Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/5098/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2023. Зареєстровано: 25.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2023.
Дата набрання законної сили: 27.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/462/187/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021000000000040

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер судової справи 462/5098/21
		Номер провадження 1-кп/462/187/23
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 липня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді                                          ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                  ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого                                         ОСОБА_4 , 
		захисника                                                 ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000000040 від 16.01.2021 року відносно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, уродженця м. Львова, працюючого директором ТзОВ Виробничо-торгового підприємства «Капітал-Буд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		 
		встановив:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 , 29.12.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв. прибув до ресторану «Гуцульський Двір», розташований по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові, де у подальшому перебував на другому поверсі вказаного ресторану разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими знайомими йому особами. У цей же час, за окремим столом першого поверху ресторану, біля вхідних дверей сиділи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також їх інші знайомі. Під час перебування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 на першому поверсі ресторану « Гуцульський Двір » за вказаною адресою, між ними на ґрунті особистих образ виник раптовий словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурною лайкою та образами на адресу один одного. У подальшому учасники словесного конфлікту, а саме ОСОБА_6 з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 з ОСОБА_10 вийшли з приміщення у двір ресторану, куди також підійшов ОСОБА_4 та інші особи. У ході розвитку конфлікту за вказаних вище обставин, під час активних рухів та агресивних дій зі сторони ОСОБА_6 , виникла шарпанина і останньому було нанесено удар по тілу невстановленою досудовим розслідуванням особою. Після вказаних дій та у ході подальшого перебігу конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень учасникам конфлікту. З метою реалізації свого злочинного наміру, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій 30.12.2018 року приблизно о 00 год. 49 хв. знаходячись у дворі ресторану « Гуцульський Двір » по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_4 на ґрунті раніше виниклої особистої образи, неодноразово наніс удари ОСОБА_10 , що у подальшому переросло у бійку. За вказаних обставин ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали намагатися утримувати ОСОБА_10 та штовхати його. Внаслідок таких дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 впали на землю. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за відсутності будь-якої загрози життю та здоров`ю ОСОБА_4 з лівої внутрішньої кишені власної куртки вийняв гладкоствольну вогнепальну зброю, а саме: револьвер Safari Mod. 820G, калібру 9 мм., серійний номер НОМЕР_1 , споряджений патронами спеціального призначення травматичної дії з еластичним вражаючим елементом та здійснив п`ять пострілів у напрямку ОСОБА_10 . У результаті зазначених умисних дій ОСОБА_4 двома еластичними (гумовими) кулями патронів, влучив у тіло ОСОБА_10 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого сліпого кульового поранення м`яких тканин лівої бокової поверхні живота, проникаючого сліпого вогнепального поранення лівої бокової стінки живота з ушкодженням нисхідного відділу товстого кишечника та великого сальника, а також саден надключичної ділянки зліва, передньої поверхні грудної клітки справа, крововиливів (синців) у м`які тканини обличчя та лівої кисті, які є небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Травматичне ушкодження у вигляді проникаючого сліпого вогнепального поранення лівої бокової стінки живота з ушкодженням нисхідного відділу товстого кишечника та великого сальника, яке обумовило проведення ОСОБА_10 хірургічного втручання у відділенні КНП «8-ма міська клінічна лікарня міста Львова», призвело 02.01.2019 року о 17 год. 25 хв. до настання смерті останнього та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого.
		 
		Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
		Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, а саме умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		 
		Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду пояснення, свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
		Судом було встановлено, що  ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції.
		Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.
		 
		Мотиви суду, оцінка та висновки.
		Дії  ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, а саме умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_10 .
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. 
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно вимогам ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		Показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
		Таким чином, вина обвинуваченого  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.
		 
