Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/2319/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2023. Зареєстровано: 22.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2023.

Результат оскарження 07.11.2023 Перший апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 липня 2023 року Справа№200/2319/23 
		 
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі за текстом  позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі  відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Військової частини НОМЕР_2 , про: 
		- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно;
		- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення  січень 2008 року у сумі 85927 гривень 84 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
		- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2023 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
		- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 268 076 гривень 95 копійок за період з 01.03.2018 року по 02.03.2023 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що з 06.08.2009 року по 15.04.2022 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з якої 16.04.2022 року був переведений до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу до 02.03.2023 року. Відповідно до наказу від 02.03.2023 року №99-ОС 02.03.2023 року позивача було звільнено з військової служби. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 02.03.2023 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Окрім того, на думку позивача всупереч абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» відповідачем за період з 01.03.2018 року по 02.03.2023 року не було виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року відкрито провадження у справі № 200/2319/23 за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
		13 липня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у спірний період позивач проходив військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні, а у списки особового складу НОМЕР_4 прикордонного загону позивач був зарахований 16.04.2022 року. Разом з цим, кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України з липня 2015 року не передбачено виплата індексації грошових доходів персоналу, тому позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась. Щодо виплати індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідач зазначив, що позивачем не враховано той факт, що у 2008 році не існувало у НОМЕР_4 прикордонному загоні посади, на якій проходив військову службу позивач, а дана посада була створена лише у 2015 році згідно зі штатом №Шт-34 гриф затвердженим Директивою Адміністрації Державної прикордонної служби України 21 серпня 2015 року №86 гриф, тому що у 2015 році НОМЕР_4 прикордонного загону не існувало, він був створений лише у 2015 році, тому відсутні правові підстави для застосування базового місяця 2008 року. Щодо періоду виплати індексації за період з 01.03.2018 року по 02.03.2023 року відповідач зазначив, що право на індексацію у 2018 році, враховуючи, що березень 2018 року  базовий місяць, виникає лише у грудні 2018 року, оскільки поріг індексації 103 відсотка був перевищений у жовтні 2018 року, а офіційно опублікований у листопаді 2018 року. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.
		За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
		Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
		Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.08.2009 року по 15.04.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
		Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.04.2022 року №144-ОС, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1 , який прибув з НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 16 квітня 2022 року та наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15 квітня 2022 року №102-ОС зарахований в розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
		Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.02.2023 року №80-ОС звільнено з військової служби підпунктом «г» (один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пунктом 3 частиною п`ятою статтею 26 Закону, у запас майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби вищої категорії  начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби №1, без права носіння військової форми одягу.
		02.03.2023 року наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №99-ОС виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби вищої категорії  начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби №1, який звільнений в запас наказом НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20 лютого 2023 року №80-ОС, за підпунктом «г» (один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пунктом 3 частиною п`ятою статтею 26 Закону, без права носіння військової форми одягу.
		Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , із заявами від 25.04.2023 року, в яких просив надати, зокрема, довідку про розмір виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 15.04.2022 року, та з 16.04.2022 року по 02.03.2023 року, із вказанням застосованих базових місяців.
		Відповідь на свої заяви позивач не отримав.
		Разом з тим, як вбачається з наданої відповідачем архівної відомості з січня 2022 по грудень 2022, позивачу виплачена індексація у травні  913,01 грн., у червні  1017,12 грн., у липні  1066,00 грн., у серпні  1281,80 грн., у вересні  1281,80 грн., у жовтні  1281,80 грн., у листопаді  1424,80 грн., у грудні  1470,83 грн.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-XII).
		Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Абзацом другим ч.1 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		Згідно із абзацом першим ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абзац другий ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).
		Відповідно до абзацу третього ч.2 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Як передбачено в ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року №2017-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
		Частиною другою ст.19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1282-XII).
		Згідно із абзацом 2 ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
		Частиною шостою ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Згідно із ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		При цьому, як передбачено абзацом третім ст.1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
		Згідно із ч.1 ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч.2 ст.4 Закону №1282-XII).
		Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Частиною четвертою ст.4 Закону №1282-XII встановлено, що підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Разом з цим, за частиною п`ятою цієї ж норми у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		За ч.2 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
		Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		На підставі абзацу 5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		Згідно з абзацом першим п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Абзацом другим п.4 Порядку № 1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
		Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий п.4 Порядку № 1078).
		Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий п.4 Порядку № 1078).
