Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 656/376/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2023.
Дата набрання законної сили: 19.07.2023
Номер судового провадження: 61-6994ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                       
		Іменем України  
		19 липня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 656/376/20
		провадження № 61-6994св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка  В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 ,
		відповідачі: Іванівська селищна рада Херсонської області, ОСОБА_3 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Іванівської селищної ради Херсонської області на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Радченка С. В., Семиженка Г. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Іванівської сільської ради Херсонської області (далі - Іванівська селищна рада), ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень Іванівської селищної ради, зобов`язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
		Позов обґрунтований тим, що 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернувся до Іванівської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Іванівської селищної ради, за межами населених пунктів, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в межах норм безоплатної приватизації. 
		Станом на 08 грудня 2019 року заява ОСОБА_2 не була розглянута та будь-якої відповіді йому надано не було. 
		09 грудня 2019 року він звернувся до ПП «Левас» із заявою про розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Того ж дня, як законний представник ОСОБА_2 , відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) він повідомив Іванівську селищну раду про те, що ним укладено договір на виконання робіт зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку він просив виділити згідно із заявою від 05 листопада 2019 року.
		20 грудня 2019 року ОСОБА_1 в інтересах дочки звернувся до Іванівської селищної ради із заявою про погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, просив підписати акт, який знаходиться в проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ПП «Левас». 
		Листом Іванівської селищної ради від 23 грудня 2019 року йому повідомлено про відмову ОСОБА_2 у погодженні меж зазначеної земельної ділянки у зв`язку з тим, що рішення не набрало достатньої кількості голосів на пленарному засіданні, яке відбулося 20 грудня 2019 року.
		Висновком державної експертизи про розгляд проєкту землеутрою щодо відведення земельної ділянки від 06 квітня 2020 року № 3985/82-20 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарстват загальною площею 2,00 га, із земель комунальної власності, який розроблено ПП «Левас», визнано таким, що відповідає земельному законодавству та погоджено. 16 квітня 2020 року за його заявою спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6522987400:03:001:0268.
		24 лютого 2020 року Іванівська селищна рада прийняла рішення № 1677 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки, кадастровий номер 6522987400:03:001:0268, у власність ОСОБА_3 
		10 червня 2020 року рішенням Іванівської селищної ради № 2122 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6522987400:03:001:0268, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності.
		Разом з тим, рішенням Іванівської селищної ради від 10 червня 2020 року № 2117 ОСОБА_2 було відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки у власність, у зв`язку з невідповідністю проєкту землеустрою вимогам чинного законодавства. 
		Вважає рішення Іванівської селищної ради від 10 червня 2020 року № 2117, 2122 та від 24 лютого 2020 року № 1677 незаконними, винесеними з порушенням законодавства.
		Уточнивши позов, просить: 
		- визнати протиправними та скасувати рішення Іванівської селищної ради XXXV сесії VII скликання від 24 лютого 2020 року № 1677; XXXIX сесії VII скликання від 10 червня 2020 року № 2117; XXXIX сесії VII скликання від 10 червня 2020 року № 2122;
		- зобов`язати Іванівську селищну раду вчинити дії щодо затвердження проєкту землеустрою та передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванівської селищної ради за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області;
		- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270.
		Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 07 липня 2020 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, загальною площею 2,00 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Іванівської селищної ради за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області, що належить на праві власності ОСОБА_3 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2021 року у позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 відмовлено. 
		Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 29 січня 2021 року скасовано вжиті судом заходи забезпечення позову.
		Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 звернулась із заявою від 05 листопада 2019 року, повідомленням від 09 грудня 2019 року та заявою від 20 грудня 2019 року до неуповноваженого органу, оскільки на час звернення орган місцевого самоврядування не мав повноважень, передбачених частиною першою статті 122 ЗК України, передавати земельні ділянки у власність із земель комунальної власності, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку, кадастровий номер 6522987400:03:001:0198, загальною площею 7,9659 га, до складу якої входила спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270. За таких обставин ОСОБА_2 не набула право на замовлення розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України.
		Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування, оскільки зазначені рішення прийняті в межах компетенції органу та у спосіб, передбачений законом. 
		Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
		Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , задоволено частково.
		Рішення Іванівського районного суду від 21 січня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 .
		Скасовано рішення Іванівської селищної ради ХХХІХ сесії VІІ скликання від  10  червня 2020 року № 2122 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .
		Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270.
		Скасовано рішення Іванівської селищної ради ХХХІХ сесії VІІ скликання від  10  червня 2020 року № 2117 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 .
		Зобов`язано Іванівську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, розташованої на території Іванівської селищної ради за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в межах норм безоплатної приватизації відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України.
		В іншій частині позову відмовлено.
		Ухвалу Іванівського районного суду Херсонської області від 29 січня 2021 року скасовано.
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 05 листопада 2019 року звернулась до органу місцевого самоврядування із заявою про надання їй у власність земельної ділянки. Іванівська селищна рада не мала підстав для залишення зазначеної заяви без будь-якого реагування в контексті статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Після того, як спірну земельну ділянку було сформовано та розроблено проєкт землеустрою за замовленням ОСОБА_2 . Іванівська селищна рада всупереч принципу добросовісності надала дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою на цю ж земельну ділянку, щодо якої вже сформована документація, іншій особі, якій у подальшому передала земельну ділянку у власність.
		Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17).
		Затверджуючи проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки на користь ОСОБА_3 , Іванівська селищна рада не врахувала, що та ж сама земельна ділянка є сформованою раніше на підставі проєкту землеустрою іншої особи - ОСОБА_2 . Зазначене вказує на порушення Іванівською селищною радою статті 79-1 ЗК України, статті 50 Закону України «Про землеустрій», метою яких є уникнення конфлікту між заінтересованими особами. Іванівська селищна рада всупереч наданим їй повноваженням не ухвалила рішення про відмову в затвердженні проєкту землеустрою за зверненням ОСОБА_3 , чим порушила права та законні інтереси першого заявника на отримання у власність (приватизацію) земельної ділянки в межах встановлених норм, за відсутності для цього законних перешкод.
		З огляду на це підлягають скасуванню: рішення Іванівської селищної ради ХХХІХ сесії VІІ скликання від 10 червня 2020 року № 2122 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ; про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, і, відповідно, про скасування рішення Іванівської селищної ради ХХХІХ сесії VІІ скликання від 10 червня 2020 року № 2117 про відмову в затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .
		Рішення Іванівської селищної ради ХХХV сесії VІІ скликання від 24 лютого 2020 року № 1677 про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим актом та не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права на конкретну, індивідуально визначену земельну ділянку, тому вимога про скасування цього рішення задоволенню не підлягає.
		Оскільки, виконуючи завдання цивільного судочинства, суд позбавлений права втручатися у повноваження органу місцевого самоврядування, тому позовна вимога про зобов`язання Іванівської селищної ради вчинити дії щодо затвердження проєкту землеустрою та передати спірну земельну ділянку позивачу у власність підлягає задоволенню лише щодо зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України.
		Додатковою постановою Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
		Заяву в частині вимоги про відшкодування витрат ОСОБА_1 , який діє в  інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
		Ухвалено у справі додаткове судове рішення. 
		Стягнено на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , витрати зі сплати судового збору: з Іванівської сільської ради Херсонської області - 7 150,98 грн, з ОСОБА_3 - 2 383,66 грн.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У квітні 2021 року Іванівська селищна рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що Іванівська селищна рада надала  ОСОБА_3 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, щодо якої раніше звертався позивач, лише після реєстрації за собою права власності на цю землю. На момент звернення позивача з аналогічною заявою про отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою Іванівська селищна рада не володіла спірною ділянкою. З огляду на це Іванівська селищна рада відмовила позивачу у затвердженні розробленого проєкту землеустрою, а відповідний проєкт  ОСОБА_3 - затвердила. 
		Суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин частину другу статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо часу виникнення права власності та помилково поклав в основу свого рішення частину першу статті 28 цього Закону, згідно з якою рішення про передачу земельної ділянки у власність або користування можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади в Державному реєстрі прав.
		Суд апеляційної інстанції неправильно врахував усталену судову практику щодо конкуренції проєктів землеустрою. Позивач має право на компенсацію витрат, понесених у зв`язку з розробкою проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає таке: суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 911/1902/19, від 25 червня 2020 року у справі № 817/1240/17, від 05 листопада 2020 року у справі № 810/4393/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Аргументи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у липні 2021 року,  ОСОБА_1 заперечує проти доводів Іванівської селищної ради, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Відзив обґрунтований тим, що на момент звернення позивача із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Іванівська селищна рада мала право розпоряджатися спірною земельною ділянкою на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 26 вересня 2018 року № 3390-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну» та відповідного акта приймання-передачі земельної ділянки, з якої сформовано спірну земельну ділянку, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270. 
		Отже, позивач звернувся до із вказаною вище заявою до належного органу місцевого самоврядування. 
		Суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин частину першу статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо часу виникнення у Іванівської селищної ради права власності на земельну ділянку. Аргументи Іванівської селищної ради щодо конкуренції проєктів землеустрою необхідно розглядати у контексті фундаментальних засад цивільного права: добросовісності та розумності. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи, відмовлено у  задоволенні заяви Іванівської селищної ради про зупинення виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року.У задоволенні заяви Іванівської селищної ради Херсонської області про зупинення виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року відмовлено.
		У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		Позиція Верховного Суду
		Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційноїінстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги  з  таких підстав. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 20 квітня 2010 року, серія НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Іванівського районного управління юстиції Херсонської області (а. с. 15).
		26 вересня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру) видало наказ № 3390-СГ про передачу Іванівській селищній об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 7 977,1008 га, розташованих на території Іванівської селищної ради, згідно з переліком, що додається (а. с. 152).
		26 вересня 2018 року ГУ Держгеокадастру на підставі наказу від 26 вересня 2018 року № 3390-СГ передало із державної власності, а Іванівська селищна об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, про що складено акт приймання-передачі, який разом із наказом є підставою для державної реєстрації права на зазначені в додатку земельні ділянки комунальної власності Іванівської селищної об`єднаної територіальної громади (а. с. 153).
		05 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Іванівської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в межам норм безоплатної приватизації (а. с. 6).
		09 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Іванівської селищної ради з повідомленням про укладення договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі заяви від 05 листопада 2019  року (а. с. 7).
		20 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Іванівської селищної ради із заявою про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Іванівської селищної ради Херсонської області, розробленого Приватним підприємством «Левас» (далі - ПП «Левас»), шляхом підписання та проставляння печатки на акті погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 09 грудня 2019 року (а. с. 8).
		23 грудня 2019 року листом вих. № 2206 Іванівська селищна рада повідомила ОСОБА_2 та її батьків про те, що заява про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої на території Іванівської селищної ради за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в межах безоплатної приватизації, розглянута на пленарному засіданні чергової ХХХІІІ сесії селищної ради VІІ скликання від 20 грудня 2019 року, за результатами розгляду рішення не прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів (а. с. 9).
		21 січня 2020 року Іванівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Іванівської селищної ради Іванівського району Херсонської області в  Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6522987400:03:001:0198, загальною площею 7,9659 га (а. с. 154-155).
		Згідно з висновком про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06 квітня 2020 року № 3985/82-20 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області погоджено та визнано таким, що відповідає земельному законодавству проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га, розташованої на території Іванівської селищної ради за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (а. с. 10).
		Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 квітня 2020 року та листа ГУ Держгеокадастру від 29 вересня 2020 року № 29-21-0.28-44/101-20 17 квітня 2020 року за заявою ОСОБА_2 сформовано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення шляхом присвоєння кадастрового номеру 6522987400:03:001:0270. На час формування земельна ділянка перебувала у комунальній власності (а. с. 11, 170).
		Рішенням Іванівської селищної ради XXXV  сесії VII скликання від 24 лютого 2020  року № 1677  ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої на території Іванівської селищної ради Херсонської області, за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в межах норм безоплатної приватизації (а. с. 12).
		Рішенням Іванівської селищної ради XXXIX сесії VII скликання від 10 червня 2020 року № 2117  ОСОБА_2 відмовлено в затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, розташованої на території Іванівської селищної ради Іванівського району Херсонської області за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, у зв`язку з тим, що на дату подання заяви від 05 листопада 2019 року повідомлення про укладення договору з ПП «Левас», земельна ділянка, кадастровий номер 6522987400:03:001:0198, перебувала у державній власності, речові права на зазначену земельну ділянку були зареєстровані 21 січня 2020 року, заява не відповідає вимогам законодавства (а. с. 13).
		Рішенням Іванівської селищної ради XXXIX сесії VII скликання від 10 червня 2020  року № 2122 ОСОБА_3 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, розташованої на території Іванівської селищної ради Іванівського району Херсонської області за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в межах норм безоплатної приватизації (а. с. 14).
		16 червня 2020 року ОСОБА_3 зареєструвала право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, розташовану на території Іванівської селищної ради за межами с. Шотівка Іванівського району Херсонської області (а. с. 48).
		Згідно з довідкою Відділу в Іванівському районі ГУ Держгеокадастру від 01 жовтня 2020 року № 29-21-0.23-48/101-20 земельна ділянка, кадастровий номер 6522987400:03:001:0198, загальною площею 7,9659 га проінвентаризована 17 серпня 2018 року на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 26 вересня 2018 року № 3390-СГ. Право комунальної власності Іванівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Іванівської селищної ради зареєстровано 21 січня 2020 року. Земельна ділянка розділена на чотири земельні ділянки, у тому числі з кадастровим номером 6522987400:03:001:0268, площею 2,0000 га (а. с. 167).
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно зі статтею 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина перша статті 81 ЗК України).
		Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
		Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї  (частина перша статті 117 ЗК України).
		Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га. 
		Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.
		Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у  разі  вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із  землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
		У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України).
		Відповідно до частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
		Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність розмежовані. Особи, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, в межах норм безоплатної приватизації, можуть реалізувати це право шляхом звернення до відповідного органу, зокрема органу виконавчої влади, якщо земельна ділянка, яку бажає отримати зацікавлена особа, знаходиться у державній власності або до органу місцевого самоврядування, якщо земельна ділянка знаходиться у комунальній власності.
		Відповідно до частини шостої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Згідно з підпунктом «г» пункту 4, пункту 9 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон № 5245-VI) у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу. 
		Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до пунктів 5, 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. 
		У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.
		Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що право держави чи територіальної громади на земельні ділянки підлягає державній реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому законом. Саме з моменту державної реєстрації права комунальної власності територіальна громада вправі здійснювати повноваження, передбачені частиною першою статті 122 ЗК України, щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності. До цього надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, здійснюється органами виконавчої влади (постанова Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 656/377/20 (провадження № 61-14445св21) за позовомОСОБА_4 до Іванівської селищної ради Херсонської області, ОСОБА_5 про визнання рішень протиправними та їх скасування, зобов`язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку).
		Встановлено, що право комунальної власності Іванівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Іванівської селищної ради на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав лише 21 січня 2020 року, отже, до цього часу надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та її затвердження на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, здійснювалося органами виконавчої влади, зокрема, ГУ Держгеокадастру.
