Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/52/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2023. Зареєстровано: 24.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2023.
Дата набрання законної сили: 29.08.2023
Номер судового провадження: 2/154/17/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/52/21 
		2/154/17/23 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 липня 2023 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Котовича Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Лавренюк Б.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «П,ятидні», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Устилузької міської ради Котович А.Ю. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації права оренди землі та відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки
		У С Т А Н О В И В:
		У січні 2021 позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Лавренюк Б.О., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятидні» (далі ТОВ «П`ятидні») про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації права оренди землі та відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,9161га, яка розташована на території Устилузької міської ради, Володимирського району, Волинської області, кадастровий номер 0720510400:05:001:0358.
		25.02.2020 за ТОВ «П`ятидні» зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору від 20.01.2020. Проте позивач в жодні правовідносини з відповідачем не вступав, ніякого договору оренди землі не підписував та не надавав будь яким іншим чином згоди на користування ТОВ «П,ятидні» вказаною земельною ділянкою.
		У позасудовому порядку, 02.10.2020 представник позивача надіслав на адресу відповідача вимогу з пропозицією негайно звернутись до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Устилузьскої міської ради Волинської області із заявою про скасування державної реєстрації права оренди землі та письмово повідомити про результати такого звернення. Однак станом на момент звернення до суду ТОВ «П,ятидні» таку вимогу не виконало.
		В грудні 2020 на звернення представника позивач, останнім було отримано відповідь Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про те, що орієнтовний розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки становить 9588грн.
		ОСОБА_2 , як особа права та інтереси якої було порушено, звернувся з даним позовом до суду та просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0720510400:05:001:0358, площею 2,9161га, яка розташована на території Устилузької міської ради, Володимирського району, Волинської області, за ТОВ «П,ятидні», та зобов,язати відповідача відшкодувати йому шкоду, завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки в розмірі 9588,14грн. Стягнути судові витрати, оплату правничої допомоги та вартість проведеної експертизи.
		11.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого розгляду.
		Ухвалою суду від 07.05.2021 призначено у справі судово почеркознавчу експертизу.
		До закриття підготовчого провадження представник позивача уточнив позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки та просив стягнути 28764,42грн, а саме по 9588,14грн за 2020,2021,2022 роки. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з обставин викладених у позові, та вказуючи на те, що позивач договір не підписував, в той час як відповідач безпідставно використовував належну йому земельну ділянку, за що намагався перевести гроші поштовим відправленням. Вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та доведеним, а тому просив їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача ТОВ «П,ятидні» адвокат Котович Б.В. надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не згодні із заявленими позовними вимогами, оскільки 22.05.2009 ОСОБА_2 згідно договору оренди землі передав ТОВ «П,ятидні» в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0720510400:05:001:0358 строком на 10 років, про що здійснено запис у державному реєстрі земель 03.08.2009. В рамках даного договору позивачеві належно виплачувалась орендна плата, жодних претензій від останнього не надходило. У зв,язку із закінченням строку дії вказаного договору оренди, позивачу було запропоновано підписати новий договір, який він підписав, чим погодився на умови передбачені в ньому. Даний договір зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно  25.02.2020. Наявні відомості про видачу орендної плати позивачеві за 2017,2018,2019 роки, де є його підпис, який візуально співпадає з підписом на договорі оренди землі від 20.01.2020, достовірність якого оспорюється в даній справі. Отже вважають, що договір був укладений за взаємною згодою сторін, є діючим, зареєстрований у встановленому порядку . Використання ТОВ «П,ятидні» даної ділянки для сільськогосподарських потреб відповідає умовам укладеного договору, тому позов є безпідставним та таким що не підлягає задоволенню. 
