Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/24444/22-ц : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2023. Зареєстровано: 25.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2023.

Номер судового провадження: 2-др-133/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/24444/22-ц 
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді -        Ільєвої Т.Г.
		при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні питання ухвалення додаткового рішення у справі №757/24444/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,  - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		26.06.2023 провадження судді Ільєвої Т.Г. надійшла заява  представника ОСОБА_1 - адвоката Подольського Вадима Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі №757/24444/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
		Так, в обґрунтування зазначеної заяви зазначено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2023 по справі №757/24444/22-ц було частково задоволенні позовні вимоги ОСОБА_1 .
		Представник вказує, що сторона ОСОБА_1 у позовній заяві від 05 вересня 2022 року зробила заяву про те, що документи про надані послуги (правову допомогу) будуть надані в порядку, встановленому абз. 2. ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Аналогічну заяву зробив і представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 19 червня 2023 року.
		Таким чином, у відповідності до умов п. 6 Угоди ОСОБА_1 зобов`язана сплатити за надання правової допомоги гонорар у розмірі 45 000,00 грн. Вказаний розмір гонорару вона зобов`язана сплатити протягом 9 місяців з дня підписання Угоди.
		На виконання Угоди ОСОБА_1 було сплачено: 4500,00 грн. - 19 жовтня 2022 року; 4500,00 грн. - 7 грудня 2022 року; 4500,00 грн. - 24 січня 2023 року; 4500,00 грн. - 16 лютого 2023 року.
		Всього на даний момент сплачено 18 000,00 грн. і залишилось сплатити 27 000,00 грн., оскільки затримка в оплаті викликана тимчасовими матеріальними труднощами у ОСОБА_1 , Адвокатське об`єднання «Консулат» пішло на  зустріч клієнтці, з якою має багаторічний досвід правовідносин, і буде приймати оплату за надану правову допомогу поза межами строку, встановленого п. 6 Угоди.
		Не дивлячись на це, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
		Таким чином, заявник просить суд:
		- ухвалити додаткове рішення та стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 45 000,00 грн., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
		04.07.2023 Офісом Генерального прокурора були подані заперечення, в яких представник заперечував щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки вартість наданих правових  послуг в сумі 45 000,00 грн.  є неспіврозмірною зі складністю справи, обсягом та видом виконаних представником позивача робіт.
		В судове засідання позивач та представник  Державної казначейської служби України не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
		Разом з цим, представником позивача були направлені до суду письмові пояснення в яких останній зазначив, що посилання Офісу Генерального прокурора на обставини вказані у запереченнях щодо зменшення розміру компенсації за надану правову допомогу  та намагання перекласти вину за наслідки, є не недоречним та неетичним.
		Окрім цього, представник позивача просив ухвалити додаткове рішення без участі позивача та його представника.
		Представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання подав заяву про розгляд даного питання без фіксування технічними засобами, заперечував щодо стягнення витрат на правову допомогу.
		Таким чином, в силу вимог ст. 270 ЦПК, а саме коротких строків та не обов`язкової участі сторін у вирішенні даного питання, суд вважає, що вказане питання можна вирішити за відсутності не з`явившихся сторін, оскільки з метою захисту прав та інтересів усіх учасників справи судом було надано можливість надати свої письмові позиції щодо даної заяви.
		Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
		Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
		Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
		Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
		Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Як передбачено ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
		Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
		Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
		Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
		Так, на підтвердження судових витрат, представник позивача надав договір про надання правової допомоги від 11.05.2022, акт про надання правової допомоги від 20.06.2023 на загальну суму 45 00,00 грн., детальний опис виконаних робіт на підставі договору про надання правової допомоги від 11.05.20222, копії квитанцій про оплату за послуги на загальну суму 18 000,00 грн.
		Окрім цього, вбачається, що позивач має сплати за надані послуги адвокатському об`єднанню ще суму  в розмірі 27 000,00 грн.
		Суд звертає увагу відповідача, що витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити. Такі висновки були неодноразово зроблені Верховним судом у постановах 03.10.2019 р. (справа №922/445/19 ), від 09.06.2020 р. (справа №5020-961/2012) та від 02.09.2020 р. (справа №329/766/18).
		В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		Таким чином, суд прийшов до висновку, що стороною позивача належним чином підтвердженні витрати на судовий розгляд, їх розмір є розумним та співмірним.
		Також, варто звернути увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відтак, суд вважає заперечення представника Офісу Генеральної прокуратури на те, що вимоги позивача є неспівмірними, є необґрунтованими  та не доведеними, а окремого клопотання останнім не заявлялось.
		Таким чином, оскільки витрати на правову допомогу стороною позивача є підтвердженими, а тому суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.
		Так, відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Функціями Державної казначейської служби України, зокрема, є забезпечення казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 520/3307/16-ц).
		Керуючись ст. 141, 265, 270 ЦПК України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Заяву - задовольнити.
		Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1   судові витрати на правову допомогу у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		 
		Відповідачі:
		Офіс Генерального прокурора, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ  00034051
		Державна  казначейська служба України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		 
		Суддя                                                                                                      Т.Г. Ільєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...