Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/30/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оскарження рішень третейських судів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.
Дата набрання законної сили: 20.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 824/30/23                                 
		провадження № 22-ск/824/13/2023                                        суддя-доповідач  Березовенко Р.В.
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2023 року                                                                                                   м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд в складі суду:
		 
		головуючого судді -Березовенко Р.В.,     з участю секретаря  Мариненко Я.С. 
		розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		23 лютого 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява  ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки.
		Заява обґрунтована тим, що Кредитний договір, який за своїм змістом має відповідати нормам та вимогам цивільного законодавства, повинен був укладатись між Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» та громадянкою ОСОБА_1 - фізичною особою, а не Кредитною спілкою і її членом, як це зазначено в тексті вказаного Кредитного договору. Наголошує, що при розгляді справи №0811-222/03 позивачем не надано будь-яких доказів того, що відповідач взагалі має свою приналежність до кредитної спілки «ЗАРАЗ» як її член. Звертає увагу суду на те, що цільовим призначенням вказаного Кредитного договору була зовсім інша ціль, покликана на врятування близького родича позивача та стосується споживчих відносин. Пояснює це тим, що громадянка ОСОБА_1 являється матір`ю громадянки ОСОБА_2 , яка протягом тривалого періоду часу мала тяжку хворобу, пов`язану з онкологічним захворюванням. Заявниця зазначає, що Кредитний договір було підписано під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах для себе.
		Відтак, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 755/17313/17, вказує, що тлумачення частини 1 статті 233 ЦК України  дає підстави для висновку, що умовами визнання правочину недійсним є, а) наявність тяжкої обставини, що «змусила» особу вчинити правочин; б) що цей правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.
		Заявник зазначає, що ОСОБА_1 , не дивлячись на трагічні умови, які для неї настали,     продовжувала добросовісно виконувати умови Кредитного договору до моменту виникнення обставин непереборної сили, які настали. Наголошує, що відповідачем не було порушено умов основного зобов`язання у вигляді Кредитного договору, оскільки остання і під час  введення в Україні воєнного стану продовжує здійснювати періодичні платежі за Кредитним договором, що позивачем не може заперечуватись у зв`язку із наявністю доказів сплати коштів на рахунок позивача.
		Заявниця звертала увагу суду на те, що Договір іпотеки нотаріально посвідчений, всі спори, що стосуються умов вказаного Договору, підлягають вирішенню в суді, всі додатки, зміни та доповнення за цим Договором повинні бути нотаріально посвідченими та мати конкретне посилання на цей Договір.
		Окрім вищевикладеного заявниця наголошувала на тому, що із тексту Третейської угоди, укладеної між сторонами від 29 квітня 2021 року випливає, що вона не містить відомостей про конкретний предмет спору, а направлена на будь-які спори між сторонами, однак дані положення суперечать вимогам Закону України «Про третейські суди».
		Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені в справі № 909/243/18 у постанові від 14 вересня 2021 року, вказувала, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду  за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Натомість, як вбачається з матеріалів справи № 0811-22/03, предметом спору за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 є стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки, а предметом спору відповідно до змісту третейської угоди є всі спори, щодо правовідносин сторін, що не є конкретним предметом спору. Вважає, що третейська угода від 29 квітня 2021 року не відповідає вимогам Закону України « Про третейські суди» та не стосується жодним чином Договору іпотеки, оскільки сторонами Договору іпотеки є Кредитна спілка «ЗАРАЗ» з одного боку та громадянка ОСОБА_1 з другої, а відповідно до третейської угоди - сторонами є Кредитна спілка «ЗАРАЗ» та член Кредитної спілки «ЗАРАЗ» відповідно. Наголошує, що вказана третейська угода має виступати як частина Договору іпотеки, як його додаток. Таким чином, вважає, що із тексту третейської угоди не виявлено посилань щодо того, що вона стосується Договору іпотеки, й того, що із тексту третейської угоди не виявлено, що вона нотаріально посвідчена, відтак не може жодним чином мати відношення до Договору іпотеки від 29 квітня 2021 року. 
