агресора - РФ безпосередньо здійснили окупацію м. Куп`янська Харківської області та силове захоплення і взяття під контроль будівель та споруд на території даного населеного пункту, що забезпечують діяльність органів державної влади, в тому числі й Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 14, з метою перешкоджання їх нормальній діяльності та створення окупаційної влади, зокрема незаконного правоохоронного органу, та вирішили залучити до співпраці діючих працівників зазначеного районного відділу поліції, в тому числі й батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, що дислокувались у вказаному відділі поліції, зокрема ОСОБА_7 .
		На початку червня 2022 року, більш точні дата та час не встановлено, громадянин України ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу - поліцейським Національної поліції України, обіймаючи посаду начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, погодився на пропозицію невстановленого представника збройних сил РФ щодо співпраці з останніми та надання допомоги у підривній діяльності проти України, і надав свою добровільну згоду на виконання незаконних завдань, поставлених представниками силових структур РФ, з метою створення та становлення окупаційної влади, зокрема незаконного правоохоронного органу.
		ОСОБА_7 у невстановлені дату та час, проте не пізніше 01.06.2022 року, будучи працівником правоохоронного органу - поліцейським Національної поліції України, обіймаючи посаду начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, добровільно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, усупереч вказівці керівництва районного відділу поліції та ГУНП в Харківській області щодо заборони здійснення функціональних обов`язків поліцейськими на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою з невстановленими представниками окупаційної влади РФ, з метою надання допомоги останнім, виконував незаконні протиправні вказівки невстановлених представників військових формувань РФ та здійснював нагляд за затриманими та конвоювання затриманих відповідно до законодавства країни-агресора - РФ у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області.
		ОСОБА_7 не пізніше 05.07.2022 року, більш точні дата та час не встановлені, реалізуючи свій умисел на вчинення державної зради в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, всупереч нормам Конституції та законодавчих актів України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, за попередньою змовою з невстановленими представниками окупаційної влади РФ, з метою надання допомоги останнім, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Куп`янська Харківської області, добровільно власноруч написав на ім`я « ОСОБА_9 » - голови незаконної окупаційної адміністрації країни-агресора РФ під назвою «Временная гражданская администрация Харьковской области» заяву про прийняття на посаду у незаконному правоохоронному органі, а також подав копії особистих документів, автобіографію, анкету, особисті фотокартки із заявою про надання згоди на обробку персональних даних, та підписав «Трудовой договор Военно-гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации».
		Далі, ОСОБА_7 , усупереч нормам Конституції та законодавчих актів України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, за попередньою змовою з невстановленими представниками окупаційної влади РФ, з метою надання допомоги останнім, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області під назвою «Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области», а саме: посаду «исполняющего обязанности начальника группы конвойной службы», про що 05.07.2022 року представниками незаконної окупаційної влади РФ винесено наказ за № 1-лс за підписом « ОСОБА_10 » - керівника зазначеного незаконного правоохоронного органу, та добровільно приступив до виконання повноважень на зайнятій ним посаді у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області, здійснюючи нагляд за затриманими та конвоювання затриманих відповідно до законодавства країни-агресора - РФ у зазначеному незаконному правоохоронному органі.
		ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на вчинення державної зради в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, 07.07.2022 року отримав посвідчення співробітника незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Харківської області під назвою «УВД ВГА Харьковской области», про що власноручно поставив особистий підпис у обліковому документі незаконного правоохоронного органу - «Журнале № 18 учёта удостоверений сотрудников УВД ВГА Харьковской области».
		ОСОБА_7 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел на вчинення державної зради в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, всупереч нормам Конституції та законодавчих актів України обійнявши посаду «исполняющего обязанности начальника группы конвойной службы» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасове окупованій території Харківської області під назвою «Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области», на виконання своїх службових обов`язків, отримав грошову винагороду в національній валюті РФ за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року в сумі 70 000 російських рублів та за період з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року в сумі 70 000 російський рублів, про що власноруч поставив свої підписи у платіжних відомостях № 15 від 24.08.2022 року та № 8 від 22.08.2022 року, відповідно.
		Після цього, у невстановлені день та час, діючи з єдиним умислом щодо вчинення державної зради в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану,  ОСОБА_7 , усупереч нормам Конституції та законодавчих актів України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлений законодавством повноважень, за попередньою змовою з невстановленими представниками окупаційної влади РФ, з метою надання допомоги останнім, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області під назвою «УВД ВГА Харьковской области», а саме: посаду «командир отделения охраны конвоирования подозреваемых и обвиняемых ИВС Отдела полиции № 1 (дислокация г. Купянск)», про що представниками окупаційної влади РФ винесено наказ без дати та номеру за підписом « ОСОБА_10 » - керівника зазначеного незаконного правоохоронного органу.
		Таким чином, своїми умисними протиправними діями  ОСОБА_7 , протягом червня - вересня 2022 року, будучи до 14.06.2022 року працівником правоохоронного органу - поліцейським Національної поліції України, обіймаючи посаду начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області порушуючи вимоги ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України, якими передбачене обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не дотримуючись присяги поліцейського, з особистих мотивів, у порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів, діючи умисно та протиправно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів військової агресії РФ проти України, з власної ініціативи, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, співпрацював з представниками збройних формувань РФ, які здійснили окупацію м. Куп`янська Харківської області, виконуючи їх незаконні вказівки, та не пізніше 01.06.2022 року приступив до виконання повноважень у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області під назвою «Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области» на посаді «исполняющего обязанности начальника группы конвойной службы», а, в подальшому, добровільно обійняв посаду «командира отделения охраны конвоирования подозреваемых и обвиняемых ИВС Отдела полиции № 1 (дислокация г. Купянск)» у вказаному незаконному правоохоронному органі, чим створив умови для функціонування зазначеного незаконного правоохоронного органу, тим самим забезпечив становлення і зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території м. Куп`янська Харківської області шляхом надання безпосередньої допомоги на шкоду Україні.
		 
		Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану.
		 
		Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, підтвердивши факти і обставини його вчинення, так як це зазначено вище. Зокрема вказав, що станом на 24.02.2022 року він працював на посаді начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області та проживав у м. Куп`янську. Після окупації м. Куп`янська військами країни-агресора РФ, він, як поліцейський повинен був покинути окуповану територію, однак цього не зробив за власним бажанням. На початку травня 2022 року він зустрів працівника поліції, який повідомив йому, що окупаційні органи наказали прибути до відділу поліції та здати зброю. Наступного дня він прибув до приміщення відділу поліції, розташованому у м. Куп`янську, де здав представнику окупаційної влади табельну зброю та погодився на його пропозицію зайняти посаду в незаконного правоохоронному органі, створеному на окупованій території. Згодом він добровільно надав представнику окупаційної влади необхідні документи - копії паспорта, ідентифікаційного коду, фотокартки, написав заяву щодо прийняття його на посаду у конвойну службу, а також власноручно оформив необхідні документи для прийняття на роботу. З 01.06.2022 року від добровільно обійняв посаду керівника групи конвойної служби у незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою, ознайомився із відповідними наказами про його призначення. Він розумів, що вчиняє державну зраду. Окрім іншого, він виконував обов`язки, пов`язані із наглядом і конвоюванням осіб, які були затримані представниками окупаційної влади. При виконанні вказаних обов`язків він використовував знаки відмінності, посвідчення та одяг, які йому були видані представниками окупаційної влади. За період роботи з 01.06.2022 року він двічі готівкою отримував винагороду у розмірі по 70000 рублів РФ, про що власноручно зазначав у відповідних відомостях. 
		 
		Пояснення ОСОБА_7 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		 
		Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_7 , встановлені колегією суддів обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими, а саме:
		 
		Даними повідомлення про кримінальне правопорушення від 16.07.2022 року, згідно якого під час окупації м. Куп`янська ОСОБА_7 почав співпрацювати з військовими РФ та перейшов в новостворену поліцію окупаційного режиму, займає посаду заступника начальника ІВС.
		 
		Даними протоколу обшуку від 23.09.2022 року та відеозапису до нього, під час проведення якого був проведений обшук приміщення Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Харківська, 14, були виявлені та вилучені матеріали роботи незаконного правоохоронного органу.
		Під час судового розгляду ОСОБА_7 не оспорював вказані відомості.
		 
		Даними постанови про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження від 28.09.2022 року, згідно якої предмети та документи, вилучені під час проведення обшуку 23.09.2022 року були визнані в якості речових доказів.
		 
		Даними протоколу огляду речових доказів, під час проведення якого були оглянуті предмети та документи, вилучені під час проведення обшуку 23.09.2022 року.
		 
		Даними ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 06.10.2022 року, згідно якої був накладений арешт на предмети та документи, вилучені під час проведення обшуку 23.09.2022 року.
		 
