Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9143/22 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2023. Зареєстровано: 27.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2023.
Дата набрання законної сили: 24.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		24 липня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/9143/22 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
		Вронська Г.О., 
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва
		у складі: у складі Босий В.П.
		від 06.03.2023,
		на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
		у складі: у складі Босий В.П.
		від 20.03.2023,
		та постанову Північного апеляційного господарського суду
		у складі колегії суддів:  Коротун О.М,, Майданевич А.Г., Суліма В.В.
		від 14.06.2022, 
		 
		у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "КІНТО"
		до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
		про стягнення 2   574   498,26 грн, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		04 липня 2023 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (надалі - Скаржник) звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, у справі №910/9143/22 до Верховного Суду.
		 
		Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України, згідно з  яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. 
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
		 
		У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладе-ного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
		 
		Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
		 
		Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
		 
		При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої   статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		 
		Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		 
		Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
		 
		Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
		 
		У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу касаційного оскарження. 
		 
		Проте, суд зауважує, що скаржнику необхідно надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, а саме зазначити норму права (пункт, абзац, частина тощо) щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення цієї справи.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. 
		 
		Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/9143/22 в задоволенні позову задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" частину чистого прибутку за 2020 рік в сумі: 11 950,11 грн. - на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський"; 93 527,94 грн. - на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті"; 1 076 988,40 грн. - на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі"; 127 538,10 грн. - на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток"; 145 960,27 грн. - на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний"; 1   018 533,44 грн. - на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (ідентифікаційний код 33058272).
		 
		У касаційній скарзі Скаржник просить вказані рішення скасувати в повному обсязі.
		 
		Предметом позову є 6 майнових вимог про стягнення 2   574   498.23 грн.
		 
		Враховуючи предмет спору та вимоги касаційної скарги, при подачі цієї касаційної скарги Скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 77   234,95 грн (200 % від ((2   574   498.26 x 1,5 : 100% = 38617,47 грн)).
		 
		Проте, скаржником за платіжною інструкцією №31899УГ23 від 23.06.2023 сплачено лише 61   787,96 грн, тобто на 15 446,99 грн. менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.
		 
		Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України  у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
		 
		Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з неповною сплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 15 446,99 грн.
		 
		Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товар "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022  у справі №910/9143/22 без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товар "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022  у справі №910/9143/22 залишити без руху.
		 
		2. Надати Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 
		 
		3. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
		 
		4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Суддя                                                                                                               Г. Вронська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...