		Заявниця вказує, що позивачем не надано жодного доказу того, що відповідачем було укладено Кредитний договір та взято суму кредиту саме на потреби ведення підприємницької діяльності. Вважає, що вказане свідчить про те, що вказаний Кредитний договір був укладений виключно на споживчі послуги, а відтак на сторони правовідносин поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому, на думку заявниці, вказана справа не підвідомча третейському суду. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, зокрема, викладену в постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-187цс15, наголошує, що незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
		З огляду на вищевикладене та ураховуючи положення частини 3 статті 215 ЦК України, заявниця зазначає, що спори щодо визнання правочину недійсним розглядаються виключно державними судами, відтак, врегулювання спорів за Договором іпотеки не відноситься до компетенції Третейських судів.
		Зважаючи на зазначене, заявниця просила суд скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виборничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки та визнати недійсною третейську угоду від 29 квітня 2021 року, укладену між Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» та членом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» ОСОБА_1 . 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Роз`яснено учасникам справи право подати свої заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви.
		22 березня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення позивача Кредитної спілки «ЗАРАЗ» на заяву про скасування рішення третейського суду. У вказаних запереченнях Кредитна спілка «ЗАРАЗ» просила вимогу про визнання третейської угоди, укладеної 29 квітня 2021 року між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 , без розгляду; у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «БОНА ДЕА» від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 відмовити. 
		При цьому позивач звертав увагу суду на те, що станом на дату направлення даного заперечення, правовідносини, які виникли між сторонами унаслідок укладення кредитного договору № КВ-00065/04-21/1412 від 29 квітня 2021 року не були предметом спору, який перебував на розгляді третейського суду. Наголошує, що укладання кредитного договору №КВ-00065/04-21 між Спілкою та членом спілки ОСОБА_1 обумовлено положеннями спеціального законодавства, що регулює діяльність позивача, а саме: ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки». Окрім того, зазначає, що під час розгляду третейським судом справи № 08011-22/03 факт набуття членства відповідачки в кредитній спілці «ЗАРАЗ» не заперечувався, а належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують звернення відповідача на адресу спілки із заявою про прийняття її до складу членів спілки та документів про сплату вступного та обов`язкового пайового внеску надавалися Спілкою на запит представника відповідача. Наголошує на презумпції правомірності правочину.
		Щодо змісту та форми третейської угоди позивач вказував, що така угода містить відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження та відомості про предмет розгляду: спори, що виникають на підставі укладених між сторонами правочинів та підсудні третейському суду. Вважає, що третейська угода укладена у вигляді окремої письмової угоди й посилання на неї не має міститися у правочинах, укладених між сторонами для передання спору за ними на розгляд третейського суду. Звертає увагу суду на те, що Третейська угода у порядку, передбаченому діючим законодавством, не оскаржена.
		Щодо доводу заявниці про непідвідомчість справи третейському суду позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 876/46/20 та від 11 березня 2021 року у справі № 876/59/20 і наголошує, що наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам закону, є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів. Також зазначає, що з моменту створення позивача по теперішній час відповідач на адресу позивача з наміром про отримання в кредит коштів на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника не зверталась - правовідносини з надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту між сторонами не виникло. Натомість 21 квітня 2021 року відповідач звернулась на адресу позивача з наміром отримання в кредит на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності, що підтверджується письмовою заявою відповідача від 21 квітня 2021 року та спростовує твердження відповідача про намір отримання коштів на споживчі цілі, непідсудність даного спору третейському суду з підстав, передбачених п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
		У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Медведєв Д.С. підтримав заяву і просив її задовольнити. 
		Представник Кредитної Спілки «ЗАРАЗ» - адвокат Огородник К.Я. подав заяву про розгляд справи у відсутності представника Кредитної Спілки «ЗАРАЗ».
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява  ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем, у частині вимоги про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що 29 квітня 2021 року Кредитна спілка «ЗАРАЗ» та член Кредитної Спілки «ЗАРАЗ» ОСОБА_1, що діє на підставі цивільної дієздатності, керуючись положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про третейські суди», беручи до уваги значну завантаженість загальних судів, виражаючи та втілюючи взаємну волю до вирішення спору(ів) (у разі його/їх виникнення) в розумні строки, домовились та уклали дану Третейську угоду (надалі - Угода) про наступне: спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, вирішуються Постійно діючим третейським судом при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» (надалі - Третейський суд) відповідно до Закону України «Про третейські суди», Регламенту Третейського суду та законодавства України (а.с.23).