		Даними протоколу обшуку, який був проведений 30.11.2022р. у приміщенні Куп`янської окружної прокуратури за адресою: м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7, під час якого були вилучені предмети та документи, які використовувалися у роботі незаконного органу окупаційної влади держави-агресора.
		Під час судового розгляду ОСОБА_7 не оспорював вказані відомості.
		 
		Даними протоколу огляду речових доказів, який проводився 30.11.2022 року, 01.12.2022 року та 02.12.2022 року, під час якого були оглянуті предмети та документи, які були вилучені під час обшуку, проведеного 30.11.2022 року у приміщенні Куп`янської окружної прокуратури за адресою: м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7 та які використовувалися у роботі незаконного органу окупаційної влади держави-агресора.
		 
		Даними постанови про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження від 02.12.2022 року, якою вищевказані предмети та документи були визнані доказами у кримінальному провадженні та долучені до кримінального провадження.
		 
		Даними ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 06.12.2022 року у справі №642/1529/22, якою було накладено арешт на вищезазначені предмети та документи, які були вилучені під час обшуку, проведеного 30.11.2022 року у приміщенні Куп`янської окружної прокуратури за адресою: м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7.
		 
		Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.01.2023 року, під час якого були вилучені оригінали та копії речей та документів з матеріалів кримінального провадження №62022170020000146 від 14.03.2022 року у приміщенні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
		 
		Даними трудового договору між ОСОБА_7 та т.зв. «представителем работодателя в лице Главы Временной гражданской Администрации Харьковской области» ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_7 був прийнятий на роботу у вищевказаний незаконний орган окупаційної влади держави-агресора на посаду «начальника группы конвойной службы Управления внутренних дел ВГА Харьковской области».
		 
		Даними «Заявления» ОСОБА_7 на ім`я т.зв. «Главы Временной гражданской Администрации Харьковской области» ОСОБА_9 про прийняття на посаду «начальника группы конвойной службы Управления внутренних дел ВГА Харьковской области».
		 
		Даними «Согласия на обработку персональных данных» яке підписане ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Подписки о неразглашении информации», яка підписана ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Анкеты», заповненої та підписаної ОСОБА_7 , та фотокарток ОСОБА_7 .
		Даними «Автобиографии», складеної та підписаної ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Объяснения», яке складене та підписане ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Схемы оповещения изолятора временного содержания» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Табеля учета рабочего времени за август 2022 года о ИВС» т.зв. «Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Строевых записок ИВС» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними копії наказу №1-лс від 05.07.2022р. за підписом т.зв. «начальника УВД ВГА в Харьковской области ОСОБА_10 », яким ОСОБА_7 був прийнятий на посаду «командира отделения охраны и конвоирования подозреваемых и обвиняемых ИВС Отдела полиции №1 (дислокация г.Купянск) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области».
		 
		Даними копії «Расчетно-платежной ведомости» за червень 2022 року з відомостями про виплату ОСОБА_7 70000 російських рублів.
		 
		Даними копій «Расчетно-платежной ведомости» за липень 2022 року та «Платежной ведомости №8 от 22 августа 2022 года» з відомостями про виплату ОСОБА_7 70000 російських рублів.
		 
		Даними з відомостями про виплату ОСОБА_7 за липень 2022 року.
		 
		Даними копії «Табеля учета рабочего времени за июнь 2022 года о ИВС» т.зв. «Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними копії «Табеля учета рабочего времени за июль 2022 года о ИВС» т.зв. «Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними копії «Журнала №18 учета удостоверений сотрудником УВД ВГА Харьковской области» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Списка личного состава УВД ВГА Харьковской области» з відомостями щодо ОСОБА_7 .
		 
		Даними «Штатной структуры Управления внутренних дел» з відомостями щодо ОСОБА_7 . 
		 
		Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.01.2023 року та опису до нього, під час проведення якого були вилучені документи з особової справи ОСОБА_7 .
		 
		Даними присяги працівника поліції ОСОБА_7 від 12.10.2016 року.
		 
		Даними витягу з наказу ГУНП в Харківській області № м287 від 14.06.2022 року, згідно якого сержанта поліції ОСОБА_7 звільнено з 14.06.2022 року з посади начальника конвою відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області.
		 
		Даними довідки про звільнення сержанта поліції ОСОБА_7 з Національної поліції України від 14.06.2022 року.
		 