		Відповідно до абзацу першого п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Абзац другий п.5 Порядку № 1078 встановлює, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій п.5 Порядку № 1078).
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий п.5 Порядку № 1078).
		Абзацом п`ятим п.5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий п.5 Порядку № 1078).
		Верховний Суд у постановах від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
		Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		Щодо базового місяця для нарахування позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, суд зазначає наступне.
		Аналіз п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Згідно з п.14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
		Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики №48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони №248/3/9/1/863 від 18.07.2017 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
		За змістом роз`яснення Мінсоцполітики №28/о/66-18 від 18.04.2018 у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
		Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1294, у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
		Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
		Тому, у спірних відносинах саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
		У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала законної сили 01.03.2018), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
		Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що могло бути підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки доказів нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем не надано, а у відзиві на позов відповідач заперечує проти встановлення базового місяця  січня 2008 року, то обґрунтованими є позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно та про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 року у справі №120/313/20-а.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 268 076 гривень 95 копійок за період з 01.03.2018 року по 02.03.2023 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.
		Насамперед слід зауважити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
		Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
		Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
		У цьому контексті суд зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
		Сторони не заперечували і не оспорювали тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з`явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.
		Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
		Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
		З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
		Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
		Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
		З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
		У відзиві на позов відповідач зазначив, що з 1 березня 2018 року по листопад 2018 не нараховується цей вид індексації, виплата можлива лише з грудня 2018 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
		Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
		Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування необхідно встановити:
		розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
		суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
		чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
		Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
		Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		За подібних обставин Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 сформував аналогічний висновок щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
		Виходячи з відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, у березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача складав 14263,08 грн., у лютому 2018 року  14677,63 грн.
		Отже, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів не лише не збільшився, а навіть зменшився на 414,55 грн. (14263,08 грн.- 14677,63 грн. = - 414,55 грн.).
		При цьому, наростаючий індекс споживчих цін з лютого 2008 по січень 2018, як правильно розраховано позивачем, становить 353,3%.
		Відповідно, величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року складає 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін)).
		Розмір індексації, що склалась у березні 2018 року (4463,15 грн.), підтверджується листом Мінсоцполітики від 08 вересня 2021 року № 826/3263/фес, згідно якого якщо посадові оклади в останнє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762 х 253,3 /100), серед яких:
		1762,00 грн. - це прожитковий мінімум (березень 2018 року);
		253,3 % - це величина приросту індексу споживчих цін.
		Відповідно до приписів абзацу 5 п.4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року складає: 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.03.2018) * 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100% = 4463,15 грн.
		Отже, згідно абзацу 4 п.5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (дохід не підвищився) та становить: 4463,15 грн. 0 грн. = 4463,15 грн.
		Тобто, відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі наведених вище положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
		Однак, відповідач вказаного не здійснив, що свідчить про його протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу починаючи з 01.03.2018 року так звану «індексацію-різницю» в розмірі 4463,15 грн. щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
		За наведених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати такий спосіб захисту порушених прав позивача, як визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Натомість, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми індексації, що є дискреційними повноваженнями відповідача, в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірні періоди у конкретній сумі слід відмовити.
		Також відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою КМУ №44 від 15.01.2004 року(далі Порядку №44), оскільки згідно з матеріалами справи нарахування та виплата позивачу спірних сум індексації за зазначений період часу відповідачем проведена не в повному обсязі, тому відсутні підстави вважати, що під час проведення такого нарахування ним будуть порушені приписи чинного законодавства, у зв`язку з чим передчасним є покладення обов`язку на відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44. 
		Щодо зауважень відповідача, що позивач у спірний період проходив військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні, а у списки особового складу НОМЕР_4 прикордонного загону позивач був зарахований 16.04.2022 року, суд зазначає наступне.
		Проходження військової служби врегульовано спеціальним законодавством, до якого відноситься, зокрема, Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення).
		Відповідно до п. 293 Положення особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
		Тобто, в Положенні прямо передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було звільнено.
		Отже, оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін), на день виключення із списків особового складу саме остання повинна розраховувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення.
		Крім цього, згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.03.2023 року №99-ОС, яким позивача виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, позивачу виплачено компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2023 роки, тобто за період, коли позивач проходив військову службу в іншій військовій частині.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243  246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. 
		3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
		4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
		5. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
		6. В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Судове рішення складено та підписано 21 липня 2023 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Суддя В.М. Чучко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...