		Також 29 квітня 2021 року між Позивачем та Відповідачем, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № КВ-00065/04-21/1412 від 29 квітня 2021 року, укладено договір іпотеки реєстровий № 4691, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М (далі - Договір іпотеки).
		Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки позовні вимоги задоволено повністю. 
		Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Кредитної спілки «ЗАРАЗ» частково нарахований штраф за неналежне виконання умов Договору іпотеки, посвідченого 29 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 4691 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою, а саме: 547 155 (п`ятсот сорок сім тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.
		Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Кредитної спілки «ЗАРАЗ» понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 15 075 (п`ятнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн. 00 коп.
		За змістом ч. 1 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ч. 2 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
		1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
		2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
		3) третейську угоду визнано судом недійсною;
		4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
		5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		Аналогічні положення містяться також у статті 51 Закону України «Про третейські суди». 
		Отже, зважаючи на зазначені правові норми, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду суд не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України «Про третейські суди» та статтею ч. 2 статті 458 ЦПК України (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВС від 16.11.2021 у справі № 873/140/21, від 31.08.2021 у справі № 870/21/21, від 18.11.2021 у справі № 875/2579/21).
		Щодо підвідомчості справи, в якій прийнято рішення третейського суду, третейському суду відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
		1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
		2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб;
		3) справ, пов`язаних з державною таємницею;
		4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
		5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
		6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
		7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
		8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
		9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
		10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
		11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
		12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
		13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
		14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки.
		Отже, вказана справа згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» є підвідомчою третейським судам, а тому відсутні передбачені п. 1 ч. 2 ст. 458 ЦПК України (п. 1 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди») підстави для скасування оспорюваного заявником рішення третейського суду.
		Доводи заявниці щодо поширення на правовідносини сторін дії Закону «Про захист прав споживачів», оскільки кредит є споживчим, спростовуються змістом кредитного договору №КВ-00065/04-21/1412 від 29 квітня 2021 року, укладеного між сторонами.
		Так, відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» - цей закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв?язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
		Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
		Відповідно до п. 1 рішення Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 від 10 листопада 2011 року - в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» - споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
		Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Натомість зі змісту кредитного договору №КВ-00065/04-21/1412 від 29 квітня 2021 року, укладеного між сторонами, вбачається, що предметом договору є фінансовий кредит у формі кредитної лінії  з цільовим призначенням - створення (початок) розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності  позичальником (відповідач у справі).
		Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи заявниці про те, що дана справа пов`язана з захистом прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		Щодо доводу про те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.
		 Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. 
		За ч. 1 статті 5, ч.ч.1, 2, 9 статті 12 названого Закону України «Про третейські суди» спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. 
		Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
		Матеріалами справи підтверджується, що 29 квітня 2021 року Кредитна спілка «ЗАРАЗ» та член Кредитної Спілки «ЗАРАЗ» ОСОБА_1, що діє на підставі цивільної дієздатності, керуючись положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про третейські суди», беручи до уваги значну завантаженість загальних судів, виражаючи та втілюючи взаємну волю до вирішення спору(ів) (у разі його/їх виникнення) в розумні строки, домовились та уклали дану Третейську угоду (надалі - Угода) про наступне: спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, вирішуються Постійно діючим третейським судом при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» (надалі - Третейський суд) відповідно до Закону України «Про третейські суди», Регламенту Третейського суду та законодавства України (а.с.23).
		З огляду на зміст зазначеної третейської угоди слід констатувати, що сторони домовилися про передачу на розгляд саме Постійно діючому третейському суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» спорів, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства. 
		Відтак, сторонами у третейській угоді було погоджено передачу на розгляд саме Постійно діючому третейському суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» всіх спорів (крім непідвідомчих), а отже, й про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки, що виник між ними на підставі укладеного правочину, оскільки такі виключення в угоді відсутні.
