Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2815/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2023. Зареєстровано: 22.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.
Дата набрання законної сили: 20.07.2023
Номер судового провадження: К/9901/15661/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 липня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 280/2815/19
		касаційне провадження № К/9901/15661/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (головуючий суддя - Бойченко Ю.П.)
		та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Божко Л.А.; судді - Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.)
		у справі № 280/2815/19
		за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Стальмонтаж» 
		до Головного управління ДПС у Запорізькій області 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2019 року Товариство з обмежено відповідальністю «Стальмонтаж» (далі -                                ТОВ «Стальмонтаж»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2019 року № 0002561402, від 27 лютого 2019 року № 0002541402, від 27 лютого            2019 року № 0002551402.
		 
		Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 15 січня 2020 року адміністративний позов задовольнив. 
		 
		Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 03 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		 
		ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.
		 
		Верховний Суд ухвалою від 26 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.
		 
		Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку                        ТОВ «Стальмонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року, а також з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року по              30 вересня 2018 року, за результатами якої складено акт від 29 січня 2019 року № 49/08-01-14-02/32393730.
		 
		Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг у Товариства з обмежено відповідальністю «Гарний Бізнес», Товариства з обмежено відповідальністю «Будоптцентр», Товариства з обмежено відповідальністю «Будівельний Майданчик», Товариства з обмежено відповідальністю «Фенріс Груп», Товариства з обмежено відповідальністю «ВБК «Перспектива», Товариства з обмежено відповідальністю «Буделмонтаж», Товариства з обмежено відповідальністю «Тріалон», Товариства з обмежено відповідальністю «Поліон», Товариства з обмежено відповідальністю «Главстрой Компані», Товариства з обмежено відповідальністю «Хайтбуд», Товариства з обмежено відповідальністю «Білдінг Індастріс» з огляду на фіктивний характер проведених поставок.
		 
		Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на: наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів ТОВ «Стальмонтаж»; відсутність у постачальників позивача в достатній кількості трудових ресурсів, основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок; невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих цими суб`єктами господарювання товарів, робіт, послуг.
		 
		На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 27 лютого 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002541402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1882571,00 грн за основним платежем та 941285,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002551402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1824635,00 грн за основним платежем та 912317,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002561402, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 49871,00 грн.
		 
		Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а доводи контролюючого органу про удаваний характер поставок ґрунтуються лише на припущеннях.
		 
		На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке. 
		 
		Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
		 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		 
		Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		 
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
		 
		Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		 
		Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
		 
		Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		 
		Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		 
		При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
		 
		Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
		 
		Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товари, роботи та послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. 
		 
		Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість контрагентів ТОВ «Стальмонтаж» виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати), а також наявності кваліфікованого персоналу в достатній кількості, враховуючи, в тому числі специфіку розглядуваних робіт і послуг. 
		 
		При цьому не перевірено, якими силами та засобами, зокрема виконувалися підрядні роботи та надавалися послуги будівельними машинами і механізмами, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання робіт/послуг тощо.
		 
		Залишено поза увагою судами й обставини щодо ділової доцільності в придбанні ТОВ «Стальмонтаж» оспорюваних товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг, не з`ясовано намір платника на отримання економічного ефекту від розглядуваних господарських операцій за наслідками аналізу умов та обставин їх здійснення.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		 
		Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити. 
		 
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року скасувати.
		 
		Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                            І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                    І. Я. Олендер
		 
		                                                                                           Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...