		В судовому засіданні додав, що при допиті позивача, останній не пригадав чи міг підписати, бо підписував кожного року і товариство до нього зверталось з цим питанням, факт використання відповідачем земельної ділянки не встановлено, висновок експерта викликає сумнів, оскільки містить невірні дані, експерт плутався в поясненнях, а отже суд може не брати його до уваги. Щодо суми відшкодування, позивач не звертався до установ щодо заходу контролю за використанням і охороною земель, а наданий до матеріалів справи лист містить тільки орієнтовний розмір шкоди, отже це є припущенням.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Устилузької міської ради Котович А.Ю. в судове засідання не з`явилась, надала письмові пояснення, що за зверненням 25.02.2020 представника ТОВ «П,ятидні», адміністратором ЦНАПу була зареєстрована заява про державну реєстрацію іншого речового права та в подальшому перевірено цивільну правоздатність та дієздатність суб`єктів іншого речового права, встановлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, внаслідок чого прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, сформовано реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна. В подальшому надала заяви про розгляд справи за її відсутності та прийняття рішення на розсуд суду.
		У судовому засіданні позивач, який був допитаний в якості свідка, за клопотанням представника позивача, пояснив, що земельну ділянку набув у спадщину, місце її знаходження йому відомо, отримував суму оренди до 2019, за що ставив свій підпис. Земля була засіяна соняшником. Після того як вийшов закон про продаж землі, вирішив оренду більше не укладати. Сестра пропонувала підписати у січні 2020 договір оренди, але він відмовився і її на підписання цього договору не уповноважував, оскільки мав намір продати землю.
		Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши і оцінивши всі докази в сукупності, приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що між сторонами виник спір, пов`язаний з правом оренди земельної ділянки.
		Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Статтею 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
		Відповідно до ч.1 ст.ст.316,317 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно зч.1,2ст.319ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Статтею 321 ЦК Українивстановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно дост. 792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Згідно зст. 93 ЗК Українитаст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької і іншої діяльності.
		Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компенсації розглядалися органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється судами в порядку цивільного судочинства.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0720510400:05:001:0358, площею 2,9161га, яка розташована на території Устилузької міської ради, Володимирського району, Волинської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 232061667;
		Із змісту наданого до матеріалів справи договору оренди землі б/н від 20.01.2020 вбачається, що він укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «П,ятидні», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору укладено на 10 років, з правом пролонгації.
		Юридичний факт реєстрації речового права ТОВ «П,ятидні» на земельну ділянку позивача підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №35719162 від 25.02.2020.
		Дана реєстрація була здійснена на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послух виконавчого комітету Устилузької міської ради, Волинської області про державну прав та їх обтяжень з індексним номером 51383026 від 28.02.2020 за яким було зареєстровано договір оренди землі б/н від 20.01.2020.
		Позивач отримував плату від відповідача за користування земельною ділянкою до 2019 року, а в грудні 2022 відмовився від отримання електронного переказу у сумі 3315,00грн, відправником якого є ОСОБА_3 . На бланку вказаного переказу зазначено «орендна плата ТзОВ «П,ятидні». В той же день вищезазначений переказ повернутий на адресу відправника. Дані обставини підтверджені листом АТ «УКРПОШТА» від 07.02.2022 та не спростовані відповідачем.
		17.08.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження №12021035550000692 за ч.4 ст.358 КК по факту того, що 25.02.2020 невстановлена особа при проведенні державної реєстрації у Центрі надання адміністративних послуг виконавчого комітету Устилузької міської ради права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0720510400:05:001:0358, площею 2,9161га, яка знаходиться на території Устилузької міської ради та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , надала підроблений договір оренди від 20.01.2020, укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ «П,ятидні», тим самим використала завідомо підроблений документ.
		Стаття 6 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
		Частиною першоюстатті 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
		Відповідно до ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 638ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
		Головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.
		Позов позивач обґрунтовує тим, що у нього не було волевиявлення на укладення із ТОВ «П,ятидні» договору оренди землі б/н від 20.01.2020, оскільки він не погоджував з даним підприємством істотних умов договору, не підписував його, орендної плати не отримував, підпис у договорі належить не йому, а тому даний договір вважає неукладеним.