		Суд відхиляє довід заявниці про необхідність зазначення в третейській угоді конкретного спору, який підлягатиме розгляду третейським судом, з огляду на таке.
		Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода має містити, зокрема, відомості про предмет спору.
		Зміст третейської угоди від 29 квітня 2021 року, укладеної між сторонами, необхідно розуміти так, що вказані особи дійшли згоди про те, що всі спори, які існують між ними або виникатимуть в майбутньому на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, будуть вирішуватись ними в Постійно діючому третейському суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа».
		Фактично предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою.
		Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі  № 01/19-2020 (провадження № 61-13079ав20), від 04 жовтня 2018 року у справі № 910/8961/17 та в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 3-37гс15.
		Оскільки умовами укладеної третейської угоди передбачено вирішення не конкретного, а будь-якого спору, який може виникнути в майбутньому, тому доводи заяви про те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою через відсутність умови про предмет спору, який підлягає розгляду третейським судом, є необґрунтованими, а тому відсутні передбачені п. 2 ч. 2 ст. 458 ЦПК України (п. 2 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди») підстави для скасування оспорюваного заявником рішення третейського суду.
		Щодо вимоги про визнання третейської угоди від 29 квітня 2021 року недійсною. 
		Вимога про визнання третейської угоди недійсною, як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (п.2 ч. 2 ст. 16 ЦК України - визнання правочину недійсним) підлягає розгляду компетентним судом першої інстанції в позовному провадженні (ч.1 ст.184 ЦПК України).
		Натомість заява про скасування рішення третейського суду розглядається апеляційним судом за місцем розгляду справи третейським судом (ч.3 ст. 454 ЦПК України), в провадженні, яке регулюється розділом VIII  ЦПК України «Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражі».
		Розділом VIII  ЦПК України не передбачено спільний розгляд в одному провадженні вимог про скасування рішення третейського суду з будь-якими іншими вимогами (позовними вимогами).
		Суд звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню апеляційним судом вимог про скасування рішення третейського суду.
		Відтак, суд відхиляє можливість об`єднання позовних вимог про визнання недійсною третейської угоди та вимог заяви про скасування третейської угоди. З огляду на вищевикладене, вимога заяви про визнання третейської угоди від 29 квітня 2021 року недійсною підлягає  залишенню без розгляду.
		Отже, укладена між сторонами 29 квітня 2021 року третейська угода  є чинною, в судовому порядку недійсною не визнавалася.
		            Відтак, відсутні підстави, передбачені п. 3 ч. 2 статті 458 ЦПК України та п. 3 ч. 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди» для скасування рішення третейського суду.
		Доводів щодо невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення та вирішення третейським судом питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі ОСОБА_1 не заявлялося, а тому суд не надає оцінку щодо наявності чи відсутності підстав, передбачених п.п. 4, 5 ч. 2 статті 458 ЦПК України (п.п. 4, 5 ч. 3 Закону України «Про третейські суди») для скасування рішення третейського суду.
		Інші доводи заяви щодо змісту Кредитного договору та Договору іпотеки апеляційний суд відхиляє, як такі, що не є підставою для скасування рішення третейського суду, згідно положень статті 51 Закону України «Про третейські суди» та статті 458 ЦПК України. 
		Суд зауважує, що, як вже було зазначено вище, суд лише встановлює відсутність або наявність підстав для скасування рішення третейського суду, визначених законом, а не здійснює оцінку законності та обґрунтованості рішення третейського суду в цілому. 
		Таким чином, у даній справі відсутня жодна із наведених підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки, а суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування Постійно діючим Третейським судом при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.
		Ураховуючи викладене вище, підстави для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки  відсутні.
		Керуючись ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст. 454, 458, ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем, в частині вимоги про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року по справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки - відмовити. 
		 
		Заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Касьяненком Дмитром Леонідовичем, в частині вимоги про визнання третейської угоди від 29 квітня 2021 року, укладеної між Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» та членом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» ОСОБА_1 недійсною - залишити без розгляду.
		 
		Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду через Київський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
		 
		Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		 
		У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		 
		Текст повного судового рішення складено 19 липня 2023 року.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                             Р.В. Березовенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...