		Даними судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/1766-ПЧ від 02.02.2023 року та фототаблицею до неї, згідно висновку якої підписи від імені ОСОБА_7 у графі «Работник: ОСОБА_11 » над рядком «(подпись)» в «Трудовом договоре Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации №_______ г. Купянск» від 2022 року у 2-х екземплярах виконані ОСОБА_7 .
		Підпис від імені ОСОБА_7 у рядку « «__»______2022 года» в заяві від імені ОСОБА_7 на ім`я «Главы временой Гражданской Администрации Харьковской области ОСОБА_9 » про прийняття на посаду, від 2022 року виконаний ОСОБА_7 .
		Рукописні записи в заяві від імені ОСОБА_7 на ім`я «Главы временой Гражданской Администрации Харьковской области ОСОБА_9 » про прийняття на посаду, від 2022 року виконані ОСОБА_7 .
		Під час судового розгляду ОСОБА_7 вказані висновки не оспорював.
		 
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2023 року та довідкою до нього, згідно якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_7 як працівника конвойної служби, який влітку 2022 року працював у м. Куп`янську під час окупацією РФ.
		 
		Даними речових доказів - мобільного телефону марки «VIVO V20SE», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , посвідчення ГУНП в Харківській області ХКП № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 та спеціального жетону № НОМЕР_5.
		 
		Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів приходить до висновку, що всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у колегії суддів сумніву, оцінені колегією суддів як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
		 
		Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України колегією суддів не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки колегії суддів під час розгляду справи, судом встановлено також не було.
		 
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		 
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а тому вина ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану.
		 
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше несудимий, має професійно-технічну освіту, не працює, розлучений, має доньку ОСОБА_8 , 2018 року народження, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи у ГУНП в Харківській області характеризувався позитивно.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, колегія суддів, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, колегією суддів не встановлено.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, колегія суддів керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
		 
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		 
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, думку прокурора, який вважав за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю та позбавленням звання «сержант поліції», суд приходить до висновку, що виправлення, перевиховання ОСОБА_7 та попередження нових злочинів можливо лише в умовах реального відбування покарання за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
		 
		Крім того, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК України).
		 
		Враховуючи, що ОСОБА_7 має звання «сержант поліції» і засуджується за вчинення особливо тяжкого злочину, колегія суддів вважає за необхідне позбавити його цього звання.
		 
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
		 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 необхідно рахувати з 21.07.2023 року.
		 
		Цивільний позов не заявлявся. 
		 
		Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
		 
		Колегія суддів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/1766-ПЧ від 02.02.2023 року у розмірі 3020 грн. 48 коп.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
		 
		Як встановлено під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.01.2023 року накладено арешт на належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «VIVO V20SE», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , а також на посвідчення ГУНП в Харківській області НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_7 та спеціальний жетон № НОМЕР_5.
		 
		Під час судового розгляду прокурор зазначив про відсутність належних та допустимих доказів щодо використання ОСОБА_7 мобільного телефона під час вчинення кримінального правопорушення, а тому, враховуючи, що ОСОБА_7 призначається додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю, з метою забезпечення виконання вироку, арешт, накладений на зазначений вище мобільний телефон, слід залишити до фактичного виконання вироку в частині конфіскації майна. Арешт, накладений на посвідчення ГУНП в Харківській області ХКП № 019302 на ім`я ОСОБА_7 та спеціальний жетон № НОМЕР_5 підлягає скасуванню.
		 
		Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, встановлених ст. 178 КПК України, враховуючи вид та міру покарання, яке призначається судом ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за необхідне до набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити без змін - у виді тримання під вартою.
		 
		Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів зараховує в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 02.01.2023 року по 20.07.2023 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370 КПК України, колегія суддів -
		У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покаранняу виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю з позбавленням на підставі ст. 54 КК України звання «сержант поліції».
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 21.07.2023 року.
		 
		Речовий доказ - мобільний телефон марки «VIVO V20SE», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2  - конфіскувати. 
		 
		Речові докази - посвідчення ГУНП в Харківській області ХКП № 019302 на ім`я  ОСОБА_7  та спеціальний жетон № НОМЕР_5 - знищити. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/1766-ПЧ від 02.02.2023 року у розмірі 3020 (три тисячі двадцять) грн. 48 коп.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.01.2023 року на мобільний телефон марки «VIVO V20SE», імеі НОМЕР_1 , імеі  НОМЕР_2 - залишити до фактичного виконання вироку в частині конфіскації майна.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.01.2023 року на посвідчення ГУНП в Харківській області ХКП № 019302 на ім`я  ОСОБА_7  та спеціальний жетон № НОМЕР_5 - скасувати. 
		 
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити без змін - у виді тримання під вартою. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 02.01.2023 року по 20.07.2023 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_7 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя -
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...