Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/1177/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2023. Зареєстровано: 21.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2023.
Дата набрання законної сили: 22.08.2023
Номер судового провадження: 1-кп/597/75/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023211110000201

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 597/1177/23
		Провадження № 1-кп/597/75/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" липня 2023 р.  Заліщицький районний суд Тернопільської області 
		в складі: судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211110000201 від 05.04.2023 року, про обвинувачення 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, невійськовозобов`язаного, освіта повна загальна середня, непрацюючого, одруженого, на утриманні неповнолітній син, раніше несудимого у порядку ст.89 КК України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.296 Кримінального кодексу України, 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, невійськовозобов`язаного, освіта професійно-технічна, непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 Кримінального кодексу України, 
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_6 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_7 
		 
		установив:
		30 березня 2023 року близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , перебуваючи у приймально-діагностичному відділенні екстреної медичної допомоги КНП «Заліщицька ЦМЛ», що у м.Заліщики вул.С.Бандери 86 Чортківського району Тернопільської області, де їм надавалася медична допомога, почали безпричинно висловлюватися в сторону відвідувачів та медичних працівників, які знаходились у приймальному відділенні, нецензурними словами. В цей час у ОСОБА_3 , який діяв у групі з ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дій групою осіб, у тому числі спрямований на спричинення тілесних ушкоджень фельдшеру ОСОБА_8 , який звернувся до ОСОБА_3 з проханням припинити неправомірні дії. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , знаходячись у громадському місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке проявилось у відкритому, очевидному для винного та інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності, особливій нахабності, підбігли до ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком правої руки у груди. Тоді ОСОБА_4 штовхнув маніпуляційний стіл та розбив 5 скляних флаконів натрію хлориду 0,9 %, об`ємом 400 мл, вартістю 100 гривень. Коли ОСОБА_8 перейшов у інше приміщення приймально-діагностичного відділення ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій групою осіб, наздогнав ОСОБА_8 та у групі з ОСОБА_4 наніс йому біля 10 ударів кулаками по тілу. У подальшому ОСОБА_8 вибіг у коридор приймально-дігностичного відділення, де ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували наносити йому удари кулаками рук по тілу. Коли ОСОБА_8 з метою уникнення негативних наслідків для себе вибіг на вулицю, ОСОБА_3 , діючи умисно з ОСОБА_4 , з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявилася у відкритому, очевидному для них та інших осіб зневажливому стані до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві правил поведінки, моральності, добропристойності, з особливою зухвалістю, що виразилася у грубому порушенні громадського порядку, керуючись хуліганським мотивом, що виразився у прагненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протиставити себе потерпілому ОСОБА_8 та суспільству загалом шляхом демонстрування очевидцям переваги групою осіб над ОСОБА_8 у фізичній силі, діючи умисно групою осіб, наздогнали ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_3 зловив ОСОБА_8 руками за тіло, кинув його на землю та наносив йому удари кулаками рук по тілу. 
		Крім того, 09.04.2023 року о 08 годині 15 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на автобусній зупинці у м.Заліщики вул.Маковея Чортківського району Тернопільської області, зайшов у маршрутний автобус за маршрутом «Борщів - Чернівці» та розпочав словесний конфлікт з водієм автобуса ОСОБА_9 з приводу відмови оплатити повну вартість проїзду у м.Чернівці. У ході словесного конфлікту у ОСОБА_3 , який нецензурно виражався на адресу присутніх у салоні автобуса пасажирів та водія, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень водію автобуса ОСОБА_10 . ОСОБА_3 , знаходячись у громадському місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка проявилась у відкритому, очевидному для винного та інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності, особливій нахабності і грубості, реалізовуючи свій злочинний умисел, спричинив тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі зліва, яке належить до категорії легких тілесних ушкоджень. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 пасажири покинули салон автобуса, а водій ОСОБА_9 через отримані тілесні ушкодження був позбавлений можливості керувати транспортним засобом та вимушено припинив виконувати запланований рейс у м.Чернівці.
		Відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч.ч.1, 2 ст.296 КК України, а саме:  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
		Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачена ч.2 ст.296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
		19.07.2023 року між прокурором Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури  ОСОБА_11 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні№12023211110000201 від 05.04.2023 року, та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 .
		Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.ч.1, 2 ст.296 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої та пред`явленої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, відшкодував завдані збитки потерпілій стороні. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 5 років, та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на призначення остаточного покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі строком на 5 років зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.
		19.07.2023 року між прокурором Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури  ОСОБА_11 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12023211110000201 від 05.04.2023 року, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 .
		Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.296 КК України. ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої та пред`явленої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся та відшкодував завдані збитки потерплій стороні. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.
		Розглядаючи питання про можливість затвердження даних угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Частиною 2 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
		Згідно з  ч.4  ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 
		1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
		2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
		3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Потерпілий ОСОБА_8 18.07.2023 року надав прокурору ОСОБА_11 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
		Потерпілий ОСОБА_9 18.07.2023 року надав прокурору ОСОБА_11 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
		Представник потерпілого КНП "Заліщицька ЦМЛ" ОСОБА_12 17.07.2023 року надала прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_11 та обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.296 КК України, у вчиненні яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 беззастережно визнали себе винуватими, згідно ст.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком.
		Щире каяття та добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням згідно ст.66 КК України судом визнаються як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
		Прокурор у судовому засіданні вважає, що при укладенні угод дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджені в угодах міри покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в обсязі підозри дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 19 липня 2023 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі підозри дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 19 липня 2023 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 обумовлену в ній міру покарання.
		Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, якою просив судовий розгляд провести за його відсутності. 
		Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, якою просив судовий розгляд провести за його відсутності. 
		Представник потерпілого КНП «Заліщицька ЦМЛ» - ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, якою просила судовий розгляд провести за її відсутності.
		Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілком розуміють, що вони мають право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, а вони мають права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ст.473 КПК України, зокрема про характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання, який буде застосований до них у разі затвердження угод судом; права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
		Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладені сторонами угоди є добровільними, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
		Крім цього, умови угод не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погоджуються на призначення узгоджених покарань.
		Беручи до уваги, що умови угод відповідають вимогам ст.472 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 роз`яснені та зрозумілі наслідки невиконання угод, встановлені ст.476 КПК України, суд не вбачає процесуальних перешкод для їх затвердження, оскільки їх умови не суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, потерпілі не заперечують проти затвердження вказаних угод, у суду немає підстав припускати неможливість їх виконання обвинуваченими, узгоджені сторонами вид та міри покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом. А тому, з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкості, обставин, що пом`яшкують покарання, особи винуватого ОСОБА_3 , який раніше не судимий у порядку ст.89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, суд доходить до висновку, що угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 , його захисником ОСОБА_6 слід затвердити і призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді обмеження волі строком на 5 років із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 ,  перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, обставин, що пом`яшкують покарання, особи винуватого ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, суд доходить до висновку, що угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_7 слід затвердити і призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 ,  перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов не заявлено.
		Речові докази відсутні.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Суд вважає, що раніше обрані обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слід залишити без змін, продовживши строк дії вказаних запобіжних заходів до набрання вироком законної сили, тобто до 22 серпня 2023 року включно.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373, 374, 394, 468, 469, 472-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		     Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.07.2023 року між прокурором відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023211110000201 від 05.04.2023 року.
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання: 
		за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 3(три) роки,
		за ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 5 (п`ять) років. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді обмеження волі строком на 5 років.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
		Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
		Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
		Запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний ОСОБА_3 ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 26.05.2023 року, залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши строк дії вказаного запобіжного заходу до 22 серпня 2023 року включно.
		  Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.07.2023 року між прокурором відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023211110000201 від 05.04.2023 року.
		        ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання за даною статею у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
		Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
		Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
		Запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний ОСОБА_4 ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 26.05.2023 року, залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши строк дії вказаного запобіжного заходу до 22 серпня 2023 року включно.
		       Вирок може бути оскаржений обвинуваченими, їх захисниками, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...