		Зазначеного суд апеляційної інстанції не врахував, помилково вважав, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 26 вересня 2018 року № 3390-СГ земельна ділянка, кадастровий номер 6522987400:03:001:0198, загальною площею 7,9659 га, до складу якої увійшла спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, передана у комунальну власність Іванівської селищної ради за актом приймання-передання від 26 вересня 2018 року, тому з цього часу до органу місцевого самоврядування перейшло право розпорядження землями комунальної власності. 
		Суд апеляційної інстанції до спірних правовідносин застосував частину першу статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.
		Верховний Суд зазначає, що згідно зі статтею 3 Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 26 вересня 2018 року № 3390-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (а .с. 152).
		Тому з моменту державної реєстрації права комунальної власності Іванівська сільська рада мала право здійснювати повноваження, передбачені частиною першою статті 122 ЗК України, щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності.
		Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки на час звернення позивача до органу місцевого самоврядування із заявою від 05 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, повідомленням від 09 грудня 2019 року про укладення договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та із заявою від 20 грудня 2019 року про погодження проєкту землеустрою, розробленого ПП «Левас», щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, площею 2,0000 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Іванівської селищної ради, право комунальної власності Іванівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Іванівської селищної ради на земельну ділянку, кадастровий номер 6522987400:03:001:0198, загальною площею 7,9659 га, до складу якої увійшла спірна земельна ділянка, кадастровий номер 6522987400:03:001:0270, не було зареєстровано.
		Отже, із зазначеними вище заявами та повідомленням позивач звернувся до неуповноваженого органу, який, за відсутності державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, не мав повноважень на розпорядження землями комунальної власності. 
		Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм Закону № 5245-VI, на які заявник посилається як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
		У постанові від 25 червня 2020 року у справі № 817/1240/17 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови позивачу в дозволі на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідні заяви позивача, який виходив з того, що до повноважень відповідача належить питання розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту, в тому числі і земельним ділянкам резервного фонду сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності. У вказаній справі акцентовано увагу на необхідності застосування до подібних правовідносин Закону № 5245-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року, яким розмежовано землі державної та комунальної власності в Україні. 
		З аналогічних мотивів Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2020  року у справі № 810/4393/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняти рішення щодо виділення позивачу земельної ділянки в натурі (на місцевості) як власнику земельної частки (паю), які встановили бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо вирішення питання про виділення в натурі земельної частки (паю), оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться за межами населеного пункту і відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності.
		У справі, яка переглядається у касаційному порядку, суд апеляційної інстанції Закон № 5245-VI, який регулює спірні правовідносини, не застосував.
		Посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах спростовується вищевикладеним.
		З огляду на викладене Верховний Суд вважає висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України у позивача не виникло право на замовлення розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання відповідного дозволу Іванівської селищної ради правильним.
		Суд апеляційної інстанції помилково витлумачив норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
		Касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження ухвали Іванівського районного суду Херсонської області від 29 січня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України оскаржувані судові рішення в цій частині в касаційному порядку не переглядаються.
		Також касаційна скарга не містить аргументів щодо оскарження додаткової постанови Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, проте вона підлягає скасуванню, оскільки ухвалена на підставі постанови Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, яку Верховний Суд скасовує.
		Верховний Суд також зазначає, що у листопаді 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він зазначив, що наприкінці вересня 2021 року відповідач у справі померла, проте будь-які докази  не надано. Відповідна інформація від Іванівської селищної ради чи інших осіб до суду не надходила, тому суд не бере до уваги таке повідомлення. 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного перегляду дають підстави для висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Оскільки Верховний Суд встановив підстави для скасування постанови Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, додаткова постанова Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року щодо вирішення питання про розподіл судових витрат також підлягає скасуванню. 
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Іванівської селищної ради Херсонської області задовольнити.
		Постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року скасувати, рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 21 січня 2021 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                               О. В. Ступак
		Судді:                                                                                                           І. Ю. Гулейков
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...