		Призначення покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому у даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		У той же час згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Отже при призначенні міри покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений (а.с. кримінального провадження 207, Т. 1), має на утриманні двох дітей (а.с. кримінального провадження 209, 210, Т. 1), є приватним підприємцем, працює на посаді директора ТзОВ Виробничо-торгового підприємства «Капітал-Буд», також те, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря-психіатра (а.с. кримінального провадження 212, Т. 1), даних про те, що обвинувачений перебуває на обліку у лікаря-нарколога судом не встановлено, та те, що останній визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному про що свідчить і той факт, що справа розглянута у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а також враховуючи позицію потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає, примирилася з останнім, просила суд призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з позбавленням волі, що стверджується письмовою заявою від 22.04.2022 року (а.с. кримінального провадження 201, Т. 1), суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі, оскільки таке покарання буде справедливим, необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		За вчинення діяння, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, настає відповідальність у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, однак враховуючи наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням обставин події, особи обвинуваченого, його віку, умов життя та виховання, а також позицію сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати стосовно обвинуваченого ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті Особливої частини КК України.
		Також суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому для виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, виходячи з переконання, що припинення протиправної поведінки та недопущення кримінальних правопорушень з його боку у майбутньому можливе за ефективного контролю його поведінки.
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні становлять 59 288 грн. 62 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, зокрема:
		- 1 144 грн. 00 коп. витрат на проведення комплексної дактилоскопічної, молекулярно-генетичної та балістичної експертизи № 5/26 від 19.03.2019 року (а.с кримінального провадження 244, Т. 1).
		- 28 922 грн. 02 коп. витрат на проведення молекулярно-генетичної експертизи № 10/41 від 04.04.2019 року (а.с кримінального провадження 256, Т. 1).
		- 6 025 грн. 87 коп. витрат на проведення молекулярно-генетичної експертизи № 14/542 від 21.05.2020 року (а.с кримінального провадження 89, Т. 2).
		- 23 196 грн. 73 коп. витрат на проведення молекулярно-генетичної експертизи № 14/555 від 25.06.2020 року (а.с кримінального провадження 101, Т. 2).
		Також, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/2/19 від 02.01.2019 року (а.с кримінального провадження 113, Т. 1) було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати, а вказане майно повернути законним власникам.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді - 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст. 165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.
		 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/2/19 від 02.01.2019 року (а.с. кримінального провадження 113, Т. 1), а саме: на вилучені в ході проведення огляду місця події від 30.12.2018 року на території ресторану «Гуцульський Двір» (м. Львів, вул. Щирецька, 36) - предмет схожий на пістолет типу «Револьвер» із металу сірого кольору серії « НОМЕР_1 » із маркуванням «MOD820G» «ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Iphon X» чорного кольору та наручний годинник марки «Frederique constant» із циферблатом білого кольору- та повернути вказане майно законним власникам.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі - 59 288 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 62 коп. за проведення експертиз.
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		- предмет схожий на пістолет типу «Револьвер» із металу сірого кольору серії « НОМЕР_1 » із маркуванням «MOD820G» «ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ», мобільний телефон марки «Iphonе X», чорного кольору та наручний годинник марки «frederique constant» із циферблатом білого кольору (а.с. матеріалів кримінального провадження 112, Т. 1) - повернути законним власникам;
		- сорочку ОСОБА_8  (висновок експерта № 74/2019-ім); наручний годинник, вилучений під час огляду місця події 30.12.2018 року (висновок експерта № 73/2019-ім); револьвер «SAFARI1820G», серія ХК номер 004867; мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору, вилучений під час огляду місця події 30.12.2018 року; куртка з капюшоном, пара туфель  ОСОБА_4  (висновок експерта № 76/2019-ім); пара черевик, футболка, джинсові штани  ОСОБА_10  (висновок експерта № 80/2019-ім) (а.с. матеріалів кримінального провадження 76-77, Т. 2) - повернути законним власникам;
		- 6 гільз, вилучених під час огляду місця події 30.12.2018 року (висновок експерта № 5/26); 6 конвертів зі змивами речовини бурого кольору, що вилучені під час огляду місця події 30.12.2018 року (висновок експерта № 77/2019-ім); конверт з зразком букального епітелію ОСОБА_4 , конверт з зразком букального епітелію ОСОБА_15 , конверт з зразком букального епітелію ОСОБА_8 , конверт з зразком букального епітелію ОСОБА_9 , конверт з зразком букального епітелію ОСОБА_7 , конверт з зразком букального епітелію ОСОБА_6 (висновок експерта № 10/41); пляшка з-під горілки «LEMBERG», вилучена під час огляду місця події 30.12.2018 року (висновок експерта № 75/2019-ім) (а.с. матеріалів кримінального провадження 76-77, Т. 2) - знищити;
		- дві еластичні (гумові) кулі патронів кал.9 Р.А, вилучені із тіла трупа ОСОБА_10 в приміщенні медичного закладу під час надання медичної допомоги (висновок експерта № 5/26) (а.с. матеріалів кримінального провадження 78, Т. 2) - знищити.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 25.07.2023 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя/підпис/                                         
		Згідно з оригіналом.
		Суддя:                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...