		Такі доводи позивача повністю підтверджені висновком судово почеркознавчої експертизи №8498 від 27.09.2021 року, проведеної в ході досудового слідства, а також поясненнями самого експерта щодо неточності у висновку експертизи.
		Зокрема, із даного висновку встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» у договорі оренди землі від 26.05.2009 (з відміткою1-ек), предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,9162га, кадастровий номер 0720510400:05:001:0358  виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
		Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі від 26.05.2009 (з відміткою «на руки»), предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,9162га, кадастровий номер 0720510400:05:001:0358  виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
		Експерт в судовому засіданні роз`яснила, що у висновку маються описки, але вони не впливають на зміст експертизи, наданих зразків було достатньо, щоб зробити висновок, що ОСОБА_2 договір не підписував. Крім того, надала письмові пояснення, що при вивченні тексту висновку, в резолютивній частині і у висновку помилково зазначені реквізити договору оренди землі  досліджувався договір оренди землі від 20.01.2020. 
		Описки виявлені :сторінка 5 висновку абзац 5 рядок 3  замість «26.05.2009», сторінка 6 висновку абзац 2 рядок 3  замість «26.05.2009», сторінка 7 висновку абзац 4 рядок 3  замість «26.05.2009», сторінка 8 висновку абзац 2 рядок 3  замість «26.05.2009», сторінка 8 висновку абзац останній рядок 2  замість «26.05.2009», сторінка 9 висновку абзац 2 рядок 2  замість «26.05.2009». В резолютивній частині та у висновку замість дати договору «26.05.2009» слід рахувати договір оренди землі від «20.01.2020». Вказана помилка являється технічною опискою.
		Суд вважає, що вказаний висновок експерта є належним, достовірним, допустимим та достатнім доказом, який узгоджується з поясненнями позивача, який був допитаний в якості свідка, а отже був попереджений про кримінальну відповідальність на неправдиві пояснення, на підтвердження того, що позивач 20.01.2020 не підписував договорів оренди землі із ТОВ «П,ятидні», а тому він не виявляв свою волю до вчинення цих правочинів та набуття цивільних прав та обов`язків за цим договором.
		При цьому, позицію сторони відповідача про те що висновок експерта викликає сумнів, оскільки містить невірні дані, експерт плутався в поясненнях, а отже суд може не брати його до уваги, суд вважає недоведеною та неспроможною, яка не ґрунтується на встановлених в ході судового слідства обставинах. 
		Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
		Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
		Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової фор-ми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
		У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
		Оскільки ОСОБА_2 не підписував оспорюваний договір оренди землі, тобто не виявляв свою волю до вчинення правочину (договору оренди землі) та набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тому даний правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).
		У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
		Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
		У випадку не вчинення правочину, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки, а не з позовом про визнання правочину недійсним.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
		У даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки, а не визнання провичну недійсним.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. в справі № 145/2047/16-ц, а тому відповідно до ч.3ст. 263 ЦПК Українисуд при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин застосовує висновок викладений у цій постанові Верховного Суду.
		Оскільки ОСОБА_2 даний договір земельної ділянки не укладав із ТОВ «П`ятидні», внаслідок чого не набуто прав, обов`язків за таким правочином, а також і не виникли правовідносини за ним, однак дана земельна ділянка перебуває без правової підстави у користуванні даного підприємства, і цей факт встановлений в ході судового слідства, та з урахуванням наведеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що право позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою є порушеним, а тому його слід захистити, усунувши перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні належним йому спірним майном, зокрема шляхом повернення йому ТОВ «П`ятидні» цієї ділянки.
		Також суд прийшов до висновку, що оскільки ОСОБА_2 не укладав із ТОВ «П,ятидні» договору оренди 20.01.2020, а реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою, а тому підлягає скасуванню рішення державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Устилузької міської ради Волинської області Михалець Анною Юріївною, номер запису про державну реєстрацію іншого речового права №35719162 за яким було зареєстровано договір оренди землі б/н від 20.01.2020.
		Щодо вимоги зобов`язання відповідача відшкодувати ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
		Представник позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, із заявою здійснення розрахунку розміру заподіяних збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем.
		Відповідно до п.7Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру.
		ГУ Держгеокадастру у Волинській області було здійснено орієнтовний розрахунок, який розрахований відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КабМіну 25.07.2007 за №963, шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який склав 9588,14грн.
		Пунктом 4 вказаної вище Методики зазначено формулу розрахунку розміру заподіяної шкоди, за якою коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 на наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до ст.289 Податкового кодексу України, за якою Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховую величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається відповідною формулою.
		Таким чином, індекс споживчих цін, на який міститься посилання в ст.289 ПК України, та яких враховується при розрахунку коефіціента індексації нормативної грошової оцінки земель, в період 2017-2022 є незмінним.
		З огляду на те, що усі змінні величини при розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на момент збільшення позивачем позовних вимог не змінились, розмір шкоди, розрахований ГУ Держгеокадастру у Волинській області станом на 17.12.2020, є актуальним станом на 2021 та 2022 роки.
		Вирішуючи питання з приводу наявності підстав для відшкодування завданих збитків, суд виходить з наступного.
		Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Статтею 211 ЗК України та ст. 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України.
		Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.
		При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). При цьому шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі.
		Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.
		У постанові від 22.05.2019 року у справі № 311/1841/18 Верховний Суд зазначив, що відшкодування шкоди у зв`язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Тому, з урахуванням вищевикладених обставин та норм чинного законодавства, також того факту, що заявлений позивачем розмір шкоди не спростований відповідачем належними доказами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 28764,42грн є законними та обґрунтованими й підлягають задоволенню.
		Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1681,60 грн та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 8065,67 грн, котрі документально підтвердженні.
		Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то представником позивача у судовому засіданні було зазначено, що витрати позивача на правничу допомогу становлять 10000 грн.
		Частини першої, другої статті 137 ЦПК України передбачають що є витратами, пов`язаними з правничою допомогою адвоката, та їх розподіл за результатами розгляду справи. 
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		На підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правової допомоги №04/09 від 04.09.2020, Розрахункова квитанція від 28.12.2020 року за надання професійної правничої допомоги по договору, додаткова угода №2 до договору про надання правничої допомоги від 31.12.2021, акт наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 06.04.2023. 
		Клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу від представника відповідача не надходило, у відзиві на позовну заяву заперечень щодо заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу також не висловлено.
		Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
		Керуючись ст.ст. 11, 16, 1166, 1212 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 152, 211-212 ЗК України,ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 56 Закону України "Про охорону земель",ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 82, 141, 206, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Лавренюк Б.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятидні», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Устилузької міської ради Котович А.Ю. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації права оренди землі та відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки  задовольнити.
		 
		Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації (запису про державну реєстрацію іншого речового права №35719162) права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0720510400:05:001:0358, площею 2,9161га, що розташована на території Устилузької міської ради, Володимирського району, Волинської області за ТОВ «П`ятидні» (44730, Волинська область, Володимирський район, с.П,ятидні, вул.Незалежності, б.56, ЄДРПОУ 03735104).
		 
		Зобов`язати ТОВ «П`ятидні» відшкодувати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), шкоду, завдану внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки, в розмірі 28764 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні, 42коп.
		 
		Стягнути з ТОВ «П`ятидні», (44730, Волинська область, Володимирський район, с.П,ятидні, вул.Незалежності, б.56, ЄДРПОУ 03735104) на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1681,60грн., оплату за надання професійної правничої допомоги в сумі 10000грн., а також 8065,67грн. витрат на проведення експертизи.
		 
		На рішення може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   
		Повний текст рішення виготовлено 21.07.2023.
		 
		 
		 
		Суддя:                        Тетяна Пустовойт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...